Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейхсконкордат, Конкордат 1933 року (нім. Reichskonkordat, Імперський конкордат) — договір, укладений 20 липня 1933 між Німеччиною і Святим Престолом, котрим визначався статус Римо-католицької церкви у Німеччині. З деякими обмеженнями діє понині.
| Рейхсконкордат | |
|---|---|
 | |
| Тип | договір міжнародний договір і документ |
| Підготовлено | липень 1933 |
| Підписано | 20 липня 1933 |
| Місце | Ватикан |
| Підписанти | Третій Райх, Святий Престол, Пій XI і Пауль фон Гінденбург |
Передісторія
Об'єднання Німеччини у 1871 році навколо Пруссії виявило низку релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової держави. Зокрема політика канцлера Отто фон Бісмарка була направлена на створення протестантської держави і активну протидію впливу католицької церкви в країні, що було пов'язано як із достатньо вагомою роллю у Другому рейху переважно католицької Баварії, так і суперництвом з католицькими Австро-Угорщиною і Францією. Політика Бісмарка, відома як Культуркампф, була направлена на переслідування католицьких організацій, встановлення контролю держави над церковним майном, шкільною освітою та призначеннями на церковні посади і супроводжувалася судовими переслідуваннями та репресіями.
Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні Веймарська республіка змінила ставлення до Святого престолу і, хоча формального договору з Ватиканом укладено не було, Апостольська Столиця підписала конкордати із католицькими урядами Баварії (1924), Пруссії (1929) і Баденом (1932). Підписання договорів із різними державами було частиною зовнішньої політики Папи Римського Пія XI, найбільшим успіхом якого стали Латеранські угоди із Італією (1929), — Ватикан став незалежною державою.
Укладення договору
1 червня 1932 Рейхсканцлером Веймарської республіки став Франц фон Папен, один з лідерів католицької Партії Центру, яка підтримала прихід НСДАП до влади. В уряді Адольфа Гітлера Папен зайняв посаду віце-канцлера і став ініціатором відновлення переговорів із Ватиканом, договір з яким мав би закріпити легітимність НСДАП. Цю ініціативу підтримав і лідер Партії Центру , який отримав від Гітлера усне запевнення поважати свободу християнських церков як «важливих елементів збереження душі німецького народу».
Рейхсконкордат був підписаний 20 липня 1933 року папським нунцієм у Німеччині Еудженіо Пачеллі (майбутнім Папою Пієм XII) та віце-канцлером фон Папеном і набув чинності 10 вересня 1933 року. Згідно з конкордатом, що складається із 34 статей, Німеччина декларувала свободу церкви у вирішенні внутрішніх питань, погоджувалась на її участь у роботі освітніх закладів, дозволяла працювати священикам у державних установах (лікарнях, тюрмах, армії тощо) та розширювала сферу застосування церковного шлюбу. З іншого боку в Німеччині були заборонені католицькі політичні організації (партія Центр була розпущена напередодні підписання конкордату) і вступ священнослужителів до подібних організацій
Післямова
Рейхсконкордат не завадив нацистському режиму переслідувати католицьку церкву загалом і її діячів, що виступали з критикою режиму, зокрема — протягом 1934 року були розпущені всі релігійні організації, чия діяльність виходила за межі релігії, з «Ночі довгих ножів» почались вбивства і переслідування духовенства, черниць і мирян, які арештовувались, часто за сфабрикованими звинуваченнями в контрабанді валюти або «аморальності» і поміщались у концтабори — 3 грудня 1940 року в Дахау був створений окремий барак для священнослужителів, через який пройшло 2720 чоловік, 95 % з яких становили католики.
26 березня 1957 року Конституційний суд Німеччини (нім. Bundesverfassungsgericht) підтвердив чинність Рейхсконкордату як такого, що не суперечить конституції ФРН. В той же час він визначив, що дотримуватись угоди з Ватиканом зобов'язаний лише федеральний уряд, і в наш час його положення у питаннях, віднесених до компетенції земельних урядів, зокрема освіти, шлюбу, політичної діяльності, не застосовуються.
