Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гюнтер Лютьєнс нім Günther Lütjens 25 травня 1889 Вісбаден 27 травня 1941 німецький військовий моряк адмірал крігсмаріне

Гюнтер Лют'єнс

Гюнтер Лют'єнс

Гюнтер Лютьєнс (нім. Günther Lütjens, 25 травня 1889, Вісбаден — 27 травня 1941) — німецький військовий моряк, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Гюнтер Лютьєнс
нім. Günther Lütjens
image
Народився25 травня 1889(1889-05-25)[1][2]
Вісбаден, Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер27 травня 1941(1941-05-27)[1][2] (52 роки)
Атлантичний океан, міжнародні води
·загиблий у бою
Країнаimage Третій Райх
Діяльністьофіцер ВМФ
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1907
Військове званняimage Адмірал
Нагороди
image
Лицарський хрест Залізного хреста
(image)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
(image)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Ганзейський хрест (Гамбург)
image
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
image
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
image
Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест із зіркою ордена Заслуг (Угорщина)
image
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
image
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
image
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
image
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
image
Нагрудний знак есмінця
image
Нагрудний знак флоту
image
Капітан-цур-зее Лютьєнс (1934)

Біографія

Народився і виріс в родині звичайного торговця. Бажав стати військовим і 1907 року вступив до училища військово-морського флоту. Закінчив училище в 1910 році двадцятим у списку зі 160 кадетів, які навчалися на курсі. Через 3 роки після закінчення училища йому присвоїли звання лейтенанта.

На початку своєї кар'єри, під час Першої світової війни, воював на міноносцях. У 1929 році очолив 1-ю флотилію міноносців. Через рік очолив управління особового складу Військово-морського управління. У 1934 році отримав під своє командування легкий крейсер Karlsruhe. У 1935 році знову був поставлений на штабну роботу — начальником штабу Північноморського військово-морського району. 16 березня 1936 року взяв на себе управління особового складу верховного командування ВМС Німеччини.

У 1938 році Еріх Редер затвердив Гюнтера Лютьєнса командувачем німецькими розвідувальними силами. У наприкінці 1939 року контр-адмірал взяв участь у мінуванні прибережних вод Великої Британії. Під час Норвезької операції замінив хворого командувача флотом Вільгельма Маршалла. 8 квітня з «Шарнгорстом» і «Гнейзенау» вийшов у море, для того щоб відвернути англійські кораблі від норвезького узбережжя. 10 есмінців в супроводі лінкорів прямували в Нарвік для захоплення порту. У бою з лінійним крейсером «Рінаун», «Гнейзенау» отримав серйозні пошкодження. Не дочекавшись есмінців, які були або повністю знищені, або заблоковані англійцями в Нарвіку, Лютьєнс успішно повернувся на базу.

20 червня 1940 року одержав чергове підвищення, змінивши В. Маршалла на посаді командувача німецьким флотом.

20 червня 1940 року, за наказом Верховного командування Крігсмаріне, ескадра, що складалася з важких крейсерів «Гіппер», «Нюрнберг», «Гнейзенау» і есмінця, під командуванням Гюнтера Лютьєнса вийшла з Тронгейма, але вже наступного дня в 40 милях на північний-захід від Нур-Треннелаг, «Гнейзенау» був серйозно пошкоджений в лівий борт торпедою з британського підводного човна "Клайд", що зірвало операцію з перехоплення союзних конвоїв.

У грудні 1940 року Гюнтерн Лютьєнс знову вирушив у плавання на «Шарнгорсті» й «Гнейзенау», але потрапив у шторм. Обидва кораблі отримали невеликі пошкодження. У березні 1941 року йому вдалося прорватися до Північної Атлантики і потопити 13 суден і транспортів, після чого повернувся до Бреста.

