Архіпелазькі експедиції російського флоту — походи та стратегічні операції російського флоту в районі Грецького архіпелагу в другій половині XVIII — на початку XIX століття.
Перша Архіпелазька експедиція
Відбулась під час Російсько-турецької війни (1768—1774) років, коли Росія не мала флоту на Чорному морі, Балтійському флоту була поставлена задача направити ескадру в Середземне море з метою відтягнути частину турецьких сил з Дунайського театру війни та завдати удару Туреччині з тилу, використавши при цьому підготовані повстання слов'янських народів та греків, блокувати Дарданелли та перерізати турецькі комунікації з Північною Африкою та Близьким Сходом.
Загальне командування було покладене на О. Г. Орлова. У склад експедиції увійшли 5 ескадр Балтійського флоту (20 лінійних кораблів, 6 фрегатів, 1 бомбардирський корабель, 27 допоміжних суден з екіпажем та десантом чисельністю близько 17 000 осіб).
Успішний похід експедиції з Балтійського в Середземне море був полегшений сприянням Англії, яка здійснила тиск на Францію та Іспанію, які хотіли перешкодити перекиданню російських кораблів. 29 липня 1769 року 1-ша ескадра адмірала Г. А. Спиридова вийшла з Кронштадту та, досягнувши берегів півострова Морея, 28 лютого 1770 року разом із грецькими повстанцями заволоділа Містрою та Аркадією, а 21 квітня — фортецею Наварин, яка стала базою російського флоту.
Внаслідок невдачі наступальних дій на півострові Морея через недостатню кількість десантних військ та придушення турками повстань головні зусилля експедиції були перенесені в Егейське море.
22 травня 1770 року прибула 2-га ескадра контрадмірала Дж. Ельфінстона та об'єдналась з 1-ю ескадрою Спиридова. 5 липня вода здобула перемогу в Хіоській протоці, а 7 липня знищила майже весь турецький флот в Чесменській битві.
В період з грудня 1770 року по вересень 1774 року в Архіпелаг прибули ескадри контрадмірала І. Н. Арфа, контрадмірала В. Я. Чичагова (в 1772 році її очолив М. Т. Коняєв) та контрадмірала С. Грейга. До укладення миру російський флот здійснював блокаду Дарданелл, висаджував десанти на турецьких островах в Егейському морі та знищував транспорти на морських комунікаціях Туреччини.
Друга Архіпелазька експедиція
Відбулась під час війни другої коаліції (Англія, Росія, Австрія, Швеція) проти Франції в 1805—1807 роках. Метою експедиції було підсилення оборони Іонічних островів, де острів Корфу був головною базою російського флоту, створеною під час Середземноморського походу Ф. Ф. Ушакова в 1798—1800 роках.
У січні 1806 року тут було зосереджено 6 загонів Чорноморського флоту та ескадра Балтійського флоту (всього 10 лінійних кораблів, 5 фрегатів, 6 корветів, 6 бригів, 12 канонерських човнів, 13 000 осіб десанту) під командуванням віцеадмірала Д. М. Сенявіна. У 1806 році російський флот діяв в основному в Іонічному морі та поблизу берегів Далмації, блокував узбережжя, яке обороняли французькі війська, десантуванням захопив Каттарську область та декілька островів.
Після початку Російсько-турецької війни (1806—1812) в лютому 1807 року ескадра Сенявіна (8 лінійних кораблів, 1 фрегат, 1 шлюп, 2000 осіб десанту) підійшла до Дарданелл для спільних дій з англійським флотом. У цей час англійська ескадра адмірала Джона Дакворта після прориву в Мармурове море та безрезультатних переговорів з турецьким урядом зі значними втратами вийшла з протоки та пішла на Мальту.
22 березня російський флот захопив острів Тенедос та розпочав блокаду Дарданелл. Спроба турецького флоту прорвати блокаду закінчилась Дарданельською битвою 22—23 травня та розгромом турецького флоту 1 липня в Афонській битві.
Після укладення Тільзитського миру між Росією та Францією в серпні 1807 року ескадра Сенявіна припинила блокаду Дарданелл та повернулась в Балтійське море.
Наслідки
Під час Архіпелазьких експедицій був успішно здійснений стратегічний маневр силами флоту з одного театру бойових дій на інший. Російський флот використовував рішучі форми стратегічних та тактичних дій: знищення противника в бою, блокадні дії, десантні операції.
Джерела
- Архипелагские экспедиции русского флота // Советская военная энциклопедия / — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — 686 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз. (с. 296) (рос.)
