Понінка — селище в Україні, центр Понінківської селищної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області. Населення 7937 мешканців (перепис 2001), 7464 мешканці (2011).
селище Понінка | |||
---|---|---|---|
| |||
Костел Божого Милосердя | |||
Країна | Україна | ||
Область | Хмельницька область | ||
Район | Шепетівський район | ||
Громада | Понінківська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA68060230010098831 | ||
Облікова картка | смт. Понінка | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1740 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 1,31 км² | ||
Населення | ▼ 7120 (01.01.2020) | ||
Густота | 5 615,27 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 30511 | ||
Телефонний код | +380 3843 | ||
Географічні координати | 50°11′07″ пн. ш. 27°33′49″ сх. д. / 50.18528° пн. ш. 27.56361° сх. д.Координати: 50°11′07″ пн. ш. 27°33′49″ сх. д. / 50.18528° пн. ш. 27.56361° сх. д. | ||
Водойма | річки: Хомора, Таснівка, Піщана
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Полонне | ||
До станції: | 13 км | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 8 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 30511, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Понінка, вул. Перемоги, 51 | ||
Карта | |||
Понінка | |||
Понінка | |||
Понінка у Вікісховищі |
Селище розташоване на річці Хомора, за 13 км від залізничної станції Полонне на лінії Шепетівка — Бердичів. Понінківський картонно-паперовий комбінат. Статус смт із 1938 року.
Географія
На південно-східній околиці селища у Хомору впадає річка Теснівка. На північно-західній околиці бере початок річка Піщана.
Історія
Сучасне селище виникло шляхом поступового злиття села Понінки з робітничим селищем такої ж назви, яке виросло навколо паперового комбінату. Сільська Понінка заснована у 1740 році. Напевне, спочатку поселення мало іншу назву.
Після того, як його придбав шляхтич Калікст Поніньський, він присвоїв селу своє ім'я. Власне місто Понінка було засноване ним на території селища біля урочища. На початку 19 століття сільська Понінка перейшла у власність поміщика Завадського. Селяни перебували у кріпосній залежності і відробляли 3—4 дні панщини на тиждень, виконували повинності як натуральні, так і грошові. До наших днів дійшла легенда про те, що поміщик примушував жінок-кріпачок носити в пеленах землю, щоб насипати гору під фундамент для палацу.
Під час проведення реформи 1861 року кожен селянський двір викупив пересічно по 2—3 десятини землі. 1887 року 75 селянських дворів користувалися 256 десятинами. Водночас купець Грюнфельд володів ділянкою в 424 десятини, барон Брандт — 241 десятиною землі. Селяни шукали допоміжного заробітку на промислах. Дехто з селян заробляв на кустарній каменедробарці, що діяла в Понінці.
Наявність дешевої робочої сили, великі, лісові масиви, водна енергія річки Хомори привернули увагу промисловців до цієї місцевості. 1870 року поблизу села на кошти купців Грюнфельда і Хрякова споруджено Понінківську паперову фабрику. Навколо підприємства виростало селище. Основною робочою силою були жителі сільської Понінки та навколишніх сіл, які кидали свої господарства й оселялися поблизу фабричних корпусів. Селище поступово зростало: 1897 року тут проживало вже 1025 чоловік. Фабрика дедалі розширювалася, в 90-х роках 19 століття вона перейшла до рук акціонерного товариства. 1898 року на підприємстві працювало 4 папероробні машини. Заробітна плата робітників за 12 годин праці не перевищувала 25 копійок на день.
Навесні 1905 року робітники застрайкували. Вони вимагали поліпшення умов праці, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня. Адміністрація фабрики дізналася, що страйкарі зібралися у лісі на нелегальні збори і розігнала учасників страйку. Робітників змусили вийти на роботу. В роки нового промислового піднесення відбувалося розширення діючих цехів фабрики, будівництво нових, наприклад, солом'яно-целюлозного. Напередодні Першої світової війни виробництво продукції досягло 450 тисяч пудів на рік.
