Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сорокопуд терновий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець (вище) та самка | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lanius collurio Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сорокопуд терновий, або сорокопуд-жулан (Lanius collurio) — птах родини Сорокопудові (Laniidae) ряду Горобцеподібні (Passeriformes), один з 4 видів роду у фауні Украни. В Україні — звичайний гніздовий перелітний птах на всій території.
Морфологічні ознаки
Найменший із сорокопудів фауни України (менший за шпака). Маса тіла 26—35 г, довжина тіла близько 17 см. Самець — з попелясто-сірою головою і рудою спиною, білим з рожевим відтінком низом, чорнуватим (по краях білим) хвостом. Самиця і молодь — буруваті з помітною плямистістю на нижньому боці тіла, що створює струмистий поперечний рисунок.
Вокалізація
Звуки — уривчасті викрики «чек… чек…» і голосне «чжяа- чжяа».
Пісня — скрипуче щебетання або імітація голосів інших птахів.
Поширення та чисельність
Сорокопуд терновий гніздиться в Європі та західній Азії, на зиму відлітає в Субсахарську Африку.
Чисельність в Європі оцінена в 6,3—13 млн пар, в Україні — 350–460 тис. пар.
Розмноження
Типовий птах чагарникових заростей, особливо там де є глід. Населяє узлісся, що межують із заплавами річок або полями з розрідженими лісами з кущами або групами молодих дерев, зарості кущів по схилах ярів.
Гніздиться окремими парами, які іноді розміщуються доволі близько одна від одної. Гніздо влаштовує на висоті 1—2, в окремих випадках — до 0,2 або 3—4 м, у розгалуженні куща або бічної гілки дерева, біля стовбура. Віддає перевагу гніздуванню на глоді, терені, ялівці, шипшині. Може влаштовувати гнізда на деревах. Гнізда сорокопуда тернового відрізняються від гнізд інших видів, що гніздяться на кущах, за розмірами та характеру споруди. Вони досить великі, у вигляді чаші з міцними та товстими стінками і дном. Основа складена досить нещільно з грубих сухих стебел, довгих вузьких стебел трав'янистих (частіше злакових) рослин, з корінців та кореневищ трав. Стебла рослин, що використовуються для будівництва гнізда, як правило, бувають торішні. Вони укладаються без ладу так, що їхні кінці стирчать у різних напрямках із зовнішніх стінок. Вистилка складається з сухих стебел трав, волотей злаків, корінців, шерсті, волосся, рослинного пуху, з пір'я, вплетеного у стінки гнізда.
У повній кладці 4—7, частіше 5—6 відносно крупних яєць. Шкаралупа зазвичай матова, зрідка помірно блискуча. Забарвлення її основного фону може бути жовтуватим, рожевуватим або зеленуватим з легким, в окремих випадках блакитнуватим відтінком. На цьому фоні розкидані глибокі світло-сірі, світло- або сіро-фіолетові та поверхневі бурі різних відтінків, світло- і темно-коричневі плями, які часто концентруються біля тупого кінця у вигляді віночка.
Повні свіжі кладки з'являються у другій половині травня — на початку червня. Насиджує протягом 14—15 діб переважно самиця, при незначній участі самця.
