Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Епідемія чуми в Лондоні у 1563 році (англ. 1563 London plague) — епідемія чуми в Лондоні упродовж 1563 року. Зафіксовано, що принаймні 20 136 людей у Лондоні та прилеглих парафіях померли під час епідемії. Загалом близько 24 % населення Лондона загинуло, при цьому чума уразила парафії та околиці Лондона, які мали проблеми санітарного характеру.
| Епідемія чуми в Лондоні у 1563 році | |
| Країна |  Велика Британія |
|---|---|
| Місце розташування | Лондон |
| Час/дата початку | червень 1563 |
| Час/дата закінчення | січень 1564 |
| Кількість загиблих | 20 136 |
Передумови епідемії
Починаючи з другої пандемії чуми «Чорна смерть» (XIV століття) великі епідемії хвороби охоплювали Лондон приблизно кожні 20-30 років, вбиваючи щоразу близько 20 % населення. У 1563 році Лондонське Сіті було переповнене, антисанітарне та мало контролювалось. Королева Єлизавета I царювала вже 5 років, і уряд боровся зі зростанням населення. Хоча санітарний стан міста був постійною проблемою, у Лондоні на той час більше десятка років чуми не було, і багато лондонців тоді не турбувалися про цю хворобу. Це змінилося в 1563 році, коли в Дербі, Лестері та Лондоні раптово вибухнула чума з такою швидкістю, що хвороба поширилася на англійських вояків, які перебували у гарнізоні в Гаврі, послабивши їх і спричинивши капітуляцію французьких військ.
Розвиток епідемії
Перші випадки чуми з'явилися в червні. Згідно з рукописами антиквара та історика Джона Стоу (англ. John Stow) щотижневі звіти про загальну смертність за 1563 рік показали перші 17 зареєстрованих смертей від чуми за тиждень, який закінчився 12 червня. Єлизавета I почала разом з урядом передавати свої негласні настанови з боротьби проти епідемії для народу через церкву. Священникам і церковним кураторам було доручено наказати парафіянам, які перебувають в контакті з хворими на чуму, не приходити до церкви до кількох тижнів після того, як контактні помруть або одужають. Для боротьби з епідемією на місцевому рівні було вжито жорстких заходів, як от розмальовування синіми хрестами будинків інфікованих. Оголошені урядові розпорядження вбити та поховати всіх бездомних котів та собак «для уникнення чуми», спеціальні офіцери призначалися робити відбракування.
Багато людей до того часу вважали, що чуму спричинює вдихання поганого повітря, відомого як «міазма». У чергових доброзичливих, але ймовірно неефективних зусиллях з очищення Лондона, 9 липня Рада королеви Єлизавети I видала наказ, що всі домогосподарки о сьомій вечора повинні розводити багаття на вулицях, щоб випалювати «міазму».
Протягом наступних кількох тижнів випадки почали неухильно збільшуватися, і за тиждень, який закінчився 3 липня, чума вбила 131 лондонців, а до 30 липня різко зросла до кількох сотень смертей. Лікар Вільям Буллен записав свідчення жебрака, який бачив, як тікали від епідемії: «Я зустрічався з екіпажами, возами та конями, наповненими молодими баранами в жаху від чорної чуми…» Міські квартали в межах Стіни Лондона були одними з найбільш постраждалих від епідемії 1563 року, з найбільш постраждалими районами — парафією Сен-Пулкар, провулків Фліт Дітч Турнагейн і Сікол. Парафія Сен-Пулкара була найбільш постраждалою територією, яка мала велику кількість гнилих овочів, фруктів і бруду на провулках, що приваблювало пацюків. Території навколо річки Фліт були відомі тим, що були перенаселені, у поганому санітарно-гігієнічному стані, тож чума сильно поширилася в цих районах.
Лондонський лікар того часу, доктор Гейнс, відомий тим, що часто посилався на Галена та цитувався тодішнім урядом за це, помер 23 липня від чуми. Інший лікар, доктор Джон Джонс, захворів на чуму після перебування в будинку хворої людини, але видужав.
Оскільки кількість загиблих у Лондоні зросла, страх перед чумою став відчутним у королівському дворі. 21 серпня лорд Берлі склав наказ королеви Єлизавети I про вивезення леді Кетрін Грей і графа Гертфорда з Тауера через «великий страх, що [чума] може проникнути в наш згаданий Тауер». До кінця серпня майже 1000 лондонців помирали щотижня, а в Лондоні ширилася паніка. Єлизавета I і Королівська рада вирішили повністю уникати Лондонського Сіті. Королева перенесла королівський двір у Віндзорський замок і наказала встановити шибеницю на міській площі, погрожуючи повісити кожного, хто вирушить за ними з Лондона. Вона завбачливо заборонила перевезення вантажів до замку з Лондона, оскільки теж боялася заразитися. Благочестива королева також написала архієпископу Йоркському, щоб рекомендувати загальну молитву та піст для прискорення «лікування і пом'якшення» чуми в королівстві.