Розширення підприємства зумовлювало зростання кількості робітників, які в більшості своїй прибували до Понінки з великих промислових центрів Росії. 1914 року близько 15 % загальної кількості 857 робітників фабрики становили росіяни. Певна частина населення, як і раніше, жила з сільського господарства — 184 двори села Понінки мали земельні наділи, більшість з яких не перевищувала 2-х десятин. Водночас з'являлися і великі господарства. Місцевому селянину С.Шуляку належало 74 десятини. Усіх фабричних працівників обслуговував один лікар. Близько 80 % робітників, більшість селян не знали грамоти. 1914 року в Понінці діяла початкова двокласна школа, у якій 2 вчителі навчали 48 учнів. Клуб, який призначався для фабричної адміністрації, збудовано наприкінці 19 століття. Створено невеличку бібліотеку. 1907 року було організовано драматичний гурток.
Після Революції 1905 року в сільській Понінці створено земельний комітет, на підприємстві відновила роботу профспілка, закрита раніше.
Під час війн 1917–1921 років влада в селі часто переходила з рук в руки. Більшовики остаточно встановили контроль над селищем в другій половині листопада 1920 року. Незабаром було організовано Раду в сільській Понінці, створено комнезам.
Через відсутність сировини у 1920 році випускалася дуже незначна кількість паперу. Фабрика стояла місяцями. В 1921 році підприємство було націоналізоване. Йому присвоїли ім'я Комінтерну. Першим радянським директором став колишній росіянин Козичкін, який прибув до Понінки з Кондровської паперової фабрики Московської губернії. Велику роботу на фабриці провадила профспілкова організація. В 1925 році в її рядах перебувало 700 членів із загальної кількості 977 працюючих. У 1925 році фабрика виготовляла 450 тисяч пудів паперу, 10 млн. зошитів, 11 млн. конвертів на рік. Переважна більшість населення Понінки, якого налічувалося понад 2 тисячі чоловік, працювала на паперовій фабриці. 1921 року в селищі відкрито профтехшколу, яку через три роки реорганізували в школу фабрично-заводського учнівства, яка готувала техніків, слюсарів, рольників, сіткарів для місцевої фабрики і для інших підприємств України. Тоді ж відкрилися торговельні підприємства; працювало 2 лікарі, фельдшер, акушерка, медична сестра.
Села Майдан-Волянськ, Скидовисько, Стара Гута (нині в складі Понінки) постраждали в часи Голодомору 1932—1933 років, за різними даними, померло приблизно 70, 15 і 10 людей, у самій Понінці помер щонайменше 261 житель селища.
За переписом 1939 року, у селищі проживало 3815 чоловік, у тому числі працездатних — 1718, з яких у промисловості працювало 1152, на будівництві й транспорті — 72, у торгівлі — 58, у галузі охорони здоров'я — 47, освіти — 67, в інших галузях — 128, а в лісовому і сільському господарстві — лише 194 чоловіка. В 1938 році Понінку переведено до розряду селищ міського типу. Розширилася житлова площа селища. В 1937 році на базі семирічної відкрито середню школу. Напередодні війни в середній школі працювало 28 вчителів, навчалося 864 дітей. Діяла також початкова школа. В новому приміщенні працювало професійно-технічне училище. На фабриці та в колгоспі функціонували клуби і бібліотеки.
Німецькі війська зайняли Понінку 5 липня 1941 року. Восени 1941 року німці вигнали в ліс і розстріляли 485 людей, у тому числі понад 160 жінок і дітей.[]
2 травня 1942 року заарештовано 12 членів підпільної[] групи, у тому числі робітників фабрики А. М. Лінника, В. І. Пилипенка, І. В. Казмирківського, С. К. Дрегала, Й. Й. Скрупського, М. П. Гончаренка. Після допитів і катувань їх розстріляли. Така ж доля спіткала й інших трьох підпільників — Й. Й. Будника, А. І. Квятковського та П. І. Квятковського, яких було викрито влітку 1942 року. Бійці 15-го стрілецького корпусу 1-го Українського фронту вступили в Понінку 7 січня 1944 року.
Перші центнери паперу Понінківська фабрика видала до кінця 1944 року. На той час на підприємстві працювало 684 робітники. Протягом 1944 року в Понінці створено відділ робітничого постачання, відкрито 2 магазини, їдальню, хлібопекарню, побутові майстерні. Жителі селища відбудували і налагодили роботу клубу, бібліотеки, радіовузла. В жовтні почало працювати профтехучилище. Повним ходом йшли відбудова і ремонт житла. 1954 року паперову фабрику перетворено на целюлозно-паперовий комбінат. У 50-х роках відбулася повна заміна дизельного устаткування електродвигунами, встановлено п'яту папероробну, а також картоноробну машини. 1964 року збудовано новий цех, розрахований на випуск 1 млрд зошитів на рік.[]
З 1947 року електрифіковано виробничі приміщення і будинки селян. В 1951 році артіль об'єдналася з господарством сусіднього села; незабаром цей колгосп перетворено на радгосп м'ясо-молочного напряму. Поряд з тваринництвом тут було добре розвинене й рибництво. 1959 року відбулося злиття робітничої та сільської Понінок. З цього часу існує єдиний населений пункт — селище міського типу Понінка. 1971 року до неї влилися села Майдан-Волянськ, Скидовисько, Стара Гута.
У 1954 році споруджено лікарню на 75 ліжок з рентгенологічним кабінетом і лабораторіями. Відкрито амбулаторію, фельдшерсько-акушерський пункт.
У 1970-ті роки в селищі діяли філіал Полонського комбінату побутового обслуговування, 12 промтоварних і 14 продовольчих магазинів та павільйонів, 4 їдальні, 7 буфетів, хлібопекарня. В 1970 році було споруджено торговий комплекс, у якому розміщено гастроном, універмаг і кафе.
Станом на 1970 рік у середній школі навчалося 1260 учнів. Середня школа робітничої молоді охоплює 188 чоловік. 1969 року у селищі побудовано чотири 16-квартирні житлові будинки, зведено будинок культури із залом на 650 місць.
Населення
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 7 822 | 97,75 % |
Російська | 165 | 2,06 % |
Інші | 15 | 0,19 % |
Разом | 8 002 | 100,00 % |
Відомі люди
- Калікст Понінський — засновник міста, помер тут.
- Півнюк Микола Володимирович (1917—1976) — Герой Радянського Союзу, помер та похований тут.
- Рибачок Олег Вікторович (1978—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Малюк Віктор Іванович (1932—2015) — український біолог. Доктор біологічних наук. Професор.
Галерея
- вигляд Понінківської Паперової Фабрики у 1894році.
- фото прохідної Понінківської Паперової Фабрики. Початок 20 століття.
- В'їзд у селище
- Понінківський картонно-паперовий комбінат
- Свято-Михайлівська церква
- Будинок культури
- Школа
- Поліклініка
- Парк
- Крамниця
- Стадіон
- Річка Хомора
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
- Zielińska Z. Poniński Kalikst h. Łodzia (1753—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1983. — t. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 540. (пол.)
- Понінка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Історія міст і сіл УРСР Хмельницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Фотоблог про історію Понінки — https://poninkahistory.tumblr.com/archive
- Спогади Мінні Пільхман Берман про Понінку початку 20століття — https://kehilalinks.jewishgen.org/Poninka/minnie%20memoirs.htm
Посилання
