Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія та клясова свідомість Студії з марксистської діялєктики нім Geschichte und Klassenbewußtsein Studien über marxis

Історія та класова свідомість

Історія та класова свідомість

Історія та клясова свідомість. Студії з марксистської діялєктики (нім. Geschichte und Klassenbewußtsein. Studien über marxistische Dialektik) — збірка есе та статей угорського марксиста Дьйордя Лукача (1885-1971), що вперше вийшла друком в Берліні 1923 року. Збірка вважається одним з найвпливовіших теоретичних творів XX ст.

«Історія та клясова свідомість. Студії з марксистської діялєктики»
image
АвторДьйордь (Ґеорґ) Лукач
Назва мовою оригіналуGeschichte und Klassenbewußtsein. Studien über marxistische Dialektik
Країнаimage Німеччина
Мованімецька
Жанрполітична теорія  • соціолоґія
ВидавництвоMalik-Verlag (Берлін)
Видано1923
Сторінок≈ 240
Попередній твірТеорія роману (1920)
Наступний твірІсторичний роман (1937)

Огляд

Найважливішим есе «Історії та клясової свідомости», що воно займає майже половину збірки, є «Урічевлення і свідомість пролєтаріяту». В цьому тексті Лукач реконструював Марксову теорію відчуження за десять років до публікації «Економічно-філософських рукописів». Есе містить критику «антиномій буржуазного мислення», яким протиставляється позитивна опозиція, підсумована Лукачем як «точка зору тотальности».

Лукач стверджував, що через своє бачення цілісности (тотальности) і зосередженість на центральності товарового виробництва марксизм є найкращим методологічним інструментом критичної аналізи сучасного капіталістичного суспільства та здатен відкрити в пролєтаріяті силу, спроможну на революційне перетворення суспільства. Індивід ніколи не може стати мірою філософії чи — тим більше — дії, спрямованої на визволення, оскільки він оточений готовими, «народженими» до нього та незмінними об’єктами, що уможливлює вироблення лише суб’єктивних реакцій або конформістського визнання, або нігілістичної відмови. Тільки кляса може охопити дійсність у цілому в процесі її революційного перетворення за умови звільнення її членів з-під «чар» урічевленної об’єктивности.

Точка зору пролєтаріяту є особливою, оскільки він виступає об’єктом-суб’єктом історії; тільки вона дозволяє бачити, як капіталістичне суспільство породжує «урічевлення» — перетворення людських властивостей, стосунків і дій на властивості, стосунки та дії рукотворних речей, що відокремлюються від людини й починають панувати над її життям. Урічевлення — крайній, але вельми поширений прояв відчуження. Воно призводить до того, що люди починаються сприйматися як речі чи абстрактні поняття, а ті в свою чергу заступають місце людей і починають сприйматися як живі істоти. Це відбувається у всіх сферах суспільства від культури до виробничого процесу. Так, наприклад, у робітникові перестають бачити людину, а бачать тільки працю чи просто руки.

За капіталізму всі суспільні відносини (навіть статеві стосунки) просякнути економічними імперативами та підпорядковуються економічним законам. Єдиним розв’язанням проблєм буржуазного суспільства є пролєтарська революція і соціялізм. Комуністична партія є формоутворенням пролєтарської свідомости, себто практичним втіленням прагнень пролєтаріяту усвідомити себе та свої клясові інтереси. Через своє особливе положення «живого заперечення капіталізму» пролєтаріят є єдиною клясою, спроможною здобути справжню клясову свідомість — усвідомити свою історичну ролю революційного суб’єкту.

Клясова свідомість не дається робітникові при народженні, але її здобувають у постійній боротьбі з диктатом буржуазної ідеології. Тільки пролєтаріят здатен побачити, що так звані «вічні закони економіки» є нічим иншим як продуктами історичного розвитку, результатом колєктивної дії індивідів, а значить їх можна змінити через свідому дію. Всі инші суспільні кляси, в т.ч. буржуазія, приречені на «хибну свідомість», що утримує їх від розуміння тотальности історії та створює ілюзію вічности й універсальности окремого історичного етапу, наприклад, капіталізму. Носії хибної свідомости сприймають капіталізм як щось природне й об’єктивне, тоді як насправді це лише минущий епізод історії.

Лукач переосмислив поняття «ортодоксальний марксизм»: так він називав не вірність догмі, не некритичну віру в ту чи иншу тезу «основоположників» Карла Маркса й Фрідріха Енгельса), не збереження традицій, а наукове застосування і розвиток марксистської методи (діялєктичного матеріялізму) в конкретно-історичних умовах.

