Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Київський православний церковний собор 1640.
Проходив 8–18 вересня у кафедральній церкві святої Софії. Був скликаний за ініціативою митрополита Київського Петра Могили. У своєму запрошувальному посланні, зокрема до Луцького братства, митрополит зазначив, що собор має усунути розбіжності в справі церковних канонів і чинів українського православ'я, які спричиняють розбрат поміж духовенства.
Учасники собору
До складу собору ввійшли: митрополит Київський Петро Могила, представник Луцької єпархії – єп. Ісаакій, представник Львівської єпархії – єп. Авраамій, Перемишську єпархію представляв отець Панкратій Григорович, Мстиславську єпархію – о. Софроній Чижевський, окрім послів від єпархій, були присутні: Слуцький архмандрит Самуїл Шитик, ігумен Миколаївського монастиря м. Києва о. Ісая та делегати від чорного й білого духовенства та мирян, переважно від братств. Керував собором як його «маршалок» архімандрит Луцький Самуїл (Шицік), записи промов вели Йосиф Кононович-Горбацький та Інокентій Ґізель.
Хід собору
Відкрив собор св. Петро Могила, який виголосив довгу промову про підготовку до собору, а архієреї подякували Київському митрополиту за пастирську турботу. Після цього головуючим собору був обраний архімандрит Самуїл Шитик, який зайняв своє місце та сповістив про регламент роботи собору. З іншого джерела ми можемо знайти відомості про писарів собору: Йосифа Кононовича, ректора Київських шкіл, та Інокентія Гізеля, ректора Гойської колегії .
На наступний день собору після ранньої Літургії ректор київських шкіл говорив проповідь про значення соборів в устрої Православної Церкви та наводив приклади відомих соборів та їхніх постанов для успішних вирішень нагальних проблем. Далі головуючих собору запросив до слова о. Ісаю, ігумена Миколаївського монастиря, для розлогого докладу про причини та завдання Київського собору. У своїй промові о. Ісая, зокрема, зазначив, що однією з найбільш деструктивних проблем життя митрополії є відсутність сучасних перекладів церковних книжок. Опоненти православ’я, користуючись нагодою, надрукували польською мовою, зрозумілою для більшості, власні книги із уніатським вченням, проте видають їх за православні, через що спокусили та ввели в оману велику кількість вірних. З метою порятунку пастви св. Петро Могила запропонував на розгляд та затвердження собору православний «Катехізис». Таким чином, собор перейшов до обговорення тексту «Катехізису», починаючи із «Символу віри».
На початку собору Ісайя Козловський-Трофимович оголосив головну тему зібрання — обговорення Катехізису, який мав виправити поширені серед духовенства різночитання православного канону та розбіжності в трактуванні чинів. Основними авторами Катехізису були Петро Могила та Ісайя Трохимович-Козловський. Активну участь у його підготовці також брали всі члени «Могилянського атенею». Обговорення тривало впродовж тижня, після цього текст Катехізису був рекомендований для розгляду на соборі церков православного Сходу, який відбувся 15 вересня — 30 жовтня 1642 в Яссах. 11 березня 1643 текст Катехізису з поправками, що вніс до нього грецький богослов Мелетій Сірігоса, був затверджений православними патріархами Парфенієм Константинопольським, Іоанікієм Александрійським, Макарієм Антіохійським та Паїсієм Єрусалимським; у своєму приписі патріархи зазначили, що книга є «в усьому правдива і православна» й радили її читати «кожному християнинові Східної і Апостольської церкви». Катехізис відомий нині під назвою «Православне сповідання віри».
На третій день роботи, 10 вересня, собор продовжив розгляд «Катехізису», а саме про місце перебування душ праведних та приватний суд для кожної особи відразу після смерті. Окрім питань віровчення, отці собору перейшли і до практичних сторін життя: узгодили священнодійства при звершенні таїнства Хрещення, Вінчання та Євхаристії; визначили використовувати утвар із срібла та олова; заборонили висвячувати в пресвітери неосвічених та допускати до звершення церковних служб священиків-двоєженців; прийняли постанови про заборону «нюхати тютюн». У цей день також була розглянута скарга Київського митрополита на самочинний друк львівським Успенським братством богослужбових книг «Євангеліє», «служебник» та ін. і було постановлено заборонити друкувати й купувати їх «під страхом клятви».
