Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кримськотатарська діаспора — представництво кримських татар за межами Кримського регіону, котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну єдність з батьківщиною.
Історія діаспори розпочалася після анексії Кримського ханства Російською імперією в 1783 році, після чого кримські татари були змушені емігрувати кількома хвилями у 1783-1917 роках. Діаспора поповнювалася значною мірою за рахунок кримських татар, чиє соціальне і економічне життя було зруйноване у наслідок російської колонізаційної політики.
Радянський Союз вирішив остаточно позбутися кримських татар у розпал Другої світової війни. У 1944 році були депортовані всі кримські татари з Криму до Центральної Азії. Однак це населення вважається радше примусово переселеною спільнотою, аніж діаспорою.
Діаспора в Османській імперії
В Османській імперії постійно знаходилися представники кримської знаті у зв'язку з тісними зв'язками між двома державами. Османська провінція Буджак з центром у Бендерах знаходилася у васальній залежності від Ґераїв. У XIV–XV століттях османи колонізували Добруджу, де мешкали кримські татари з Буджака. Між 1593 і 1595 роками кримські татари були переселені у Добруджу. Частина кримських татар поїхала до Греції та Османської імперії.
Однак, перша кримськотатарська еміграція була спровокована анексією Криму Російською імперією. Кримський панівний клас (мурзи) і мулли шукали притулку на території Османської Держави, частина - на Північному Кавказі, побоюючись переслідувань. Їх число сягало близько 8 тис. Однак вони не розривали своїх зв'язків з Кримом. Надії, що Ґераї повернеться з Кавказу після звільнення Криму, жеврілись до самого завоювання Північного Кавказу росіянами в 1859 році. У 1877-1878 роках кримські татари з Північного Кавказу разом з черкесами і чеченцями були вислані російською владою в Анатолію. Заслані мусульмани Північного Кавказу складали близько мільйона.
Після анексії 4 тис. кримських татар втекли до османської фортеці Озу (Очаків), а звідти у Буджак, васала Ґераїв. Із завоюванням Бессарабії росіянами в 1812 році всі кримські татари емігрували на південь у провінцію Добруджа.
Кримські татари емігрували до Османської імперії, де їх вітали як братів-мусульман. Територію Османської імперії кримськотатарські емігранти називали aq topraq («свята земля» або «земля справедливості»), оскільки вони вважали еміграцію як «хіджра», подібно до тимчасового відступу пророка в Медину під тиском ворогів ісламу. Хвиля втікачів кримських татар відновилася після Кримської війни (1854-1856), а російський уряд ставився до кримських татар як до внутрішньої загрози її безпеці через їх історичні відносини з Османською імперією.
Більшість кримськотатарських емігрантів оселилася в Добруджі на Балканах під османською владою, але деякі з них були направлені в різні частини Анатолії, де значне число кримських татар загинуло в зв'язку зі зміною кліматичних умов та епідемій.
Хоча серед переселенців були кримські татари, які емігрували з гірських, прибережних і міських районів Криму, більшість з них складали вихідці з кримського степу, які жили в основному в закритих сільських громадах. Відповідно до давньої кримськотатарської традиції шлюб між родичами (наприклад, між двоюрідними братами і сестрами) навіть дуже далекими завжди суворо заборонявся на відміну від місцевого населення Анатолії. Вони зуміли зберегти свою етнічну ідентичність і мову майже недоторканою до 70-х років ХХ сторіччя. Кримськотатарська ідентичність діаспори сформувалася протягом цього періоду переважно на основі усної культурної традиції, збагаченої переданнями, піснями, поезією, легендами про втрату батьківщини і лихо еміграції.
Кінець Османської імперії і створення сучасної Туреччини
Із занепадом Османської імперії в останній чверті XIX століття більшість кримських татар з Добруджі мігрували до Анатолії. Згодом міграція відбувалася у межах Анатолії. Ця модель міграції сприяла розриву родинних зв'язків і, отже, зв'язку з батьківщиною, а також змішанню різних субетносів кримських татар.
Кримські татари взяли участь у розбудові нової Турецької республіки, а також у формуванні турецької ідентичності.
Невелика кількість кримськотатарських втікачів з СРСР поповнювали діаспору в Туреччині після Другої світової війни, інша частина мігрувала до Туреччини з Румунії та Болгарії після встановлення там комуністичного режиму.
Населення кримськотатарського походження у Туреччині становить близько 1 млн осіб. Тут діє кілька етнічних об'єднань.
Сюрґюн
18 травня 1944 року НКВС за рішенням Державного комітету оборони депортував кримських татар з Криму до Центральної Азії.
