Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оса дники польск osadnicy однина osadnik поселенець переселенець колоніст мовне запозичення з польської термін яким в ра

Польське осадництво

Польське осадництво

Оса́дники (польск. osadnicy, однина osadnik — поселенець, переселенець, колоніст) — мовне запозичення з польської, термін, яким в радянській історіографії прийнято було називати польських колоністів міжвоєнного періоду — солдатів у відставці, офіцерів польської армії, членів їх сімей, а також цивільних добровольців-переселенців з числа поляків, які проживали на т. зв. «землях коронних» та отримали після закінчення радянсько-польської війни земельні наділи на територіях Західної України (зокрема Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся) і Західної Білорусі. Метою поселення осадників було зміцнення режиму польської окупації на цих землях.

Політичні мотиви польського осадництва 1920-1930-х років

В результаті першої світової війни була відновлена Польська держава, якій різними способами, вдалось захопити території Західної України та Західної Білорусі, де етнічні поляки складали меншість населення, маючи чисельну перевагу лише в великих і середніх містах. Польський уряд зробив належні висновки з дворічної польсько-української війни, в якій опорою УГА було власне українське селянство. З метою послаблення економічної бази українського національно-визвольного руху на теренах Польщі було заплановано аграрну реформу, яка мала на меті зміцнення польського елементу на селі в Західній Україні та Західній Білорусі.

Юридичні підстави осадництва 1920-1930-х років

Після підписання прелімінару Ризького мирного договору польський сейм 7 та 17 грудня 1920 року ухвалив два земельних закони. Перший стосувався процедури передачі земель, які до відновлення польської держави належали царській родині та іншим власникам суб'єктів Російської Імперії, а другий — про пільгове надання землі інвалідам та ветеранам польського війська, які відзначились у польсько-українській та радянсько-польській війнах.

У липні 1920 року Польщею було ухвалено закон про аграрну реформу. Згідно з ним встановлювалася гранична норма для землеволодінь. У східних воєводствах межа становила 400 га. Угіддя, що перевищували норму, підлягали викупу та парцеляції.

За цими законами польські осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі на Західній Україні, а переселенці-добровольці придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння. Міністерству сільського господарства та державного майна Польщі було надано 2 млрд марок для надання кредитів осадникам. Кредити надавалися як у готівці, так і у вигляді сільгоспінвентарю та збіжжя. Також поселенці могли отримувати кредити на пільгових умовах у Державному сільськогосподарському банку, кооперативних касах і приватних банках. Осадники які отримали землю безоплатно, мали право на отримання будівельних матеріалів та інвентарю з військового майна.

Польські осадники також отримували в своє користування громадські землі або приватні наділи українських селян.

20 серпня 1925 року було ухвалено новий закон про аграрну реформу, згідно з яким Друга Річ Посполита мала протягом найближчих 10 років щорічно виділяти 200 тис. га державних і приватних земель для здійснення земельної реформи. У східних воєводствах цю землю давали насамперед польським переселенцям, які або отримували її безоплатно (окремі категорії військових), або ж купували на пільгових умовах. Для осадників які не мали досвіду в сільському господарстві, міністерство земельної реформи створило інститут спеціальних сільськогосподарських інструкторів, які мали надавати колоністам кваліфіковану допомогу у веденні господарства.

Умови відбору кандидатів у осадники були дуже жорсткими з майже ста тисяч поданих клопотань було задовільнено лише 7345.

Польське осадництво на Західній Україні та Західній Білорусі

Впродовж 1923—1925 років на східні землі з Польщі переселилось біля 9 000 осадників з родинами. Загальна площа землі, надана осадникам, становила 151 000 гектарів. Середній розмір наділу на родину осадника становив 18 гектарів. Основна ж маса українських селян-фермерів (79 %) мало менше ніж 5 гектарів землі, а більшість з них менше 2 гектарів.

У міжвоєнний період понад 312 000 гектарів землі було виділено військовим ветеранам, а в Східній Галичині 200 000 гектарів надано польським селянам-переселенцям з західних теренів Речі Посполитої. Понад 41 % з усіх осадників опинилося на Волині.

У 1930 році, кількість поляків, котрі проживали на етнічних українських землях, збільшилась на 300 000 осіб. За польськими офіційними даними (спростованими В. Кубійовичем) поляки складали 40 % населення міст та 21 % населення сіл у Східній Галичині, і відповідно 29 % в містах та 20 % в селах на північних землях. Ці зміни спричинені не тільки припливом поляків на українські терени й економічною еміграцією українських селян, але й фальсифікацією при переписах. У міжвоєнний період близько 150 000 українців залишили свої домівки та емігрували в США, Канаду, Аргентину і Французьку республіку.

