Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заката́льський о́круг — особлива адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, найменша самостійна (не входила до складу губернії чи області) адміністративна одиниця Росії. На початку XX століття — один з двох (поряд із ) особливих округів, прирівняних до губернії. Адміністративний центр — . Площа — 4033,7 км² .
| Закатальський округ | ||||
| Центр | Закатали | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1859 | |||
| Площа | 4033,5 км² | |||
| Населення | 74 449 чоловік (1886) осіб ({{{Дата перепису}}}) | |||
Утворений 1859 року. Скасований 1918 року.
У Закатальському окрузі діяло військово-народне управління, управляв ним начальник округу. У адміністративному сенсі округ поділявся на 4 ділянки:
- Аліабадський
- Каський
- Бєлоканський
- Джаромухаський.
Округ розташовувався у північно-східній частині Закавказзя, поблизу південної підошви Головного Кавказького хребта; межував на північному сході з Дагестанською областю, на південному сході та півдні — з Єлизаветпольською, на заході — з Тифліською губерніями.
Природа
За рельєфом та природними умовами Закатальський округ поділявся на дві частини: північну — гірську, що являла собою південний схил Головного Кавказького хребта, й південну — рівнинну і степову. Кавказький хребет, гребенем якого проходив кордон округу з Дагестанською областю, входив до складу округу усім південним схилом від вершини на півночі майже до Салаватського перевалу на півдні. В окрузі розташовувались значні вершини: , , , , , Муров-даг тощо.
Південний схил хребта дуже крутий, утворює безліч скелястих та вузьких ущелин, покритий лісами, тут беруть початок численні потоки та струмки, що стікають до Алазані. Найбільш крупними є , , , які, розливаючись під час танення снігів у горах та дощів, утворюють у низині болота, що мають важливе іригаційне значення. Середня частина Закатальського округу до Алазані та її притоки Айрі-чая злегка нахилена до Алазані та являє собою в цілому рівнинну місцевість, зрошену річками, що стікають із Кавказького хребта.
Південна частина округу, що вдавалась клином між та Сигнаським повітами й розташована на лівому боці Алазані на південь від впадіння Айрі-чая, являє собою безводну, злегка хвилясту, а місцями рівну степову місцевість, мало населену й придатну тільки для випасу худоби. Таким чином, весь Закатальський округ належав до басейну Алазані й був розташований здебільшого на лівому її боці. Зрошення полів здійснювалось майже виключно з невеликих лівих приток Алазані, сама ж річка, що протікає у доволі високих берегах, не мала іригаційного значення.
Тут ростуть дуб, бук, каштан, горіх, липа, ясен і безліч фруктових порід (груша, яблуня, слива, хурма (Diospyros lotus), айва (Cydonia), фігове дерево, гранатове дерево, виноград тощо). Ліси займали 140 000 десятин , тобто 38,4% всієї території округу.
У лісах водилось безліч диких тварин (шакали, лисиці, дикі кішки, барси, рисі, ведмеді, кабани, кози, олені, куниці, зайці й тури). Немало також і птахів (, качки, шуліки, лелеки тощо).
Регіон має значні мінеральні багатства — мідні й кобальтові руди, залізо, свинець, срібло тозо. Багато мінеральних джерел, особливо сірчаних та вуглекислих.
Населення
Відповідно до «Енциклопедичного словника» Брокгауза і Ефрона, гірські та підгірські місцевості округу були заселені лезгинами, аварцями й цахурами, приалазанські — й . Станом на 1886 рік на території округу проживало 12 430 інгілойців (16,7%), 40 225 аварців (54,03%), 21 090 кавказьких татар (28,33%), а разом 74 449 чол. За віросповіданням 5,36% належали до православних (росіяни), 93,03% — до мусульман-сунітів.
Населення займалось землеробством, садівництвом, шовківництвом, скотарством й кустарними промислами. У 1893 році під ґрунтами числилось 40 358 десятин, в тому числі під житом — 723 дес., пшеницею — 35 147 дес., просом — 1010, кукурудзою — 249 й рисом — 3223 дес.; решта площі була зайнята ячменем, бобами й іншими культурами.
Багато фруктів вивозилось за межі округу, а горіхи — навіть на ; у Закаталах також вироблялась значна кількість вина.
Історія
Відповідно до грузинських літописів, територія майбутнього Закатальського округу складала частину , населеного грузинами, що сповідували до X століття вірменську віру й навернулись до греко-грузинського (православного) віросповідання кахетинською царицею Данарою. На початку XI століття кахетинський цар Квіріке долучив Герет до Кахетії. У XV столітті грузинський цар Олександр I Великий віддав Кахетію молодшому сину Давиду.
Наприкінці XV століття територію майбутнього Закатальського округу, тоді східну околицю Кахетії, стали заселяти жителі Дагестану, що приїжджали з-за Кавказького хребта, — лезгини (аварці). Розорення Кахетії (початок XVII століття), що супроводжувалось винищенням та взяттям у полон жителів, а також поселенням тут азербайджанських татар, сприяло вторгненням лезгинів.
Рештки грузинського населення, що сповідували іслам, називались інгілойцями. Після остаточного свого утвердження на початку XVIII століття лезгини утворили кілька вільних товариств (союзів), з яких найсильніші (від імені поселень й ) дали назву своїй країні, що йменувалась союзом джарських лезгинів, а потім, після приєднання до Росії — Джаро-Белоканським округом. До складу земель джарських лезгинів входило також Єлісуйське султанство, де влада була зосереджена в особі хана чи султана, між тим як решта товариств управлялась старшинами й зібранням старшин, що обирались щорічно народом.
Після заворушень 1830 року землі джарських лезгинів були остаточно приєднані до Росії й із них було утворено Джаро-Белоканську область, у подальшому — , до якого 1844 року було приєднано Єлісуйське султанство.
«Положенням про управління Дагестанською областю і Закатальським округом», затвердженим Олександром II 5 квітня 1860 року, Джаро-Белоканский воєнний округ було перетворено на Закатальський округ на чолі з окружним начальником, тимчасово підпорядкований начальнику Верхнього Дагестану.
26 травня 1918 після розпаду Закавказької Демократичної Федеративної Республіки утворюється Грузинська Демократична Республіка. Белакан разом із Закаталою й Кахі входить до складу Грузинської республіки.
1921 рік — збройний конфлікт, у якому брали участь: з одного боку — грузинські більшовики й частини 11-ї та 9-ї Кубанської армій РРФСР, з іншого — частини збройних сил Грузинської Демократичної Республіки, завершився встановленням радянської влади у Грузії.
На початку березня 1922 року рішенням Закавказького Бюро ЦК ВКП (б) зі складу Грузії були виведені чотири райони колишнього Закатальського округу колишньої Тифліської губернії й передані до складу Азербайджану .
Примітки
- 3544,3 кв. версти
- бл. 1530 км²
- Іверія
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakata lskij o krug osobliva administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi najmensha samostijna ne vhodila do skladu guberniyi chi oblasti administrativna odinicya Rosiyi Na pochatku XX stolittya odin z dvoh poryad iz osoblivih okrugiv pririvnyanih do guberniyi Administrativnij centr Plosha 4033 7 km Zakatalskij okrugCentr ZakataliUtvoreno 1859Plosha 4033 5 km Naselennya 74 449 cholovik 1886 osib Data perepisu Utvorenij 1859 roku Skasovanij 1918 roku U Zakatalskomu okruzi diyalo vijskovo narodne upravlinnya upravlyav nim nachalnik okrugu U administrativnomu sensi okrug podilyavsya na 4 dilyanki Aliabadskij Kaskij Byelokanskij Dzharomuhaskij Okrug roztashovuvavsya u pivnichno shidnij chastini Zakavkazzya poblizu pivdennoyi pidoshvi Golovnogo Kavkazkogo hrebta mezhuvav na pivnichnomu shodi z Dagestanskoyu oblastyu na pivdennomu shodi ta pivdni z Yelizavetpolskoyu na zahodi z Tifliskoyu guberniyami PrirodaZa relyefom ta prirodnimi umovami Zakatalskij okrug podilyavsya na dvi chastini pivnichnu girsku sho yavlyala soboyu pivdennij shil Golovnogo Kavkazkogo hrebta j pivdennu rivninnu i stepovu Kavkazkij hrebet grebenem yakogo prohodiv kordon okrugu z Dagestanskoyu oblastyu vhodiv do skladu okrugu usim pivdennim shilom vid vershini na pivnochi majzhe do Salavatskogo perevalu na pivdni V okruzi roztashovuvalis znachni vershini Murov dag tosho Pivdennij shil hrebta duzhe krutij utvoryuye bezlich skelyastih ta vuzkih ushelin pokritij lisami tut berut pochatok chislenni potoki ta strumki sho stikayut do Alazani Najbilsh krupnimi ye yaki rozlivayuchis pid chas tanennya snigiv u gorah ta doshiv utvoryuyut u nizini bolota sho mayut vazhlive irigacijne znachennya Serednya chastina Zakatalskogo okrugu do Alazani ta yiyi pritoki Ajri chaya zlegka nahilena do Alazani ta yavlyaye soboyu v cilomu rivninnu miscevist zroshenu richkami sho stikayut iz Kavkazkogo hrebta Pivdenna chastina okrugu sho vdavalas klinom mizh ta Signaskim povitami j roztashovana na livomu boci Alazani na pivden vid vpadinnya Ajri chaya yavlyaye soboyu bezvodnu zlegka hvilyastu a miscyami rivnu stepovu miscevist malo naselenu j pridatnu tilki dlya vipasu hudobi Takim chinom ves Zakatalskij okrug nalezhav do basejnu Alazani j buv roztashovanij zdebilshogo na livomu yiyi boci Zroshennya poliv zdijsnyuvalos majzhe viklyuchno z nevelikih