26 квітня Гюнтер Лютьєнс отримав наказ ОКМ вирушити в Атлантику з лінкором «Бісмарк» і важким крейсером «Принц Ойген». 18 травня 1941 року кораблі вийшли в море. 22 травня їх виявила англійська авіація.[] 24 травня у Данській протоці стався бій, під час якого «Бісмарк» потопив лінійний крейсер «Худ» — гордість тодішнього британського флоту[]. «Худ» затонув через 13 хвилин після початку бою, який тривав з 05:50 до 06:03 за місцевим часом. Німецькі кораблі також завдали пошкоджень лінійному кораблю «Принц Уельський», який змушений був вийти з бою, прикрившись димовою завісою. Таким чином група Лютьєнса прорвалася в океан, але на «Бісмарку» було пошкоджено паливні баки й палива лишалося обмаль, а елемент несподіваності (для полювання на ворожі конвої в Атлантиці) було втрачено. Виходячи з цього адмірал Лютьєнс дійшов висновку, що для «Бісмарка» подальший похід не має сенсу. Він вирішив повернути до берегів Франції, де поставити крейсер на ремонт.

Водночас, за персональним наказом Вінстона Черчилля, Домашній Флот влаштував полювання на «Бісмарка». Після полудня 26 травня британський розвідувальний літак «Каталіна» виявив «Бісмарк» за масляним слідом. 26 травня англійські палубні торпедоносці з «Арк Рояла» почали атакувати «Бісмарк», на якому перебував Гюнтер Лютьенс, і пошкодили стерновий механізм лінкора. Вранці 27 травня підійшли британські лінкори з кораблями підтримки. Гюнтер Лютьєнс разом зі штабом піднявся на капітанський місток. Після запеклого двогодинного бою «Бісмарк» затонув. Імовірно, Лютьєнс загинув від влучання снаряду в капітанський місток.

Вільгельм Маршалл висловив думку, що Лютьєнс і командир корабля капітан-цур-зее Ернст Ліндеманн категорично відмовилися рятуватися.

Докладніше: Останній бій лінкора «Бісмарк»

Особистісні характеристики за спогадами сучасників

Про Гюнтер Лютьєнса добре відгукувалися всі, хто його знав, але в історію він увійшов як малоздібний і невдалий командувач флотом. Великими його недоліками були недооцінка ворожої авіації як потенційної загрози для великих бойових кораблів, грубе порушення елементарних принципів радіобезпеки і рабське підпорядкування вищому командуванню. Один із сучасників Гюнтера, відставний морський офіцер, писав: «Лютьєнс — втілення командира, чиї здібності були принесені в жертву субординації.».

Вшанування пам'яті

image
Lütjens D185
  • Іменем Лютьєнса назвали тип військових кораблів — ескадрені міноносці типу «Лютьєнс». Також ім'я адмірала носив перший з корабель цього типу — Lütjens D185.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

  • Застібка до Залізного хреста 2-го класу (4 вересня 1939)
  • Застібка до Залізного хреста 1-го класу (25 жовтня 1939)
  • Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (26 жовтня 1939)
  • Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (20 грудня 1939)
  • Нагрудний знак «За поранення» в чорному (20 лютого 1940)
  • Лицарський хрест Залізного хреста (14 червня 1940)
  • (11 листопада 1940)
  • Тричі згаданий у Вермахтберіхт
    • «Командир флоту адмірал Лютьєнс, командир ескадри лінкорів, продовжує повідомляти протягом довготривалої боротьби з сильними військово-морськими силами у Північній Атлантиці, затовпивши 22 озброєних ворожих кораблі загальною водотоннажністю 116 тисяч брт. 800 вцілілих були врятовані німецькими військовими кораблями.» (22 березня 1941)
    • «Як також згадуються у спеціальній доповіді, відбувся бій ескадри німецького військово-морського флоту під командуванням Лютьєнса з потужним британським військово-морським підрозділом. Лінкор „БІсмарк“ в короткій, але жорстокій битві, британський важкий крейсер „Худ“ — найбільший корабель британського флоту. Інший британський корабель такого ж класу, „Король Георг“, отримав пошкодження і був змушений відступити. Німецький флот продовжив операцію без втрат.» (25 травня 1941)
    • «Як повідомили вчора, 26 травня „Бісмарк“ був пошкоджений торпедою. Згідно з останнім повідомленням від адмірала Лютьєнса, лінкор був атакований переважаючими силами ворога і затонув 27 травня з піднятим прапором, разом зі своїм командиром капітаном-цур-зеє Ліндеманном та його хороброю командою.» (28 травня 1941)
  • (9 травня 1942) — нагороджений посмертно