Осадництво на Львівщині

У 1921-23 роках у Львівському воєводстві було створено 4661 господарство осадників у 285 осадах, які створювалися на стратегічних напрямках  — вздовж найважливіших залізничних ліній та автошляхів.

Основним завданням колоністів-осадників було забезпечення проведення колоніальної політики Польської республіки. Найбільший приріст польського населення внаслідок аграрної колонізації спостерігався у Сокальському повіті, де до 1934 року було створено 798 осадницьких господарств, Яворівському (306), Мостиському (264) та інших.

Всупереч державній підтримці польські осадники важко приживалися на українській землі. Завдяки скоординованій, цілеспрямованій підтримці з боку українського кооперативного руху та українських фінансових установ протягом 1922—1934 років українські селяни змогли викупити у польських осадників понад 18,5 тисяч гектарів землі. Понад 25 % осадників покинуло українські землі.

Радянський період

У 1939 році після приєднання Західної України та Західної Білорусі до СРСР спочатку НКВС обмежувалось обшуками та арештами в осадах. Микита Хрущов виголосив промову у 1939 році, після чого його репліка «Осадник – це поліцай в одязі селянина» фактично стала вироком для осадників. Радянська влада також проводила пропагандистські акції, у яких закликала боротися з панами хто чим може: сокирами, вилами, косами.

5 грудня 1939 року Раднарком СРСР прийняв постанову № 2001—558 сс., яку затвердило Політбюро ЦК ВКП(б), про створення спецпоселень для 21 тис. сімей осадників. Переселення осадників планувалося на початок січня 1940 року. Але вже в кінці грудня почалося виселення окремих осадницьких родин, члени яких перебували під слідством як соціально-небезпечні елементи.

29 грудня 1939 року Раднарком СРСР та Політбюро затвердили документи, що регламентували подальшу долю осадників: «Положення про спецпоселення і працевлаштування осадників, які виселялися з західних областей УРСР і БРСР» та «Інструкція НКВС СРСР про порядок виселення польських осадників із західних областей УРСР і БРСР».

10 лютого 1940 року значну частину осадників було депортовано до Сибіру, Комі АРСР, Казахстану й Астрахані. Останню партію осадників радянська влада встигла вивезли до Сибіру за два дні до нападу Німеччини — 20 червня 1941 року. Ті з осадників, кого не встигли депортувати, залишилися на окупованих Третім Райхом землях, і внаслідок так званого «обміну населенням» у 1944—1945 роках виїхало у Польщу.

Див. також

Джерела

  • Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с.
  • Ігор Танчин. Український кооперативний рух у міжвоєнний період // Львівщина. Історико-культурні та краєзнавчі нариси. — Л.: Центр Європи, 1998. —
  • Сергій Чаплигін (13 липня 2017). “Rzeź wołyńska” – кого і за що різали на Волині?. http://banderivets.org.ua/. Тризуб ім. С. Бандери. оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.

Примітки

  1. Віталій Виздрик Польське військове осадництво на західноукраїнських землях у 20−30-х роках XX ст.
  2. Українці співчували і допомагали [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] «Наше слово»

