Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катеринославська суконна фабрика — одна з найстаріших будівель міста Дніпро, пам'ятка архітектури національного значення.
| Будівля Катеринославської суконної фабрики | |
|---|---|
 | |
| 48°28′30″ пн. ш. 35°01′10″ сх. д. / 48.47505000002777820° пн. ш. 35.01945000002777419° сх. д.Координати: 48°28′30″ пн. ш. 35°01′10″ сх. д. / 48.47505000002777820° пн. ш. 35.01945000002777419° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Дніпро, Проспект Дмитра Яворницького, 106 |
| Тип будівлі | фабрична будівля |
| Стиль | класичний |
| Автор проєкту | Ф. І. Волков чи В. П. Стасов |
| Будівельник | Д. Тропов |
| Початок будівництва | 1793 |
| Побудовано | 1794 |
| Статус | будівля хлібозаводу № 1 |
  Будівля Катеринославської суконної фабрики Будівля Катеринославської суконної фабрики (Україна) | |
Суконна казенна фабрика була частиною великого промислового району закладеного Потьомкиним на між Половицею й Новим Кодаком, який згодом став міським районом Фабрика, що більшою частиною лежить у нижній частині Центрального району й меншою - у Чечелівському.
Історія
Закладка і споруда фабрики відбулися на початку 90-х років XVIII століття, під керівництвом генерал-фельдмаршала, князя Г. А. Потьомкіна.
Будівництво було закінчено в короткий строк. Головний корпус був побудований в стилі, характерному для Росії кінця XVIII століття — класичному.
Центральну частину прикрашає десятиколонний грекодоричний портик, що об'єднує обидва поверхи; примикають до нього бічні крила трохи нижче по висоті і оброблені традиційним для стилю рустом.
Автора, який зробив проект фабрики остаточно не встановлено. За деякими даними, авторство належить архітектору Ф. І. Волкову, але є й інша думка, що автор — зодчий В.П. Стасов, який був у ті роки головним архітектором Катеринослава.
Коли дали указ про відкриття фабрики, Григорія Потьомкіна вже не було в живих, і нова мануфактура перейшла в казну. Безліч ткачів з кріпаків стали «державними». Для роботи на мануфактурі кріпаків надсилали з Підмосков'я, Білорусі і з Литви — далекого маєтку князя. Литовців поселили окремо в селі на річці Мокра Сура, яке стало називатися Сурсько-Литовським. Тут для переселенців відкрили підсобну фабричку з очищення вовни.
Працюючим на фабриці литвинам та українцям в рамках русифікації надавали повально російські прізвища Андреєв, Філіпов, Степанов, Захаров, Ричагов та інші про що свідчать відомості виплати заробітної плати.
Катеринославська суконна та шовково-панчішна мануфактура вважалася найбільшою на той час: на ній працювало дві з половиною тисячі робітників.
Ткали найтонше добротне сукно різноманітних відтінків: блакитного, зеленого, червоного кольорів. Недарма один з директорів фабрики самовдоволено зазначав: «Сам государь-імператор має декілька мундирів з сукон, тут вироблених».
У ті славетні роки Катеринослав закінчувався на розі вулиці Садової. Фабрика, таким чином, перебувала на відшибі. Кріпаків потрібно було десь розміщувати.
Тому виросла в районі нинішньої Старомостової площі прибережна слобідка, що складалася з бараків і мазанок. У центрі її була побудована церква Покрова Богородиці, яка проіснувала до 20-х років XX століття. Церква славилась своїми півчими, послухати яких приходили і з Катеринослава.
Фабричне містечко було великим за мірками того часу. Поряд з головним корпусом був побудований ряд дерев'яних добротних будівель для складів сировини і готової продукції, бараки для робітників, церква. Місто ж в основному складався з дерев'яних оштукатурених і саманових будиночків. В рамках розвитку підприємства 1832 року здійснив проект будинку красильні для фабрики архітектор Сергій Грязнов.
Незважаючи на славу, в 1837 році фабрика була закрита — вона виявилася збитковою внаслідок громіздкого адміністративного апарату і малопродуктивної праці кріпаків, не могла конкурувати з приватними підприємствами країни. Після закриття фабрики її будівлі довгий час були покинуті, і лише частина їх використовувалася під склади.
В 1880 році, коли почалося будівництво казенної залізниці, занедбані будівлі колишньої суконної фабрики пристосували для розміщення управління Катеринославської залізниці і провіантських складів.
До того часу місто підступило впритул до старих будівель, і вулиця, що утворилася уздовж фабричного містечка, стала називатися Провіантською (нині Пастера), а Катерининський проспект простягнувся від Соборної площі до споруджуваного вокзалу.
Колишнє окраїнне фабричне селище опинилося на центральній міській магістралі, а головний корпус вписався в проспект. Коли Управління залізниці переїхало до нової будівлі, на фабричній території розташувався Перший Хлібозавод.
Примітки
- Дніпропетровський обласний державний архів. Ф. 741
Посилання
- Екатеринославская суконная фабрика (рос.) [ 16 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerinoslavska sukonna fabrika odna z najstarishih budivel mista Dnipro pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Budivlya Katerinoslavskoyi sukonnoyi fabrikiKaterinoslavska sukonna fabrika Katerinoslavska sukonna fabrika48 28 30 pn sh 35 01 10 sh d 48 47505000002777820 pn sh 35 01945000002777419 sh d 48 47505000002777820 35 01945000002777419 Koordinati 48 28 30 pn sh 35 01 10 sh d 48 47505000002777820 pn sh 35 01945000002777419 sh d 48 47505000002777820 35 01945000002777419Krayina UkrayinaRoztashuvannyaDnipro Prospekt Dmitra Yavornickogo 106Tip budivlifabrichna budivlyaStilklasichnijAvtor proyektuF I Volkov chi V P StasovBudivelnikD TropovPochatok budivnictva1793Pobudovano1794Status budivlya hlibozavodu 1Budivlya Katerinoslavskoyi sukonnoyi fabrikiBudivlya Katerinoslavskoyi sukonnoyi fabriki Ukrayina Sukonna kazenna fabrika bula chastinoyu velikogo promislovogo rajonu zakladenogo Potomkinim na mizh Poloviceyu j Novim Kodakom yakij zgodom stav miskim rajonom Fabrika sho bilshoyu chastinoyu lezhit u nizhnij chastini Centralnogo rajonu j menshoyu u Chechelivskomu IstoriyaZakladka i sporuda fabriki vidbulisya na pochatku 90 h rokiv XVIII stolittya pid kerivnictvom general feldmarshala knyazya G A Potomkina Budivnictvo bulo zakincheno v korotkij strok Golovnij korpus buv pobudovanij v stili harakternomu dlya Rosiyi kincya XVIII stolittya klasichnomu Centralnu chastinu prikrashaye desyatikolonnij grekodorichnij portik sho ob yednuye obidva poverhi primikayut do nogo bichni krila trohi nizhche po visoti i obrobleni tradicijnim dlya stilyu rustom Avtora yakij zrobiv proekt fabriki ostatochno ne vstanovleno Za deyakimi danimi avtorstvo nalezhit arhitektoru F I Volkovu ale ye j insha dumka sho avtor zodchij V P Stasov yakij buv u ti roki golovnim arhitektorom Katerinoslava Koli dali ukaz pro vidkrittya fabriki Grigoriya Potomkina vzhe ne bulo v zhivih i nova manufaktura perejshla v kaznu Bezlich tkachiv z kripakiv stali derzhavnimi Dlya roboti na manufakturi kripakiv nadsilali z Pidmoskov ya Bilorusi i z Litvi dalekogo mayetku knyazya Litovciv poselili okremo v seli na richci Mokra Sura yake stalo nazivatisya Sursko Litovskim Tut dlya pereselenciv vidkrili pidsobnu fabrichku z ochishennya vovni Pracyuyuchim na fabrici litvinam ta ukrayincyam v ramkah rusifikaciyi nadavali povalno rosijski prizvisha Andreyev Filipov Stepanov Zaharov Richagov ta inshi pro sho svidchat vidomosti viplati zarobitnoyi plati Katerinoslavska sukonna ta shovkovo panchishna manufaktura vvazhalasya najbilshoyu na toj chas na nij pracyuvalo dvi z polovinoyu tisyachi robitnikiv Tkali najtonshe dobrotne sukno riznomanitnih vidtinkiv blakitnogo zelenogo chervonogo koloriv Nedarma odin z direktoriv fabriki samovdovoleno zaznachav Sam gosudar imperator maye dekilka mundiriv z sukon tut viroblenih U ti slavetni roki Katerinoslav zakinchuvavsya na rozi vulici Sadovoyi Fabrika takim chinom perebuvala na vidshibi Kripakiv potribno bulo des rozmishuvati Tomu virosla v rajoni ninishnoyi Staromostovoyi ploshi priberezhna slobidka sho skladalasya z barakiv i mazanok U centri yiyi bula pobudovana cerkva Pokrova Bogorodici yaka proisnuvala do 20 h rokiv XX stolittya Cerkva slavilas svoyimi pivchimi posluhati yakih prihodili i z Katerinoslava Fabrichne mistechko bulo velikim za mirkami togo chasu Poryad z golovnim korpusom buv pobudovanij ryad derev yanih dobrotnih budivel dlya skladiv sirovini i gotovoyi produkciyi baraki dlya robitnikiv cerkva Misto zh v osnovnomu skladavsya z derev yanih oshtukaturenih i samanovih budinochkiv V ramkah rozvitku pidpriyemstva 1832 roku zdijsniv proekt budinku krasilni dlya fabriki arhitektor Sergij Gryaznov Nezvazhayuchi na slavu v 1837 roci fabrika bula zakrita vona viyavilasya zbitkovoyu vnaslidok gromizdkogo administrativnogo aparatu i maloproduktivnoyi praci kripakiv ne mogla konkuruvati z privatnimi pidpriyemstvami krayini Pislya zakrittya fabriki yiyi budivli dovgij chas buli pokinuti i lishe chastina yih vikoristovuvalasya pid skladi V 1880 roci koli pochalosya budivnictvo kazennoyi zaliznici zanedbani budivli kolishnoyi sukonnoyi fabriki pristosuvali dlya rozmishennya upravlinnya Katerinoslavskoyi zaliznici i proviantskih skladiv Do togo chasu misto pidstupilo vpritul do starih budivel i vulicya sho utvorilasya uzdovzh fabrichnogo mistechka stala nazivatisya Proviantskoyu nini Pastera a Katerininskij prospekt prostyagnuvsya vid Sobornoyi ploshi do sporudzhuvanogo vokzalu Kolishnye okrayinne fabrichne selishe opinilosya na centralnij miskij magistrali a golovnij korpus vpisavsya v prospekt Koli Upravlinnya zaliznici pereyihalo do novoyi budivli na fabrichnij teritoriyi roztashuvavsya Pershij Hlibozavod PrimitkiDnipropetrovskij oblasnij derzhavnij arhiv F 741PosilannyaPortal Arhitektura Portal Klasicizm Ekaterinoslavskaya sukonnaya fabrika ros 16 lyutogo 2013 u Wayback Machine