До 1940 Ватикан уклав конкордати із урядами Латвії, Польщі, Румунії, Литви, Австрії, Югославії і Португалії.
Див. також
Примітки
- Helmstadter, R. Freedom and religion in the nineteenth century. — Stanford University Press, 1997. — P. 19. — .
- Coppa, Frank J., Controversial Concordats, 1999, p. 143,
- Kershaw, Hitler, 2009, p. 281
- William L. Shirer, The Rise and Fall of the Third Reich, 1960,
- Robbers, G. Religion and Law in Germany. P. 176.
- Lewy, G., The Catholic Church and Nazi Germany. P. 80-83.
- Paul O'Shea; A Cross Too Heavy; Rosenberg Publishing; pp. 234–35
- Ian Kershaw, The Nazi Dictatorship. Problems and Perspectives of Interpretation, London, 1985, 4th ed., 2000,
- (нім.). servat.unibe.ch. 26 березня 1957. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejhskonkordat Konkordat 1933 roku nim Reichskonkordat Imperskij konkordat dogovir ukladenij 20 lipnya 1933 mizh Nimechchinoyu i Svyatim Prestolom kotrim viznachavsya status Rimo katolickoyi cerkvi u Nimechchini Z deyakimi obmezhennyami diye ponini RejhskonkordatTipdogovir mizhnarodnij dogovir i dokumentPidgotovlenolipen 1933Pidpisano20 lipnya 1933MisceVatikanPidpisantiTretij Rajh Svyatij Prestol Pij XI i Paul fon Gindenburg Pidpisannya konkordatu 20 lipnya 1933 roku Zliva napravo Franc fon Papen Eudzhenio Pachelli Rudolf ButmannPeredistoriyaOb yednannya Nimechchini u 1871 roci navkolo Prussiyi viyavilo nizku religijnih movnih socialnih ta kulturnih vidminnostej sered zhiteliv novoyi derzhavi Zokrema politika kanclera Otto fon Bismarka bula napravlena na stvorennya protestantskoyi derzhavi i aktivnu protidiyu vplivu katolickoyi cerkvi v krayini sho bulo pov yazano yak iz dostatno vagomoyu rollyu u Drugomu rejhu perevazhno katolickoyi Bavariyi tak i supernictvom z katolickimi Avstro Ugorshinoyu i Franciyeyu Politika Bismarka vidoma yak Kulturkampf bula napravlena na peresliduvannya katolickih organizacij vstanovlennya kontrolyu derzhavi nad cerkovnim majnom shkilnoyu osvitoyu ta priznachennyami na cerkovni posadi i suprovodzhuvalasya sudovimi peresliduvannyami ta represiyami Pislya porazki Nimechchini u Pershij Svitovij vijni Vejmarska respublika zminila stavlennya do Svyatogo prestolu i hocha formalnogo dogovoru z Vatikanom ukladeno ne bulo Apostolska Stolicya pidpisala konkordati iz katolickimi uryadami Bavariyi 1924 Prussiyi 1929 i Badenom 1932 Pidpisannya dogovoriv iz riznimi derzhavami bulo chastinoyu zovnishnoyi politiki Papi Rimskogo Piya XI najbilshim uspihom yakogo stali Lateranski ugodi iz Italiyeyu 1929 Vatikan stav nezalezhnoyu derzhavoyu Ukladennya dogovoru1 chervnya 1932 Rejhskanclerom Vejmarskoyi respubliki stav Franc fon Papen odin z lideriv katolickoyi Partiyi Centru yaka pidtrimala prihid NSDAP do vladi V uryadi Adolfa Gitlera Papen zajnyav posadu vice kanclera i stav iniciatorom vidnovlennya peregovoriv iz Vatikanom dogovir z yakim mav bi zakripiti