11 вересня отці собору мали дискусію про походження людських душ, а також по перебування душ грішників та праведників. Щодо останнього питання розгорілася полеміка між о. Ісаєю та святителем Петром Могилою, так що було вирішено з даного приводу надіслати запит до Вселенського Патріарха. Цього дня також богословські диспути чергувалися з питанням практичного характеру: заборонено, щоб єврейка приймала роди в християнки та навпаки; дозволено при смертельній необхідності хрестити немовлят повитухам; постановлено споживати єлей, що освячується під час всенічного бдіння, не залишаючи його на наступну службу; єлей же після Соборування необхідно спалювати; визначено хресний хід іти тільки проти руху сонця, а священику під час похоронної процесії – перед небіжчиком; розглянуто питання про сповідь хворих та засуджених і про святкування торжествених та звичайних свят. Також цього дня було затверджено встановити судову колегію в складі чотирьох членів, що вибираються з єпархіального духовенства, для розгляду позовів про суперечки та непорозуміння між духовними особами. Духовний суд та виклики до нього повинні відбуватися безкоштовно, і тільки після судового вироку винний був зобов’язаний сплатити судове мито. На жаль, ми не маємо докладних відомостей щодо організації і функціонування даного суду, але цікава сама вже ідея призначати в консисторію чотирьох депутатів для розгляду судових справ поміж духовенством.
П’ятого дня продовжили розбирати Символ віри зі слів «вірую в єдину, святу та соборну Церкву». Отці собору обговорили, що означає слово «у Церкву», а також розглянуто всі православні Таїнства та формули їхнього звершення. Запитання о. Панктратія про достеменний час перетворення Святих Дарів викликало настільки жваву дискусію, що було вирішено і про це питання написати до Святійшого Патріарха Константинопольського. Після обіду учасники собору перейшли до практичного обговорення православного побуту та вирішили, щоб християни не працювали у євреїв кухарями та не купували в них м’яса, яке вони, швидше за все, перед тим оскверняють.
14 вересня собор завершив розгляд Символу віри та перейшов до роз’яснення молитви «Отче наш» й заповідей блаженства. Далі соборна діяльність стосувалась уставу Київського братства та особливого, за наполегливого прохання митрополита, піклування про Київські школи.
Сьомого дня було завершено розгляд «Катехізису», після обіду на порядок денний собору поставили три питання: обрання двадцять чотири священики для судових справ, щоб вони судили на зразок капітули; призначення доктором богослів’я о. Ісаю, ігумена Миколаївського монастиря, а також надання права служити із палецею для ректора Київських шкіл. За припущенням митр. Макарія (Булгакова) о. Ісаї дали ступінь доктора богослів’я за труди над «Катехізисом». Побічно про це свідчить той факт, що це відбулося в той самий день, коли завершили розгляд самого «Катехізису», а також і те, що невідомо іншої визначної богословської праці ігумена Миколаївського, а учасники собору не запитувала за що о. Ісаю удостоюють такої честі. Більшу дискусію викликає питання, чи о. Ісая самостійно, чи разом із святителем Петром Могилею трудився над цим твором. На восьмий день отці собору внесли корективи для звершення земних поклонів тим, хто очолює Літургію. Для ченців та черниць було заборонено ставати хресними батьками, а мирянам – брати у восприємники іновірця.
Далі соборним розумом розглянули практичні моменти звершення таїнства Соборування, а саме: одному священику двічі на день єлей не освячувати і той самий єлей двічі не використовувати. Для звершення Таїнства намагатися залучити усіх сім священиків, якщо ж сім не знайдеться, то принаймні не менше трьох. При звершенні таїнства Вінчання наказується пресвітеру ніколи не опускати питань до шлюбної пари, чи добровільно вони вступають у шлюб і чи не має нареченого в молодої, чи нареченої в молодого, хоч би і в іншій країні. При виявлені перешкоди до вступу молодят у шлюб собор над такими забороняє звершувати Таїнство. Після обіду було прийнято постанову, у якій ігумен Миколаївського монастиря м. Києва призначався ревізором над протопресвітерами, а самим протопресвітерам була встановлена черга для звершення богослужінь у св. Софії. Цього ж дня собор обрав послів для делегації до Константинополя.
Дев’ятий і десятий дні Київського собору 1640 року були присвячені виключно дисциплінарним постановам щодо монастирів і впорядкуванню чернечого життя в нашій митрополії. Так, отці собору заборонили засновувати монастирі, хоч би й малі, без дозволу правлячого архієрея і наявності привілеїв. Нечисленні монастирі, у яких братія не перевищує кількості восьми осіб, повинні знаходитися під владою більшого монастиря, а настоятель такого монастиря має називатися не ігуменом, а «старцем». Собор визнав більш бажаним спільножитний устрій монастиря, з регламентацією чернечого життя згідно з уставом святого Василія Великого. При виявлені ченцем непослуху до старшого Собор заповідає такого монаха карати позбавленням трапези, а у випадку його невиправлення — виключенням із монастиря. Черниць мав право відвідувати тільки їхній духівник.
Ченцям і черницям Собор забороняє проживати приватно в селах і містах, а тільки в монастирях. Також отці собору звернули свою увагу на чернечий одяг, наголошуючи, щоб він не був із занадто розкішної тканини, а пояс із шовку було заборонено носити категорично. Очевидно, ця постанова отців була зумовлена наслідуванням наших ченців католицьких монахів, що любили одягатися пишно й розкішно.
У випадку смерті ченця братія в кожному монастирі має згідно з християнським обов’язком відправити три Божественних Літургії за спокій душі померлого під страхом прокляття
Собор прийняв також рішення створити в Києві капітул з 24 священиків, що мав провадити суди над православним духовенством. Після Київський православного церковного собору 1640 соборів української православної церкви, на яких обговорювалися б її загальні справи, не відбувалося, хоча й проводились елекційні собори для обрання митрополитів та єпископів і збирались єпархіальні собори. На заваді скликання таких соборів спочатку стали політичні мотиви, що були пов'язані з подіями національної революції 1648—1676, а потім — протистояння на українських теренах двох релігійних центрів — Константинопольського патріархату та Московського патріархату. Результатом цього протистояння став (Київський елекційний собор 1685), який поклав початок підпорядкуванню Київської православної митрополії Московському патріархатові.
Див. також
Література
- Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники, т. 1–2. К., 1883, 1898.
- Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К. – Відень, 1922.
- Власовський І. Нарис історії Української православної церкви, т. 2. Нью-Йорк, 1956.
- Полонська-Василенко Н. Історичні підвалини УАПЦ. Мюнхен, 1964.
- Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. Париж, 1969.
- Сеник С. Українська церква в XVII столітті. «Ковчег», ч. 1, 1993.
- Садовяк Д., протоієрей. Петро Могила – митрополит Київський. К., 2000.
- Голобуцький П.В. та ін. Петро Могила (1596–1647). Бібліографічний покажчик. К., 2003.
Джерело
- П.В. Голобуцький. Київський православний церковний собор 1640 [ 14 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2007. - 528 с.: іл.
- На основі
- [Sakowicz K.] Sobór Kiowski schismaticki przez Oycca Piotra Mohiła złozony 1640, w którym, iz wielkie absurda y przeciwności wierze S. znaydnią sią, przeto czułoscią y staraniem X.Andrzeia Gembickiego biskupa Łuckiego na przestroga Rusi nie w Unii będącey z Ruskiego na Polski przełozony (20 septembra 1641). Warszawa, 1641.
- Деяния Киевского собора 1640 года, по рассказу Кассияна Саковича. В кн.: Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией, т. 4: Памятники полемической литературы в Западной Руси, кн. 1. СПб., 1878.
Примітки
- Иоанникий Галятовский. Мессия правдивый Иисус Христос Сын Божий. – К., 1669. – С. 320-321
- Деянія Кіевскаго собора 1640 года, по разсказу Кассіана Саковича // РИБ. – Петербург: Типографія и Хромолитогравія А. Траншеля, Стремянная, 12, 1878. Т. 4. – Кн. І. – С.32.
- Булгаков Макарий, митр. ИсторияРусской Церкви: В 9 т. – М., 1996. – Т. 6.– С. 560.
- Лотоцький О., проф. Українські джерела церковного права. – Варшава, 1931.– С.126.