- Архипелагские экспедиции русского флота // Советская историческая энциклопедия (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhipelazki ekspediciyi rosijskogo flotu pohodi ta strategichni operaciyi rosijskogo flotu v rajoni Greckogo arhipelagu v drugij polovini XVIII na pochatku XIX stolittya Persha Arhipelazka ekspediciyaDiyi rosijskogo flotu v 1770 roci Vidbulas pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv koli Rosiya ne mala flotu na Chornomu mori Baltijskomu flotu bula postavlena zadacha napraviti eskadru v Seredzemne more z metoyu vidtyagnuti chastinu tureckih sil z Dunajskogo teatru vijni ta zavdati udaru Turechchini z tilu vikoristavshi pri comu pidgotovani povstannya slov yanskih narodiv ta grekiv blokuvati Dardanelli ta pererizati turecki komunikaciyi z Pivnichnoyu Afrikoyu ta Blizkim Shodom Zagalne komanduvannya bulo pokladene na O G Orlova U sklad ekspediciyi uvijshli 5 eskadr Baltijskogo flotu 20 linijnih korabliv 6 fregativ 1 bombardirskij korabel 27 dopomizhnih suden z ekipazhem ta desantom chiselnistyu blizko 17 000 osib Uspishnij pohid ekspediciyi z Baltijskogo v Seredzemne more buv polegshenij spriyannyam Angliyi yaka zdijsnila tisk na Franciyu ta Ispaniyu yaki hotili pereshkoditi perekidannyu rosijskih korabliv 29 lipnya 1769 roku 1 sha eskadra admirala G A Spiridova vijshla z Kronshtadtu ta dosyagnuvshi beregiv pivostrova Moreya 28 lyutogo 1770 roku razom iz greckimi povstancyami zavolodila Mistroyu ta Arkadiyeyu a 21 kvitnya forteceyu Navarin yaka stala bazoyu rosijskogo flotu Vnaslidok nevdachi nastupalnih dij na pivostrovi Moreya cherez nedostatnyu kilkist desantnih vijsk ta pridushennya turkami povstan golovni zusillya ekspediciyi buli pereneseni v Egejske more 22 travnya 1770 roku pribula 2 ga eskadra kontradmirala Dzh Elfinstona ta ob yednalas z 1 yu eskadroyu Spiridova 5 lipnya voda zdobula peremogu v Hioskij protoci a 7 lipnya znishila majzhe ves tureckij flot v Chesmenskij bitvi V period z grudnya 1770 roku po veresen 1774 roku v Arhipelag pribuli eskadri kontradmirala I N Arfa kontradmirala V Ya Chichagova v 1772 roci yiyi ocholiv M T Konyayev ta kontradmirala S Grejga Do ukladennya miru rosijskij flot zdijsnyuvav blokadu Dardanell visadzhuvav desanti na tureckih ostrovah v Egejskomu mori ta znishuvav transporti na morskih komunikaciyah Turechchini Druga Arhipelazka ekspediciyaAfonska bitva O P Bogolyubov Vidbulas pid chas vijni drugoyi koaliciyi Angliya Rosiya Avstriya Shveciya proti Franciyi v 1805 1807 rokah Metoyu ekspediciyi bulo pidsilennya oboroni Ionichnih ostroviv de ostriv Korfu buv golovnoyu bazoyu rosijskogo flotu stvorenoyu pid chas Seredzemnomorskogo pohodu F F Ushakova v 1798 1800 rokah U sichni 1806 roku tut bulo zoseredzheno 6 zagoniv Chornomorskogo flotu ta eskadra Baltijskogo flotu vsogo 10 linijnih korabliv 5 fregativ 6 korvetiv 6 brigiv 12 kanonerskih chovniv 13 000 osib desantu pid komanduvannyam viceadmirala D M Senyavina U 1806 roci rosijskij flot diyav v osnovnomu v Ionichnomu mori ta poblizu beregiv Dalmaciyi blokuvav uzberezhzhya yake oboronyali francuzki vijska desantuvannyam zahopiv Kattarsku oblast ta dekilka ostroviv Pislya pochatku Rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 v lyutomu 1807 roku eskadra Senyavina 8 linijnih korabliv 1 fregat 1 shlyup 2000 osib desantu pidijshla do Dardanell dlya spilnih dij z anglijskim flotom U cej chas anglijska eskadra admirala Dzhona Dakvorta pislya prorivu v Marmurove more ta bezrezultatnih peregovoriv z tureckim uryadom zi znachnimi vtratami vijshla z protoki ta pishla na Maltu 22 bereznya rosijskij flot zahopiv ostriv Tenedos ta rozpochav blokadu Dardanell Sproba tureckogo flotu prorvati blokadu zakinchilas Dardanelskoyu bitvoyu 22 23 travnya ta rozgromom tureckogo flotu 1 lipnya v Afonskij bitvi Pislya ukladennya Tilzitskogo miru mizh Rosiyeyu ta Franciyeyu v serpni 1807 roku eskadra Senyavina pripinila blokadu Dardanell ta povernulas v Baltijske more NaslidkiPid chas Arhipelazkih ekspedicij buv uspishno zdijsnenij strategichnij manevr silami flotu z odnogo teatru bojovih dij na inshij Rosijskij flot vikoristovuvav rishuchi formi strategichnih ta taktichnih dij znishennya protivnika v boyu blokadni diyi desantni operaciyi DzherelaArhipelagskie ekspedicii russkogo flota Sovetskaya voennaya enciklopediya M Voenizdat 1976 T 1 686 s v 8 mi t 105 000 ekz s 296 ros Arhipelagskie ekspedicii russkogo flota Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya ros