livih pritok Alazani sama zh richka sho protikaye u dovoli visokih beregah ne mala irigacijnogo znachennya Tut rostut dub buk kashtan gorih lipa yasen i bezlich fruktovih porid grusha yablunya sliva hurma Diospyros lotus ajva Cydonia figove derevo granatove derevo vinograd tosho Lisi zajmali 140 000 desyatin tobto 38 4 vsiyeyi teritoriyi okrugu U lisah vodilos bezlich dikih tvarin shakali lisici diki kishki barsi risi vedmedi kabani kozi oleni kunici zajci j turi Nemalo takozh i ptahiv kachki shuliki leleki tosho Region maye znachni mineralni bagatstva midni j kobaltovi rudi zalizo svinec sriblo tozo Bagato mineralnih dzherel osoblivo sirchanih ta vuglekislih NaselennyaVidpovidno do Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Efrona girski ta pidgirski miscevosti okrugu buli zaseleni lezginami avarcyami j cahurami prialazanski j Stanom na 1886 rik na teritoriyi okrugu prozhivalo 12 430 ingilojciv 16 7 40 225 avarciv 54 03 21 090 kavkazkih tatar 28 33 a razom 74 449 chol Za virospovidannyam 5 36 nalezhali do pravoslavnih rosiyani 93 03 do musulman sunitiv Naselennya zajmalos zemlerobstvom sadivnictvom shovkivnictvom skotarstvom j kustarnimi promislami U 1893 roci pid gruntami chislilos 40 358 desyatin v tomu chisli pid zhitom 723 des psheniceyu 35 147 des prosom 1010 kukurudzoyu 249 j risom 3223 des reshta ploshi bula zajnyata yachmenem bobami j inshimi kulturami Bagato fruktiv vivozilos za mezhi okrugu a gorihi navit na u Zakatalah takozh viroblyalas znachna kilkist vina IstoriyaVidpovidno do gruzinskih litopisiv teritoriya majbutnogo Zakatalskogo okrugu skladala chastinu naselenogo gruzinami sho spoviduvali do X stolittya virmensku viru j navernulis do greko gruzinskogo pravoslavnogo virospovidannya kahetinskoyu cariceyu Danaroyu Na pochatku XI stolittya kahetinskij car Kvirike doluchiv Geret do Kahetiyi U XV stolitti gruzinskij car Oleksandr I Velikij viddav Kahetiyu molodshomu sinu Davidu Naprikinci XV stolittya teritoriyu majbutnogo Zakatalskogo okrugu todi shidnu okolicyu Kahetiyi stali zaselyati zhiteli Dagestanu sho priyizhdzhali z za Kavkazkogo hrebta lezgini avarci Rozorennya Kahetiyi pochatok XVII stolittya sho suprovodzhuvalos vinishennyam ta vzyattyam u polon zhiteliv a takozh poselennyam tut azerbajdzhanskih tatar spriyalo vtorgnennyam lezginiv Reshtki gruzinskogo naselennya sho spoviduvali islam nazivalis ingilojcyami Pislya ostatochnogo svogo utverdzhennya na pochatku XVIII stolittya lezgini utvorili kilka vilnih tovaristv soyuziv z yakih najsilnishi vid imeni poselen j dali nazvu svoyij krayini sho jmenuvalas soyuzom dzharskih lezginiv a potim pislya priyednannya do Rosiyi Dzharo Belokanskim okrugom Do skladu zemel dzharskih lezginiv vhodilo takozh Yelisujske sultanstvo de vlada bula zoseredzhena v osobi hana chi sultana mizh tim yak reshta tovaristv upravlyalas starshinami j zibrannyam starshin sho obiralis shorichno narodom Pislya zavorushen 1830 roku zemli dzharskih lezginiv buli ostatochno priyednani do Rosiyi j iz nih bulo utvoreno Dzharo Belokansku oblast u podalshomu do yakogo 1844 roku bulo priyednano Yelisujske sultanstvo Polozhennyam pro upravlinnya Dagestanskoyu oblastyu i Zakatalskim okrugom zatverdzhenim Oleksandrom II 5 kvitnya 1860 roku Dzharo Belokanskij voyennij okrug bulo peretvoreno na Zakatalskij okrug na choli z okruzhnim nachalnikom timchasovo pidporyadkovanij nachalniku Verhnogo Dagestanu 26 travnya 1918 pislya rozpadu Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi Respubliki utvoryuyetsya Gruzinska Demokratichna Respublika Belakan razom iz Zakataloyu j Kahi vhodit do skladu Gruzinskoyi respubliki 1921 rik zbrojnij konflikt u yakomu brali uchast z odnogo boku gruzinski bilshoviki j chastini 11 yi ta 9 yi Kubanskoyi armij RRFSR z inshogo chastini zbrojnih sil Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki zavershivsya vstanovlennyam radyanskoyi vladi u Gruziyi Na pochatku bereznya 1922 roku rishennyam Zakavkazkogo Byuro CK VKP b zi skladu Gruziyi buli vivedeni chotiri rajoni kolishnogo Zakatalskogo okrugu kolishnoyi Tifliskoyi guberniyi j peredani do skladu Azerbajdzhanu Primitki3544 3 kv versti bl 1530 km IveriyaDzherela Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 3 4