Франц Тінкль

Франц (Франтішек) Ті́нкль (чеськ. František Tinkl; 25 березня 1879 — 30 грудня 1925, м. Кошиці, Чехословаччина) — підполковник УГА, чех за походженням.

Франц Тінкль František Tinkl
Підполковник
Загальна інформація
Народження	25 березня 1879(1879-03-25) Лінгартіці, Моравія,  Австро-Угорщина, тепер  Чехія
Смерть	30 грудня 1925(1925-12-30) (46 років) м. Кошиці, Чехословаччина, тепер  Словаччина
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УГА
Війни / битви	Польсько-українська війна
Командування
Друга Коломийська бригада УГА

Біографія

Франц Тінкль народився 25 березня 1879 року в Лінгартіцях, Моравія. Капітан 24-го Коломийського полку австрійської армії. З 1 листопада 1918 року на службі ЗУНР. В УГА з дня її створення як отаман, а пізніше (з 14 червня 1919 р.) — підполковник.

У боях під Львовом командував групою «Старе Село» (в складі Осадного корпусу, який потім став Другим корпусом УГА), яка утримувала дванадцятикілометровий (від Сокільник до Чортової Скали) відрізок фронту. Пізніше «залізний командир» 2-ї Коломийської бригади. Спричинився до перемоги над 3-ю польською дивізією піхоти Легіонів у (12 червня 1919 року).

За уміле керівництво частинами і особисту відвагу та самопожертвування неодноразово відзначався в наказах командування. Зокрема, наказі, підписаному тодішнім командиром Осадного корпусу Мироном Тарнавським, зазначалося:

«Неоціненними героями показалися команданти бригад: підполковник Вольф , а передовсім отаман Тінкль, які своїми грудьми відбивали ворога при наступах і протинаступах. Присвята для нашої справи у них така велика, що ми всі клонимо голови перед цими найновіщими героями нашої історії» .

Галицькою Армією отаман Омелянович-Павленко підписав такий наказ:

«...Отаманови Францови Тінкелеви, командантови Коломийської Бригади, висказую за примірну та повну пожертвування діяльність як командантови в послідніх боях іменем заступленої в Армії частини Українського народа мою найщирішу подяку та признання» .

Є. Топінка наводить телеграму уряду ЗУНР, у якій згадується отаман Тінкль:

«До підполковника Арнольда Вольфа і отамана Франца Тінкеля. В кровавих боях за свободу поневоленого від віків народу Ви стали в перші ряди борців і власні груди наставляєте за святе діло справедливості. Ви хоч донедавна чужинці – відчули біль нашого народу, його кривду, а любов правди получила вас з найліпшими його синами. Український Нарід складає Вам свою щиру подяку і записує Ваші імена золотими буквами у своїй історії. За Раду Державних Секретарів: д-р Сидір Голубович, отаман Петро Бубела» .

Через важку хворобу у середині червня 1919 року залишив службу в УГА. Потім Ф. Тінкль служив у Чехословацькій армії.

Помер 30 грудня 1925 р. в м. Кошиці, Словаччина.

Примітки

1. Регульський В. Л. Створення і діяльність державного секретаріату військових справ ЗУНР [1]
2. За даними Historického ústavu Armády České republiky v Praze.
3. Українська Галицька Армія: матеріали до історії. Т.2. Вінніпеґ, 1960. С.346.
4. Шанковський Лев. Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія. Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк. Вінніпеґ, 1974. С.51.
5. Яворівський Євген. Антон Вимєталь // Календар Червоної калини на 1922 рік. Жовква, 1922. С.115.
6. Німець, уродженець м. Проштєйов, Моравія.
7. Українська Галицька Армія: матеріали до історії. Т.2. Вінніпеґ, 1960. С.344.
8. Стрілець. 1919. 18 травня. Ч.33. С.2.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Топінка Євген. Тінкл (Tinkl) Франтішек // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів : Центр Європи, 1998. — С. 101. — .
• Є. Топінка. Чехи у військових формуваннях Українських січових стрільців та Українській Галицькій армії