legitimnist NSDAP Cyu iniciativu pidtrimav i lider Partiyi Centru yakij otrimav vid Gitlera usne zapevnennya povazhati svobodu hristiyanskih cerkov yak vazhlivih elementiv zberezhennya dushi nimeckogo narodu Rejhskonkordat buv pidpisanij 20 lipnya 1933 roku papskim nunciyem u Nimechchini Eudzhenio Pachelli majbutnim Papoyu Piyem XII ta vice kanclerom fon Papenom i nabuv chinnosti 10 veresnya 1933 roku Zgidno z konkordatom sho skladayetsya iz 34 statej Nimechchina deklaruvala svobodu cerkvi u virishenni vnutrishnih pitan pogodzhuvalas na yiyi uchast u roboti osvitnih zakladiv dozvolyala pracyuvati svyashenikam u derzhavnih ustanovah likarnyah tyurmah armiyi tosho ta rozshiryuvala sferu zastosuvannya cerkovnogo shlyubu Z inshogo boku v Nimechchini buli zaboroneni katolicki politichni organizaciyi partiya Centr bula rozpushena naperedodni pidpisannya konkordatu i vstup svyashennosluzhiteliv do podibnih organizacijPislyamovaRejhskonkordat ne zavadiv nacistskomu rezhimu peresliduvati katolicku cerkvu zagalom i yiyi diyachiv sho vistupali z kritikoyu rezhimu zokrema protyagom 1934 roku buli rozpusheni vsi religijni organizaciyi chiya diyalnist vihodila za mezhi religiyi z Nochi dovgih nozhiv pochalis vbivstva i peresliduvannya duhovenstva chernic i miryan yaki areshtovuvalis chasto za sfabrikovanimi zvinuvachennyami v kontrabandi valyuti abo amoralnosti i pomishalis u konctabori 3 grudnya 1940 roku v Dahau buv stvorenij okremij barak dlya svyashennosluzhiteliv cherez yakij projshlo 2720 cholovik 95 z yakih stanovili katoliki 26 bereznya 1957 roku Konstitucijnij sud Nimechchini nim Bundesverfassungsgericht pidtverdiv chinnist Rejhskonkordatu yak takogo sho ne superechit konstituciyi FRN V toj zhe chas vin viznachiv sho dotrimuvatis ugodi z Vatikanom zobov yazanij lishe federalnij uryad i v nash chas jogo polozhennya u pitannyah vidnesenih do kompetenciyi zemelnih uryadiv zokrema osviti shlyubu politichnoyi diyalnosti ne zastosovuyutsya Do 1940 Vatikan uklav konkordati iz uryadami Latviyi Polshi Rumuniyi Litvi Avstriyi Yugoslaviyi i Portugaliyi Div takozhBolonskij konkordat Vormskij konkordat Konkordat Napoleona Kulturkampf Konkordat z Polsheyu Lateranski ugodiPrimitkiHelmstadter R Freedom and religion in the nineteenth century Stanford University Press 1997 P 19 ISBN 9780804730877 Coppa Frank J Controversial Concordats 1999 p 143 ISBN 0 8132 0920 X Kershaw Hitler 2009 p 281 William L Shirer The Rise and Fall of the Third Reich 1960 ISBN 0 671 72868 7 Robbers G Religion and Law in Germany P 176 Lewy G The Catholic Church and Nazi Germany P 80 83 Paul O Shea A Cross Too Heavy Rosenberg Publishing pp 234 35 ISBN 978 1 877058 71 4 Ian Kershaw The Nazi Dictatorship Problems and Perspectives of Interpretation London 1985 4th ed 2000 ISBN 0 340 76028 1 nim servat unibe ch 26 bereznya 1957 Arhiv originalu za 16 listopada 2016 Procitovano 5 lyutogo 2016