З 27 серпня по 1 жовтня щотижня вмирало в середньому 1449 людей, що досягло максимуму в 1828 смертей від чуми в Лондоні за тиждень, який закінчився 1 жовтня 1563 року. Життя та статки людей страшенно постраждали, тому що багато їх замкнулося в будинках. Один очевидець розповів, що в Лондоні стало настільки тихо, що кожен день нагадував неділю і на вулицях почала рости трава. Багато мешканців були змушені жебракувати або красти їжу і гроші, бо епідемія погано вплинула на торгівлю.
Кінець епідемії
Епідемія вщухла протягом зимових місяців, оскільки пацюки та їхні блохи ховаються від снігу. До 2 грудня кількість смертей знизилася до 178 на тиждень, і Королівська рада випустила наказ про те, що жоден із будинків, де перебували хворі на чуму, не можна здавати в оренду. Смерті продовжували знижуватися до 13-го тижня, який закінчився 21 січня 1564 року, перш ніж чума првністю зникла з міста.
Чума і надалі спричиняла епідемії в Лондоні аж до 1660-х років.
Див. також
Примітки
- Creighton, Charles (1891). A History of Epidemics in Britain. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 306–307. [1] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Francis, John (1895). Notes and Queries: A Medium of Intercommunication for Literary Men, General Readers, Etc. Bream's Building, Chancery Lane, London: John C. Francis. p. 342. [2] [ 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Creighton, Charles (1891). A History of Epidemics in Britain. Cambridge, UK: Cambridge University Press. p. 305—309, 315—317. [3] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.], [4] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.], [5] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] [6] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Cummins, Neil; Kelly, Morgan; Ó Gráda, Cormac. «Living standards and plague in London, 1560—1665». The London School of Economics and Political Science. pp. 11–17. Retrieved 13 May 2019. [7] [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Kohn, George C. (2007). Encyclopedia of Plague and Pestilence: From Ancient Times to the Present. Infobase Publishing. p. 229, 232. . [8] [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.],(англ.)
- London plagues 1348—1665 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epidemiya chumi v Londoni u 1563 roci angl 1563 London plague epidemiya chumi v Londoni uprodovzh 1563 roku Zafiksovano sho prinajmni 20 136 lyudej u Londoni ta prileglih parafiyah pomerli pid chas epidemiyi Zagalom blizko 24 naselennya Londona zaginulo pri comu chuma urazila parafiyi ta okolici Londona yaki mali problemi sanitarnogo harakteru Epidemiya chumi v Londoni u 1563 roci Krayina Velika Britaniya Misce roztashuvannyaLondon Chas data pochatkucherven 1563 Chas data zakinchennyasichen 1564 Kilkist zagiblih20 136Peredumovi epidemiyiPochinayuchi z drugoyi pandemiyi chumi Chorna smert XIV stolittya veliki epidemiyi hvorobi ohoplyuvali London priblizno kozhni 20 30 rokiv vbivayuchi shorazu blizko 20 naselennya U 1563 roci Londonske Siti bulo perepovnene antisanitarne ta malo kontrolyuvalos Koroleva Yelizaveta I caryuvala vzhe 5 rokiv i uryad borovsya zi zrostannyam naselennya Hocha sanitarnij stan mista buv postijnoyu problemoyu u Londoni na toj chas bilshe desyatka rokiv chumi ne bulo i bagato londonciv todi ne turbuvalisya pro cyu hvorobu Ce zminilosya v 1563 roci koli v Derbi Lesteri ta Londoni raptovo vibuhnula chuma z takoyu shvidkistyu sho hvoroba poshirilasya na anglijskih voyakiv yaki perebuvali u garnizoni v Gavri poslabivshi yih i sprichinivshi kapitulyaciyu francuzkih vijsk Rozvitok epidemiyiPershi vipadki chumi z yavilisya v chervni Zgidno z rukopisami antikvara ta istorika Dzhona Stou angl John Stow shotizhnevi zviti pro zagalnu smertnist za 1563 rik pokazali pershi 17 zareyestrovanih smertej vid chumi za tizhden yakij zakinchivsya 12 chervnya Yelizaveta I pochala razom z uryadom peredavati svoyi neglasni nastanovi z borotbi proti epidemiyi dlya narodu cherez cerkvu Svyashennikam i cerkovnim kuratoram bulo dorucheno nakazati parafiyanam yaki perebuvayut v kontakti z hvorimi na chumu ne prihoditi do cerkvi do kilkoh tizhniv pislya togo yak kontaktni pomrut abo oduzhayut Dlya borotbi z epidemiyeyu na miscevomu rivni bulo vzhito zhorstkih zahodiv yak ot rozmalovuvannya sinimi hrestami budinkiv infikovanih Ogolosheni uryadovi rozporyadzhennya vbiti ta pohovati vsih bezdomnih kotiv ta sobak dlya uniknennya chumi specialni oficeri priznachalisya robiti vidbrakuvannya Bagato lyudej do togo chasu vvazhali sho chumu sprichinyuye