Яків Йосипович Богорад(1879 — 12 грудня 1941, Сімферополь) — композитор, обробник музичних творів та музичний педагог, капельмейстейр 51-го Литовського полку. Випускник Варшавського музичного інституту, понад 40 років працював у музичній школі Сімферополя, ведучи теоретичні предмети і клас духових інструментів. За своє життя зробив сотні оркестровок.
Яків Йосипович Богорад | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1879 |
Місце народження | Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 12 грудня 1941 |
Місце смерті | Сімферополь, РРФСР, СРСР |
Громадянство | СРСР |
Професії | диригент, композитор |
Освіта | Музичний університет Фридерика Шопена |
Відомі учні | Чулакі Михайло Іванович |
Інструменти | флейта |
Біографія
Народився в родині вчителя початкових класів. У дитинстві оволодів грою на флейті.
Закінчив Варшавський консерваторію в 1900 році, флейтист за фахом, отримав два дипломи військового капельмейстера і вчителя музики.
У 1900–1903 роках служив у 160-му Абхазькому піхотному полку в Гомелі.
У 1903 році переїхав до Сімферополя, де створив видавництво (Бюро військової інструментовки «Богорад і К°»), в якому друкували нові твори для духових оркестрів. До більшовицького перевороту 1917 р. це було одне з найпопулярніших музично-видавничих підприємств.
Він був прекрасним обробником творів, композитором і талановитим педагогом. Серед його учнів:
- професори, викладачі А. Л. Стасевич, А. А. Федотов,
- композитор, народний артист СРСР, директор Великого театру СРСР Михайло Чулакі.
- Г. М. Калінковіч — полковник військовий диригент, професор Московського Інституту військових диригентів автор багатьох п'єс для духового оркестру.
- Григорій Самойлович Нагорний — один з перших учнів Я. И. Богорада, флейтист, перший кримський військовий капельмейстер.
Я. Богорад був розстріляний німецькими нацистами у числі інших євреїв Сімферополя 12-13 грудня 1941 у протитанковому рову на 11-му кілометрі Феодосійського шосе.
Марш «Прощання Слов'янки»
Відомо, що 1912 року до Я. Богорада приїздив В. І. Агапкін з попередніми нотаціями маршу «Прощання Слов'янки». Богорад дописує і видає марш у Сімферополі. Стосовно назви маршу — 51-й Литовський полк при якому Яків Богорад був капельмейстером був розташований на річці Слов'янка, то ж чи не ця назва лягла в основу назви маршу? Марш «Прощання Слов'янки» дуже схожий на марш Я. Богорада «Тоска о Родине», який був написаний до 1912 р.
Примітки
- Крымское Республиканское Высшее учебное заведение «Симферопольское музыкальное училище им. П. И. Чайковского» [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Василий Агапкин «Прощание славянки» [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
- ПРОЩАНИЕ СЛАВЯНКИ [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
- Сиянин славянки [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Josipovich Bogorad 1879 12 grudnya 1941 Simferopol kompozitor obrobnik muzichnih tvoriv ta muzichnij pedagog kapelmejstejr 51 go Litovskogo polku Vipusknik Varshavskogo muzichnogo institutu ponad 40 rokiv pracyuvav u muzichnij shkoli Simferopolya veduchi teoretichni predmeti i klas duhovih instrumentiv Za svoye zhittya zrobiv sotni orkestrovok Yakiv Josipovich BogoradOsnovna informaciyaData narodzhennya1879Misce narodzhennyaGomel Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaData smerti12 grudnya 1941 1941 12 12 Misce smertiSimferopol RRFSR SRSRGromadyanstvo SRSRProfesiyidirigent kompozitorOsvitaMuzichnij universitet Friderika ShopenaVidomi uchniChulaki Mihajlo IvanovichInstrumentiflejtaBiografiyaNarodivsya v rodini vchitelya pochatkovih klasiv U ditinstvi ovolodiv groyu na flejti Zakinchiv Varshavskij konservatoriyu v 1900 roci flejtist za fahom otrimav dva diplomi vijskovogo kapelmejstera i vchitelya muziki U 1900 1903 rokah sluzhiv u 160 mu Abhazkomu pihotnomu polku v Gomeli U 1903 roci pereyihav do Simferopolya de stvoriv vidavnictvo Byuro vijskovoyi instrumentovki Bogorad i K v yakomu drukuvali novi tvori dlya duhovih orkestriv Do bilshovickogo perevorotu 1917 r ce bulo odne z najpopulyarnishih muzichno vidavnichih pidpriyemstv Vin buv prekrasnim obrobnikom tvoriv kompozitorom i talanovitim pedagogom Sered jogo uchniv profesori vikladachi A L Stasevich A A Fedotov kompozitor narodnij artist SRSR direktor Velikogo teatru SRSR Mihajlo Chulaki G M Kalinkovich polkovnik vijskovij dirigent profesor Moskovskogo Institutu vijskovih dirigentiv avtor bagatoh p yes dlya duhovogo orkestru Grigorij Samojlovich Nagornij odin z pershih uchniv Ya I Bogorada flejtist pershij krimskij vijskovij kapelmejster Ya Bogorad buv rozstrilyanij nimeckimi nacistami u chisli inshih yevreyiv Simferopolya 12 13 grudnya 1941 u protitankovomu rovu na 11 mu kilometri Feodosijskogo shose Marsh Proshannya Slov yanki Vidomo sho 1912 roku do Ya Bogorada priyizdiv V I Agapkin z poperednimi notaciyami marshu Proshannya Slov yanki Bogorad dopisuye i vidaye marsh u Simferopoli Stosovno nazvi marshu 51 j Litovskij polk pri yakomu Yakiv Bogorad buv kapelmejsterom buv roztashovanij na richci Slov yanka to zh chi ne cya nazva lyagla v osnovu nazvi marshu Marsh Proshannya Slov yanki duzhe shozhij na marsh Ya Bogorada Toska o Rodine yakij buv napisanij do 1912 r PrimitkiKrymskoe Respublikanskoe Vysshee uchebnoe zavedenie Simferopolskoe muzykalnoe uchilishe im P I Chajkovskogo 27 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Vasilij Agapkin Proshanie slavyanki 1 listopada 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 11 listopada 2013 PROShANIE SLAVYaNKI 21 lipnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 11 listopada 2013 Siyanin slavyanki 2 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2013