У 1989 році депортація (Сюрґюн) була засуджена Верховною Радою СРСР і визнана незаконною і злочинною. Після цього майже 300 тис. татар змогли повернутися до Криму з місць депортації. Однак місцева влада і решта населення Криму не надто очікувала їх повернення. Ще близько 270 тис. кримських татар залишаються в Узбекистані та інших частинах колишнього Радянського Союзу.
Діаспора в Східній Європі і світі
Кримськотатарська діаспора в Румунії згідно з переписом 2002 року становить 24 тис. осіб. Однак лише після повалення комуністичного режиму кримські татари пережили національне відродження та оновлення зв'язків з батьківщиною та кримськотатарськими громадами інших держав, особливо в Туреччині.
Кримськотатарська діаспора в Болгарії нараховує кілька тисяч осіб. Останнім часом почалось налагодження співпраці з громадами за кордоном, і особливо з репатрійованими кримськими татарами.
Кримські татари в США — найбільша діаспора в Західній півкулі, що складається з втікачів з Криму, Румунії, Болгарії та Греції.
Сучасне становище
Основними проблемами в кримськотатарській діаспорі в 90-х роках ХХ сторіччя стали розмиття етнічної ідентичності в умовах швидкої модернізації громад і труднощі у мобілізації ресурсів (особливо в Туреччині) з метою надання підтримки репатріантам.
Серед кримських татар існують розбіжності у поглядах на роль діаспори, виробленні загальної мети і завдань національного руху, що призвело до жвавої внутрішньої дискусії у 1990-х роках. Однак кримськотатарська діаспора в цілому, здається, єдина у визнанні легітимності кримськотатарських національних зборів (Меджлісу) в Криму, і визнає Мустафу Джемілєва своїм лідером в ухваленні основних рішень щодо долі етносу. Діаспора також погоджується з керівництвом Джемілєва щодо ненасильницької політичної боротьби за повернення прав депортованим кримським татарам у рамках поваги до територіальної цілісності України. Для діаспори, здається, на порядку денному стоїть не питання отримання суверенітету для кримськотатарського народу, а проблеми мобілізації політичних та економічних ресурсів для повернення решти кримських татар з місць депортації на батьківщину і визнання політичних прав кримських татар з боку української і кримської влади. Актуальною проблемою для діаспори, а також кримських татар на батьківщині залишається відновлення історичної справедливості щодо злочину, скоєного проти їх народу.
Для кримськотатарської діаспори це остання ланка у ланцюзі історичних несправедливостей, скоєних Росією, починаючи з незаконної анексії своєї батьківщини у результаті порушення Кючук-Кайнарджійського договору (1774), що має завершитись отриманням права на повернення до Криму. Проте, масове повернення кримських татар з діаспори не виявляється справою найближчого майбутнього, хоча це завжди розглядається як варіант, особливо в романтичніших колах діаспори. На сьогодні, однак, найімовірнішими перспективами діаспори має стати набуття певних політичних прав для представників діаспори, зокрема пов'язаних з політичним представництвом, отриманням подвійного громадянства тощо.
Див. також
Джерела
- International Committee for Crimea [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Crimean Tatars by H. B. Paksoy [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Vatan KIRIM [ 21 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimskotatarska diaspora predstavnictvo krimskih tatar za mezhami Krimskogo regionu kotri usvidomlyuyut svoyu genetichnu abo duhovnu yednist z batkivshinoyu Istoriya diaspori rozpochalasya pislya aneksiyi Krimskogo hanstva Rosijskoyu imperiyeyu v 1783 roci pislya chogo krimski tatari buli zmusheni emigruvati kilkoma hvilyami u 1783 1917 rokah Diaspora popovnyuvalasya znachnoyu miroyu za rahunok krimskih tatar chiye socialne i ekonomichne zhittya bulo zrujnovane u naslidok rosijskoyi kolonizacijnoyi