То́рчеськ (дав.-рус. Торцкь, Торцьскъ; «місто торків») — у XI—XIII ст.ст. місто на теренах Русі, на південному рубежі Київського князівства (сучасна Україна, Київська область, Білоцерківський район, село Ольшаниця). Засноване тюркськими племенами торків на території, що їм виділили київські князі у центрі Поросся. Центральне місто торків. Зруйноване половцями 1093 року. Відбудоване в ХІІ ст. Стало головним містом чорних клобуків, місцем князівського престолу. Також — То́рчський (дав.-рус. Торъчьскии градъ, Торъчьскии).
Локалізація
- Городище літописного міста Торчеськ — Україна, Київська область, Рокитнянський район, село Ольшаниця; розташоване між селами Ольшаниця (за 2 км) і Шарки (за 3 км), ліворуч від шосе Шарки-Вільшаниця, на правому березі заплави річки Горохуватка, лівій притоці Росі. Лежить за 38 км на схід від Білої Церкви. Довжина — близько 1300 м, ширина — 200—500 м. Складається з трьох частин. В культурному шарі знайдено предмети побуту, залишки жител і господарських споруд, а також людські поховання. В кінці XIX ст. — на початку XX ст. розкопки проводив київський археолог Вікентій Хвойка; в 1966 році — Борис Рибаков (Інститут археології АН СРСР). У 1947 і 1972 роках городище обстежували Михайло Брайчевський і Михайло Кучера (Інститут археології АН УРСР). Матеріали по городищу зберігаються в Музеї історії України (Київ), Інституті археології НАН України (на 1975 р.), Інституті археології АН Росії. Взято на охорону згідно з рішенням виконкому Київської обласної ради УРСР № 806 від 23 листопада 1970 року; охоронний номер: 1294. 2001 року занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як «Городище літописного міста Торчеськ — пам'ятка археології (Київська Русь)»; 2009 року назву змінено — «Городище літописного міста Торчеська — пам'ятка археології (9 — 13 ст.)».
Серед інших гіпотетичних локалізацій називалися місто Кагарлик (над р. Росава) та село Торчиця Ставищанського району.
Історія
Облога 1093
Перша згадка Торчеська в «Повісті временних літ» пов'язана із русько-половецькою війною 1093—1094 років.
У квітні—травні 1093 року, через відмову нового київського князя Святополка Ізяславича надати половцями викуп за мир та ув'язнення ним половецьких послів, половці вирушили війною проти Русі й взяли у облогу місто Торчеськ. Святополк разом із кузенами — чернігівським князем Володимиром Мономахом та переяславським князем Ростиславом Всеволодовичем вирішив дати бій нападникам, але 26 травня зазнав поразки на річці Стугна. Після перемоги половці продовжили облягати Торчеськ й перекрили воду торкам, які оборонялися в місті. Захисники вислали посланців до Святополка з проханням допомогти харчами, але той не зміг доставити їх до обложених. Після 9-тижневого стояння під Торчеськом половці розділили свої сили надвоє — одна частина залишилася під містом, а інша рушила до Києва. Святополк спробував спинити їх, але 23 липня був вщент розбитий на річці Желянь. Після звитяги половці знову об'єднали свої сили під Торечськом, мешканці якого 24 липня того ж року здалися нападникам від голоду і спраги. Половці спалили місто, а його мешканців забрали як здобич до своїх кочів'їв у Половецькій землі.
