Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Друга інформаційна революція пов’язана із винаходом книгодрукування.
Переваги друкарства в порівнянні з усіма існуючими раніше способами передачі мовної інформації полягають, по-перше, у значному полегшенні виготовлення друкованої форми, яка складається із заздалегідь підготовлених технічних елементів і деталей, по-друге, у можливості кількаразового повторного їхнього використання, по-третє, у загальному спрощенні та полегшенні всього процесу нагромадження і передачі інформації.
Найбільш ранні відомості про технічні елементи друкарства містить т.зв. Фестський диск, знайдений археологами на о.Крит (Греція). Він датується II тисячоріччям до н.е. Диск був виготовлений із глини, на ньому поміщені невідомі нам знаки (літери), відтиснуті або проштемпельовані.
Принцип штемпелювання був відомий ще в клинописних культурах Стародавнього Сходу (Шумер, Вавилон). Для одержання відбитків друки-ролики прокочувались по сирій глині, потім піддавалися випалу. З пізніших часів до нас дійшли відомості, що в різних регіонах у різних формах існував спосіб друкарства. Китайські літописці оповідають про коваля на ймення Бі Шен (або Пі Шень), який ще у 1041-1048 роках виготовляв літери із глини. Він ліпив глиняні брусочки, видавлював на них паличкою ієрогліфи, потім для закріплення обпалював їх на вогні. Ті ж літописи свідчать про винахід Бі Шеном складальної каси, у якій зберігались літери-брусочки. З їхньою допомогою можна було одержати кілька тисяч відбитків. Книг, видрукуваних Бі Шеном, до нас не дійшло. Подібні відомості про початок друкарства є в Тибеті, Монголії, Кореї, Японії. У Кореї навіть збереглися бронзові літери, виготовлені в XV ст.
Історики, спираючись на музейні та архівні свідчення, висловлюють думку, що перші спроби друкарства могли бути у Візантії та Єгипті. Утруднення становить відсутність самих книг.
У Давньому Китаї при складній системі ідеографічного листа здавна існував найпростіший спосіб передачі інформації: ієрогліфічні знаки висікали на кам’яних стелах, а потім час від часу їх намазували фарбою, робили відбитки і ці відбитки (імператорських указів, різних повідомлень, інструкцій) розсилали в провінції та міста. Коли із часом ієрогліфи стали вирізати на дерев’яних дошках, відбитки стали називати ксилографією (від грец. „ксило” – дерево, „графо” – пишу). Техніка ксилографії була проста: на дерев’яній дошці вирізалося зображення (текст) у дзеркальному порядку, на рельєф наносилася фарба, накладався аркуш паперу, притискався і пригладжувався подушечкою, а потім містився під прес. Видрукувані листки склеювались, спочатку у вигляді стрічки (сувою), пізніше збирались в книжку. Аркуші, видрукувані на одній стороні, називаються анопістографічними, а на обох сторонах – опістографічними. Найдавніша в історії ксилографічна книга була виготовлена у Китаї, хоча найраніші досвіди виготовлення ксилографії відомі в Японії.
Перша ксилографічна книга називається „Діамантова сутра”. Вона була виготовлена в 868 р., а вперше виявлена в 1900 р. в „Печері тисячі будд” у Дунхуані (Західний Китай). Книга містить повідомлення, що вирізав її майстер Чи Ван і надрукував „заради згадування покійних батьків своїх”. У Європі ксилографічний друк з’явився після Хрестових походів. Його появі та розквіту сприяла масова потреба в паперових грошах, друкованих іконах та папських індульгенціях, а також у гральних картах.
Одним з відомих ксилографічних видань у Європі була „Біблія бідних”, розповсюджена в епоху Середньовіччя. Вона була на широкоформатних аркушах із зображенням біблійних сцен і персонажів з пояснювальними написами. Певний час ксилографічні книги були широко поширені, однак до середини XVI століття вони зійшли з книжкового ринку.
Книгодрукування в Європі виникло в середині XV ст. Близько 1440 року складальний друк винайшов Йоганн Гутенберг, а друк першої книги – Біблії – був закінчений у 1456 році. Новий спосіб розповсюдився дуже швидко і ознаменував початок „ери Гутенберга”.
Друга половина XV ст. була часом тріумфального поширення книгодрукування у Європі – Італія (1465), Швейцарія (1468), Франція, Угорщина, Польща (1470), Англія, Чехія (1476), Австрія, Данія тощо. Книги, видані по 31 грудня 1500 року, прийнято називати інкунабули (лат. „у колисці”, тобто у колисці книгодрукування). Європейські книги, надруковані з 1501 по 1550 рік включно, зазвичай іменуються , тобто старовинні видання. Загалом до 1500 року в Європі було видано понад десять мільйонів примірників книг, в тому числі і слов’янською мовою.