politiki Radyanskij Soyuz virishiv ostatochno pozbutisya krimskih tatar u rozpal Drugoyi svitovoyi vijni U 1944 roci buli deportovani vsi krimski tatari z Krimu do Centralnoyi Aziyi Odnak ce naselennya vvazhayetsya radshe primusovo pereselenoyu spilnotoyu anizh diasporoyu Diaspora v Osmanskij imperiyiV Osmanskij imperiyi postijno znahodilisya predstavniki krimskoyi znati u zv yazku z tisnimi zv yazkami mizh dvoma derzhavami Osmanska provinciya Budzhak z centrom u Benderah znahodilasya u vasalnij zalezhnosti vid Gerayiv U XIV XV stolittyah osmani kolonizuvali Dobrudzhu de meshkali krimski tatari z Budzhaka Mizh 1593 i 1595 rokami krimski tatari buli pereseleni u Dobrudzhu Chastina krimskih tatar poyihala do Greciyi ta Osmanskoyi imperiyi Odnak persha krimskotatarska emigraciya bula sprovokovana aneksiyeyu Krimu Rosijskoyu imperiyeyu Krimskij panivnij klas murzi i mulli shukali pritulku na teritoriyi Osmanskoyi Derzhavi chastina na Pivnichnomu Kavkazi poboyuyuchis peresliduvan Yih chislo syagalo blizko 8 tis Odnak voni ne rozrivali svoyih zv yazkiv z Krimom Nadiyi sho Gerayi povernetsya z Kavkazu pislya zvilnennya Krimu zhevrilis do samogo zavoyuvannya Pivnichnogo Kavkazu rosiyanami v 1859 roci U 1877 1878 rokah krimski tatari z Pivnichnogo Kavkazu razom z cherkesami i chechencyami buli vislani rosijskoyu vladoyu v Anatoliyu Zaslani musulmani Pivnichnogo Kavkazu skladali blizko miljona Pislya aneksiyi 4 tis krimskih tatar vtekli do osmanskoyi forteci Ozu Ochakiv a zvidti u Budzhak vasala Gerayiv Iz zavoyuvannyam Bessarabiyi rosiyanami v 1812 roci vsi krimski tatari emigruvali na pivden u provinciyu Dobrudzha Krimski tatari emigruvali do Osmanskoyi imperiyi de yih vitali yak brativ musulman Teritoriyu Osmanskoyi imperiyi krimskotatarski emigranti nazivali aq topraq svyata zemlya abo zemlya spravedlivosti oskilki voni vvazhali emigraciyu yak hidzhra podibno do timchasovogo vidstupu proroka v Medinu pid tiskom vorogiv islamu Hvilya vtikachiv krimskih tatar vidnovilasya pislya Krimskoyi vijni 1854 1856 a rosijskij uryad stavivsya do krimskih tatar yak do vnutrishnoyi zagrozi yiyi bezpeci cherez yih istorichni vidnosini z Osmanskoyu imperiyeyu Bilshist krimskotatarskih emigrantiv oselilasya v Dobrudzhi na Balkanah pid osmanskoyu vladoyu ale deyaki z nih buli napravleni v rizni chastini Anatoliyi de znachne chislo krimskih tatar zaginulo v zv yazku zi zminoyu klimatichnih umov ta epidemij Hocha sered pereselenciv buli krimski tatari yaki emigruvali z girskih priberezhnih i miskih rajoniv Krimu bilshist z nih skladali vihidci z krimskogo stepu yaki zhili v osnovnomu v zakritih silskih gromadah Vidpovidno do davnoyi krimskotatarskoyi tradiciyi shlyub mizh rodichami napriklad mizh dvoyuridnimi bratami i sestrami navit duzhe dalekimi zavzhdi suvoro zaboronyavsya na vidminu vid miscevogo naselennya Anatoliyi Voni zumili zberegti svoyu etnichnu identichnist i movu majzhe nedotorkanoyu do 70 h rokiv HH storichchya Krimskotatarska identichnist diaspori sformuvalasya protyagom cogo periodu perevazhno na osnovi usnoyi kulturnoyi tradiciyi zbagachenoyi peredannyami pisnyami poeziyeyu legendami pro vtratu batkivshini i liho emigraciyi Kinec Osmanskoyi imperiyi i stvorennya suchasnoyi TurechchiniIz zanepadom Osmanskoyi imperiyi v ostannij chverti XIX stolittya bilshist krimskih tatar z Dobrudzhi migruvali do Anatoliyi Zgodom migraciya vidbuvalasya u mezhah Anatoliyi Cya model migraciyi spriyala rozrivu rodinnih zv yazkiv i otzhe zv yazku z batkivshinoyu a takozh zmishannyu riznih subetnosiv krimskih tatar Krimski tatari vzyali uchast u rozbudovi novoyi Tureckoyi respubliki a takozh u formuvanni tureckoyi identichnosti Nevelika kilkist krimskotatarskih vtikachiv z SRSR popovnyuvali diasporu v Turechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni insha chastina migruvala