Зміст

  • Що таке ортодоксальний марксизм? [1919]
  • Роза Люксембург як марксист [1921]
  • Клясова свідомість [1920]
  • Урічевлення і свідомість пролетаріяту [1922]
  • Зміна функції історичного матеріялізму [1919]
  • Легальність і нелегальність [1920]
  • Критичні міркування щодо брошури Рози Люксембург «Російська революція» [1922]
  • Методологічні зауваги до питання про організацію [1922]

Цитати

Примітки

  1. Tom Bottomore (ed.), A Dictionary of Marxist Thought, Oxford: Blackwell Publishers, 1991, p. 241.

Див. також

Література

  • Дмитриев А. Марксизм без пролетариата. Георг Лукач и ранняя Франкфуртская школа (1920-1930-е гг.). — Санкт-Петербург: Европейский университет в Санкт-Петербурге; Москва: «Летний сад», 2004. — 528 c.(рос.)
  • Лукач Д. История и классовое сознание. Исследования по марксистской диалектике. — Москва: «Логос-Альтера», 2003. — 416 с.(рос.)
  • Люксембург Р., Лукач Д. Про Російську революцію. — Київ: «Вперед», 2012. — 91 с.
  • Mészáros, István (ed.), Aspects of History and Class Consciousness, Routledge & K. Paul, 1971, 212 pp.(англ.)
  • Plass, Hanno (hrsg.), Klasse Geschichte Bewusstsein. Was bleibt von Georg Lukács’ Theorie?, Berlin: Verbrecher Verlag, 2015, 320 S.(нім.)