vdihannya poganogo povitrya vidomogo yak miazma U chergovih dobrozichlivih ale jmovirno neefektivnih zusillyah z ochishennya Londona 9 lipnya Rada korolevi Yelizaveti I vidala nakaz sho vsi domogospodarki o somij vechora povinni rozvoditi bagattya na vulicyah shob vipalyuvati miazmu Protyagom nastupnih kilkoh tizhniv vipadki pochali neuhilno zbilshuvatisya i za tizhden yakij zakinchivsya 3 lipnya chuma vbila 131 londonciv a do 30 lipnya rizko zrosla do kilkoh soten smertej Likar Vilyam Bullen zapisav svidchennya zhebraka yakij bachiv yak tikali vid epidemiyi Ya zustrichavsya z ekipazhami vozami ta konyami napovnenimi molodimi baranami v zhahu vid chornoyi chumi Miski kvartali v mezhah Stini Londona buli odnimi z najbilsh postrazhdalih vid epidemiyi 1563 roku z najbilsh postrazhdalimi rajonami parafiyeyu Sen Pulkar provulkiv Flit Ditch Turnagejn i Sikol Parafiya Sen Pulkara bula najbilsh postrazhdaloyu teritoriyeyu yaka mala veliku kilkist gnilih ovochiv fruktiv i brudu na provulkah sho privablyuvalo pacyukiv Teritoriyi navkolo richki Flit buli vidomi tim sho buli perenaseleni u poganomu sanitarno gigiyenichnomu stani tozh chuma silno poshirilasya v cih rajonah Londonskij likar togo chasu doktor Gejns vidomij tim sho chasto posilavsya na Galena ta cituvavsya todishnim uryadom za ce pomer 23 lipnya vid chumi Inshij likar doktor Dzhon Dzhons zahvoriv na chumu pislya perebuvannya v budinku hvoroyi lyudini ale viduzhav Oskilki kilkist zagiblih u Londoni zrosla strah pered chumoyu stav vidchutnim u korolivskomu dvori 21 serpnya lord Berli sklav nakaz korolevi Yelizaveti I pro vivezennya ledi Ketrin Grej i grafa Gertforda z Tauera cherez velikij strah sho chuma mozhe proniknuti v nash zgadanij Tauer Do kincya serpnya majzhe 1000 londonciv pomirali shotizhnya a v Londoni shirilasya panika Yelizaveta I i Korolivska rada virishili povnistyu unikati Londonskogo Siti Koroleva perenesla korolivskij dvir u Vindzorskij zamok i nakazala vstanoviti shibenicyu na miskij ploshi pogrozhuyuchi povisiti kozhnogo hto virushit za nimi z Londona Vona zavbachlivo zaboronila perevezennya vantazhiv do zamku z Londona oskilki tezh boyalasya zarazitisya Blagochestiva koroleva takozh napisala arhiyepiskopu Jorkskomu shob rekomenduvati zagalnu molitvu ta pist dlya priskorennya likuvannya i pom yakshennya chumi v korolivstvi Z 27 serpnya po 1 zhovtnya shotizhnya vmiralo v serednomu 1449 lyudej sho dosyaglo maksimumu v 1828 smertej vid chumi v Londoni za tizhden yakij zakinchivsya 1 zhovtnya 1563 roku Zhittya ta statki lyudej strashenno postrazhdali tomu sho bagato yih zamknulosya v budinkah Odin ochevidec rozpoviv sho v Londoni stalo nastilki tiho sho kozhen den nagaduvav nedilyu i na vulicyah pochala rosti trava Bagato meshkanciv buli zmusheni zhebrakuvati abo krasti yizhu i groshi bo epidemiya pogano vplinula na torgivlyu Kinec epidemiyiEpidemiya vshuhla protyagom zimovih misyaciv oskilki pacyuki ta yihni blohi hovayutsya vid snigu Do 2 grudnya kilkist smertej znizilasya do 178 na tizhden i Korolivska rada vipustila nakaz pro te sho zhoden iz budinkiv de perebuvali hvori na chumu ne mozhna zdavati v orendu Smerti prodovzhuvali znizhuvatisya do 13 go tizhnya yakij zakinchivsya 21 sichnya 1564 roku persh nizh chuma prvnistyu znikla z mista Chuma i nadali sprichinyala epidemiyi v Londoni azh do 1660 h rokiv Div takozhBubonna chuma Spisok epidemij i pandemijPrimitkiCreighton Charles 1891 A History of Epidemics in Britain Cambridge UK Cambridge University Press pp 306 307 1 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Francis John 1895 Notes and Queries A Medium of Intercommunication for Literary Men General Readers Etc Bream s Building Chancery Lane London John C Francis p 342 2 23 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl DzherelaCreighton Charles 1891 A History of Epidemics in Britain Cambridge UK Cambridge University Press p 305 309 315 317 3 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 4 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 5 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 6 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Cummins Neil Kelly Morgan o Grada Cormac Living standards and plague in London 1560 1665 The London School of Economics and Political Science pp 11 17 Retrieved 13 May 2019 7 12 listopada 2021 u Wayback Machine angl Kohn George C 2007 Encyclopedia of Plague and Pestilence From Ancient Times to the Present Infobase Publishing p 229 232 ISBN 978 1 4381 2923 5 8 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl London plagues 1348 1665 angl