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osa dniki polsk osadnicy odnina osadnik poselenec pereselenec kolonist movne zapozichennya z polskoyi termin yakim v radyanskij istoriografiyi prijnyato bulo nazivati polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu soldativ u vidstavci oficeriv polskoyi armiyi chleniv yih simej a takozh civilnih dobrovolciv pereselenciv z chisla polyakiv yaki prozhivali na t zv zemlyah koronnih ta otrimali pislya zakinchennya radyansko polskoyi vijni zemelni nadili na teritoriyah Zahidnoyi Ukrayini zokrema Shidna Galichina Zahidna Volin Polissya i Zahidnoyi Bilorusi Metoyu poselennya osadnikiv bulo zmicnennya rezhimu polskoyi okupaciyi na cih zemlyah Politichni motivi polskogo osadnictva 1920 1930 h rokivV rezultati pershoyi svitovoyi vijni bula vidnovlena Polska derzhava yakij riznimi sposobami vdalos zahopiti teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi de etnichni polyaki skladali menshist naselennya mayuchi chiselnu perevagu lishe v velikih i serednih mistah Polskij uryad zrobiv nalezhni visnovki z dvorichnoyi polsko ukrayinskoyi vijni v yakij oporoyu UGA bulo vlasne ukrayinske selyanstvo Z metoyu poslablennya ekonomichnoyi bazi ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu na terenah Polshi bulo zaplanovano agrarnu reformu yaka mala na meti zmicnennya polskogo elementu na seli v Zahidnij Ukrayini ta Zahidnij Bilorusi Yuridichni pidstavi osadnictva 1920 1930 h rokivPislya pidpisannya preliminaru Rizkogo mirnogo dogovoru polskij sejm 7 ta 17 grudnya 1920 roku uhvaliv dva zemelnih zakoni Pershij stosuvavsya proceduri peredachi zemel yaki do vidnovlennya polskoyi derzhavi nalezhali carskij rodini ta inshim vlasnikam sub yektiv Rosijskoyi Imperiyi a drugij pro pilgove nadannya zemli invalidam ta veteranam polskogo vijska yaki vidznachilis u polsko ukrayinskij ta radyansko polskij vijnah U lipni 1920 roku Polsheyu bulo uhvaleno zakon pro agrarnu reformu Zgidno z nim vstanovlyuvalasya granichna norma dlya zemlevolodin U shidnih voyevodstvah mezha stanovila 400 ga Ugiddya sho perevishuvali normu pidlyagali vikupu ta parcelyaciyi Za cimi zakonami polski osadniki z chisla vijskovih mali mozhlivist bezkoshtovno otrimati do 45 ga zemli na Zahidnij Ukrayini a pereselenci dobrovolci pridbati zemlyu za pilgovoyu cinoyu v kredit na 30 rokiv zi zvilnennyam vid oplati u pershih 5 rokiv volodinnya Ministerstvu silskogo gospodarstva ta derzhavnogo majna Polshi bulo nadano 2 mlrd marok dlya nadannya kreditiv osadnikam Krediti nadavalisya yak u gotivci tak i u viglyadi silgospinventaryu ta zbizhzhya Takozh poselenci mogli otrimuvati krediti na pilgovih umovah u Derzhavnomu silskogospodarskomu banku kooperativnih kasah i privatnih bankah Osadniki yaki otrimali zemlyu bezoplatno mali pravo na otrimannya budivelnih materialiv ta inventaryu z vijskovogo majna Polski osadniki takozh otrimuvali v svoye koristuvannya gromadski zemli abo privatni nadili ukrayinskih selyan 20 serpnya 1925 roku bulo uhvaleno novij zakon pro agrarnu reformu zgidno z yakim Druga Rich Pospolita mala protyagom najblizhchih 10 rokiv shorichno vidilyati 200 tis ga derzhavnih i privatnih zemel dlya zdijsnennya zemelnoyi reformi U shidnih voyevodstvah cyu zemlyu davali nasampered polskim pereselencyam yaki abo otrimuvali yiyi bezoplatno okremi kategoriyi vijskovih abo zh kupuvali na pilgovih umovah Dlya osadnikiv yaki ne mali dosvidu v silskomu gospodarstvi ministerstvo zemelnoyi reformi stvorilo institut specialnih silskogospodarskih instruktoriv yaki mali nadavati kolonistam kvalifikovanu dopomogu u vedenni gospodarstva Umovi vidboru kandidativ u osadniki buli duzhe zhorstkimi z majzhe sta tisyach podanih klopotan bulo zadovilneno lishe 7345 Polske osadnictvo na Zahidnij Ukrayini ta Zahidnij BilorusiVprodovzh 1923 1925 rokiv na shidni zemli z Polshi pereselilos bilya 9 000 osadnikiv z rodinami Zagalna plosha zemli nadana osadnikam stanovila 151 000 gektariv Serednij rozmir nadilu na rodinu osadnika stanoviv 18 gektariv Osnovna zh masa ukrayinskih selyan fermeriv 79 malo menshe nizh 5 gektariv zemli a bilshist z nih menshe 2 gektariv U mizhvoyennij period