- Деянія Кіевскаго собора 1640 года, по разсказу Кассіана Саковича // РИБ. – Петербург: Типографія и Хромолитогравія А. Траншеля, Стремянная, 12, 1878. – Т. 4. – Кн. І. – С.33-46.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyivskij sobor Kiyivskij pravoslavnij cerkovnij sobor 1640 Pravoslavne spovidannya viri vplivovij katehizis Petra Mogili sho jogo vpershe bulo zatverdzheno na Kiyivskomu pravoslavnomu sobori 1640 roku Prohodiv 8 18 veresnya u kafedralnij cerkvi svyatoyi Sofiyi Buv sklikanij za iniciativoyu mitropolita Kiyivskogo Petra Mogili U svoyemu zaproshuvalnomu poslanni zokrema do Luckogo bratstva mitropolit zaznachiv sho sobor maye usunuti rozbizhnosti v spravi cerkovnih kanoniv i chiniv ukrayinskogo pravoslav ya yaki sprichinyayut rozbrat pomizh duhovenstva Uchasniki soboruDo skladu soboru vvijshli mitropolit Kiyivskij Petro Mogila predstavnik Luckoyi yeparhiyi yep Isaakij predstavnik Lvivskoyi yeparhiyi yep Avraamij Peremishsku yeparhiyu predstavlyav otec Pankratij Grigorovich Mstislavsku yeparhiyu o Sofronij Chizhevskij okrim posliv vid yeparhij buli prisutni Sluckij arhmandrit Samuyil Shitik igumen Mikolayivskogo monastirya m Kiyeva o Isaya ta delegati vid chornogo j bilogo duhovenstva ta miryan perevazhno vid bratstv Keruvav soborom yak jogo marshalok arhimandrit Luckij Samuyil Shicik zapisi promov veli Josif Kononovich Gorbackij ta Inokentij Gizel Hid soboruVidkriv sobor sv Petro Mogila yakij vigolosiv dovgu promovu pro pidgotovku do soboru a arhiyereyi podyakuvali Kiyivskomu mitropolitu za pastirsku turbotu Pislya cogo golovuyuchim soboru buv obranij arhimandrit Samuyil Shitik yakij zajnyav svoye misce ta spovistiv pro reglament roboti soboru Z inshogo dzherela mi mozhemo znajti vidomosti pro pisariv soboru Josifa Kononovicha rektora Kiyivskih shkil ta Inokentiya Gizelya rektora Gojskoyi kolegiyi Na nastupnij den soboru pislya rannoyi Liturgiyi rektor kiyivskih shkil govoriv propovid pro znachennya soboriv v ustroyi Pravoslavnoyi Cerkvi ta navodiv prikladi vidomih soboriv ta yihnih postanov dlya uspishnih virishen nagalnih problem Dali golovuyuchih soboru zaprosiv do slova o Isayu igumena Mikolayivskogo monastirya dlya rozlogogo dokladu pro prichini ta zavdannya Kiyivskogo soboru U svoyij promovi o Isaya zokrema zaznachiv sho odniyeyu z najbilsh destruktivnih problem zhittya mitropoliyi ye vidsutnist suchasnih perekladiv cerkovnih knizhok Oponenti pravoslav ya koristuyuchis nagodoyu nadrukuvali polskoyu movoyu zrozumiloyu dlya bilshosti vlasni knigi iz uniatskim vchennyam prote vidayut yih za pravoslavni cherez sho spokusili ta vveli v omanu veliku kilkist virnih Z metoyu poryatunku pastvi sv Petro Mogila zaproponuvav na rozglyad ta zatverdzhennya soboru pravoslavnij Katehizis Takim chinom sobor perejshov do obgovorennya tekstu Katehizisu pochinayuchi iz Simvolu viri Na pochatku soboru Isajya Kozlovskij Trofimovich ogolosiv golovnu temu zibrannya obgovorennya Katehizisu yakij mav vipraviti poshireni sered duhovenstva riznochitannya pravoslavnogo kanonu ta rozbizhnosti v traktuvanni chiniv Osnovnimi avtorami Katehizisu buli Petro Mogila ta Isajya Trohimovich Kozlovskij Aktivnu uchast u jogo pidgotovci takozh brali vsi chleni Mogilyanskogo ateneyu Obgovorennya trivalo vprodovzh tizhnya pislya cogo tekst Katehizisu buv rekomendovanij dlya rozglyadu