Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Орфей» (італ. Orfeo) — опера Клаудіо Монтеверді італійською мовою, створена в 1607 році на лібрето Алессандро Стріджо-молодшого, вважається, поряд з «Орфеєм та Еврідікою» Ґлюка одним із найкращих музичних творів на тему давньогрецького міфу про Орфея.
| Орфей | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. L'Orfeo[1] | ||||
 Обкладинка партитури 1609 року видання | ||||
| Композитор | Клаудіо Монтеверді[1] | |||
| Автор лібрето | Алессандро Стріджо[1] | |||
| Мова лібрето | італійська | |||
| Жанр | d | |||
| Кількість дій | 5 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1607 | |||
| Перша постановка | 24 лютого 1607[1] | |||
| Місце першої постановки | Мантуя і d[1] | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Орфей у Вікісховищі | ||||
Дійові особи
| Партія | Голос | Виконавець на прем'єрі, 24 лютого 1607 |
|---|---|---|
| Музика (пролог) | кастрат-сопраніст | Джованні Гуальберто Мальї |
| Орфей | тенор | (імовірно) |
| Еврідіка | кастрат-сопраніст | Джіроламо Баккіні (імовірно) |
| Посланниця | кастрат-сопраніст | Джованні Гуальберто Мальі (імовірно) |
| Німфа | ||
| Надія | кастрат-сопраніст | Джованні Гуальберто Мальі (імовірно) |
| Харон | низький бас | |
| Прозерпіна | кастрат-сопраніст | Джованні Гуальберто Мальі |
| Аїд | бас | |
| Аполлон | У початковій редакції відсутня | |
| Селяни і селянки | ||
Зміст
Пролог
З висоти Парнасу спускається Музика й оголошує, що пісня, яку ми чуємо, буде історією про Орфея і його кохання до Еврідіки.
Дія I
На весілля Орфея та Еврідіки, пастухи підно́сять молитви до богів за успіх молодят, і вони самі говорять про своє щастя і любов.
Дія II
Орфей співає про свою любов, але поки пастухи славлять богів, Посланниця приносить трагічну новину. Еврідіку під час забави з друзями вкусила змія і вона померла. Орфей виряджа́ється до царства Плутона, щоб просити Бога повернути до життя улюблену дружину.
Дія III
На шляху до підземного світу Орфея супроводжує Надія, однак до пекла Орфей мусить увійти сам. Харон не погоджується перевозити живу людину через річку Стікс, однак, Орфей використовує свій талант — він співає щоб приспати Харона, а поки той спить — переправляється на протилежний берег.
Дія IV
Мужність і самовідданість Орфея зворушує Прозерпіну, дружину Плутона, вона просить свого чоловіка випустити Еврідіку. Плутон погоджується за умови, однак, що весь час, поки Орфей буде вести Еврідіку до виходу з пекла, він не повинен озиратися назад і дивитися на неї, інакше втратить дружину. Але ця умова занадто важка для Орфея, повертаючись з пекла він в якийсь момент обертається, і прирікає кохану на повернення до царства Плутона.
Дія V
Повернувшись на землю, Орфей впадає у розпач і близький до самогубства, його печаль поділя́ють пастухи. Батько Орфея — бог мистецтва Аполлон, запевняє Орфея, що з волі богів вони скоро об'єднаються з Еврідікою на небесах. Орфея оточують вакханки у танці.
Історія
«Орфей» — один з перших творів в жанрі опери, що виник в кінці XVI століття на ідеях митців Флорентійської камерати. Хоча історично першою є опера Якопо Пері, який також звертався до міфу про Орфея в опері «Еврідіка» («Euridice») ще до Монтеверді, багато критиків вважають, що лише з «Орфеєм» Монтеверді опера народилася насправді.
В «Орфеї» композитор використовує поряд з аріями також ансамблі, значну увагу композитор приділив хоровим партіям, а також ролі оркестрових фрагментів, що переставали бути просто переграми, натомість органічно вписувалися в дію або передавали почуття героїв.
«Орфей» Монтеверді багатьма вважається вершиною барокової опери і оперного мистецтва в цілому. Історія про міфічного співака пізніше була використана багатьма композиторами. Після Пері і Монтеверді до неї звернувся реформатор опери Крістоф Віллібальд Глюк, а також такі композитори як Георг Філіп Телеман, Йозеф Гайдн та Жак Оффенбах.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 23 квітня 2011.
- Крім Музики і Прозерпіни, Мальі виконував третю партію, якій може бути або Посланниця, або Надія. (John Whenton. Monteverdi, Orfeo [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.])
- «Kronika Opery», Wydawnictwo KRONIKA 1993,
- Piotr Kamiński Tysiąc i jedna opera, Polskie Wydawnictwo Muzyczne 2008,
- Kolekcja «La Scala» nr 42 «Orfeusz», Polskie Media Amer.Com. S.A., Oxford Educational sp. z o.o. 2007,
Література
- Опера Клавдио Монтеверди «Орфей» / Сост., предисл., общая ред. Г. И. Ганзбурга. — Днепропетровск, 2007. — 70 с.
- Orfeo / Whenham, John (ed.) — Cambridge University Press, 1986. — 216 S. — .