Документи

  • image
    Підвищення до контр-адмірала
  • image
    Підвищення до віце-адмірала
  • image
    Підвищення до адмірала
  • image
    Нагородний диплом Лицарського хреста Залізного хреста
  • image
    Останнє повідомлення Гітлеру

Джерела

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Посилання

  • Лубченков Ю. Н. Сто великих полководцев Второй мировой. — «Вече», 2005.
  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха. — Смоленск: Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания). — 10 000 экз. — ISBN 5-88590-287-9.
  • Stumpf, Reinhard (1982). Die Wehrmacht-Elite — Rang- und Herkunftsstruktur der deutschen Generale und Admirale 1933—1945 (in German). Harald Boldt Verlag. ISBN 978-3764618155.
  • Holger Afflerbach: «Mit wehender Fahne untergehen». Kapitulationsverweigerung in der deutschen Marine. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 49. Jahrgang 2001, Heft 4, ISSN 0042-5702, S. 595—612. (Online; PDF; 6,3 MB).
  • Robert D. Ballard, Rick Archbold, Karl-Otto von Czernicki, Ralf Friese: Die Entdeckung der Bismarck. Ullstein Verlag, 1993, ISBN 3-548-23298-1.
  • Cajus Bekker: Verdammte See — Ein Kriegstagebuch der deutschen Marine, Stalling-Verlag, 1971, ISBN 3-7979-1342-7.
  • Cajus Bekker: Kampf und Untergang der Kriegsmarine; ein Dokumentarbericht in Wort und Bild. Sponholtz Verlag 1953, OCLC 9174689
  • Horst Boog, Werner Rahn, Reinhard Stumpf, Bernd Wegner: Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Band 6: Der globale Krieg: Die Ausweitung zum Weltkrieg und der Wechsel der Initiative 1941—1943. ISBN 978-3-421-06233-8.
  • Rainer Busch, Hans-Joachim Röll: Der U-Boot-Krieg 1939—1945. Band 3: Deutsche U-Boot-Erfolge von September 1939 bis Mai 1945. Mittler & Sohn, 2001, ISBN 3-8132-0513-4.
  • Karl Dönitz: Zehn Jahre und zwanzig Tage. Bernard & Graefe Verlag, 1991, ISBN 3-7637-5186-6.
  • Harald Fock: Z-Vor! Internationale Entwicklung und Kriegseinsätze von Zerstörern und Torpedobooten 1914 bis 1939. Koehlers Verlag, 2001, ISBN 3-7822-0762-9.
  • Jürgen Förster: Die Wehrmacht im NS-Staat — Eine strukturgeschichtliche Analyse. Oldenbourg Verlag, München 2009, ISBN 978-3-486-85172-4
  • Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale: 1849—1945, Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäs-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio-Verlag, 1989, ISBN 3-7648-1499-3.
  • Gerhard Hümmelchen: Admiral Günther Lütjens. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. Band 2. Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1 (Reprint 2012: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, WBG)
  • Eberhard Kliem: Generaladmiral Hermann Boehm — Ein deutscher Marineoffizier im 20. Jahrhundert. Isensee Verlag, Oldenburg 2011, ISBN 978-3-89995-798-3.
  • Klaus A. Maier, Horst Rohde, Bernd Stegemann, Hans Umbreit: Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Band 2: Die Errichtung der Hegemonie auf dem europäischen Kontinent. Militärgeschichtliches Forschungsamt, 1979, ISBN 3-421-01935-5.
  • Burkard Freiherr von Müllenheim-Rechberg: Schlachtschiff Bismarck. Flechig Verlag. 2005, ISBN 3-88189-591-4.
  • Hans-Martin Ottmer: Weserübung — Der deutsche Angriff auf Dänemark und Norwegen im April 1940. Militärgeschichtliches Forschungsamt (Hrsg.), Oldenbourg Verlag. 1994, ISBN 3-486-56092-1.