na sobori cerkov pravoslavnogo Shodu yakij vidbuvsya 15 veresnya 30 zhovtnya 1642 v Yassah 11 bereznya 1643 tekst Katehizisu z popravkami sho vnis do nogo greckij bogoslov Meletij Sirigosa buv zatverdzhenij pravoslavnimi patriarhami Parfeniyem Konstantinopolskim Ioanikiyem Aleksandrijskim Makariyem Antiohijskim ta Payisiyem Yerusalimskim u svoyemu pripisi patriarhi zaznachili sho kniga ye v usomu pravdiva i pravoslavna j radili yiyi chitati kozhnomu hristiyaninovi Shidnoyi i Apostolskoyi cerkvi Katehizis vidomij nini pid nazvoyu Pravoslavne spovidannya viri Na tretij den roboti 10 veresnya sobor prodovzhiv rozglyad Katehizisu a same pro misce perebuvannya dush pravednih ta privatnij sud dlya kozhnoyi osobi vidrazu pislya smerti Okrim pitan virovchennya otci soboru perejshli i do praktichnih storin zhittya uzgodili svyashennodijstva pri zvershenni tayinstva Hreshennya Vinchannya ta Yevharistiyi viznachili vikoristovuvati utvar iz sribla ta olova zaboronili visvyachuvati v presviteri neosvichenih ta dopuskati do zvershennya cerkovnih sluzhb svyashenikiv dvoyezhenciv prijnyali postanovi pro zaboronu nyuhati tyutyun U cej den takozh bula rozglyanuta skarga Kiyivskogo mitropolita na samochinnij druk lvivskim Uspenskim bratstvom bogosluzhbovih knig Yevangeliye sluzhebnik ta in i bulo postanovleno zaboroniti drukuvati j kupuvati yih pid strahom klyatvi 11 veresnya otci soboru mali diskusiyu pro pohodzhennya lyudskih dush a takozh po perebuvannya dush grishnikiv ta pravednikiv Shodo ostannogo pitannya rozgorilasya polemika mizh o Isayeyu ta svyatitelem Petrom Mogiloyu tak sho bulo virisheno z danogo privodu nadislati zapit do Vselenskogo Patriarha Cogo dnya takozh bogoslovski disputi cherguvalisya z pitannyam praktichnogo harakteru zaboroneno shob yevrejka prijmala rodi v hristiyanki ta navpaki dozvoleno pri smertelnij neobhidnosti hrestiti nemovlyat povituham postanovleno spozhivati yelej sho osvyachuyetsya pid chas vsenichnogo bdinnya ne zalishayuchi jogo na nastupnu sluzhbu yelej zhe pislya Soboruvannya neobhidno spalyuvati viznacheno hresnij hid iti tilki proti ruhu soncya a svyasheniku pid chas pohoronnoyi procesiyi pered nebizhchikom rozglyanuto pitannya pro spovid hvorih ta zasudzhenih i pro svyatkuvannya torzhestvenih ta zvichajnih svyat Takozh cogo dnya bulo zatverdzheno vstanoviti sudovu kolegiyu v skladi chotiroh chleniv sho vibirayutsya z yeparhialnogo duhovenstva dlya rozglyadu pozoviv pro superechki ta neporozuminnya mizh duhovnimi osobami Duhovnij sud ta vikliki do nogo povinni vidbuvatisya bezkoshtovno i tilki pislya sudovogo viroku vinnij buv zobov yazanij splatiti sudove mito Na zhal mi ne mayemo dokladnih vidomostej shodo organizaciyi i funkcionuvannya danogo sudu ale cikava sama vzhe ideya priznachati v konsistoriyu chotiroh deputativ dlya rozglyadu sudovih sprav pomizh duhovenstvom P yatogo dnya prodovzhili rozbirati Simvol viri zi sliv viruyu v yedinu svyatu ta sobornu Cerkvu Otci soboru obgovorili sho oznachaye slovo u Cerkvu a takozh rozglyanuto vsi pravoslavni Tayinstva ta formuli yihnogo zvershennya Zapitannya o Panktratiya pro dostemennij chas peretvorennya Svyatih Dariv viklikalo nastilki zhvavu diskusiyu sho bulo virisheno i pro ce pitannya napisati do Svyatijshogo Patriarha Konstantinopolskogo Pislya obidu uchasniki soboru perejshli do