Оригінал | Переклад | |
---|---|---|
и приидоша Половцѣ мнози . ї ѡступиша Торъчьскии градъ . Ст҃ополкъ же слышавъ Половцѣ посла просѧ мира . и не восхотѣша Половцѣ мира . ї пустиша по землѣ воююще . Ст҃ополкъ же нача сбирати воѣ. хотѧ на нѣ . | І прийшло половців багато, і обступили вони город Торчський. І Святополк, почувши [це], відіслав [послів]-половців, просячи миру. Та не схотіли половці миру і пустилися по землі, розоряючи [її]. Святополк тоді став збирати воїв, маючи намір [іти] на них. | |
Половцемь же осѣдѧще Торочьскии . противѧщем же сѧ Торокомъ . и крѣпко борющимъ . їзъ града оубиваху . многъı ѿ противныхъ . Половци же начаша налѣгати ѡтоимати воду . їзнемогати . И начаша оу городѣ людье . жажою водною гладомъ . ї прислаша Торъци къ къ Ст҃ополку гл҃ще . аще не пришлеши . брашна прѣдатис̑ имамъ . Ст҃ополкъ же пославъ и не бѣ лзѣ оукрастисѧ . в городъ . множество ратныхъ . и стоӕше ѡколо города . нед̑ . о҃ . и раздилишасѧ на двое . едини сташа оу града рать борющю . а друзии поидоша Кыѥву . и пустиша на воропъ . межи Кыевъ . и Вышегородъ . | ...Половці тим часом облягали Торчський, а торки чинили спротив, і завзято боролися з городських стін, [і] вбивали багатьох із ворогів. Половці тоді стали налягати і однімати воду. І знемагати почали люди в городі од спраги на безвідді й голоду. І прислали торки [посланців] до Святополка, говорячи: «Якщо ти не пришлеш харчів, ми здамося». І Святополк послав їм, та не можна було прокрастися в город через множество ворогів. І стояли [половці] навколо города [Торчського] дев’ять неділь, і розділилися надвоє: одні стали коло города, раттю борючись, а другі рушили до Києва і пустилися в напад межи Києвом і Вишгородом... | |
(и) воеваша много . и възвратишас̑ к Торъческому . изнемогоша людье въ градѣ ѿ глада . и предашасѧ ратнымъ . Половцѣ же приемьше градъ . запалиша ѡгнемь . и люди раздıлиша . и ведоша ӕ оу вежѣ . к сердоболѧмъ своимъ . и сродникомъ своимъ . мучими зимою и ѡцѣплѧемѣ . оу алъчбѣ и в жажѣ . ї в бѣдѣ . побледѣвше лици . и почернивше телесы . незнаемою страною . ӕзъıкомъ їспаленомъ . нази ходѧще ї босѣ . ногъı имуще избодены терньемь . съ слезами ѿвѣщеваху другъ другу гл҃ще . аще бѣхъ сего города . а другии изъ сего го села . ї тако съвъспрошахусѧ со слезами . родъ свои повѣдающе . ѡчи изводѧще на н҃бса к Вышнему . вѣдущему таинаӕ . | ...Половці пустошили багато і вернулись до Торчського. І знемогли люди в городі од голоду, і здались ворогам. Половці ж, узявши город, запалили його вогнем, а людей розділили і повели їх у вежі до ближніх своїх і родичів своїх. Мучені холодом і виснажені, у голоді, і в спразі, і в біді, поблідлі лицями і почорнілі тілами, ходячи невідомою землею голі й босі, ноги маючи поколоті терням, вони запаленим язиком, зі сльозами відповідали один одному, говорячи: «Я був із сього города», а другий: «Я із сього села». І так розпитувалися вони зі сльозами, рід свій називаючи, а очі підносячи до неба до Всевишнього, який відає все потаємне. |
ХІІ ст.
Наступні згадки датуються другою половиною XII в., де вказується, що це одне з найбільших міст на Пороссі. В кінці XII ст. Торчеськ стає одним із удільних володінь київських князів, в Торчеську утверджується княжий стіл і розміщується руський гарнізон. Торчеськ часто фіґурує як княжа волость, тут перебував в неволі у князя Мстислава угорський королевич Коломан.
Під час навали хана Батия на Україну (1240), зокрема, під час облоги Києва, загинула велика частина торків, багато їх татари переселили на Волгу, а решта асимілювалася з місцевим населенням.
Примітки
- Городище літописного міста Торчеська
- Літопис руський… С. 133.
- ПСРЛ, Т. 2, СПб., 1908. — Стлб. 209—212, 215—216.
- Хвойк 1905: 99—101.
- Рыбаков 1967: 243—245.
- Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- Постанова Кабінету міністрів України № 928 від 3.09.2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- Похилевич Л. И. «Сказания о населённых местностях Киевской губернии» (1864)
- Літопис руський… С. 134.
- Літопис руський… С. 135.
- Літопис руський… С. 136.
- Плахонін А. Г. Стугна, битва на річці 1093 // Енциклопедія історії України. Т. 9. С.
- Літопис руський... С. 133—136.
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Вортман Д. Я. Торчеськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 130. — .
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989.
- Плахонін А. Г. Стугна, битва на річці 1093 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 873. — .
- Рыбаков Б. А. Торческ — город черных клобуков // Археологические открытия 1966 г. Москва, 1967. С. 243—245.
- Хвойко В. В. Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность // Труды XII археологического сьезда. Т. І. Москва, 1905. С. 99—101.
Посилання
- Городище літописного міста Торчеська
- М.Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ IV.
- Ігор Хруленко. Чорні клобуки — васали давньоруських князів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To rchesk dav rus Torck Torcsk misto torkiv u XI XIII st st misto na terenah Rusi na pivdennomu rubezhi Kiyivskogo knyazivstva suchasna Ukrayina Kiyivska oblast Bilocerkivskij rajon selo Olshanicya Zasnovane tyurkskimi plemenami torkiv na teritoriyi sho yim vidilili kiyivski knyazi u centri Porossya Centralne misto torkiv Zrujnovane polovcyami 1093 roku Vidbudovane v HII st Stalo golovnim mistom chornih klobukiv miscem knyazivskogo prestolu Takozh To rchskij dav rus Torchskii grad Torchskii Kagarlik Olshanicya Torchicya Kiyiv Bila Cerkva Chernigiv Cherkasi Pereyaslavgorodishe TorcheskaLokalizaciyaTorcheske gorodishe plan 1975 roku Gorodishe litopisnogo mista Torchesk Ukrayina Kiyivska oblast Rokitnyanskij rajon selo Olshanicya roztashovane mizh selami Olshanicya za 2 km i Sharki za 3 km livoruch vid shose Sharki Vilshanicya na pravomu berezi zaplavi richki Gorohuvatka livij pritoci Rosi Lezhit za 38 km na shid vid Biloyi Cerkvi Dovzhina blizko 1300 m shirina 200 500 m Skladayetsya z troh chastin V kulturnomu shari znajdeno predmeti pobutu zalishki zhitel i gospodarskih sporud a takozh lyudski pohovannya V kinci XIX st na pochatku XX st rozkopki provodiv kiyivskij arheolog Vikentij Hvojka v 1966 roci Boris Ribakov Institut arheologiyi AN SRSR U 1947 i 1972 rokah gorodishe obstezhuvali Mihajlo Brajchevskij i Mihajlo Kuchera Institut arheologiyi AN URSR Materiali po gorodishu zberigayutsya v Muzeyi istoriyi Ukrayini Kiyiv Instituti arheologiyi NAN Ukrayini na 1975 r Instituti arheologiyi AN Rosiyi Vzyato na ohoronu zgidno z rishennyam vikonkomu Kiyivskoyi oblasnoyi radi URSR 806 vid 23 listopada 1970 roku ohoronnij nomer 1294 2001 roku zanesene do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini yak Gorodishe litopisnogo mista Torchesk pam yatka arheologiyi Kiyivska Rus 2009 roku nazvu zmineno Gorodishe litopisnogo mista Torcheska pam yatka arheologiyi 9 13 st Sered inshih gipotetichnih lokalizacij nazivalisya misto Kagarlik nad r Rosava ta selo Torchicya Stavishanskogo rajonu IstoriyaPam yatnij kamin pro Torchesk Ukrayina Kagarlik Kagarlickij park Obloga 1093 Persha zgadka Torcheska v Povisti vremennih lit pov yazana iz rusko poloveckoyu vijnoyu 1093 1094 rokiv U kvitni travni 1093 roku cherez vidmovu novogo kiyivskogo knyazya Svyatopolka Izyaslavicha nadati polovcyami vikup za mir ta uv yaznennya nim poloveckih posliv polovci virushili vijnoyu proti Rusi j vzyali u oblogu misto Torchesk Svyatopolk razom iz kuzenami chernigivskim knyazem Volodimirom Monomahom ta pereyaslavskim knyazem Rostislavom Vsevolodovichem virishiv dati bij napadnikam ale 26 travnya zaznav porazki na richci Stugna Pislya peremogi polovci prodovzhili oblyagati Torchesk j perekrili vodu torkam yaki oboronyalisya v misti Zahisniki vislali poslanciv do Svyatopolka z prohannyam dopomogti harchami ale toj ne zmig dostaviti yih do oblozhenih Pislya 9 tizhnevogo stoyannya pid Torcheskom polovci rozdilili svoyi sili nadvoye odna chastina zalishilasya pid mistom a insha rushila do Kiyeva Svyatopolk sprobuvav spiniti yih ale 23 lipnya buv vshent rozbitij na richci Zhelyan Pislya zvityagi polovci znovu ob yednali svoyi sili pid Torechskom meshkanci yakogo 24 lipnya togo zh roku zdalisya napadnikam vid golodu i spragi Polovci spalili misto a jogo meshkanciv zabrali yak zdobich do svoyih kochiv yiv u Poloveckij zemli Original Pereklad i priidosha Polovcѣ mnozi yi ѡstupisha Torchskii grad St opolk zhe slyshav Polovcѣ posla prosѧ mira i ne voshotѣsha Polovcѣ mira yi pustisha po zemlѣ voyuyushe St opolk zhe nacha sbirati voѣ hotѧ na nѣ I prijshlo polovciv bagato i obstupili voni gorod Torchskij I Svyatopolk pochuvshi ce vidislav posliv polovciv prosyachi miru Ta ne shotili polovci miru i pustilisya po zemli rozoryayuchi yiyi Svyatopolk todi stav zbirati voyiv mayuchi namir iti na nih Polovcem zhe osѣdѧshe Torochskii protivѧshem zhe sѧ Torokom i krѣpko boryushim yiz grada oubivahu mnogi ѿ protivnyh Polovci zhe nachasha nalѣgati ѡtoimati vodu yiznemogati I nachasha ou gorodѣ lyude zhazhoyu vodnoyu gladom yi prislasha Torci k k St opolku gl she ashe ne prishleshi brashna prѣdatis imam St opolk zhe poslav i ne bѣ lzѣ oukrastisѧ v gorod mnozhestvo ratnyh i stoӕshe ѡkolo goroda ned o i razdilishasѧ na dvoe edini stasha ou grada rat boryushyu a druzii poidosha Kyѥvu i pustisha na vorop mezhi Kyev i Vyshegorod Polovci tim chasom oblyagali Torchskij a torki chinili sprotiv i zavzyato borolisya z gorodskih stin i vbivali bagatoh iz vorogiv Polovci todi stali nalyagati i odnimati vodu I znemagati pochali lyudi v gorodi od spragi na bezviddi j golodu I prislali torki poslanciv do Svyatopolka govoryachi Yaksho ti ne prishlesh harchiv mi zdamosya I Svyatopolk poslav yim ta ne mozhna bulo prokrastisya v gorod cherez mnozhestvo vorogiv I stoyali polovci navkolo goroda Torchskogo dev yat nedil i rozdililisya nadvoye odni stali kolo goroda rattyu boryuchis a drugi rushili do Kiyeva i pustilisya v napad mezhi Kiyevom i Vishgorodom i voevasha mnogo i vzvratishas k Torcheskomu