- Облікова картка: смт Понінка[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poninka selishe v Ukrayini centr Poninkivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya 7937 meshkanciv perepis 2001 7464 meshkanci 2011 selishe Poninka Kostel Bozhogo MiloserdyaKostel Bozhogo Miloserdya Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Poninkivska selishna gromada Kod KATOTTG UA68060230010098831 Oblikova kartka smt Poninka Osnovni dani Zasnovano 1740 Status iz 2024 roku Plosha 1 31 km Naselennya 7120 01 01 2020 Gustota 5 615 27 osib km Poshtovij indeks 30511 Telefonnij kod 380 3843 Geografichni koordinati 50 11 07 pn sh 27 33 49 sh d 50 18528 pn sh 27 56361 sh d 50 18528 27 56361 Koordinati 50 11 07 pn sh 27 33 49 sh d 50 18528 pn sh 27 56361 sh d 50 18528 27 56361 Vodojma richki Homora Tasnivka Pishana Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Polonne Do stanciyi 13 km Do rajcentru avtoshlyahami 8 km Selishna vlada Adresa 30511 Hmelnicka obl Shepetivskij r n smt Poninka vul Peremogi 51 Karta Poninka Poninka Poninka u Vikishovishi Selishe roztashovane na richci Homora za 13 km vid zaliznichnoyi stanciyi Polonne na liniyi Shepetivka Berdichiv Poninkivskij kartonno paperovij kombinat Status smt iz 1938 roku GeografiyaNa pivdenno shidnij okolici selisha u Homoru vpadaye richka Tesnivka Na pivnichno zahidnij okolici bere pochatok richka Pishana IstoriyaSuchasne selishe viniklo shlyahom postupovogo zlittya sela Poninki z robitnichim selishem takoyi zh nazvi yake viroslo navkolo paperovogo kombinatu Silska Poninka zasnovana u 1740 roci Napevne spochatku poselennya malo inshu nazvu Pislya togo yak jogo pridbav shlyahtich Kalikst Poninskij vin prisvoyiv selu svoye im ya Vlasne misto Poninka bulo zasnovane nim na teritoriyi selisha bilya urochisha Na pochatku 19 stolittya silska Poninka perejshla u vlasnist pomishika Zavadskogo Selyani perebuvali u kriposnij zalezhnosti i vidroblyali 3 4 dni panshini na tizhden vikonuvali povinnosti yak naturalni tak i groshovi Do nashih dniv dijshla legenda pro te sho pomishik primushuvav zhinok kripachok nositi v pelenah zemlyu shob nasipati goru pid fundament dlya palacu Pid chas provedennya reformi 1861 roku kozhen selyanskij dvir vikupiv peresichno po 2 3 desyatini zemli 1887 roku 75 selyanskih dvoriv koristuvalisya 256 desyatinami Vodnochas kupec Gryunfeld volodiv dilyankoyu v 424 desyatini baron Brandt 241 desyatinoyu zemli Selyani shukali dopomizhnogo zarobitku na promislah Dehto z selyan zaroblyav na kustarnij kamenedrobarci sho diyala v Poninci Nayavnist deshevoyi robochoyi sili veliki lisovi masivi vodna energiya richki Homori privernuli uvagu promislovciv do ciyeyi miscevosti 1870 roku poblizu sela na koshti kupciv Gryunfelda i Hryakova sporudzheno Poninkivsku paperovu fabriku Navkolo pidpriyemstva virostalo selishe Osnovnoyu robochoyu siloyu buli zhiteli silskoyi Poninki ta navkolishnih sil yaki kidali svoyi gospodarstva j oselyalisya poblizu fabrichnih korpusiv Selishe postupovo zrostalo 1897 roku tut prozhivalo vzhe 1025 cholovik Fabrika dedali rozshiryuvalasya v 90 h rokah 19 stolittya vona perejshla do ruk akcionernogo tovaristva 1898 roku na pidpriyemstvi pracyuvalo 4 paperorobni mashini Zarobitna plata robitnikiv za 12 godin praci ne perevishuvala 25 kopijok na den Navesni 1905 roku robitniki zastrajkuvali Voni vimagali polipshennya umov praci pidvishennya zarobitnoyi plati skorochennya robochogo dnya Administraciya fabriki diznalasya sho strajkari zibralisya u lisi na nelegalni zbori i rozignala uchasnikiv strajku Robitnikiv zmusili vijti na robotu V roki novogo promislovogo pidnesennya vidbuvalosya rozshirennya diyuchih cehiv fabriki budivnictvo novih napriklad solom yano celyuloznogo Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni virobnictvo produkciyi dosyaglo 450 tisyach pudiv na rik Rozshirennya