Перша книжка українського автора Юрія Котермака (Дрогобича) (бл. 1450-1494) – відомого діяча Відродження, українського вченого, гуманіста, поета, доктора медицини та філософії, ректора Болонського університету, професора астрономії та медицини Краківського університету – була видана в 1483 році у Римі латинською мовою і мала назву „Прогностична оцінка поточного 1483 року”.
Перша друкована книга на теренах України – „Апостол” – видана у лютому 1574 Іваном Федоровим (бл.1510-83) у Львові. У тому ж році він випустив перший друкований підручник – „Азбуку”. У 1580-81 роках в Острозі Іван Федоров видав першу повну слов’янську Біблію („Острозька Біблія”).
Винайдення друкарського верстата пришвидшило процес створення книг, збільшило можливості доступу до них масового читача і розширило коло грамотних людей.
Поява книгодрукування спричинила величезний вплив на розвиток тогочасної європейської цивілізації. Вважається, що Ренесанс та його вплив на суспільство залежали не стільки від генія його представників, скільки від доступності інформації. Розповсюдження та зростання впливу Реформації були б неможливі без книгодрукування (наприклад, лише між 1517 та 1520 роками тираж книг Мартіна Лютера досяг 300 тис.).
Винахід Гутенберга залишався практично незмінним до початку XIX ст. Створення у 1814 друкарської машини поклало початок сучасній поліграфії.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga informacijna revolyuciya pov yazana iz vinahodom knigodrukuvannya Perevagi drukarstva v porivnyanni z usima isnuyuchimi ranishe sposobami peredachi movnoyi informaciyi polyagayut po pershe u znachnomu polegshenni vigotovlennya drukovanoyi formi yaka skladayetsya iz zazdalegid pidgotovlenih tehnichnih elementiv i detalej po druge u mozhlivosti kilkarazovogo povtornogo yihnogo vikoristannya po tretye u zagalnomu sproshenni ta polegshenni vsogo procesu nagromadzhennya i peredachi informaciyi Najbilsh ranni vidomosti pro tehnichni elementi drukarstva mistit t zv Festskij disk znajdenij arheologami na o Krit Greciya Vin datuyetsya II tisyachorichchyam do n e Disk buv vigotovlenij iz glini na nomu pomisheni nevidomi nam znaki literi vidtisnuti abo proshtempelovani Princip shtempelyuvannya buv vidomij she v klinopisnih kulturah Starodavnogo Shodu Shumer Vavilon Dlya oderzhannya vidbitkiv druki roliki prokochuvalis po sirij glini potim piddavalisya vipalu Z piznishih chasiv do nas dijshli vidomosti sho v riznih regionah u riznih formah isnuvav sposib drukarstva Kitajski litopisci opovidayut pro kovalya na jmennya Bi Shen abo Pi Shen yakij she u 1041 1048 rokah vigotovlyav literi iz glini Vin lipiv glinyani brusochki vidavlyuvav na nih palichkoyu iyeroglifi potim dlya zakriplennya obpalyuvav yih na vogni Ti zh litopisi svidchat pro vinahid Bi Shenom skladalnoyi kasi u yakij zberigalis literi brusochki Z yihnoyu dopomogoyu mozhna bulo oderzhati kilka tisyach vidbitkiv Knig vidrukuvanih Bi Shenom do nas ne dijshlo Podibni vidomosti pro pochatok drukarstva ye v Tibeti Mongoliyi Koreyi Yaponiyi U Koreyi navit zbereglisya bronzovi literi vigotovleni v XV st Istoriki spirayuchis na muzejni ta arhivni svidchennya vislovlyuyut dumku sho pershi sprobi drukarstva mogli buti u Vizantiyi ta Yegipti Utrudnennya stanovit vidsutnist samih knig U Davnomu Kitayi pri skladnij sistemi ideografichnogo lista zdavna isnuvav najprostishij sposib peredachi informaciyi iyeroglifichni znaki visikali na kam yanih stelah a potim chas vid chasu yih namazuvali farboyu robili vidbitki i ci vidbitki imperatorskih ukaziv riznih povidomlen instrukcij rozsilali v provinciyi ta mista Koli iz chasom iyeroglifi stali virizati na derev yanih doshkah vidbitki stali nazivati ksilografiyeyu vid grec ksilo derevo grafo pishu Tehnika ksilografiyi bula prosta na derev yanij doshci virizalosya zobrazhennya tekst u dzerkalnomu poryadku na relyef nanosilasya farba nakladavsya arkush paperu pritiskavsya i prigladzhuvavsya podushechkoyu a potim mistivsya pid pres Vidrukuvani listki skleyuvalis spochatku u viglyadi strichki suvoyu piznishe zbiralis v knizhku Arkushi vidrukuvani na odnij storoni nazivayutsya anopistografichnimi a na oboh storonah opistografichnimi Najdavnisha v istoriyi ksilografichna kniga bula vigotovlena u Kitayi hocha najranishi dosvidi vigotovlennya ksilografiyi vidomi v Yaponiyi Persha ksilografichna kniga nazivayetsya Diamantova sutra Vona bula vigotovlena v 868 r a vpershe viyavlena v 1900 r v Pecheri tisyachi budd u Dunhuani Zahidnij Kitaj Kniga mistit povidomlennya sho virizav yiyi majster Chi Van i nadrukuvav zaradi zgaduvannya pokijnih batkiv svoyih U Yevropi ksilografichnij druk z yavivsya pislya Hrestovih pohodiv Jogo poyavi ta rozkvitu spriyala masova potreba v paperovih groshah drukovanih ikonah ta papskih indulgenciyah a takozh u gralnih kartah Odnim z vidomih ksilografichnih vidan u Yevropi bula Bibliya bidnih rozpovsyudzhena v epohu Serednovichchya Vona bula na shirokoformatnih arkushah iz zobrazhennyam biblijnih scen i personazhiv z poyasnyuvalnimi napisami Pevnij chas ksilografichni knigi buli shiroko poshireni odnak do seredini XVI stolittya voni zijshli z knizhkovogo rinku Knigodrukuvannya v Yevropi viniklo v seredini XV st Blizko 1440 roku skladalnij druk vinajshov Jogann Gutenberg a druk pershoyi knigi Bibliyi buv zakinchenij u 1456 roci Novij sposib rozpovsyudivsya duzhe shvidko i oznamenuvav pochatok eri Gutenberga Druga polovina XV st bula chasom triumfalnogo poshirennya knigodrukuvannya u Yevropi Italiya 1465 Shvejcariya 1468 Franciya Ugorshina Polsha 1470 Angliya Chehiya 1476 Avstriya Daniya tosho Knigi vidani po 31 grudnya 1500 roku prijnyato nazivati inkunabuli lat u kolisci tobto u kolisci knigodrukuvannya Yevropejski knigi nadrukovani z 1501 po 1550 rik vklyuchno zazvichaj imenuyutsya tobto starovinni vidannya Zagalom do 1500 roku v Yevropi bulo vidano ponad desyat miljoniv primirnikiv knig v tomu chisli i slov yanskoyu movoyu Persha knizhka ukrayinskogo avtora Yuriya Kotermaka Drogobicha bl 1450 1494 vidomogo diyacha Vidrodzhennya ukrayinskogo vchenogo gumanista poeta doktora medicini ta filosofiyi rektora Bolonskogo universitetu profesora astronomiyi ta medicini Krakivskogo universitetu bula vidana v 1483 roci u Rimi latinskoyu movoyu i mala nazvu Prognostichna ocinka potochnogo 1483 roku Persha drukovana kniga na terenah Ukrayini Apostol vidana u lyutomu 1574 Ivanom Fedorovim bl 1510 83 u Lvovi U tomu zh roci vin vipustiv pershij drukovanij pidruchnik Azbuku U 1580 81 rokah v Ostrozi Ivan Fedorov vidav pershu povnu slov yansku Bibliyu Ostrozka Bibliya Vinajdennya drukarskogo verstata prishvidshilo proces stvorennya knig zbilshilo mozhlivosti dostupu do nih masovogo chitacha i rozshirilo kolo gramotnih lyudej Poyava knigodrukuvannya sprichinila velicheznij vpliv na rozvitok togochasnoyi yevropejskoyi civilizaciyi Vvazhayetsya sho Renesans ta jogo vpliv na suspilstvo zalezhali ne stilki vid geniya jogo predstavnikiv skilki vid dostupnosti informaciyi Rozpovsyudzhennya ta zrostannya vplivu Reformaciyi buli b nemozhlivi bez knigodrukuvannya napriklad lishe mizh 1517 ta 1520 rokami tirazh knig Martina Lyutera dosyag 300 tis Vinahid Gutenberga zalishavsya praktichno nezminnim do pochatku XIX st Stvorennya u 1814 drukarskoyi mashini poklalo pochatok suchasnij poligrafiyi Div takozhPersha informacijna revolyuciya Tretya informacijna revolyuciya Chetverta informacijna revolyuciya Informacijni revolyuciyi