Посилання

  • Що таке ортодоксальний марксизм? (1919) [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Роза Люксембург як марксист (1921) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Критичні міркування щодо брошури Рози Люксембург «Російська революція» (1922) [ 8 січня 2015 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya ta klyasova svidomist Studiyi z marksistskoyi diyalyektiki nim Geschichte und Klassenbewusstsein Studien uber marxistische Dialektik zbirka ese ta statej ugorskogo marksista Djordya Lukacha 1885 1971 sho vpershe vijshla drukom v Berlini 1923 roku Zbirka vvazhayetsya odnim z najvplivovishih teoretichnih tvoriv XX st Istoriya ta klyasova svidomist Studiyi z marksistskoyi diyalyektiki AvtorDjord Georg LukachNazva movoyu originaluGeschichte und Klassenbewusstsein Studien uber marxistische DialektikKrayina NimechchinaMovanimeckaZhanrpolitichna teoriya sociologiyaVidavnictvoMalik Verlag Berlin Vidano1923Storinok 240Poperednij tvirTeoriya romanu 1920 Nastupnij tvirIstorichnij roman 1937 OglyadNajvazhlivishim ese Istoriyi ta klyasovoyi svidomosti sho vono zajmaye majzhe polovinu zbirki ye Urichevlennya i svidomist prolyetariyatu V comu teksti Lukach rekonstruyuvav Marksovu teoriyu vidchuzhennya za desyat rokiv do publikaciyi Ekonomichno filosofskih rukopisiv Ese mistit kritiku antinomij burzhuaznogo mislennya yakim protistavlyayetsya pozitivna opoziciya pidsumovana Lukachem yak tochka zoru totalnosti Lukach stverdzhuvav sho cherez svoye bachennya cilisnosti totalnosti i zoseredzhenist na centralnosti tovarovogo virobnictva marksizm ye najkrashim metodologichnim instrumentom kritichnoyi analizi suchasnogo kapitalistichnogo suspilstva ta zdaten vidkriti v prolyetariyati silu spromozhnu na revolyucijne peretvorennya suspilstva Individ nikoli ne mozhe stati miroyu filosofiyi chi tim bilshe diyi spryamovanoyi na vizvolennya oskilki vin otochenij gotovimi narodzhenimi do nogo ta nezminnimi ob yektami sho umozhlivlyuye viroblennya lishe sub yektivnih reakcij abo konformistskogo viznannya abo nigilistichnoyi vidmovi Tilki klyasa mozhe ohopiti dijsnist u cilomu v procesi yiyi revolyucijnogo peretvorennya za umovi zvilnennya yiyi chleniv z pid char urichevlennoyi ob yektivnosti Tochka zoru prolyetariyatu ye osoblivoyu oskilki vin vistupaye ob yektom sub yektom istoriyi tilki vona dozvolyaye bachiti yak kapitalistichne suspilstvo porodzhuye urichevlennya peretvorennya lyudskih vlastivostej stosunkiv i dij na vlastivosti stosunki ta diyi rukotvornih rechej sho vidokremlyuyutsya vid lyudini j pochinayut panuvati nad yiyi zhittyam Urichevlennya krajnij ale velmi poshirenij proyav vidchuzhennya Vono prizvodit do togo sho lyudi pochinayutsya sprijmatisya yak rechi chi abstraktni ponyattya a ti v svoyu chergu zastupayut misce lyudej i pochinayut sprijmatisya yak zhivi istoti Ce vidbuvayetsya u vsih sferah suspilstva vid kulturi do virobnichogo procesu Tak napriklad u robitnikovi perestayut bachiti lyudinu a bachat tilki pracyu chi prosto ruki Za kapitalizmu vsi suspilni vidnosini navit statevi stosunki prosyaknuti ekonomichnimi imperativami ta pidporyadkovuyutsya ekonomichnim zakonam Yedinim rozv yazannyam problyem burzhuaznogo suspilstva ye prolyetarska revolyuciya i sociyalizm Komunistichna partiya ye formoutvorennyam prolyetarskoyi svidomosti sebto praktichnim vtilennyam pragnen prolyetariyatu usvidomiti sebe ta svoyi klyasovi interesi Cherez svoye osoblive polozhennya zhivogo zaperechennya kapitalizmu prolyetariyat ye yedinoyu klyasoyu spromozhnoyu zdobuti spravzhnyu klyasovu svidomist usvidomiti svoyu istorichnu rolyu revolyucijnogo sub yektu Klyasova svidomist ne dayetsya robitnikovi pri narodzhenni ale yiyi zdobuvayut u postijnij borotbi z diktatom burzhuaznoyi ideologiyi Tilki prolyetariyat zdaten pobachiti sho tak zvani vichni zakoni ekonomiki ye nichim inshim yak produktami istorichnogo rozvitku rezultatom kolyektivnoyi diyi individiv a znachit yih mozhna zminiti cherez svidomu diyu Vsi inshi suspilni klyasi v t ch burzhuaziya prirecheni na hibnu svidomist sho utrimuye yih vid rozuminnya totalnosti istoriyi ta stvoryuye ilyuziyu vichnosti j universalnosti okremogo istorichnogo etapu napriklad kapitalizmu Nosiyi hibnoyi svidomosti sprijmayut kapitalizm yak shos prirodne j ob yektivne todi yak naspravdi ce lishe minushij epizod istoriyi Lukach pereosmisliv ponyattya ortodoksalnij marksizm tak vin nazivav ne virnist dogmi ne nekritichnu viru v tu chi inshu tezu osnovopolozhnikiv Karla Marksa j Fridriha Engelsa ne zberezhennya tradicij a naukove zastosuvannya i rozvitok marksistskoyi metodi diyalyektichnogo materiyalizmu v konkretno istorichnih umovah ZmistSho take ortodoksalnij marksizm 1919 Roza Lyuksemburg yak marksist 1921 Klyasova svidomist 1920 Urichevlennya i svidomist proletariyatu 1922 Zmina funkciyi istorichnogo materiyalizmu 1919 Legalnist i nelegalnist 1920 Kritichni mirkuvannya shodo broshuri Rozi Lyuksemburg Rosijska revolyuciya 1922 Metodologichni zauvagi do pitannya pro organizaciyu 1922 CitatiPrimitkiTom Bottomore ed A Dictionary of Marxist Thought Oxford Blackwell Publishers 1991 p 241 Div takozhDjord Lukach Marksizm Zahidnij marksizmLiteraturaDmitriev A Marksizm bez proletariata Georg Lukach i rannyaya Frankfurtskaya shkola 1920 1930 e gg Sankt Peterburg Evropejskij universitet v Sankt Peterburge Moskva Letnij sad 2004 528 c ros Lukach D Istoriya i klassovoe soznanie Issledovaniya po marksistskoj dialektike Moskva Logos Altera 2003 416 s ros Lyuksemburg R Lukach D Pro Rosijsku revolyuciyu Kiyiv Vpered 2012 91 s Meszaros Istvan ed Aspects of History and Class Consciousness Routledge amp K Paul 1971 212 pp angl Plass Hanno hrsg Klasse Geschichte Bewusstsein Was bleibt von Georg Lukacs Theorie Berlin Verbrecher Verlag 2015 320 S nim PosilannyaSho take ortodoksalnij marksizm 1919 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Roza Lyuksemburg yak marksist 1921 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kritichni mirkuvannya shodo broshuri Rozi Lyuksemburg Rosijska revolyuciya 1922 8 sichnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