do Turechchini z Rumuniyi ta Bolgariyi pislya vstanovlennya tam komunistichnogo rezhimu Naselennya krimskotatarskogo pohodzhennya u Turechchini stanovit blizko 1 mln osib Tut diye kilka etnichnih ob yednan Syurgyun18 travnya 1944 roku NKVS za rishennyam Derzhavnogo komitetu oboroni deportuvav krimskih tatar z Krimu do Centralnoyi Aziyi U 1989 roci deportaciya Syurgyun bula zasudzhena Verhovnoyu Radoyu SRSR i viznana nezakonnoyu i zlochinnoyu Pislya cogo majzhe 300 tis tatar zmogli povernutisya do Krimu z misc deportaciyi Odnak misceva vlada i reshta naselennya Krimu ne nadto ochikuvala yih povernennya She blizko 270 tis krimskih tatar zalishayutsya v Uzbekistani ta inshih chastinah kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Diaspora v Shidnij Yevropi i svitiKrimskotatarska diaspora v Rumuniyi zgidno z perepisom 2002 roku stanovit 24 tis osib Odnak lishe pislya povalennya komunistichnogo rezhimu krimski tatari perezhili nacionalne vidrodzhennya ta onovlennya zv yazkiv z batkivshinoyu ta krimskotatarskimi gromadami inshih derzhav osoblivo v Turechchini Krimskotatarska diaspora v Bolgariyi narahovuye kilka tisyach osib Ostannim chasom pochalos nalagodzhennya spivpraci z gromadami za kordonom i osoblivo z repatrijovanimi krimskimi tatarami Krimski tatari v SShA najbilsha diaspora v Zahidnij pivkuli sho skladayetsya z vtikachiv z Krimu Rumuniyi Bolgariyi ta Greciyi Suchasne stanovisheOsnovnimi problemami v krimskotatarskij diaspori v 90 h rokah HH storichchya stali rozmittya etnichnoyi identichnosti v umovah shvidkoyi modernizaciyi gromad i trudnoshi u mobilizaciyi resursiv osoblivo v Turechchini z metoyu nadannya pidtrimki repatriantam Sered krimskih tatar isnuyut rozbizhnosti u poglyadah na rol diaspori viroblenni zagalnoyi meti i zavdan nacionalnogo ruhu sho prizvelo do zhvavoyi vnutrishnoyi diskusiyi u 1990 h rokah Odnak krimskotatarska diaspora v cilomu zdayetsya yedina u viznanni legitimnosti krimskotatarskih nacionalnih zboriv Medzhlisu v Krimu i viznaye Mustafu Dzhemilyeva svoyim liderom v uhvalenni osnovnih rishen shodo doli etnosu Diaspora takozh pogodzhuyetsya z kerivnictvom Dzhemilyeva shodo nenasilnickoyi politichnoyi borotbi za povernennya prav deportovanim krimskim tataram u ramkah povagi do teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Dlya diaspori zdayetsya na poryadku dennomu stoyit ne pitannya otrimannya suverenitetu dlya krimskotatarskogo narodu a problemi mobilizaciyi politichnih ta ekonomichnih resursiv dlya povernennya reshti krimskih tatar z misc deportaciyi na batkivshinu i viznannya politichnih prav krimskih tatar z boku ukrayinskoyi i krimskoyi vladi Aktualnoyu problemoyu dlya diaspori a takozh krimskih tatar na batkivshini zalishayetsya vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti shodo zlochinu skoyenogo proti yih narodu Dlya krimskotatarskoyi diaspori ce ostannya lanka u lancyuzi istorichnih nespravedlivostej skoyenih Rosiyeyu pochinayuchi z nezakonnoyi aneksiyi svoyeyi batkivshini u rezultati porushennya Kyuchuk Kajnardzhijskogo dogovoru 1774 sho maye zavershitis otrimannyam prava na povernennya do Krimu Prote masove povernennya krimskih tatar z diaspori ne viyavlyayetsya spravoyu najblizhchogo majbutnogo hocha ce zavzhdi rozglyadayetsya yak variant osoblivo v romantichnishih kolah diaspori Na sogodni odnak najimovirnishimi perspektivami diaspori maye stati nabuttya pevnih politichnih prav dlya predstavnikiv diaspori zokrema pov yazanih z politichnim predstavnictvom otrimannyam podvijnogo gromadyanstva tosho Div takozhKrimski tatari v Bolgariyi Krimski tatari v Rumuniyi Krimski tatari v Turechchini Krimski tatari v SShADzherelaInternational Committee for Crimea 19 bereznya 2011 u Wayback Machine Crimean Tatars by H B Paksoy 1 lipnya 2010 u Wayback Machine Vatan KIRIM 21 serpnya 2020 u Wayback Machine