Венсан Оріоль (фр. Vincent Auriol фр. вимова: [vɛ̃sɑ̃ oʁjɔl]; 27 серпня 1884, Ревель — 1 січня 1966, Париж) — президент Франції (Четверта республіка, 1947—1954), перший після Другої світової війни.
Венсан Оріоль | |
---|---|
Президент Франції | |
16 січня 1947 — 16 січня 1954 | |
Попередник | Леон Блюм (де-факто) Альбер Лебрен (де-юре) |
Наступник | Рене Коті |
Князь Андорри | |
16 січня 1947 — 16 січня 1954 | |
Попередник | Філіпп Петен (Режим Віші) |
Наступник | Рене Коті |
Народився | 27 серпня 1884 Ревель, Верхня Гаронна Франція |
Помер | 1 січня 1966 (81 рік) Париж Франція |
Похований | Мюре |
Відомий як | політик, адвокат, учасник французького Руху Опору |
Країна | Франція |
Alma mater | Тулузький університет |
Політична партія | Французька секція робітничого інтернаціоналу |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Релігія | атеїзм |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в департаменті Верхня Гаронна, син м'ясника; отримав юридичну освіту. До війни активний діяч соціалістичної партії, був мером Тулузи (обраний у 31 рік), потім міністром у двох соціалістичних урядах Леона Блюма. У 1942—1943 Оріоль брав участь у діяльності підпілля французького Опору в окупованій Франції, потім втік до Лондона і вступив до уряду генерала де Голля. Після звільнення Франції державний міністр тимчасового уряду; в 1946 представник Франції в Раді Безпеки ООН.
Президент Четвертої республіки
Після проголошення Четвертої республіки в січні 1947 обраний її президентом, перебував на посаді один семирічний термін. Правління Оріолі було дуже важким, країну потрясали безперервні страйки і масові заворушення трудящих, колоніальна Французька імперія розпадалася; метрополія вела війни з повстанцями одночасно в Індокитаї, на Мадагаскарі і в Північній Африці. Перед закінченням терміну Оріоль заявив, що в жодному разі не буде балотуватися на наступний: «Ця робота мало не звела мене в могилу: мене будили в будь-який час ночі, щоб приймати відставки прем'єр-міністрів!» Дійсно, за 7 років його правління змінилося 18 (!) «примарних урядів».
Після президентства
Покинувши Єлисейський палац, Оріоль зайнявся політичною публіцистикою. У 1958 році він як екс-президент увійшов до Конституційної ради Франції. Це відбулося при установі П'ятої республіки, проекту конституції якої він різко противився, вважаючи, що влада президента має залишитися такою ж слабкою і церемоніальною, якою була при Третій і Четвертій республіках. У 1960 він пішов у відставку з Ради, протестуючи проти авторитарної політики президента де Голля. За рік до смерті Оріоль встиг благословити соціаліста Франсуа Міттерана балотуватися в президенти.
Посилання
- Біографія [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vensan Oriol fr Vincent Auriol fr vimova vɛ sɑ oʁjɔl 27 serpnya 1884 Revel 1 sichnya 1966 Parizh prezident Franciyi Chetverta respublika 1947 1954 pershij pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vensan OriolVensan OriolPrezident Franciyi16 sichnya 1947 16 sichnya 1954PoperednikLeon Blyum de fakto Alber Lebren de yure NastupnikRene KotiKnyaz Andorri16 sichnya 1947 16 sichnya 1954PoperednikFilipp Peten Rezhim Vishi NastupnikRene KotiNarodivsya27 serpnya 1884 1884 08 27 Revel Verhnya Garonna FranciyaPomer1 sichnya 1966 1966 01 01 81 rik Parizh FranciyaPohovanijMyureVidomij yakpolitik advokat uchasnik francuzkogo Ruhu OporuKrayinaFranciyaAlma materTuluzkij universitetPolitichna partiyaFrancuzka sekciya robitnichogo internacionaluU shlyubi zdDitidReligiyaateyizmNagorodid 1951 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v departamenti Verhnya Garonna sin m yasnika otrimav yuridichnu osvitu Do vijni aktivnij diyach socialistichnoyi partiyi buv merom Tuluzi obranij u 31 rik potim ministrom u dvoh socialistichnih uryadah Leona Blyuma U 1942 1943 Oriol brav uchast u diyalnosti pidpillya francuzkogo Oporu v okupovanij Franciyi potim vtik do Londona i vstupiv do uryadu generala de Gollya Pislya zvilnennya Franciyi derzhavnij ministr timchasovogo uryadu v 1946 predstavnik Franciyi v Radi Bezpeki OON Prezident Chetvertoyi respublikiPislya progoloshennya Chetvertoyi respubliki v sichni 1947 obranij yiyi prezidentom perebuvav na posadi odin semirichnij termin Pravlinnya Orioli bulo duzhe vazhkim krayinu potryasali bezperervni strajki i masovi zavorushennya trudyashih kolonialna Francuzka imperiya rozpadalasya metropoliya vela vijni z povstancyami odnochasno v Indokitayi na Madagaskari i v Pivnichnij Africi Pered zakinchennyam terminu Oriol zayaviv sho v zhodnomu razi ne bude balotuvatisya na nastupnij Cya robota malo ne zvela mene v mogilu mene budili v bud yakij chas nochi shob prijmati vidstavki prem yer ministriv Dijsno za 7 rokiv jogo pravlinnya zminilosya 18 primarnih uryadiv Pislya prezidentstvaPokinuvshi Yelisejskij palac Oriol zajnyavsya politichnoyu publicistikoyu U 1958 roci vin yak eks prezident uvijshov do Konstitucijnoyi radi Franciyi Ce vidbulosya pri ustanovi P yatoyi respubliki proektu konstituciyi yakoyi vin rizko protivivsya vvazhayuchi sho vlada prezidenta maye zalishitisya takoyu zh slabkoyu i ceremonialnoyu yakoyu bula pri Tretij i Chetvertij respublikah U 1960 vin pishov u vidstavku z Radi protestuyuchi proti avtoritarnoyi politiki prezidenta de Gollya Za rik do smerti Oriol vstig blagosloviti socialista Fransua Mitterana balotuvatisya v prezidenti PosilannyaBiografiya 22 sichnya 2019 u Wayback Machine ros