ponad 312 000 gektariv zemli bulo vidileno vijskovim veteranam a v Shidnij Galichini 200 000 gektariv nadano polskim selyanam pereselencyam z zahidnih tereniv Rechi Pospolitoyi Ponad 41 z usih osadnikiv opinilosya na Volini U 1930 roci kilkist polyakiv kotri prozhivali na etnichnih ukrayinskih zemlyah zbilshilas na 300 000 osib Za polskimi oficijnimi danimi sprostovanimi V Kubijovichem polyaki skladali 40 naselennya mist ta 21 naselennya sil u Shidnij Galichini i vidpovidno 29 v mistah ta 20 v selah na pivnichnih zemlyah Ci zmini sprichineni ne tilki priplivom polyakiv na ukrayinski tereni j ekonomichnoyu emigraciyeyu ukrayinskih selyan ale j falsifikaciyeyu pri perepisah U mizhvoyennij period blizko 150 000 ukrayinciv zalishili svoyi domivki ta emigruvali v SShA Kanadu Argentinu i Francuzku respubliku Osadnictvo na Lvivshini U 1921 23 rokah u Lvivskomu voyevodstvi bulo stvoreno 4661 gospodarstvo osadnikiv u 285 osadah yaki stvoryuvalisya na strategichnih napryamkah vzdovzh najvazhlivishih zaliznichnih linij ta avtoshlyahiv Osnovnim zavdannyam kolonistiv osadnikiv bulo zabezpechennya provedennya kolonialnoyi politiki Polskoyi respubliki Najbilshij pririst polskogo naselennya vnaslidok agrarnoyi kolonizaciyi sposterigavsya u Sokalskomu poviti de do 1934 roku bulo stvoreno 798 osadnickih gospodarstv Yavorivskomu 306 Mostiskomu 264 ta inshih Vsuperech derzhavnij pidtrimci polski osadniki vazhko prizhivalisya na ukrayinskij zemli Zavdyaki skoordinovanij cilespryamovanij pidtrimci z boku ukrayinskogo kooperativnogo ruhu ta ukrayinskih finansovih ustanov protyagom 1922 1934 rokiv ukrayinski selyani zmogli vikupiti u polskih osadnikiv ponad 18 5 tisyach gektariv zemli Ponad 25 osadnikiv pokinulo ukrayinski zemli Radyanskij periodU 1939 roci pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi do SRSR spochatku NKVS obmezhuvalos obshukami ta areshtami v osadah Mikita Hrushov vigolosiv promovu u 1939 roci pislya chogo jogo replika Osadnik ce policaj v odyazi selyanina faktichno stala virokom dlya osadnikiv Radyanska vlada takozh provodila propagandistski akciyi u yakih zaklikala borotisya z panami hto chim mozhe sokirami vilami kosami 5 grudnya 1939 roku Radnarkom SRSR prijnyav postanovu 2001 558 ss yaku zatverdilo Politbyuro CK VKP b pro stvorennya specposelen dlya 21 tis simej osadnikiv Pereselennya osadnikiv planuvalosya na pochatok sichnya 1940 roku Ale vzhe v kinci grudnya pochalosya viselennya okremih osadnickih rodin chleni yakih perebuvali pid slidstvom yak socialno nebezpechni elementi 29 grudnya 1939 roku Radnarkom SRSR ta Politbyuro zatverdili dokumenti sho reglamentuvali podalshu dolyu osadnikiv Polozhennya pro specposelennya i pracevlashtuvannya osadnikiv yaki viselyalisya z zahidnih oblastej URSR i BRSR ta Instrukciya NKVS SRSR pro poryadok viselennya polskih osadnikiv iz zahidnih oblastej URSR i BRSR 10 lyutogo 1940 roku znachnu chastinu osadnikiv bulo deportovano do Sibiru Komi ARSR Kazahstanu j Astrahani Ostannyu partiyu osadnikiv radyanska vlada vstigla vivezli do Sibiru za dva dni do napadu Nimechchini 20 chervnya 1941 roku Ti z osadnikiv kogo ne vstigli deportuvati zalishilisya na okupovanih Tretim Rajhom zemlyah i vnaslidok tak zvanogo obminu naselennyam u 1944 1945 rokah viyihalo u Polshu Div takozhVijskove osadnictvoDzherelaUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s Igor Tanchin Ukrayinskij kooperativnij ruh u mizhvoyennij period Lvivshina Istoriko kulturni ta krayeznavchi narisi L Centr Yevropi 1998 ISBN 966 7022 23 4 Sergij Chapligin 13 lipnya 2017 Rzez wolynska kogo i za sho rizali na Volini http banderivets org ua Trizub im S Banderi originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 2 serpnya 2017 PrimitkiVitalij Vizdrik Polske vijskove osadnictvo na zahidnoukrayinskih zemlyah u 20 30 h rokah XX st Ukrayinci spivchuvali i dopomagali 15 sichnya 2018 u Wayback Machine Nashe slovo LiteraturaPetro Kozlanyuk L Sokol Osadniki lyuti vorogi ukrayinskogo narodu 3 bereznya 2018 u Wayback Machine Vilna Ukrayina 26 02 1940 Zbruc node 33244PosilannyaOsadniki 13 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4

Дата публікації:
Топ