praktichnogo obgovorennya pravoslavnogo pobutu ta virishili shob hristiyani ne pracyuvali u yevreyiv kuharyami ta ne kupuvali v nih m yasa yake voni shvidshe za vse pered tim oskvernyayut 14 veresnya sobor zavershiv rozglyad Simvolu viri ta perejshov do roz yasnennya molitvi Otche nash j zapovidej blazhenstva Dali soborna diyalnist stosuvalas ustavu Kiyivskogo bratstva ta osoblivogo za napoleglivogo prohannya mitropolita pikluvannya pro Kiyivski shkoli Somogo dnya bulo zaversheno rozglyad Katehizisu pislya obidu na poryadok dennij soboru postavili tri pitannya obrannya dvadcyat chotiri svyasheniki dlya sudovih sprav shob voni sudili na zrazok kapituli priznachennya doktorom bogosliv ya o Isayu igumena Mikolayivskogo monastirya a takozh nadannya prava sluzhiti iz paleceyu dlya rektora Kiyivskih shkil Za pripushennyam mitr Makariya Bulgakova o Isayi dali stupin doktora bogosliv ya za trudi nad Katehizisom Pobichno pro ce svidchit toj fakt sho ce vidbulosya v toj samij den koli zavershili rozglyad samogo Katehizisu a takozh i te sho nevidomo inshoyi viznachnoyi bogoslovskoyi praci igumena Mikolayivskogo a uchasniki soboru ne zapituvala za sho o Isayu udostoyuyut takoyi chesti Bilshu diskusiyu viklikaye pitannya chi o Isaya samostijno chi razom iz svyatitelem Petrom Mogileyu trudivsya nad cim tvorom Na vosmij den otci soboru vnesli korektivi dlya zvershennya zemnih pokloniv tim hto ocholyuye Liturgiyu Dlya chenciv ta chernic bulo zaboroneno stavati hresnimi batkami a miryanam brati u vospriyemniki inovircya Dali sobornim rozumom rozglyanuli praktichni momenti zvershennya tayinstva Soboruvannya a same odnomu svyasheniku dvichi na den yelej ne osvyachuvati i toj samij yelej dvichi ne vikoristovuvati Dlya zvershennya Tayinstva namagatisya zaluchiti usih sim svyashenikiv yaksho zh sim ne znajdetsya to prinajmni ne menshe troh Pri zvershenni tayinstva Vinchannya nakazuyetsya presviteru nikoli ne opuskati pitan do shlyubnoyi pari chi dobrovilno voni vstupayut u shlyub i chi ne maye narechenogo v molodoyi chi narechenoyi v molodogo hoch bi i v inshij krayini Pri viyavleni pereshkodi do vstupu molodyat u shlyub sobor nad takimi zaboronyaye zvershuvati Tayinstvo Pislya obidu bulo prijnyato postanovu u yakij igumen Mikolayivskogo monastirya m Kiyeva priznachavsya revizorom nad protopresviterami a samim protopresviteram bula vstanovlena cherga dlya zvershennya bogosluzhin u sv Sofiyi Cogo zh dnya sobor obrav posliv dlya delegaciyi do Konstantinopolya Dev yatij i desyatij dni Kiyivskogo soboru 1640 roku buli prisvyacheni viklyuchno disciplinarnim postanovam shodo monastiriv i vporyadkuvannyu chernechogo zhittya v nashij mitropoliyi Tak otci soboru zaboronili zasnovuvati monastiri hoch bi j mali bez dozvolu pravlyachogo arhiyereya i nayavnosti privileyiv Nechislenni monastiri u yakih bratiya ne perevishuye kilkosti vosmi osib povinni znahoditisya pid vladoyu bilshogo monastirya a nastoyatel takogo monastirya maye nazivatisya ne igumenom a starcem Sobor viznav bilsh bazhanim spilnozhitnij ustrij monastirya z reglamentaciyeyu chernechogo zhittya zgidno z ustavom svyatogo Vasiliya Velikogo Pri viyavleni chencem neposluhu do starshogo Sobor zapovidaye takogo monaha karati pozbavlennyam trapezi a u vipadku jogo nevipravlennya viklyuchennyam iz monastirya Chernic mav pravo vidviduvati tilki yihnij