Живлення
Живляться різноманітними комахами — від дрібних турунів до великих жуків, метеликів та саранових. Інколи ловить дрібних ящірок, мишей або поршків дрібних птахів. Свою здобич видивляється з сідала. Побачивши здобич, падає у траву, після чого повертається назад, де її поїдає. Інколи він насаджує комах та іншу здобич на колючки або вішає їх у розсоху.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Див. також
- 8963 Коллуріо — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Посилання
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Red-backed shrike - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sorokopud ternovij Samec vishe ta samka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sorokopudovi Laniidae Rid Sorokopud Lanius Vid Sorokopud ternovij Binomialna nazva Lanius collurio Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Category Lanius collurio Vikividi Lanius collurio EOL 1050920 ITIS 560720 MSOP 146414 NCBI 56324 Sorokopud ternovij abo sorokopud zhulan Lanius collurio ptah rodini Sorokopudovi Laniidae ryadu Gorobcepodibni Passeriformes odin z 4 vidiv rodu u fauni Ukrani V Ukrayini zvichajnij gnizdovij perelitnij ptah na vsij teritoriyi Morfologichni oznakiNajmenshij iz sorokopudiv fauni Ukrayini menshij za shpaka Masa tila 26 35 g dovzhina tila blizko 17 sm Samec z popelyasto siroyu golovoyu i rudoyu spinoyu bilim z rozhevim vidtinkom nizom chornuvatim po krayah bilim hvostom Samicya i molod buruvati z pomitnoyu plyamististyu na nizhnomu boci tila sho stvoryuye strumistij poperechnij risunok VokalizaciyaZvuki urivchasti vikriki chek chek i golosne chzhyaa chzhyaa Pisnya skripuche shebetannya abo imitaciya golosiv inshih ptahiv Poshirennya ta chiselnistSorokopud ternovij gnizditsya v Yevropi ta zahidnij Aziyi na zimu vidlitaye v Subsaharsku Afriku Chiselnist v Yevropi ocinena v 6 3 13 mln par v Ukrayini 350 460 tis par RozmnozhennyaYajcya sorokopuda ternovogo Yajce zozuli zvichajnoyi ta yajcya sorokopuda ternovogo Tuluzkij muzej Tipovij ptah chagarnikovih zarostej osoblivo tam de ye glid Naselyaye uzlissya sho mezhuyut iz zaplavami richok abo polyami z rozridzhenimi lisami z kushami abo grupami molodih derev zarosti kushiv po shilah yariv Gnizditsya okremimi parami yaki inodi rozmishuyutsya dovoli blizko odna vid odnoyi Gnizdo vlashtovuye na visoti 1 2 v okremih vipadkah do 0 2 abo 3 4 m u rozgaluzhenni kusha abo bichnoyi gilki dereva bilya stovbura Viddaye perevagu gnizduvannyu na glodi tereni yalivci shipshini Mozhe vlashtovuvati gnizda na derevah Gnizda sorokopuda ternovogo vidriznyayutsya vid gnizd inshih vidiv sho gnizdyatsya na kushah za rozmirami ta harakteru sporudi Voni dosit veliki u viglyadi chashi z micnimi ta tovstimi stinkami i dnom Osnova skladena dosit neshilno z grubih suhih stebel dovgih vuzkih stebel trav yanistih chastishe zlakovih roslin z korinciv ta korenevish trav Stebla roslin sho vikoristovuyutsya dlya budivnictva gnizda yak pravilo buvayut torishni Voni ukladayutsya bez ladu tak sho yihni kinci stirchat u riznih napryamkah iz zovnishnih stinok Vistilka skladayetsya z suhih stebel trav volotej zlakiv korinciv shersti volossya roslinnogo puhu z pir ya vpletenogo u stinki gnizda U povnij kladci 4 7 chastishe 5 6 vidnosno krupnih yayec Shkaralupa zazvichaj matova zridka pomirno bliskucha Zabarvlennya yiyi osnovnogo fonu mozhe buti zhovtuvatim rozhevuvatim abo zelenuvatim z legkim v okremih vipadkah blakitnuvatim vidtinkom Na comu foni rozkidani gliboki svitlo siri svitlo abo siro fioletovi ta poverhnevi buri riznih vidtinkiv svitlo i temno korichnevi plyami yaki chasto koncentruyutsya bilya tupogo kincya u viglyadi vinochka Povni svizhi kladki z yavlyayutsya u drugij polovini travnya na pochatku chervnya Nasidzhuye protyagom 14 15 dib perevazhno samicya pri neznachnij uchasti samcya ZhivlennyaZhivlyatsya riznomanitnimi komahami vid dribnih turuniv do velikih zhukiv metelikiv ta saranovih Inkoli lovit dribnih yashirok mishej abo porshkiv dribnih ptahiv Svoyu zdobich vidivlyayetsya z sidala Pobachivshi zdobich padaye u travu pislya chogo povertayetsya nazad de yiyi poyidaye Inkoli vin nasadzhuye komah ta inshu zdobich na kolyuchki abo vishaye yih u rozsohu OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Div takozh8963 Kollurio asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 PosilannyaPticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Red backed shrike Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi