Шахсеве́ни (шахсеве́нці) — етнічна спільнота на північному заході Ірану та на півдні Азербайджану. За мовою шахсевени є огузькими тюрками.
Територія проживання, статус і чисельність
Шахсевенці проживають розпорошено у північно-західних областях Ірану (Східний Азербайджан і Муганський степ), а також на півдні Азербайджану.
Чисельність у Ірані приблизно 300 тисяч осіб. Мешкають у таких містах Ірану: Кум, Тегеран, Казвін, Зенджан.
Щодо статусу шахсевенів визначеності серед вчених-етнографів немає, що не в останню чергу пояснюється розділеністю шахсевенців кордонами. За СРСР радянські шахсевени враховувалися в складі азербайджанців. У сучасному Азербайджані шахсевени також розглядаються як субетнічна або навіть етнографічна група титульної нації. За іншим поглядом шахсевенці є окремим тюркським народом.
Наявні дані про чисельність лише іранських шахсевенів — 270 тис. осіб (1988 рік).
Дані з антропології, мови та релігії
В антропологічному відношенні шахсевенці належать до передньоазійського варіанту балкано-кавказької раси великої європеоїдної раси.
Розмовляють шахсевенці східними (муганськими) діалектами азербайджанської мови, у шахсевенців Азербайджану поширена азербайджанська літнорма.
За віросповіданням шахсевени — мусульмани-суніти.
Історія, господарство і культура
Формування шахсевенської етноспільноти пов'язується зі створенням наприкінці XVI століття шахської гвардії шахисванів («ті, що люблять шаха»), у яку ввійшли представникм різних тюркських племен (кизилбашів). У сучасних шахсевенців зберігаються пережитки племінного поділу.
Традиційними заняттями шахсевнців є кочове і напівкочове скотарство (вівці, велика рогата худоба як тяглова сила, верблюди і коні). З кінця XIX століття шахсевенці переходять до осілого землеробства.
Традиційними житлами шахсевенців були намети і шатра.
Одяг шахсевенів — у чоловіків біла або синя сорочка, суконні коричневі шаровари, черкеска, бараняча папаха, поршні, взимку баранячі кожухи з довгими рукавами, у жінок — сині сорочка і чадра, шаровари, архалук, вовняні шкарпетки. І чоловіки, і жінки носили м'яке шкіряне взуття без підборів (чув'яки). Чоловіки голили голову, лишаючи кучері на скронях, носили і носять бороди. Жінки покривають голову хусткою. Звичною справою є дорогоцінні (срібні і золоті) прикраси.
Традиційна кухня шахсевенів близька до азербайджанської — плов, баранина, молочні продукти тощо.
Шахсевени зберігають деякі архаїчні звичаї, зокрема домусульманські риси носить похоронний обряд.
Джерела і література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.,1988, стор. 517 (стаття «Шахсевены»)
- (рос.)
- Ростопчин Ф. Б. Заметки о шахсевенах // «Советская этнография», 1933, № 3-4. (рос.)
- Марков В. С. Шахсевены на Мугани // «Западно-Кавказское отделение Русского Географического общества», 1890, кн. 14, в.1. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shahseve ni shahseve nci etnichna spilnota na pivnichnomu zahodi Iranu ta na pivdni Azerbajdzhanu Za movoyu shahseveni ye oguzkimi tyurkami Teritoriya prozhivannya status i chiselnistShahsevenci prozhivayut rozporosheno u pivnichno zahidnih oblastyah Iranu Shidnij Azerbajdzhan i Muganskij step a takozh na pivdni Azerbajdzhanu Chiselnist u Irani priblizno 300 tisyach osib Meshkayut u takih mistah Iranu Kum Tegeran Kazvin Zendzhan Shodo statusu shahseveniv viznachenosti sered vchenih etnografiv nemaye sho ne v ostannyu chergu poyasnyuyetsya rozdilenistyu shahsevenciv kordonami Za SRSR radyanski shahseveni vrahovuvalisya v skladi azerbajdzhanciv U suchasnomu Azerbajdzhani shahseveni takozh rozglyadayutsya yak subetnichna abo navit etnografichna grupa titulnoyi naciyi Za inshim poglyadom shahsevenci ye okremim tyurkskim narodom Nayavni dani pro chiselnist lishe iranskih shahseveniv 270 tis osib 1988 rik Dani z antropologiyi movi ta religiyiV antropologichnomu vidnoshenni shahsevenci nalezhat do perednoazijskogo variantu balkano kavkazkoyi rasi velikoyi yevropeoyidnoyi rasi Rozmovlyayut shahsevenci shidnimi muganskimi dialektami azerbajdzhanskoyi movi u shahsevenciv Azerbajdzhanu poshirena azerbajdzhanska litnorma Za virospovidannyam shahseveni musulmani suniti Istoriya gospodarstvo i kulturaFormuvannya shahsevenskoyi etnospilnoti pov yazuyetsya zi stvorennyam naprikinci XVI stolittya shahskoyi gvardiyi shahisvaniv ti sho lyublyat shaha u yaku vvijshli predstavnikm riznih tyurkskih plemen kizilbashiv U suchasnih shahsevenciv zberigayutsya perezhitki pleminnogo podilu Tradicijnimi zanyattyami shahsevnciv ye kochove i napivkochove skotarstvo vivci velika rogata hudoba yak tyaglova sila verblyudi i koni Z kincya XIX stolittya shahsevenci perehodyat do osilogo zemlerobstva Tradicijnimi zhitlami shahsevenciv buli nameti i shatra Odyag shahseveniv u cholovikiv bila abo sinya sorochka sukonni korichnevi sharovari cherkeska baranyacha papaha porshni vzimku baranyachi kozhuhi z dovgimi rukavami u zhinok sini sorochka i chadra sharovari arhaluk vovnyani shkarpetki I choloviki i zhinki nosili m yake shkiryane vzuttya bez pidboriv chuv yaki Choloviki golili golovu lishayuchi kucheri na skronyah nosili i nosyat borodi Zhinki pokrivayut golovu hustkoyu Zvichnoyu spravoyu ye dorogocinni sribni i zoloti prikrasi Tradicijna kuhnya shahseveniv blizka do azerbajdzhanskoyi plov baranina molochni produkti tosho Shahseveni zberigayut deyaki arhayichni zvichayi zokrema domusulmanski risi nosit pohoronnij obryad Dzherela i literaturaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M 1988 stor 517 stattya Shahseveny ros Rostopchin F B Zametki o shahsevenah Sovetskaya etnografiya 1933 3 4 ros Markov V S Shahseveny na Mugani Zapadno Kavkazskoe otdelenie Russkogo Geograficheskogo obshestva 1890 kn 14 v 1 ros