duhivnik Chencyam i chernicyam Sobor zaboronyaye prozhivati privatno v selah i mistah a tilki v monastiryah Takozh otci soboru zvernuli svoyu uvagu na chernechij odyag nagoloshuyuchi shob vin ne buv iz zanadto rozkishnoyi tkanini a poyas iz shovku bulo zaboroneno nositi kategorichno Ochevidno cya postanova otciv bula zumovlena nasliduvannyam nashih chenciv katolickih monahiv sho lyubili odyagatisya pishno j rozkishno U vipadku smerti chencya bratiya v kozhnomu monastiri maye zgidno z hristiyanskim obov yazkom vidpraviti tri Bozhestvennih Liturgiyi za spokij dushi pomerlogo pid strahom proklyattya Sobor prijnyav takozh rishennya stvoriti v Kiyevi kapitul z 24 svyashenikiv sho mav provaditi sudi nad pravoslavnim duhovenstvom Pislya Kiyivskij pravoslavnogo cerkovnogo soboru 1640 soboriv ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi na yakih obgovoryuvalisya b yiyi zagalni spravi ne vidbuvalosya hocha j provodilis elekcijni sobori dlya obrannya mitropolitiv ta yepiskopiv i zbiralis yeparhialni sobori Na zavadi sklikannya takih soboriv spochatku stali politichni motivi sho buli pov yazani z podiyami nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 a potim protistoyannya na ukrayinskih terenah dvoh religijnih centriv Konstantinopolskogo patriarhatu ta Moskovskogo patriarhatu Rezultatom cogo protistoyannya stav Kiyivskij elekcijnij sobor 1685 yakij poklav pochatok pidporyadkuvannyu Kiyivskoyi pravoslavnoyi mitropoliyi Moskovskomu patriarhatovi Div takozhPravoslavne spovidannya viriLiteraturaGolubev S Kievskij mitropolit Petr Mogila i ego spodvizhniki t 1 2 K 1883 1898 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi t 8 ch 2 K Viden 1922 Vlasovskij I Naris istoriyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi t 2 Nyu Jork 1956 Polonska Vasilenko N Istorichni pidvalini UAPC Myunhen 1964 Zhukovskij A Petro Mogila j pitannya yednosti cerkov Parizh 1969 Senik S Ukrayinska cerkva v XVII stolitti Kovcheg ch 1 1993 Sadovyak D protoiyerej Petro Mogila mitropolit Kiyivskij K 2000 Golobuckij P V ta in Petro Mogila 1596 1647 Bibliografichnij pokazhchik K 2003 DzhereloP V Golobuckij Kiyivskij pravoslavnij cerkovnij sobor 1640 14 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Na osnovi Sakowicz K Sobor Kiowski schismaticki przez Oycca Piotra Mohila zlozony 1640 w ktorym iz wielkie absurda y przeciwnosci wierze S znaydnia sia przeto czuloscia y staraniem X Andrzeia Gembickiego biskupa Luckiego na przestroga Rusi nie w Unii bedacey z Ruskiego na Polski przelozony 20 septembra 1641 Warszawa 1641 Deyaniya Kievskogo sobora 1640 goda po rasskazu Kassiyana Sakovicha V kn Russkaya istoricheskaya biblioteka izdavaemaya Arheograficheskoj komissiej t 4 Pamyatniki polemicheskoj literatury v Zapadnoj Rusi kn 1 SPb 1878 PrimitkiIoannikij Galyatovskij Messiya pravdivyj Iisus Hristos Syn Bozhij K 1669 S 320 321 Deyaniya Kievskago sobora 1640 goda po razskazu Kassiana Sakovicha RIB Peterburg Tipografiya i Hromolitograviya A Transhelya Stremyannaya 12 1878 T 4 Kn I S 32 Bulgakov Makarij mitr IstoriyaRusskoj Cerkvi V 9 t M 1996 T 6 S 560 Lotockij O prof Ukrayinski dzherela cerkovnogo prava Varshava 1931 S 126 Deyaniya Kievskago sobora 1640 goda po razskazu Kassiana Sakovicha RIB Peterburg Tipografiya i Hromolitograviya A Transhelya Stremyannaya 12 1878 T 4 Kn I S 33 46