Посилання
- «Орфей» на сайті belcanto.ru [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orfej ital Orfeo opera Klaudio Monteverdi italijskoyu movoyu stvorena v 1607 roci na libreto Alessandro Stridzho molodshogo vvazhayetsya poryad z Orfeyem ta Evridikoyu Glyuka odnim iz najkrashih muzichnih tvoriv na temu davnogreckogo mifu pro Orfeya Orfejital L Orfeo 1 Obkladinka partituri 1609 roku vidannyaKompozitorKlaudio Monteverdi 1 Avtor libretoAlessandro Stridzho 1 Mova libretoitalijskaZhanrdKilkist dij5 Diya teatr 1 Rik stvorennya1607Persha postanovka24 lyutogo 1607 1 Misce pershoyi postanovkiMantuya i d 1 Informaciya u Vikidanih Orfej u Vikishovishi Prem yera operi vidbulasya 24 lyutogo 1607 roku v Mantuyi Dijovi osobiPartiya Golos Vikonavec na prem yeri 24 lyutogo 1607 Muzika prolog kastrat sopranist Dzhovanni Gualberto Malyi Orfej tenor imovirno Evridika kastrat sopranist Dzhirolamo Bakkini imovirno Poslannicya kastrat sopranist Dzhovanni Gualberto Mali imovirno Nimfa Nadiya kastrat sopranist Dzhovanni Gualberto Mali imovirno Haron nizkij bas Prozerpina kastrat sopranist Dzhovanni Gualberto Mali Ayid bas Apollon U pochatkovij redakciyi vidsutnya Selyani i selyankiZmistOrfej ta Evridika Prolog Z visoti Parnasu spuskayetsya Muzika j ogoloshuye sho pisnya yaku mi chuyemo bude istoriyeyu pro Orfeya i jogo kohannya do Evridiki Diya I Na vesillya Orfeya ta Evridiki pastuhi pidno syat molitvi do bogiv za uspih molodyat i voni sami govoryat pro svoye shastya i lyubov Diya II Orfej spivaye pro svoyu lyubov ale poki pastuhi slavlyat bogiv Poslannicya prinosit tragichnu novinu Evridiku pid chas zabavi z druzyami vkusila zmiya i vona pomerla Orfej viryadzha yetsya do carstva Plutona shob prositi Boga povernuti do zhittya ulyublenu druzhinu Diya III Na shlyahu do pidzemnogo svitu Orfeya suprovodzhuye Nadiya odnak do pekla Orfej musit uvijti sam Haron ne pogodzhuyetsya perevoziti zhivu lyudinu cherez richku Stiks odnak Orfej vikoristovuye svij talant vin spivaye shob prispati Harona a poki toj spit perepravlyayetsya na protilezhnij bereg Diya IV Muzhnist i samoviddanist Orfeya zvorushuye Prozerpinu druzhinu Plutona vona prosit svogo cholovika vipustiti Evridiku Pluton pogodzhuyetsya za umovi odnak sho ves chas poki Orfej bude vesti Evridiku do vihodu z pekla vin ne povinen oziratisya nazad i divitisya na neyi inakshe vtratit druzhinu Ale cya umova zanadto vazhka dlya Orfeya povertayuchis z pekla vin v yakijs moment obertayetsya i pririkaye kohanu na povernennya do carstva Plutona Diya V Povernuvshis na zemlyu Orfej vpadaye u rozpach i blizkij do samogubstva jogo pechal podilya yut pastuhi Batko Orfeya bog mistectva Apollon zapevnyaye Orfeya sho z voli bogiv voni skoro ob yednayutsya z Evridikoyu na nebesah Orfeya otochuyut vakhanki u tanci Istoriya Orfej odin z pershih tvoriv v zhanri operi sho vinik v kinci XVI stolittya na ideyah mitciv Florentijskoyi kamerati Hocha istorichno pershoyu ye opera Yakopo Peri yakij takozh zvertavsya do mifu pro Orfeya v operi Evridika Euridice she do Monteverdi bagato kritikiv vvazhayut sho lishe z Orfeyem Monteverdi opera narodilasya naspravdi V Orfeyi kompozitor vikoristovuye poryad z ariyami takozh ansambli znachnu uvagu kompozitor pridiliv horovim partiyam a takozh roli orkestrovih fragmentiv sho perestavali buti prosto peregrami natomist organichno vpisuvalisya v diyu abo peredavali pochuttya geroyiv Orfej Monteverdi bagatma vvazhayetsya vershinoyu barokovoyi operi i opernogo mistectva v cilomu Istoriya pro mifichnogo spivaka piznishe bula vikoristana bagatma kompozitorami Pislya Peri i Monteverdi do neyi zvernuvsya reformator operi Kristof Villibald Glyuk a takozh taki kompozitori yak Georg Filip Teleman Jozef Gajdn ta Zhak Offenbah PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 23 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 15 travnya 2009 Procitovano 23 kvitnya 2011 Krim Muziki i Prozerpini Mali vikonuvav tretyu partiyu yakij mozhe buti abo Poslannicya abo Nadiya John Whenton Monteverdi Orfeo 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Kronika Opery Wydawnictwo KRONIKA 1993 ISBN 83 900331 7 8 Piotr Kaminski Tysiac i jedna opera Polskie Wydawnictwo Muzyczne 2008 ISBN 978 83 224 0901 5 Kolekcja La Scala nr 42 Orfeusz Polskie Media Amer Com S A Oxford Educational sp z o o 2007 ISBN 978 83 7425 961 3LiteraturaOpera Klavdio Monteverdi Orfej Sost predisl obshaya red G I Ganzburga Dnepropetrovsk 2007 70 s Orfeo Whenham John ed Cambridge University Press 1986 216 S ISBN 0 521 28477 5 Posilannya Orfej na sajti belcanto ru Arhivovano 28 listopada 2012 u WebCite