Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжгі р я до 1945 року Баксан крим Baqsan рос Межгорье село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим

Міжгір'я (Крим)

Міжгір'я (Крим)

Міжгі́р'я (до 1945 року — Баксан, крим. Baqsan, рос. Межгорье) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зеленогірській сільській раді.

село Міжгір'я
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Зеленогірська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01040170030074437
Облікова картка Міжгір'я 
Основні дані
Населення 383
Поштовий індекс 97640
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 44°58′58″ пн. ш. 34°24′19″ сх. д. / 44.98278° пн. ш. 34.40528° сх. д. / 44.98278; 34.40528Координати: 44°58′58″ пн. ш. 34°24′19″ сх. д. / 44.98278° пн. ш. 34.40528° сх. д. / 44.98278; 34.40528
Місцева влада
Адреса ради 97640, АРК, Білогірський район, с. Зеленогірське, вул. Леніна, 2
Карта
image
image
Міжгір'я
image
image
Міжгір'я
Мапа

image Міжгір'я у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Міжгір'я.

Історія

Після депортації татар село Баксан разом з іншими перейменоване на російський манер — Межгорье.

Село Баксан, утворене злиттям трьох поселень: Ашага, і Юхари Баксан, хоча, можливо, спочатку це були окремі парафії-маале одного села. Перша документальна згадка сіл зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Аргинському кадилику Карасьбазарського каймаканства значилися 3 села: Ашагі Бахсан, Бахсан та Юкари Бахсан та окремих поселень. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повіту . Після Павлівських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Баксани були включені до складу Сімферопольського повіту.

У Відомості про всі селища в Сімферопольському повіті, що складаються зі свідченням у якій волості скільки числом дворів і душ … від 9 жовтня 1805, записаний Ашага-Баксан — з 14 дворами і 77 жителями все виключно — кримські татари. На військово-топографічній карті генерал-майора 1817 позначено село Баксан з 27 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», у складі перетвореної Аргінської волості, чилився Ашага-Баксан . На карті 1836 в селі 100 дворів, як і на карті 1842

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, села приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, татарське село Ашага-Баксан — 7 дворів, 40 жителів і мечеттю при річці Бурульче (на триверстовій карті Шуберта одне село Баксан, всього 26 дворів). На 1886 рік у селі Ашага-Баксан, згідно з довідником «Волости і найважливіші селища Європейської Росії», проживало 157 осіб у 30 домогосподарствах, діяла мечеть і лавка. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами ревізії 1887 записаний Ашага-Баксан з 42 дворами і 207 жителями.

Після 1890-х років село залишилося у складі перетвореної Зуйської волості. На карті 1890 знову позначено одне село Баксан з 170 дворами і татарським населенням. Згідно З «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», в селі Ашага-Баксан, яка входила в Аргинску сільську общину, значилося 103 жителя в 21 домогосподарстві, що володіли спільно ще й з жителями сіл , Конрат і Кайнаут 455 десятин землі. По «…Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1902 рік» в Ашага-Баксані вважалося 103 мешканця в 21 дворі. На 1914 в селищі діяла земська школа. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік , у селі Ашага-Баксан Зуйської волості Сімферопольського повіту було 20 дворів з татарським населенням у кількості 87 осіб приписних жителів і 7 — «сторонніх».

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Карасубазарського району Сімферопольського повіту, а в 1922 повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи ліквідувалися, Карасубазарський район став самостійною адміністративною одиницею і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року в селі Ашага-Баксан, в складі Баксанського сільради Карасубазарського району, значилося 53 двору, все селянські, населення становило 241 осіб, з них 224 татарина, 16 кримських циган, 1 записаний в графі «інші» . Після утворення 10 червня 1937 року Зуйського району, Баксан разом із сільрадою включили до його складу. Надалі у доступних документах фігурує один Баксан. За даними всесоюзного перепису населення 1939 в селі проживало 705 осіб . У період окупації Криму, 13 та 14 грудня 1943 року, в ході операцій «7-го відділу головнокомандування» 17 армії вермахту проти , була проведена операція із заготівлі продуктів з масованим застосуванням військової сили, в результаті якої село Баксан було спалено і все жителі вивезені до .

1944 року, після кримської операції згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари з Баксану були депортовані до Середньої Азії. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», на виконання якої в район приїхали перші новосели (212 сімей) з Ростовської, Київської та Тамбовської областей, а на початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України . Указом від 21 серпня 1945 року Баксан був перейменований на Міжгір'є і Баксанську сільраду — на Міжгірську. З 25 червня 1946 Міжгір'я у складі Кримської області РРФСР. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР. В 1959 Зуйський район ліквідували і село знову включили до складу Білогірського. Час скасування Міжгірської сільради поки не встановлено: на 15 червня 1960 року село вважалося у складі Ароматнівської сільської ради, до 1968 року — у складі Зеленогірської . За даними перепису 1989 року в селі проживало 313 осіб . З 12 лютого 1991 року село у відновленій Кримській АРСР, 26 лютого 1992 року перейменованою в Автономну Республіку Крим. З 21 березня 2014 окупована Росією.

Відомі люди

Примітки

  1. Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2021.
  2. Чернов Э. А. . Азовские Греки. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 28 червня 2015.
  3. Лашков Ф. Ф. Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  4. Гржибовская, 1999, Манифест о принятии полуострова Крымского, острова Тамани и всей Кубанской стороны под российскую державу. 1783 год с. 96.
  5. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  6. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  7. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  8. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
  9. . Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
  10. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.
  11. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 2021-3-2.
  12. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  13. [1] / М. Раевский. — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб : Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 41. — (Списки населенных мест Российской империи) з джерела 30 листопада 2021
  14. . Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
  15. [2] — Санкт-Петербург : Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. з джерела 5 вересня 2018
  16. Вернер К.А.. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии : ( )[рос.]. — Симферополь : Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  17. Борис Веселовский. [3] — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911. з джерела 10 березня 2016
  18. . ЭтоМесто.ru. 1890. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 20 вересня 2019.
  19. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  20. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
  21. [4] / Г. Н. Часовников. — Таврический Губернский Статистический комитет. — Симферополь : Таврическая Губернская Типография, 1914. — С. 102. з джерела 30 листопада 2021
  22. Часть 2. Выпуск 7. Список населенных пунктов. Феодосийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 2.
  23. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  24. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  25. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель / И. М. Саркизов-Серазини. — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  26. . Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  27. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). [5] — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 82, 83. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
  28. Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района
  29. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 389.(рос.)
  30. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  31. Prof. Dr. . Журнал боевых действий военно-экономической инспекции 105 (Крым) с 1 октября 1943 по 31 декабря 1943 года, приложения к журналу боевых действий // Журнал боевых действий Верховного командования вермахта (Wehrmacht Operation Staff) 1 января 1943 — 31 декабря 1943 = Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht (Wehrmachtführungsstab) 1. Januar 1943 — 31. Dezember 1943 / herausgeber Prof. Dr. [en]. — München : Bernard & Graefe, 1982. — .
  32. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44 «О крымских татарах»
  33. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
  34. Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (23 червня). — С. 173—183. — ISSN 2541-7738. з джерела 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  35. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области»
  36. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  37. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
  38. . Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  39. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
  40. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
  41. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  42. . Народный фронт «Севастополь-Крым-Россия». Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  43. Закон Крымской АССР от 26 февраля 1992 года № 19-1 «О Республике Крым как официальном названии демократического государства Крым». Ведомости Верховного Совета Крыма, 1992 г., № 5, ст. 194. 1992. Архів оригіналу за 27 січня 2016.
  44. Федеральный закон Российской Федерации от 21 марта 2014 года № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов — Республики Крым и города федерального значения Севастополя»


image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mizhgi r ya do 1945 roku Baksan krim Baqsan ros Mezhgore selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Zelenogirskij silskij radi selo Mizhgir ya Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bilogirskij rajon Rada Zelenogirska silska rada Kod KATOTTG UA01040170030074437 Oblikova kartka Mizhgir ya Osnovni dani Naselennya 383 Poshtovij indeks 97640 Telefonnij kod 380 6559 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 58 58 pn sh 34 24 19 sh d 44 98278 pn sh 34 40528 sh d 44 98278 34 40528 Koordinati 44 58 58 pn sh 34 24 19 sh d 44 98278 pn sh 34 40528 sh d 44 98278 34 40528 Misceva vlada Adresa radi 97640 ARK Bilogirskij rajon s Zelenogirske vul Lenina 2 Karta Mizhgir ya Mizhgir ya Mapa Mizhgir ya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mizhgir ya IstoriyaPislya deportaciyi tatar selo Baksan razom z inshimi perejmenovane na rosijskij maner Mezhgore Selo Baksan utvorene zlittyam troh poselen Ashaga i Yuhari Baksan hocha mozhlivo spochatku ce buli okremi parafiyi maale odnogo sela Persha dokumentalna zgadka sil zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva v Arginskomu kadiliku Karasbazarskogo kajmakanstva znachilisya 3 sela Ashagi Bahsan Bahsan ta Yukari Bahsan ta okremih poselen Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Simferopolskogo povitu Pislya Pavlivskih reform z 1796 po 1802 rik vhodila do Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Baksani buli vklyucheni do skladu Simferopolskogo povitu U Vidomosti pro vsi selisha v Simferopolskomu poviti sho skladayutsya zi svidchennyam u yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 9 zhovtnya 1805 zapisanij Ashaga Baksan z 14 dvorami i 77 zhitelyami vse viklyuchno krimski tatari Na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 poznacheno selo Baksan z 27 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku zgidno z Vidomistyu pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku u skladi peretvorenoyi Arginskoyi volosti chilivsya Ashaga Baksan Na karti 1836 v seli 100 dvoriv yak i na karti 1842 U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II sela pripisali do U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za danimi 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku tatarske selo Ashaga Baksan 7 dvoriv 40 zhiteliv i mechettyu pri richci Burulche na triverstovij karti Shuberta odne selo Baksan vsogo 26 dvoriv Na 1886 rik u seli Ashaga Baksan zgidno z dovidnikom Volosti i najvazhlivishi selisha Yevropejskoyi Rosiyi prozhivalo 157 osib u 30 domogospodarstvah diyala mechet i lavka U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 za rezultatami reviziyi 1887 zapisanij Ashaga Baksan z 42 dvorami i 207 zhitelyami Pislya 1890 h rokiv selo zalishilosya u skladi peretvorenoyi Zujskoyi volosti Na karti 1890 znovu poznacheno odne selo Baksan z 170 dvorami i tatarskim naselennyam Zgidno Z Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik v seli Ashaga Baksan yaka vhodila v Arginsku silsku obshinu znachilosya 103 zhitelya v 21 domogospodarstvi sho volodili spilno she j z zhitelyami sil Konrat i Kajnaut 455 desyatin zemli Po Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1902 rik v Ashaga Baksani vvazhalosya 103 meshkancya v 21 dvori Na 1914 v selishi diyala zemska shkola Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi ch Druga Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 rik u seli Ashaga Baksan Zujskoyi volosti Simferopolskogo povitu bulo 20 dvoriv z tatarskim naselennyam u kilkosti 87 osib pripisnih zhiteliv i 7 storonnih Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkomu vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu novostvorenogo Karasubazarskogo rajonu Simferopolskogo povitu a v 1922 poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR bulo vneseno zmini vnaslidok yakih okrugi likviduvalisya Karasubazarskij rajon stav samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku v seli Ashaga Baksan v skladi Baksanskogo silradi Karasubazarskogo rajonu znachilosya 53 dvoru vse selyanski naselennya stanovilo 241 osib z nih 224 tatarina 16 krimskih cigan 1 zapisanij v grafi inshi Pislya utvorennya 10 chervnya 1937 roku Zujskogo rajonu Baksan razom iz silradoyu vklyuchili do jogo skladu Nadali u dostupnih dokumentah figuruye odin Baksan Za danimi vsesoyuznogo perepisu naselennya 1939 v seli prozhivalo 705 osib U period okupaciyi Krimu 13 ta 14 grudnya 1943 roku v hodi operacij 7 go viddilu golovnokomanduvannya 17 armiyi vermahtu proti bula provedena operaciya iz zagotivli produktiv z masovanim zastosuvannyam vijskovoyi sili v rezultati yakoyi selo Baksan bulo spaleno i vse zhiteli vivezeni do 1944 roku pislya krimskoyi operaciyi zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari z Baksanu buli deportovani do Serednoyi Aziyi 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu na vikonannya yakoyi v rajon priyihali pershi novoseli 212 simej z Rostovskoyi Kiyivskoyi ta Tambovskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv bula druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom vid 21 serpnya 1945 roku Baksan buv perejmenovanij na Mizhgir ye i Baksansku silradu na Mizhgirsku Z 25 chervnya 1946 Mizhgir ya u skladi Krimskoyi oblasti RRFSR 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR do skladu URSR V 1959 Zujskij rajon likviduvali i selo znovu vklyuchili do skladu Bilogirskogo Chas skasuvannya Mizhgirskoyi silradi poki ne vstanovleno na 15 chervnya 1960 roku selo vvazhalosya u skladi Aromatnivskoyi silskoyi radi do 1968 roku u skladi Zelenogirskoyi Za danimi perepisu 1989 roku v seli prozhivalo 313 osib Z 12 lyutogo 1991 roku selo u vidnovlenij Krimskij ARSR 26 lyutogo 1992 roku perejmenovanoyu v Avtonomnu Respubliku Krim Z 21 bereznya 2014 okupovana Rosiyeyu Vidomi lyudiGolovatenko Lyudmila Ivanivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya PrimitkiUkaz Prezidiuma VS RSFSR ot 21 08 1945 619 3 Vikiteka ru wikisource org ros Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 30 listopada 2021 Chernov E A Azovskie Greki Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 28 chervnya 2015 Lashkov F F Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 Grzhibovskaya 1999 Manifest o prinyatii poluostrova Krymskogo ostrova Tamani i vsej Kubanskoj storony pod rossijskuyu derzhavu 1783 god s 96 Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 136 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2015 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 127 Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka Arhiv originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 2021 3 2 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 1 M Raevskij Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 41 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii z dzherela 30 listopada 2021 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2015 2 Sankt Peterburg Statisticheskij komitet MVD 1886 T 8 S 70 z dzherela 5 veresnya 2018 Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii ros Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Boris Veselovskij 3 Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 z dzherela 10 bereznya 2016 EtoMesto ru 1890 Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 20 veresnya 2019 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 1902 S 148 149 4 G N Chasovnikov Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya Tipografiya 1914 S 102 z dzherela 30 listopada 2021 Chast 2 Vypusk 7 Spisok naselennyh punktov Feodosijskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 2 Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel I M Sarkizov Serazini Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Kollektiv avtorov Krymskoe CSU 5 Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 82 83 Arhivovano z dzherela 31 serpnya 2021 Postanovlenie VCIK ot 10 06 1937 Ob obrazovanii novogo Zujskogo rajona SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 S 389 ros Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz Prof Dr Zhurnal boevyh dejstvij voenno ekonomicheskoj inspekcii 105 Krym s 1 oktyabrya 1943 po 31 dekabrya 1943 goda prilozheniya k zhurnalu boevyh dejstvij Zhurnal boevyh dejstvij Verhovnogo komandovaniya vermahta Wehrmacht Operation Staff 1 yanvarya 1943 31 dekabrya 1943 Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht Wehrmachtfuhrungsstab 1 Januar 1943 31 Dezember 1943 herausgeber Prof Dr en Munchen Bernard amp Graefe 1982 ISBN 978 3 88199 073 8 Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 O krymskih tatarah Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Seitova Elvina Izetovna Trudovaya migraciya v Krym 1944 1976 Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki zhurnal 2013 T 155 3 1 23 chervnya S 173 183 ISSN 2541 7738 z dzherela 30 listopada 2021 Procitovano 30 listopada 2021 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 19 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Ispol kom Krymskogo obl Soveta deputatov trudyashihsya Org instrukt otd pod obsh red A I Tatarnikova Simferopol Krym 1968 142 s 10 000 ekz Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz Narodnyj front Sevastopol Krym Rossiya Arhiv originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Zakon Krymskoj ASSR ot 26 fevralya 1992 goda 19 1 O Respublike Krym kak oficialnom nazvanii demokraticheskogo gosudarstva Krym Vedomosti Verhovnogo Soveta Kryma 1992 g 5 st 194 1992 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Federalnyj zakon Rossijskoj Federacii ot 21 marta 2014 goda 6 FKZ O prinyatii v Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh subektov Respubliki Krym i goroda federalnogo znacheniya Sevastopolya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