pidpriyemstva zumovlyuvalo zrostannya kilkosti robitnikiv yaki v bilshosti svoyij pribuvali do Poninki z velikih promislovih centriv Rosiyi 1914 roku blizko 15 zagalnoyi kilkosti 857 robitnikiv fabriki stanovili rosiyani Pevna chastina naselennya yak i ranishe zhila z silskogo gospodarstva 184 dvori sela Poninki mali zemelni nadili bilshist z yakih ne perevishuvala 2 h desyatin Vodnochas z yavlyalisya i veliki gospodarstva Miscevomu selyaninu S Shulyaku nalezhalo 74 desyatini Usih fabrichnih pracivnikiv obslugovuvav odin likar Blizko 80 robitnikiv bilshist selyan ne znali gramoti 1914 roku v Poninci diyala pochatkova dvoklasna shkola u yakij 2 vchiteli navchali 48 uchniv Klub yakij priznachavsya dlya fabrichnoyi administraciyi zbudovano naprikinci 19 stolittya Stvoreno nevelichku biblioteku 1907 roku bulo organizovano dramatichnij gurtok Pislya Revolyuciyi 1905 roku v silskij Poninci stvoreno zemelnij komitet na pidpriyemstvi vidnovila robotu profspilka zakrita ranishe Pid chas vijn 1917 1921 rokiv vlada v seli chasto perehodila z ruk v ruki Bilshoviki ostatochno vstanovili kontrol nad selishem v drugij polovini listopada 1920 roku Nezabarom bulo organizovano Radu v silskij Poninci stvoreno komnezam Cherez vidsutnist sirovini u 1920 roci vipuskalasya duzhe neznachna kilkist paperu Fabrika stoyala misyacyami V 1921 roci pidpriyemstvo bulo nacionalizovane Jomu prisvoyili im ya Kominternu Pershim radyanskim direktorom stav kolishnij rosiyanin Kozichkin yakij pribuv do Poninki z Kondrovskoyi paperovoyi fabriki Moskovskoyi guberniyi Veliku robotu na fabrici provadila profspilkova organizaciya V 1925 roci v yiyi ryadah perebuvalo 700 chleniv iz zagalnoyi kilkosti 977 pracyuyuchih U 1925 roci fabrika vigotovlyala 450 tisyach pudiv paperu 10 mln zoshitiv 11 mln konvertiv na rik Perevazhna bilshist naselennya Poninki yakogo nalichuvalosya ponad 2 tisyachi cholovik pracyuvala na paperovij fabrici 1921 roku v selishi vidkrito proftehshkolu yaku cherez tri roki reorganizuvali v shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva yaka gotuvala tehnikiv slyusariv rolnikiv sitkariv dlya miscevoyi fabriki i dlya inshih pidpriyemstv Ukrayini Todi zh vidkrilisya torgovelni pidpriyemstva pracyuvalo 2 likari feldsher akusherka medichna sestra Sela Majdan Volyansk Skidovisko Stara Guta nini v skladi Poninki postrazhdali v chasi Golodomoru 1932 1933 rokiv za riznimi danimi pomerlo priblizno 70 15 i 10 lyudej u samij Poninci pomer shonajmenshe 261 zhitel selisha Za perepisom 1939 roku u selishi prozhivalo 3815 cholovik u tomu chisli pracezdatnih 1718 z yakih u promislovosti pracyuvalo 1152 na budivnictvi j transporti 72 u torgivli 58 u galuzi ohoroni zdorov ya 47 osviti 67 v inshih galuzyah 128 a v lisovomu i silskomu gospodarstvi lishe 194 cholovika V 1938 roci Poninku perevedeno do rozryadu selish miskogo tipu Rozshirilasya zhitlova plosha selisha V 1937 roci na bazi semirichnoyi vidkrito serednyu shkolu Naperedodni vijni v serednij shkoli pracyuvalo 28 vchiteliv navchalosya 864 ditej Diyala takozh pochatkova shkola V novomu primishenni pracyuvalo profesijno tehnichne uchilishe Na fabrici ta v kolgospi funkcionuvali klubi i biblioteki Nimecki vijska zajnyali Poninku 5 lipnya 1941 roku Voseni 1941 roku nimci vignali v lis i rozstrilyali 485 lyudej u tomu chisli ponad 160 zhinok i ditej dzherelo 2 travnya 1942 roku zaareshtovano 12 chleniv pidpilnoyi utochniti grupi u tomu chisli robitnikiv fabriki A M Linnika V I Pilipenka I V Kazmirkivskogo S K Dregala J J Skrupskogo M P Goncharenka Pislya dopitiv i katuvan yih rozstrilyali Taka zh dolya spitkala j inshih troh pidpilnikiv J J Budnika A I Kvyatkovskogo ta P I Kvyatkovskogo yakih bulo vikrito vlitku 1942 roku Bijci 15 go strileckogo korpusu 1 go Ukrayinskogo frontu vstupili v Poninku 7 sichnya 1944 roku Pershi centneri paperu Poninkivska fabrika vidala do kincya 1944 roku Na toj chas na pidpriyemstvi pracyuvalo 684 robitniki Protyagom 1944 roku v Poninci stvoreno viddil robitnichogo postachannya vidkrito 2 magazini yidalnyu hlibopekarnyu pobutovi majsterni Zhiteli selisha vidbuduvali i nalagodili robotu klubu biblioteki radiovuzla V zhovtni pochalo pracyuvati proftehuchilishe Povnim hodom jshli vidbudova i remont zhitla 1954 roku paperovu fabriku peretvoreno na celyulozno paperovij kombinat U 50 h rokah vidbulasya povna zamina dizelnogo ustatkuvannya elektrodvigunami vstanovleno p yatu paperorobnu a takozh kartonorobnu mashini 1964 roku zbudovano novij ceh rozrahovanij na vipusk 1 mlrd zoshitiv na rik dzherelo Z 1947 roku elektrifikovano virobnichi primishennya i budinki selyan V 1951 roci artil ob yednalasya z gospodarstvom susidnogo sela nezabarom cej kolgosp peretvoreno na radgosp m yaso molochnogo napryamu Poryad z tvarinnictvom tut bulo dobre rozvinene j ribnictvo 1959 roku vidbulosya zlittya robitnichoyi ta silskoyi Poninok Z cogo chasu isnuye yedinij naselenij punkt selishe miskogo tipu Poninka 1971 roku do neyi vlilisya sela Majdan Volyansk Skidovisko Stara Guta U 1954 roci sporudzheno likarnyu na 75 lizhok z rentgenologichnim kabinetom i laboratoriyami Vidkrito ambulatoriyu feldshersko akusherskij punkt U 1970 ti roki v selishi diyali filial Polonskogo kombinatu pobutovogo obslugovuvannya 12 promtovarnih i 14 prodovolchih magaziniv ta paviljoniv 4 yidalni 7 bufetiv hlibopekarnya V 1970 roci bulo sporudzheno torgovij kompleks u yakomu rozmisheno gastronom univermag i kafe Stanom na 1970 rik u serednij shkoli navchalosya 1260 uchniv Serednya shkola robitnichoyi molodi ohoplyuye 188 cholovik 1969 roku u selishi pobudovano chotiri 16 kvartirni zhitlovi budinki zvedeno budinok kulturi iz zalom na 650 misc NaselennyaMova Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 7 822 97 75 Rosijska 165 2 06 Inshi 15 0 19 Razom 8 002 100 00 Vidomi lyudiKalikst Poninskij zasnovnik mista pomer tut Pivnyuk Mikola Volodimirovich 1917 1976 Geroj Radyanskogo Soyuzu pomer ta pohovanij tut Ribachok Oleg Viktorovich 1978 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Malyuk Viktor Ivanovich 1932 2015 ukrayinskij biolog Doktor biologichnih nauk Profesor Galereyaviglyad Poninkivskoyi Paperovoyi Fabriki u 1894roci foto prohidnoyi Poninkivskoyi Paperovoyi Fabriki Pochatok 20 stolittya V yizd u selishe Poninkivskij kartonno paperovij kombinat Svyato Mihajlivska cerkva Budinok kulturi Shkola Poliklinika Park Kramnicya Stadion Richka HomoraDiv takozhDubinka pam yatka prirodi Zavadske pam yatka prirodi PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Zielinska Z Poninski Kalikst h Lodzia 1753 1817 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1983 t XXVII 3 zeszyt 114 S 540 pol Poninka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaIstoriya mist i sil URSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 707 s Fotoblog pro istoriyu Poninki https poninkahistory tumblr com archive Spogadi Minni Pilhman Berman pro Poninku pochatku 20stolittya https kehilalinks jewishgen org Poninka minnie 20memoirs htmPosilannyaOblikova kartka smt Poninka nedostupne posilannya z kvitnya 2019