Емпіри́зм (від грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що в принципі нічого не додає до змісту нашого знання. У методологічному плані емпіризм — це принцип, відповідно до якого життєва практика, мораль і наука повинні базуватися виключно на відповідному досвіді.
Як цілісна гносеологічна концепція емпіризм сформувався в XVII–XVIII ст. В історії філософії емпіризм виступав як ідеалістичний (Девід Г'юм, Джордж Берклі, Ернст Мах, Ріхард Авенаріус, сучасний логічний емпіризм тощо), такий що визнавав єдиною реальністю суб'єктивний досвід (відчуття, уявлення), і як матеріалістичний емпіризм (Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Джон Локк, Етьєн Кондільяк та ін.), що вважав, що джерелом чуттєвого досвіду є об'єктивний світ.
У метафізиці цей напрям охоплює різноманітні точки зору, переходячи як в догматичні системи відомого типу, так і перетворюючись у скептицизм. Це пояснюється різноманітністю тлумачень, які нерідко той самий міркувач може придавати поняттю «досвід».
Під досвідом у вузькому сенсі цього слова розуміють пізнання одиничного, окремого (Арістотель: ή μέν έμπειρία τών χαθ ' έχαστόν εστι γνώσις — singularium cognitio). Але одиничне можна розуміти:
- як суб'єктивне відчуття, якщо мова йде про зовнішній досвід, або як «одиничне представлення», якщо мова йде про внутрішній досвід;
- як сприйняття чогось одиничного, що має незалежне від свідомості існування у вигляді частини зовнішнього світу і продовжує існувати, не зважаючи на свідомість і у той час, коли сприйняття переривається.
Див. також
Література
- Б. Гусєв. Емпіризм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Емпіризм [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 358. — .
- Емпіризм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 331.
- ЕМПІРИ́ЗМ [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Емпіризм [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 411. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Empiri zm vid grec empeiria dosvid napryam u teoriyi piznannya sho viznaye chuttyevij dosvid i stverdzhuye sho vsi znannya gruntuyutsya na dosvidi Protistoyit racionalizmu ta misticizmu Pri comu insha piznavalna zdatnist lyudini rozum rozglyadayetsya v empirizmi tilki yak spoluchennya i perekomponuvannya togo materialu sho danij nam u dosvidi a takozh yak zdatnist sho v principi nichogo ne dodaye do zmistu nashogo znannya U metodologichnomu plani empirizm ce princip vidpovidno do yakogo zhittyeva praktika moral i nauka povinni bazuvatisya viklyuchno na vidpovidnomu dosvidi Yak cilisna gnoseologichna koncepciya empirizm sformuvavsya v XVII XVIII st V istoriyi filosofiyi empirizm vistupav yak idealistichnij Devid G yum Dzhordzh Berkli Ernst Mah Rihard Avenarius suchasnij logichnij empirizm tosho takij sho viznavav yedinoyu realnistyu sub yektivnij dosvid vidchuttya uyavlennya i yak materialistichnij empirizm Frensis Bekon Tomas Gobbs Dzhon Lokk Etyen Kondilyak ta in sho vvazhav sho dzherelom chuttyevogo dosvidu ye ob yektivnij svit U metafizici cej napryam ohoplyuye riznomanitni tochki zoru perehodyachi yak v dogmatichni sistemi vidomogo tipu tak i peretvoryuyuchis u skepticizm Ce poyasnyuyetsya riznomanitnistyu tlumachen yaki neridko toj samij mirkuvach mozhe pridavati ponyattyu dosvid Pid dosvidom u vuzkomu sensi cogo slova rozumiyut piznannya odinichnogo okremogo Aristotel h men empeiria twn xa8 exaston esti gnwsis singularium cognitio Ale odinichne mozhna rozumiti yak sub yektivne vidchuttya yaksho mova jde pro zovnishnij dosvid abo yak odinichne predstavlennya yaksho mova jde pro vnutrishnij dosvid yak sprijnyattya chogos odinichnogo sho maye nezalezhne vid svidomosti isnuvannya u viglyadi chastini zovnishnogo svitu i prodovzhuye isnuvati ne zvazhayuchi na svidomist i u toj chas koli sprijnyattya pererivayetsya Div takozhDosvid Empirika Empirichne i teoretichne Empirichna psihologiyaLiteraturaB Gusyev Empirizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaEmpirizm 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 358 ISBN 966 7492 00 8 Empirizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 331 EMPIRI ZM 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Empirizm 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 411 1000 ekz Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi