Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Епідемія чуми в Лондоні у 1592—1593 роках (англ. 1592–1593 London plague) — велика епідемія чуми в Лондоні. Протягом цього періоду щонайменше 15 тисяч людей померли від хвороби в лондонському Сіті та ще 4 900 померли в навколишніх парафіях.
Лондон в 1592 році
Лондон у 1592 році був частково огородженим містом із населенням 150 тисяч людей, яке складалося з лондонського Сіті та його навколишніх парафій-ліберті, неподалік від стін. Королева Єлизавета I правила 34 роки, і її уряд боровся зі швидким зростанням населення Лондона. Через дедалі більшу економічну та продовольчу нестачу виросле безладдя серед нижчих класів у місті та за його межами, якими моралісти владі все більше намагалися керувати. Численне і бідне населення населяло навколишні місцевості, які стали першими громадами, сильно постраждалими від чуми.
Ситуація з чумою в Англії
З часів другої пандемії чуми «Чорної смерті» хвороба не покидала Англію. Посилення активності чуми на південному та східному узбережжі Англії спостерігалося наприкінці 1580-х — на початку 1590-х років. Спалах чуми в Ньюкаслі-апон-Тайні в 1589 році призвів до смерті 1727 жителів до січня 1590 року, тоді як з 1590 по 1592 рік у Плімуті та Девоні сталося 997 смертей від чуми в Тотнесі та Тівертоні. Чума поширювалася на південь і північ сільською місцевістю Англії на початку 1590-х років, заражаючи місця проживання пацюків навколо ферм і міст, поки врешті-решт не досягла Лондона влітку 1592 року.
Перебіг епідемії
Перші випадки чуми в Лондоні були помічені в серпні. 7 вересня солдати, які прямували з півночі Англії, щоб розпочати закордонні походи, були направлені оминути місто через побоювання можливого зараження. До 21 вересня принаймні 35 парафій були заражені чумою.
Група, яка перевозила здобич іспанського з Дартмута, не змогла дістатися далі за Гринвіч через спалах у Лондоні, а новини про чуму поширилися по всьому регіону. Лондонські театри, які були тимчасово закриті міською владою після заворушень у червні 1592 року; уряд продовжив накази про їхнє закриття до 29 грудня. Аристократи відчули небезпеку, оскільки хвороба продовжувала поширюватися, і втекли з міста. У листопаді Лондонський коледж лікарів скликав зустріч для обговорення «нахабної та незаконної практики» лондонських медиків без ліцензії з наміром «відкликати їх усіх» перед коледжем за шарлатанство. Королівський двір королеви Єлизавети I також вирішив не проводити щорічні святкування «Дня вступу на територію» (англ. Accession Day tilt) протягом місяця через можливість зараження в королівському дворі.
Деякі записи про чуму були скопійовані істориком і антикваром Джоном Стовом ([en]) під час його власних досліджень у XVII столітті та збереглися, незважаючи на втрату оригінальних документів. Близько 2 тисяч лондонців померли від чуми між серпнем 1592 року та січнем 1593 року. Компанія парафіяльних клерків почала регулярно вести та публікувати записи про смерті від чуми 21 грудня 1592 року. Урядові розпорядження, які забороняли вистави в театрах, були знову продовжені до 1593 року.
Рівень летальності та зараження неухильно зростали протягом зимових місяців, навіть незважаючи на те, що низькі температури часто сповільнюють активність бліх під час епідемій чуми. Представники вищого класу продовжували втікати протягом 1593 року, оскільки контрзаходи уряду виявилися неефективними.
Бідніші парафії та райони були розташовані біля міської стіни та річки Темзи. Район Фліт-Дітч у Лондоні ([en]), навколо в'язниці Фліт, став найбільш зараженою частиною міста. В'язень Вільям Сесіл, який утримувався у цій в'язниці за наказом королеви Єлизавети I, писав, що 6 квітня 1593 року «місце, де він був, було зібранням нездорових запахів міста, і заразливості, тому багато померло від чуми». Урядові листи вказували, що до 12 червня 1593 року чума була «дуже гарячою проблемою» в Лондоні й королівський двір «де-не-де був відсутній, і значна частина (королівської) родини відрізана».
Тривогу підняла у Віндзорі смерть 21 серпня покоївки королеви Єлизавети I леді Скроуп від чуми в замку, що мало не змусило королівський двір втекти вдруге. Але уряд залишився у Віндзорському замку до листопада, коли королева Єлизавета I влаштувала свої святкування.
Джерела
- Berry, Herbert (Winter 1995). "A London Plague Bill for 1592, Crich, and Goodwyffe Hurde". English Literary Renaissance. 25: 5. doi:10.1111/j.1475-6757.1995.tb01425.x. S2CID 145156545. (англ.)
- Creighton, Charles (November 1891). A History of Epidemics in Britain: From A.D 664 to the Extinction of Plague. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 353—354. [1] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epidemiya chumi v Londoni u 1592 1593 rokah angl 1592 1593 London plague velika epidemiya chumi v Londoni Protyagom cogo periodu shonajmenshe 15 tisyach lyudej pomerli vid hvorobi v londonskomu Siti ta she 4 900 pomerli v navkolishnih parafiyah London v 1592 rociLondon u 1592 roci buv chastkovo ogorodzhenim mistom iz naselennyam 150 tisyach lyudej yake skladalosya z londonskogo Siti ta jogo navkolishnih parafij liberti nepodalik vid stin Koroleva Yelizaveta I pravila 34 roki i yiyi uryad borovsya zi shvidkim zrostannyam naselennya Londona Cherez dedali bilshu ekonomichnu ta prodovolchu nestachu virosle bezladdya sered nizhchih klasiv u misti ta za jogo mezhami yakimi moralisti vladi vse bilshe namagalisya keruvati Chislenne i bidne naselennya naselyalo navkolishni miscevosti yaki stali pershimi gromadami silno postrazhdalimi vid chumi Situaciya z chumoyu v AngliyiZ chasiv drugoyi pandemiyi chumi Chornoyi smerti hvoroba ne pokidala Angliyu Posilennya aktivnosti chumi na pivdennomu ta shidnomu uzberezhzhi Angliyi sposterigalosya naprikinci 1580 h na pochatku 1590 h rokiv Spalah chumi v Nyukasli apon Tajni v 1589 roci prizviv do smerti 1727 zhiteliv do sichnya 1590 roku todi yak z 1590 po 1592 rik u Plimuti ta Devoni stalosya 997 smertej vid chumi v Totnesi ta Tivertoni Chuma poshiryuvalasya na pivden i pivnich silskoyu miscevistyu Angliyi na pochatku 1590 h rokiv zarazhayuchi miscya prozhivannya pacyukiv navkolo ferm i mist poki vreshti resht ne dosyagla Londona vlitku 1592 roku Perebig epidemiyiPershi vipadki chumi v Londoni buli pomicheni v serpni 7 veresnya soldati yaki pryamuvali z pivnochi Angliyi shob rozpochati zakordonni pohodi buli napravleni ominuti misto cherez poboyuvannya mozhlivogo zarazhennya Do 21 veresnya prinajmni 35 parafij buli zarazheni chumoyu Korolivskij dvir Yelizaveti evakuyuvavsya do Vindzorskogo zamku yak ce bulo j pid chas chumi 1563 roku Grupa yaka perevozila zdobich ispanskogo z Dartmuta ne zmogla distatisya dali za Grinvich cherez spalah u Londoni a novini pro chumu poshirilisya po vsomu regionu Londonski teatri yaki buli timchasovo zakriti miskoyu vladoyu pislya zavorushen u chervni 1592 roku uryad prodovzhiv nakazi pro yihnye zakrittya do 29 grudnya Aristokrati vidchuli nebezpeku oskilki hvoroba prodovzhuvala poshiryuvatisya i vtekli z mista U listopadi Londonskij koledzh likariv sklikav zustrich dlya obgovorennya nahabnoyi ta nezakonnoyi praktiki londonskih medikiv bez licenziyi z namirom vidklikati yih usih pered koledzhem za sharlatanstvo Korolivskij dvir korolevi Yelizaveti I takozh virishiv ne provoditi shorichni svyatkuvannya Dnya vstupu na teritoriyu angl Accession Day tilt protyagom misyacya cherez mozhlivist zarazhennya v korolivskomu dvori Deyaki zapisi pro chumu buli skopijovani istorikom i antikvarom Dzhonom Stovom en pid chas jogo vlasnih doslidzhen u XVII stolitti ta zbereglisya nezvazhayuchi na vtratu originalnih dokumentiv Blizko 2 tisyach londonciv pomerli vid chumi mizh serpnem 1592 roku ta sichnem 1593 roku Kompaniya parafiyalnih klerkiv pochala regulyarno vesti ta publikuvati zapisi pro smerti vid chumi 21 grudnya 1592 roku Uryadovi rozporyadzhennya yaki zaboronyali vistavi v teatrah buli znovu prodovzheni do 1593 roku Riven letalnosti ta zarazhennya neuhilno zrostali protyagom zimovih misyaciv navit nezvazhayuchi na te sho nizki temperaturi chasto spovilnyuyut aktivnist blih pid chas epidemij chumi Predstavniki vishogo klasu prodovzhuvali vtikati protyagom 1593 roku oskilki kontrzahodi uryadu viyavilisya neefektivnimi Bidnishi parafiyi ta rajoni buli roztashovani bilya miskoyi stini ta richki Temzi Rajon Flit Ditch u Londoni en navkolo v yaznici Flit stav najbilsh zarazhenoyu chastinoyu mista V yazen Vilyam Sesil yakij utrimuvavsya u cij v yaznici za nakazom korolevi Yelizaveti I pisav sho 6 kvitnya 1593 roku misce de vin buv bulo zibrannyam nezdorovih zapahiv mista i zarazlivosti tomu bagato pomerlo vid chumi Uryadovi listi vkazuvali sho do 12 chervnya 1593 roku chuma bula duzhe garyachoyu problemoyu v Londoni j korolivskij dvir de ne de buv vidsutnij i znachna chastina korolivskoyi rodini vidrizana Trivogu pidnyala u Vindzori smert 21 serpnya pokoyivki korolevi Yelizaveti I ledi Skroup vid chumi v zamku sho malo ne zmusilo korolivskij dvir vtekti vdruge Ale uryad zalishivsya u Vindzorskomu zamku do listopada koli koroleva Yelizaveta I vlashtuvala svoyi svyatkuvannya DzherelaBerry Herbert Winter 1995 A London Plague Bill for 1592 Crich and Goodwyffe Hurde English Literary Renaissance 25 5 doi 10 1111 j 1475 6757 1995 tb01425 x S2CID 145156545 angl Creighton Charles November 1891 A History of Epidemics in Britain From A D 664 to the Extinction of Plague Cambridge UK Cambridge University Press pp 353 354 1 angl