iznemogosha lyude v gradѣ ѿ glada i predashasѧ ratnym Polovcѣ zhe priemshe grad zapalisha ѡgnem i lyudi razdilisha i vedosha ӕ ou vezhѣ k serdobolѧm svoim i srodnikom svoim muchimi zimoyu i ѡcѣplѧemѣ ou alchbѣ i v zhazhѣ yi v bѣdѣ pobledѣvshe lici i pochernivshe telesy neznaemoyu stranoyu ӕzikom yispalenom nazi hodѧshe yi bosѣ nogi imushe izbodeny ternem s slezami ѿvѣshevahu drug drugu gl she ashe bѣh sego goroda a drugii iz sego go sela yi tako svsproshahusѧ so slezami rod svoi povѣdayushe ѡchi izvodѧshe na n bsa k Vyshnemu vѣdushemu tainaӕ Polovci pustoshili bagato i vernulis do Torchskogo I znemogli lyudi v gorodi od golodu i zdalis vorogam Polovci zh uzyavshi gorod zapalili jogo vognem a lyudej rozdilili i poveli yih u vezhi do blizhnih svoyih i rodichiv svoyih Mucheni holodom i visnazheni u golodi i v sprazi i v bidi poblidli licyami i pochornili tilami hodyachi nevidomoyu zemleyu goli j bosi nogi mayuchi pokoloti ternyam voni zapalenim yazikom zi slozami vidpovidali odin odnomu govoryachi Ya buv iz sogo goroda a drugij Ya iz sogo sela I tak rozpituvalisya voni zi slozami rid svij nazivayuchi a ochi pidnosyachi do neba do Vsevishnogo yakij vidaye vse potayemne HII st Nastupni zgadki datuyutsya drugoyu polovinoyu XII v de vkazuyetsya sho ce odne z najbilshih mist na Porossi V kinci XII st Torchesk staye odnim iz udilnih volodin kiyivskih knyaziv v Torchesku utverdzhuyetsya knyazhij stil i rozmishuyetsya ruskij garnizon Torchesk chasto figuruye yak knyazha volost tut perebuvav v nevoli u knyazya Mstislava ugorskij korolevich Koloman Pid chas navali hana Batiya na Ukrayinu 1240 zokrema pid chas oblogi Kiyeva zaginula velika chastina torkiv bagato yih tatari pereselili na Volgu a reshta asimilyuvalasya z miscevim naselennyam PrimitkiGorodishe litopisnogo mista Torcheska Litopis ruskij S 133 PSRL T 2 SPb 1908 Stlb 209 212 215 216 Hvojk 1905 99 101 Rybakov 1967 243 245 Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini 1761 vid 27 12 2001 r Pro zanesennya pam yatok istoriyi monumentalnogo mistectva ta arheologiyi nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini 928 vid 3 09 2009 r Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Pohilevich L I Skazaniya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 Litopis ruskij S 134 Litopis ruskij S 135 Litopis ruskij S 136 Plahonin A G Stugna bitva na richci 1093 Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 S Litopis ruskij S 133 136 DzherelaPolnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Vortman D Ya Torchesk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 130 ISBN 978 966 00 1359 9 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1989 Plahonin A G Stugna bitva na richci 1093 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 873 ISBN 978 966 00 1290 5 Rybakov B A Torchesk gorod chernyh klobukov Arheologicheskie otkrytiya 1966 g Moskva 1967 S 243 245 Hvojko V V Gorodisha Srednego Pridneprovya ih znachenie drevnost i narodnost Trudy XII arheologicheskogo sezda T I Moskva 1905 S 99 101 PosilannyaGorodishe litopisnogo mista Torcheska M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom II Rozdil IV Igor Hrulenko Chorni klobuki vasali davnoruskih knyaziv