Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану, зникле внаслідок діяльність людини.
| Аральське море | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д.Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Казахстан і  Узбекистан | |||
| Регіон | Казахстан | |||
| Розташування |  Казахстан Узбекистан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Безстічна область | |||
| Частина від | d[1] | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 17 160 км² (2004), 28 687 км² (1998), 68 000 км² (1960) км² | |||
| Висота | 31 м | |||
| Глибина макс. | 42 м і 8,7 м | |||
| Довжина | 428 км | |||
| Ширина | 284 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Амудар'я, Сирдар'я | |||
| Площа басейну | 690 000 км² | |||
| Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | (Аральськ) | |||
| Geonames | 1526250 | |||
| | ||||
  Аральське море (Казахстан) | ||||
| | ||||
 Аральське море у Вікісховищі | ||||
Аральське море зникло всього за кілька десятиліть через неефективне використання іригаційних систем у радянські часи, а також через зміну клімату. Це мало драматичний вплив на всі аспекти життя в регіоні. У 1950-х роках Аральське море було четвертим за величиною озером у світі. З початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Нині озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барсакельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї та Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.
Солоність Аральського моря становила 10—11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тонн. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (колючка південна), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав Олексій Бутаков, в Аральській описовій експедиції якого брав участь Тарас Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Артем Акишев першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.
Галерея
-
![image]()
Карта Аральського моря А. Бутакова (Лондон, 1853) -
![image]()
Розміщення аральського моря в межах 1960 року -
![image]()
Перші російські човни на Аральському морі, ескіз Тараса Шевченка, 1848 -
![image]()
Зменшення площі моря з 1960 по 2010 рік -
![image]()
Корабель аральської флотилії -
![image]()
Аральське море. Піднята область зліва — це колишній берег
Примітки
- https://www.marineregions.org/gazetteer.php?p=details&id=4281
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — . (рос.)
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
Посилання
- Смерть моря [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Аральське море на мапі Казахстану.
- Куди зникло Аральське море. Дивні символи на висохлому дні. Клімат планети. [ 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // youtube.com (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ara lske mo re tyurk aral ostriv bezstichne solone ozero v Turanskij nizovini v pustelnij zoni na terenah Kazahstanu j Uzbekistanu znikle vnaslidok diyalnist lyudini Aralske moreAralske more 1989 go livoruch i 2014 go pravoruch Aralske more 1989 go livoruch i 2014 go pravoruch 45 00 00 pn sh 59 56 50 sh d 45 00000 pn sh 59 94722 sh d 45 00000 59 94722 Koordinati 45 00 00 pn sh 59 56 50 sh d 45 00000 pn sh 59 94722 sh d 45 00000 59 94722RoztashuvannyaKrayina Kazahstan i UzbekistanRegion KazahstanRoztashuvannya Kazahstan UzbekistanGeologichni daniTip Bezstichna oblastChastina vid d 1 RozmiriPlosha poverhni 17 160 km 2004 28 687 km 1998 68 000 km 1960 km Visota 31 mGlibina maks 42 m i 8 7 mDovzhina 428 kmShirina 284 kmVodaBasejnVlivayutsya Amudar ya Sirdar yaPlosha basejnu 690 000 km Krayini basejnu Kazahstan Uzbekistan Turkmenistan Tadzhikistan AfganistanInsheMista ta poselennya Aralsk Geonames 1526250 source source source source source source Zmenshennya rivnya Aralskogo morya vprodovzh 2000 2011 rokiv Zmenshennya rivnya Aralskogo morya vprodovzh 2000 2011 rokivAralske more Kazahstan Aralske more u Vikishovishi Aralske more zniklo vsogo za kilka desyatilit cherez neefektivne vikoristannya irigacijnih sistem u radyanski chasi a takozh cherez zminu klimatu Ce malo dramatichnij vpliv na vsi aspekti zhittya v regioni U 1950 h rokah Aralske more bulo chetvertim za velichinoyu ozerom u sviti Z pochatku 1960 h riven morya katastrofichno znizivsya Sirdar ya i periodichno Amudar ya ne vpadayut v ozero Nini ozero zdebilshogo peresohlo za vinyatkom najglibshih chastin Aral region ekologichnogo liha Plosha Aralskogo morya do pochatku visihannya stanovila 66 458 km Najbilsha glibina bula 68 m serednya 15 5 m U mori bulo bagato ostroviv zagalnoyu plosheyu 2345 km Najbilshi ostrovi Kokaral Vidrodzhennya Barsakelmes Pivnichnij bereg Aralskogo morya buv silno porizanij i mav kilka velikih zatok Zahidnij rivnij pidvishenij z kruchami chinkami visotoyu do 100 150 m Shidnij i pivdennij beregi nizovinni Riven Aralskogo morya i v ti chasi buv minlivij Amplituda kolivannya peresichnih richnih rivniv stanovila 3 m Kolishnij riven mav vidmitku 52 m nad rivnem okeanu Kolivannya rivnya Aralskogo morya zalezhali vid stoku Amudar yi ta Sirdar yi yaki jogo zhivili Z budivnictvom Karakumskogo kanalu ta vidbulisya znachni zmini u vodnomu balansi Aralskogo morya Pripinennya stoku richok vnaslidok nadmirnogo zroshuvannya prizvelo do visihannya morya Solonist Aralskogo morya stanovila 10 11 Pivnichna chastina Aralskogo morya vzimku zamerzala Sudnoplavstvo trivalo blizko 7 misyaciv V Aralskomu mori vodilosya do 20 vidiv rib Serednorichnij vilov ribi stanoviv ponad 35 tisyach tonn Osnovni promislovi ribi korop lyash vobla Zaraz koli v peresolenih vodah tih basejniv yaki zalishilisya na dni ozera i dosi ye zhittya isnuyut kilka vidiv vodorostej ta zhive odin vid ribi kolyuchka pivdenna hoch vvazhalosya sho koli solonist dosyagne takogo rivnya niyakogo zhittya v ozeri okrim mikroorganizmiv ne zalishitsya Kartu Aralskogo morya vpershe sklav Oleksij Butakov v Aralskij opisovij ekspediciyi yakogo brav uchast Taras Shevchenko yakij dav nizku zamalovok Aralskogo morya Artem Akishev pershim proviv topografichne znimannya ostroviv Aralskogo morya GalereyaKarta Aralskogo morya A Butakova London 1853 Rozmishennya aralskogo morya v mezhah 1960 roku Pershi rosijski chovni na Aralskomu mori eskiz Tarasa Shevchenka 1848 Zmenshennya ploshi morya z 1960 po 2010 rik Korabel aralskoyi flotiliyi Aralske more Pidnyata oblast zliva ce kolishnij beregPrimitkihttps www marineregions org gazetteer php p details amp id 4281Div takozhProblemi dovkillya u Kazahstani Kokaralska greblya Male Aralske more Pivdenne Aralske moreLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros PosilannyaSmert morya 17 veresnya 2011 u Wayback Machine Aralske more na mapi Kazahstanu Kudi zniklo Aralske more Divni simvoli na visohlomu dni Klimat planeti 22 zhovtnya 2018 u Wayback Machine youtube com ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi