Елеонора Вюртемберзька нім Eleonore von Württemberg 22 березня 1552 12 січня 1618 принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзько

Елеонора Вюртемберзька (нім. Eleonore von Württemberg, 22 березня 1552 — 12 січня 1618) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртембергу Крістофа та принцеси Бранденбург-Ансбахської Анни Марії, дружина першого князя об'єднаного Ангальту Йоакіма Ернста, а після його смерті — ландграфа Гессен-Дармштадту Георга I.

Елеонора Вюртемберзька
нім. Eleonore von Württemberg
Елеонора Вюртемберзька Портрет Елеонори пензля невідомого майстра, 1569
1-а княгиня-консорт Ангальту
Початок правління:	9 січня 1571
Кінець правління:	6 грудня 1586
Інші титули:	ландграфиня-консорт Гессен-Дармштадту (1589—1596)

Попередник:	не було

Дата народження:	22 березня 1552(1552-03-22)
Місце народження:	Тюбінген, герцогство Вюртемберг
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	12 січня 1618(1618-01-12) (65 років)
Місце смерті:	замок Ліхтенберг, Гессен-Дармштадт, Священна Римська імперія
Поховання	^d
Чоловік:	1) Йоакім Ернст 2) Георг I
Діти:	Від першого шлюбу: Бернхард, Аґнеса Ядвіґа, Доротея Марія, Август, Рудольф, Йоганн Ернст, Людвіг, Сабіна, Йоакім Крістоф, Анна Софія Від другого шлюбу: Генріх
Династія:	Вюртемберзький дім, Асканії, Гессенський дім
Батько:	Крістоф Вюртемберький
Мати:	Анна Марія Бранденбург-Ансбахська
Елеонора Вюртемберзька у Вікісховищі

Авторка книг з медицини.

Біографія

Народилась 22 березня 1552 року в Тюбінгені. Була шостою дитиною та п'ятою донькою в родині герцога Вюртембергу Крістофа та його дружини Анни Марії Бранденбург-Ансбахської. Мала старшого брата Ебергарда та сестер Ядвіґу, Єлизавету, Сабіну й Емілію. Згодом сімейство поповнилося шістьмома молодшими дітьми, з яких вижили Людвіг, Доротея Марія, Анна та Софія.

Втратила батька у 16-річному віці. Матір більше не одружувалася, проте невдовзі закохалася у ландграфа Гессен-Дармштадтського. Згодом перебувала під наглядом, як психічно хвора людина.

18-річна Елеонора була видана заміж за 34-річного князя Ангальту Йоакіма Ернста. Весілля відбулося 9 січня 1571 року у Штутгарті. Наречений був удівцем і мав п'ятьох малолітніх дітей від попередньої дружини. Його змальовували як типового правителя епохи Відродження. Відзначали різнобічну освіченість князя, його майстерність у лицарських вправах, пристрасть до полювання, палку зацікавленість богословськими питаннями та м'який характер. Основною резиденцією пари був замок в Дессау, який до 1580 року розширювався. У подружжя з'явилося десятеро спільних нащадків:

Бернхард (1571—1596) — полковник верхньосаксонської армії, одруженим не був, дітей не мав;
Аґнеса Ядвіґа (1573—1616) — була двічі одружена, мала дев'ятеро дітей від другого шлюбу;
Доротея Марія (1574—1617) — дружина герцога Саксен-Веймару Йоганна III, мала дванадцятеро дітей;
Август (1575—1653) — князь Ангальт-Пльоцкау, був одружений із Сибіллою Зольмс-Лаубахською, мав восьмеро дітей;
Рудольф (1576—1621) — князь Ангальт-Цербсту у 1606—1621 роках, був двічі одруженим, мав четверо дітей від обох шлюбів;
Йоганн Ернст (1578—1601) — одруженим не був, дітей не мав;
Людвіг (1579—1650) — князь Ангальт-Кьотену у 1605—1650 роках, був двічі одруженим, мав четверо дітей від обох шлюбів;
Сабіна (1580—1599) — одружена не була, дітей не мала;
Йоакім Крістоф (1582—1583) — прожив 1 рік;
Анна Софія (1584—1652) — дружина графа Шварцбург-Рудольштадту Карла Ґюнтера, дітей не мала.

Йоакім Ернст пішов з життя 6 грудня 1586 року. За кілька років Елеонора взяла другий шлюб. 8 лютого 1589 у Штутгарті відбулися її заручини із ландграфом Гессен-Дармштадтським.

У 37-річному віці княгиня стала дружиною 41-річного ландграфа Гессен-Дармштадту Георга I. Весілля пройшло 25 травня 1589 року в Дармштадті. Наречений також був удівцем і мав шестеро дітей від першого шлюбу. Отримав прізвисько Благочесний за вірність вченню Лютера, надзвичайну релігійність і дуже жорсткі моральні принципи. За його правління з країни були вигнані юдеї, проводилися полювання на відьом. Разом з тим, відзначався бережливістю і не залишив після себе боргів. Резиденцією пари став новий ренесансний палац Дармштадта, оточений ровом і бастіонами. Від 1594 року в палаці також містився притулок для сиріт. Мали мисливський замок Краніхштайн на північ від столиці. Полюбляла родина також відбудований замок Ліхтенберг за «здорове повітря». У подружжя народився єдиний син:

Генріх (1590—1601) — прожив 10 років.

Елеонора цікавилася різними галузями знань, у тому числі медициною. За допомоги лікаря Ребхольда, написала та видала шість книг з рекомендаціями щодо лікування хвороб. Друкувалася під псевдонімом «Lobesan», що у перекладі з давньонімецької означає похвальна, благочесна.

Георг помер у лютому 1596 року. Елеонора певний час мешкала при дворі свого зятя Фрідріха Вільгельма I, герцога Саксен-Веймару. Близько 1601 року повернулася до Гессен-Дармштадту й оселилася у замку Ліхтенберг, своїй удовиній резиденції.

Там і померла 12 січня 1618 року. Була похована 10 лютого 1618 року в задній частині крипти під хорами міської церкви Дармштадта.

Генеалогія

Генріх Вюртемберзький

Єлизавета Цвайбрюкенська

Альбрехт IV

Кунігунда Австрійська

Фрідріх I

Софія Ягеллонка

Карл I

Анна Саганська

Ульріх Вюртемберзький

Сабіна Баварська

Георг Бранденбург-Ансбахський

Ядвіґа Мюнстенберзька

Крістоф Вюртемберзький

Анна Марія Бранденбург-Ансбахська

Елеонора

Примітки

Otto von Heinemann: Joachim Ernst, Fürst von Anhalt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 69–71 [1] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Berent Schwineköper: Joachim Ernst. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , стор. 433 [2] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Гессенські біографії. Ландгафиня Елеонора [3] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Walther: Georg I:, Landgraf von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 673 [4] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Дармштадтський замок [5] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Офіційний сайт замку Краніхштайн. Історія [6] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Історія замку Ліхтенберг [7] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Замок Ліхтенберг [8] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Міська церква Дармштадта [9] [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Hans-Joachim Böttcher: Lobesan (eigentl.: Prinzessin von Württemberg ..., Eleonore)", in: Bedeutende historische Persönlichkeiten der Dübener Heide, AMF - Nr. 237, 2012, стор. 62–63.

Посилання

Вюртемберг [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Geni.com [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Genealogics.org (англ.)
Профіль на Thepeerage.com [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Елеонори Вюртемберзької [ 20 червня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Йоакіма Ернста Ангальтського [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Георга Гессен-Дармштадтського [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Otto von Heinemann: Joachim Ernst, Fürst von Anhalt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 69–71 [1] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[2] Berent Schwineköper: Joachim Ernst. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , стор. 433 [2] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[ХМ-3] Гессенські біографії. Ландгафиня Елеонора [3] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[4] Walther: Georg I:, Landgraf von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 673 [4] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[5] Дармштадтський замок [5] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[6] Офіційний сайт замку Краніхштайн. Історія [6] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[7] Історія замку Ліхтенберг [7] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[8] Замок Ліхтенберг [8] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

[9] Міська церква Дармштадта [9] [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)