  • ohne Verfasser: Die Wehrmachtberichte 1939—1945. Band 1: September 1939 bis 31. Dezember 1941. Gesellschaft für Literatur und Bildung 1989.
  • Erich Raeder: Mein Leben. 2 Bde. in 1 Bd. Bublies Verlag, Beltheim-Schnellbach 2009, ISBN 978-3-937820-07-1.
  • Werner Rahn: Zum 50. Todestag von Admiral Günther Lütjens. In: Marineforum. Nr. 5, Jahrgang 1991.
  • Michael Salewski: Die deutsche Seekriegsleitung 1935—1945. Band 1: 1935–1941. Bernard & Graefe Verlag, 1970, OCLC 612191997
  • Gerhard Wagner, Erich Raeder, Karl Dönitz: Lagevorträge des Oberbefehlshabers der Kriegsmarine vor Hitler, 1939—1945. Im Auftrag des Arbeitskreises für Wehrforschung. J.F. Lehmann Verlag, 1972, OCLC 318750
  • Niklas Zetterling, Michael Tamelander: Bismarck. The Final Days of Germany's Greatest Battleship. Casemat, Philadelphia (PA), Newbury (GB), 2009 ISBN 978-1-935149-04-0.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gyunter Lyutyens nim Gunther Lutjens 25 travnya 1889 Visbaden 27 travnya 1941 nimeckij vijskovij moryak admiral krigsmarine Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Gyunter Lyutyensnim Gunther LutjensNarodivsya25 travnya 1889 1889 05 25 1 2 Visbaden Gessen Nassau Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer27 travnya 1941 1941 05 27 1 2 52 roki Atlantichnij okean mizhnarodni vodi zagiblij u boyuKrayina Tretij RajhDiyalnistoficer VMFUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1907Vijskove zvannya AdmiralNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Ganzejskij hrest Gamburg Vijskovij hrest Fridriha Avgusta Oldenburg Licarskij hrest 2 go klasu ordena Ceringenskogo leva Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Orden Zaslug Ugorshina defaultKomandorskij hrest iz zirkoyu ordena Zaslug Ugorshina Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo Hresta Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Medal U pam yat 22 bereznya 1939 roku Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Nagrudnij znak esmincya Nagrudnij znak flotu Mediafajli u Vikishovishi Kapitan cur zee Lyutyens 1934 BiografiyaNarodivsya i viris v rodini zvichajnogo torgovcya Bazhav stati vijskovim i 1907 roku vstupiv do uchilisha vijskovo morskogo flotu Zakinchiv uchilishe v 1910 roci dvadcyatim u spisku zi 160 kadetiv yaki navchalisya na kursi Cherez 3 roki pislya zakinchennya uchilisha jomu prisvoyili zvannya lejtenanta Na pochatku svoyeyi kar yeri pid chas Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav na minonoscyah U 1929 roci ocholiv 1 yu flotiliyu minonosciv Cherez rik ocholiv upravlinnya osobovogo skladu Vijskovo morskogo upravlinnya U 1934 roci otrimav pid svoye komanduvannya legkij krejser Karlsruhe U 1935 roci znovu buv postavlenij na shtabnu robotu nachalnikom shtabu Pivnichnomorskogo vijskovo morskogo rajonu 16 bereznya 1936 roku vzyav na sebe upravlinnya osobovogo skladu verhovnogo komanduvannya VMS Nimechchini U 1938 roci Erih Reder zatverdiv Gyuntera Lyutyensa komanduvachem nimeckimi rozviduvalnimi silami U naprikinci 1939 roku kontr admiral vzyav uchast u minuvanni priberezhnih vod Velikoyi Britaniyi Pid chas Norvezkoyi operaciyi zaminiv hvorogo komanduvacha flotom Vilgelma Marshalla 8 kvitnya z Sharngorstom i Gnejzenau vijshov u more dlya togo shob vidvernuti anglijski korabli vid norvezkogo uzberezhzhya 10 esminciv v suprovodi linkoriv pryamuvali v Narvik dlya zahoplennya portu U boyu z linijnim krejserom Rinaun Gnejzenau otrimav serjozni poshkodzhennya Ne dochekavshis esminciv yaki buli abo povnistyu znisheni abo zablokovani anglijcyami v Narviku Lyutyens uspishno povernuvsya na bazu 20 chervnya 1940 roku oderzhav chergove pidvishennya zminivshi V Marshalla na posadi komanduvacha nimeckim flotom 20 chervnya 1940 roku za nakazom Verhovnogo komanduvannya Krigsmarine eskadra sho skladalasya z vazhkih krejseriv Gipper Nyurnberg Gnejzenau i esmincya pid komanduvannyam Gyuntera Lyutyensa vijshla z Trongejma ale vzhe nastupnogo dnya v 40 milyah na pivnichnij zahid vid Nur Trennelag Gnejzenau buv serjozno poshkodzhenij v livij bort torpedoyu z britanskogo pidvodnogo chovna Klajd sho zirvalo operaciyu z perehoplennya soyuznih konvoyiv U grudni 1940 roku Gyuntern Lyutyens znovu virushiv u plavannya na Sharngorsti j Gnejzenau ale potrapiv u shtorm Obidva korabli otrimali neveliki poshkodzhennya U berezni 1941 roku jomu vdalosya prorvatisya do Pivnichnoyi Atlantiki i potopiti 13 suden i transportiv pislya chogo povernuvsya do Bresta 26 kvitnya Gyunter Lyutyens otrimav nakaz OKM virushiti v Atlantiku z linkorom Bismark i vazhkim krejserom Princ Ojgen 18 travnya 1941 roku korabli vijshli v more 22 travnya yih viyavila anglijska aviaciya dzherelo 24 travnya u Danskij protoci stavsya bij pid chas yakogo Bismark potopiv linijnij krejser Hud gordist todishnogo britanskogo flotu dzherelo Hud zatonuv cherez 13 hvilin pislya pochatku boyu yakij trivav z 05 50 do 06 03 za miscevim chasom Nimecki korabli takozh zavdali poshkodzhen linijnomu korablyu Princ Uelskij yakij zmushenij buv vijti z boyu prikrivshis dimovoyu zavisoyu Takim chinom grupa Lyutyensa prorvalasya v okean ale na Bismarku bulo poshkodzheno palivni baki j paliva lishalosya obmal a element nespodivanosti dlya polyuvannya na vorozhi konvoyi v Atlantici bulo vtracheno Vihodyachi z cogo admiral Lyutyens dijshov visnovku sho dlya Bismarka podalshij pohid ne maye sensu Vin virishiv povernuti do beregiv Franciyi de postaviti krejser na remont Vodnochas za personalnim nakazom Vinstona Cherchillya Domashnij Flot vlashtuvav polyuvannya na Bismarka Pislya poludnya 26 travnya britanskij rozviduvalnij litak Katalina viyaviv Bismark za maslyanim slidom 26 travnya anglijski palubni torpedonosci z Ark Royala pochali atakuvati Bismark na yakomu perebuvav Gyunter Lyutens i poshkodili sternovij mehanizm linkora Vranci 27 travnya pidijshli britanski linkori z korablyami pidtrimki Gyunter Lyutyens razom zi shtabom pidnyavsya na kapitanskij mistok Pislya zapeklogo dvogodinnogo boyu Bismark zatonuv Imovirno Lyutyens zaginuv vid vluchannya snaryadu v kapitanskij mistok Vilgelm Marshall visloviv dumku sho Lyutyens i komandir korablya kapitan cur zee Ernst Lindemann kategorichno vidmovilisya ryatuvatisya Dokladnishe Ostannij bij linkora Bismark Osobistisni harakteristiki za spogadami suchasnikivPro Gyunter Lyutyensa dobre vidgukuvalisya vsi hto jogo znav ale v istoriyu vin uvijshov yak malozdibnij i nevdalij komanduvach flotom Velikimi jogo nedolikami buli nedoocinka vorozhoyi aviaciyi yak potencijnoyi zagrozi dlya velikih bojovih korabliv grube porushennya elementarnih principiv radiobezpeki i rabske pidporyadkuvannya vishomu komanduvannyu Odin iz suchasnikiv Gyuntera vidstavnij morskij oficer pisav Lyutyens vtilennya komandira chiyi zdibnosti buli prineseni v zhertvu subordinaciyi Vshanuvannya pam yatiLutjens D185 Imenem Lyutyensa nazvali tip vijskovih korabliv eskadreni minonosci tipu Lyutyens Takozh im ya admirala nosiv pershij z korabel cogo tipu Lutjens D185 ZvannyaKadet 3 kvitnya 1907 Fenrih cur zee 21 kvitnya 1908 Lejtenant cur zee 28 veresnya 1910 Oberlejtenant cur zee 27 veresnya 1913 Kapitan lejtenant 24 travnya 1917 Korvetten kapitan 1 kvitnya 1926 Fregatten kapitan 1 zhovtnya 1931 Kapitan cur zee 1 lipnya 1933 Kontradmiral 18 veresnya 1937 Viceadmiral 17 grudnya 1939 Admiral 26 serpnya 1940 NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go klasu 6 zhovtnya 1915 Zaliznij hrest 1 go klasu 17 serpnya 1916 Ganzejskij hrest Gamburg 18 chervnya 1917 Licarskij hrest ordena Domu Gogencollerniv 2 go klasu 24 listopada 1917 Vijskovij Hrest Fridriha Avgusta Oldenburg 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest 2 go klasu ordena Ceringenskogo Leva Baden Mizhvoyennij period Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 12 veresnya 1936 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go ta 1 go klasu 25 rokiv vsi 4 medali otrimav v odin den 2 zhovtnya 1936 Orden Zaslug Ugorshina komandorskij hrest iz zirkoyu 20 serpnya 1938 1 go klasu 17 veresnya 1938 Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 4 veresnya 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu 25 zhovtnya 1939 Medal U pam yat 22 bereznya 1939 roku 26 zhovtnya 1939 Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 20 grudnya 1939 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 20 lyutogo 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 14 chervnya 1940 11 listopada 1940 Trichi zgadanij u Vermahtberiht Komandir flotu admiral Lyutyens komandir eskadri linkoriv prodovzhuye povidomlyati protyagom dovgotrivaloyi borotbi z silnimi vijskovo morskimi silami u Pivnichnij Atlantici zatovpivshi 22 ozbroyenih vorozhih korabli zagalnoyu vodotonnazhnistyu 116 tisyach brt 800 vcililih buli vryatovani nimeckimi vijskovimi korablyami 22 bereznya 1941 Yak takozh zgaduyutsya u specialnij dopovidi vidbuvsya bij eskadri nimeckogo vijskovo morskogo flotu pid komanduvannyam Lyutyensa z potuzhnim britanskim vijskovo morskim pidrozdilom Linkor BIsmark v korotkij ale zhorstokij bitvi britanskij vazhkij krejser Hud najbilshij korabel britanskogo flotu Inshij britanskij korabel takogo zh klasu Korol Georg otrimav poshkodzhennya i buv zmushenij vidstupiti Nimeckij flot prodovzhiv operaciyu bez vtrat 25 travnya 1941 Yak povidomili vchora 26 travnya Bismark buv poshkodzhenij torpedoyu Zgidno z ostannim povidomlennyam vid admirala Lyutyensa linkor buv atakovanij perevazhayuchimi silami voroga i zatonuv 27 travnya z pidnyatim praporom razom zi svoyim komandirom kapitanom cur zeye Lindemannom ta jogo horobroyu komandoyu 28 travnya 1941 9 travnya 1942 nagorodzhenij posmertnoDokumentiPidvishennya do kontr admirala Pidvishennya do vice admirala Pidvishennya do admirala Nagorodnij diplom Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Ostannye povidomlennya GitleruDzherelaFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 PosilannyaLubchenkov Yu N Sto velikih polkovodcev Vtoroj mirovoj Veche 2005 Mitchem S Myuller Dzh Komandiry Tretego rejha Smolensk Rusich 1995 480 s Tiraniya 10 000 ekz ISBN 5 88590 287 9 Stumpf Reinhard 1982 Die Wehrmacht Elite Rang und Herkunftsstruktur der deutschen Generale und Admirale 1933 1945 in German Harald Boldt Verlag ISBN 978 3764618155 Holger Afflerbach Mit wehender Fahne untergehen Kapitulationsverweigerung in der deutschen Marine In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 49 Jahrgang 2001 Heft 4 ISSN 0042 5702 S 595 612 Online PDF 6 3 MB Robert D Ballard Rick Archbold Karl Otto von Czernicki Ralf Friese Die Entdeckung der Bismarck Ullstein Verlag 1993 ISBN 3 548 23298 1 Cajus Bekker Verdammte See Ein Kriegstagebuch der deutschen Marine Stalling Verlag 1971 ISBN 3 7979 1342 7 Cajus Bekker Kampf und Untergang der Kriegsmarine ein Dokumentarbericht in Wort und Bild Sponholtz Verlag 1953 OCLC 9174689 Horst Boog Werner Rahn Reinhard Stumpf Bernd Wegner Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg Band 6 Der globale Krieg Die Ausweitung zum Weltkrieg und der Wechsel der Initiative 1941 1943 ISBN 978 3 421 06233 8 Rainer Busch Hans Joachim Roll Der U Boot Krieg 1939 1945 Band 3 Deutsche U Boot Erfolge von September 1939 bis Mai 1945 Mittler amp Sohn 2001 ISBN 3 8132 0513 4 Karl Donitz Zehn Jahre und zwanzig Tage Bernard amp Graefe Verlag 1991 ISBN 3 7637 5186 6 Harald Fock Z Vor Internationale Entwicklung und Kriegseinsatze von Zerstorern und Torpedobooten 1914 bis 1939 Koehlers Verlag 2001 ISBN 3 7822 0762 9 Jurgen Forster Die Wehrmacht im NS Staat Eine strukturgeschichtliche Analyse Oldenbourg Verlag Munchen 2009 ISBN 978 3 486 85172 4 Hans H Hildebrand Ernest Henriot Deutschlands Admirale 1849 1945 Die militarischen Werdegange der See Ingenieur Sanitas Waffen und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang Band 2 H O Biblio Verlag 1989 ISBN 3 7648 1499 3 Gerhard Hummelchen Admiral Gunther Lutjens In Gerd R Ueberschar Hrsg Hitlers militarische Elite Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Band 2 Primus Verlag Darmstadt 1998 ISBN 3 89678 089 1 Reprint 2012 Wissenschaftliche Buchgesellschaft WBG Eberhard Kliem Generaladmiral Hermann Boehm Ein deutscher Marineoffizier im 20 Jahrhundert Isensee Verlag Oldenburg 2011 ISBN 978 3 89995 798 3 Klaus A Maier Horst Rohde Bernd Stegemann Hans Umbreit Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg Band 2 Die Errichtung der Hegemonie auf dem europaischen Kontinent Militargeschichtliches Forschungsamt 1979 ISBN 3 421 01935 5 Burkard Freiherr von Mullenheim Rechberg Schlachtschiff Bismarck Flechig Verlag 2005 ISBN 3 88189 591 4 Hans Martin Ottmer Weserubung Der deutsche Angriff auf Danemark und Norwegen im April 1940 Militargeschichtliches Forschungsamt Hrsg Oldenbourg Verlag 1994 ISBN 3 486 56092 1 ohne Verfasser Die Wehrmachtberichte 1939 1945 Band 1 September 1939 bis 31 Dezember 1941 Gesellschaft fur Literatur und Bildung 1989 Erich Raeder Mein Leben 2 Bde in 1 Bd Bublies Verlag Beltheim Schnellbach 2009 ISBN 978 3 937820 07 1 Werner Rahn Zum 50 Todestag von Admiral Gunther Lutjens In Marineforum Nr 5 Jahrgang 1991 Michael Salewski Die deutsche Seekriegsleitung 1935 1945 Band 1 1935 1941 Bernard amp Graefe Verlag 1970 OCLC 612191997 Gerhard Wagner Erich Raeder Karl Donitz Lagevortrage des Oberbefehlshabers der Kriegsmarine vor Hitler 1939 1945 Im Auftrag des Arbeitskreises fur Wehrforschung J F Lehmann Verlag 1972 OCLC 318750 Niklas Zetterling Michael Tamelander Bismarck The Final Days of Germany s Greatest Battleship Casemat Philadelphia PA Newbury GB 2009 ISBN 978 1 935149 04 0

Дата публікації:
Топ