Гресівський

Гре́сівський (крим. Gresovskiy) розмовне Грес — селище в Україні, у складі Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

селище Гресівський Gresovskiy
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Сімферопольський район
Рада	Гресівська селищна рада
Облікова картка	Гресівський
Основні дані
Засновано	1956
Статус	із 2024 року
Населення	▲11 509 (на 2014 рік)
Поштовий індекс	95493
Телефонний код	+380 652
Географічні координати	45°00′35″ пн. ш. 34°01′33″ сх. д. / 45.00972° пн. ш. 34.02583° сх. д. / 45.00972; 34.02583Координати: 45°00′35″ пн. ш. 34°01′33″ сх. д. / 45.00972° пн. ш. 34.02583° сх. д. / 45.00972; 34.02583
Водойма	річка Салгир
Відстань
Найближча залізнична станція:	Сімферополь
До станції:	8 км
До обл. центру:
- автошляхами:	6,3 км
Селищна влада
Адреса	95493, Автономна Республіка Крим, Сімферопольська міськрада, смт. Гресівський, вул. Крижанівського, 22
Голова селищної ради	Шумєєва Наталія Георгіївна
Карта
Гресівський Gresovskiy
Гресівський Gresovskiy
Гресівський Gresovskiy у Вікісховищі

Розташоване в центральній частини АР Крим на р. Салгир, за 9 км від Сімферополя (автошлях Н05).

Поблизу селища розташована залізнична станція Сімферополь-Вантажний. Селище Гресівський окрім залізниці, пов'язане з Сімферополем тролейбусною лінією і маршрутними таксі.

Опис

Теплоелектроцентраль забезпечує 40 % від загальноміської потреби в тепловій енергії, у тому числі селища Гресівське, Комсомольське, Аерофлотське та частково Молодіжне. Також Сімферопольська ТЕЦ служить головним резервно-аварійним джерелом електроенергії на півострові. Її електрична потужність — 100 МВт, теплова потужність — 490,1 Гкал.

Окрім неї, на території селища розташовані МО-122, МК-63, завод залізобетонних конструкцій, ОАТП «Кримзалізобетон», ОАТП «Кримбудтранссервіс», 59 житлових будинків, працюють 20 стаціонарних магазинів, 1 мікроринок, 4 перукарень, 3 майстерні з ремонту взуття, телеательє, 2 годинні майстерні, ательє з ремонту одягу, ветлікарня, поштове відділення зв'язку, 3 філії банків, 4 аптеки, відділення соціально-побутової реабілітації пенсіонерів, станція швидкої допомоги, селищне відділення міліції, кладовище.

Є 4 дитячі садка, загальноосвітня школа № 34, поліклініка, кінотеатр «Іскра», 2 бібліотеки, спорткомплекс, тенісні корти, церква (УПЦ МП). Відома за межами селища хорова капела «Шкільні роки».

Центральна магістраль — вулиця Яблочкова.

Є набережна річки Салгир та відстійник промислових стоків ТЕЦ на східній околиці селища.

День селища рішенням селищної ради відзначається в останню неділю вересня.

Історія

Селище засноване 1956 року з моменту будівництва і пуску в експлуатацію Сімферопольської ДРЕС, вона і є основним підприємством селища.

До 1955 року на місці селища було радгоспне поле. На заклик Компартії України «Вперед, на будівництво ТЕЦ» відгукнулося багато молоді, фахівців-енергетиків, будівельників, монтажників. Стали приїжджати на пустельні землі люди, облаштовувалися в бараках та розпочали будівництво.

Збудували перші 2-х поверхові сімейні гуртожитки № 4, 5, 10, 11, призначені для будівельних кадрів з усіма службами в них (магазин, пошта, медпункт).

Здали в експлуатацію чотири 3-х поверхові будинки по вул. Кржижанівського. Пуск станції у роботу було здійснено 30 грудня 1958 року.

1959 року заселилися мешканцями ще 2 будинки. З'явилися магазини, ринок. Школу збудували у 1958 році, але цілих 2 роки в ній розміщували будівельників, а навчальний рік розпочався лише у 1960 році.

До 1960 року відкрилася 5-та міська поліклініка. У цей же час здали в експлуатацію для дошкільнят дитячий садок № 45.

З 1962 року — селище.

Кінотеатр «Іскра» збудували 1964 року.

1965 року відкрилася бібліотека для дорослих, у цьому приміщенні було відкрито дитячий відділ.

1976 року бібліотека для дорослих переселилася до нового приміщення площею 288 кв.м. Дитяча бібліотека стала самостійною як філія ЦБС для дітей у 1978 році.

Ще в жовтні 1981 року ДРЕС офіційно перейменували на Сімферопольську ТЕЦ (теплову електроцентраль).

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 10101 осіб. Мовний склад населення села був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська	1051	10,4
російська	8909	88,22
кримськотатарська	45	0,45
білоруська	12	0,12
молдавська	5	0,05
вірменська	5	0,05
болгарська	3	0,03
німецька	2	0,02
польська	2	0,02
єврейська	1	0,01

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
2. Шумеєва, Н. Г. (2006). Гресівське (Ukrainian) . Т. 6. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
3. Гресівське: життя селища кримських енергетиків. Крым.Реалии (укр.). 8 грудня 2021. Процитовано 12 вересня 2023.
4. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
5. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 12 червня 2022.

Посилання

• Панорама селища Гресівський^{[недоступне посилання з квітня 2019]}