Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр Пао́ло Пазолі́ні (італ. Pier Paolo Pasolini; *5 березня 1922, Болонья — †2 листопада 1975) — італійський письменник, сценарист, кінорежисер.
Італія
Висловлювання у Вікіцитатах 
П'єр Паоло Пазоліні у ВікісховищіЖиттєпис
Народився 5 березня 1922 року в Болоньї. Мати — проста селянка, батько — представник італійського аристократичного роду. Батько з родиною не жив і Пазоліні з матір'ю зазнали значної матеріальної скрути.
Поетична творчість
Пазоліні, вважається одним з найвідоміших сучасних італійських поетів. Він почав писати вірші у 17, а в 19 їх вже друкували. Після закінчення Болонського університету викладав літературу і мову у Фріулі, а 1942 року видав першу збірку віршів, згодом пише і видає поезію, романи, теоретичні праці, виступає як кіносценарист. Кар'єра викладача не склалась.
У 1957 році його збірка віршів «Попіл Грамші» отримала премію Віареджо. Пізніше, коли Пазоліні подався в кінематограф, він створюватиме кінострічки за відомими літературними творами, серед яких «Кентерберійські оповідання», «Декамерон», «Цар Едіп», «Медея», «Євангеліє від Матвія» тощо. Деякі стрічки створені за романами самого Пазоліні.
Вірші Пазоліні входять до шкільної програми в Італії.
Кіно
Пазоліні належить близько 15 сценаріїв фільмів, серед яких «Кістлява кума» Бернардо Бертолуччі і «Ночі Кабірії» Федеріко Фелліні.
Як режисер дебютував 1961 року фільмом «Аккатоне» — екранізацією власного роману про життя римських нетрів. Наступного року — 1962-го — знімає «Маму Рому». Перші роботи режисера — це творче переосмислення неореалізму. Пазоліні досліджує життя і психологію італійських маргіналів, до яких належав і сам, людей суспільного дна, вперше вивівши на екран їхню своєрідну мову і культуру. Він на той час ідеалістично уявляв, що талановиті і енергійні юнаки переростуть суспільні і власні недоліки і змінять важку і жорстоку реальність. Цього не сталося, і через декілька років Пазоліні гірко зауважив, що чим більше він живе на світі, тим менше вірить в людство.
В подальших кінороботах за драматургійну основу використовував переважно класичні твори — «Євангеліє від Матвія » (1964), «Цар Едіп» (1967), «Декамерон» (1970), «Кентерберійські оповідання» (1972), «Медея» (1969), «Сало, або 120 днів Содому» (1975). Власне, нині всі роботи режисера — безперечна класика кіна. Додамо до вже названих також «Птахи великі і малі» (1965), «Теорема» (1968), «Свинарник» (1969), «Квітка тисячі й однієї ночі» (1974).
До кінорежисера зі скандальною славою потягли руки жовта преса і ненажерлива поп-культура. Він був постійним об'єктом пересудів, пліток, скандальної хроніки, бо і сам давав для цього багато приводів. Журналісти підрахували, що за період у 20 років Пазоліні мав близько 30 судових справ. За життя він був кіноіконою.
Фільмографія
- Режисер
| Рік | Оригінальна назва | Українська назва | Нотатки |
|---|---|---|---|
| 1961 | Accattone | Аккатоне | |
| 1962 | Mamma Roma | Мама Рома | |
| 1963 | Ro.Go.Pa.G. | РоГоПаГ | Новела Овечий сир |
| 1964 | Il vangelo secondo Matteo | Євангеліє від Матвія | |
| 1966 | Uccellacci e uccellini | Птахи великі і малі | |
| 1967 | Le streghe | Відьми | Епізод Земля, побачена з Місяця |
| 1967 | Edipo re | Цар Едіп | |
| 1968 | Teorema | Теорема | Роман Пазоліні Теорема також був опублікований 1968. |
| 1969 | Amore e rabbia | Любов і лють | Епізод З паперовою квіткою |
| 1969 | Porcile | Свинарник | |
| 1969 | Medea | Медея | |
| 1971 | Il Decameron | Декамерон | В основу фільму покладений роман Джованні Бокачо Декамерон. |
| 1972 | I Racconti di Canterbury | Кентерберійські оповідання | |
| 1974 | Il fiore delle Mille e una Notte | Квітка тисячі й однієї ночі | |
| 1975 | Salò o le 120 giornate di Sodoma | Сало, або 120 днів Содому |
Погляди
Митець крайніх лівих поглядів, Пазоліні протистояв комерціалізації кіна і став чимось на зразок духовного учителя для цілого кінопокоління. Він намагався «реабілітувати фізичну реальність людської плоті на екрані в її художньому і філософському аспектах, вважаючи неприпустимим віддавати цю сферу на відкуп комерційному кіно» (Валерій Босенко).
Смерть
2 листопада 1975 року П'єра Паоло Пазоліні було убито неподалік від Рима за й досі нез'ясованих обставин. Слідством було встановлено, що убивцею Пазоліні був сімнадцятилітній гомосексуал, чи то його коханець, чи то звичайний повія.
Однак, незважаючи на висновки слідства та рішення суду, багато хто припускає в убивстві Пазоліні політичні мотиви, знаходячи тому різні непрямі підтвердження.
Існують й інші версії, зокрема не дуже популярна серед дослідників версія близького друга Пазоліні художника Джузеппе Дзігаіни, згідно з якою Пазоліні сам зрежисував власне вбивство, зробивши свій останній творчий жест — продумане самогубство, довівши до крайності власний міф про жертвопринесення.
Особисте життя
У 1963 році Пазоліні зустрів «велику любов свого життя», п'ятнадцятирічного Нінетто Даволі, якого він пізніше зняв у своєму фільмі 1966 року «Uccellacci e uccellini» (буквально «Птахи великі й малі», але перекладеному на англійську мову як «Яструби і горобці»). Пазоліні став наставником і другом юнака. «Хоча їхні сексуальні відносини тривали всього кілька років, Нінетто продовжував жити з Пазоліні і був його постійним компаньйоном, а також з'являвся ще в шести фільмах Пазоліні».
Книги
- «Вірші в Казарсі» (Poesie a Casarsa. Bologna: Libreria Antiquaria, 1942)
- «Відчайдухи» (або «Шпана»: Ragazzi di vita. Milano: Garzanti , 1955)
- «Попіл Грамші» (Le ceneri di Gramsci. Milano: Garzanti, 1957)
- «Жорстоке життя» (Una vita violenta. Milano: Garzanti, 1959)
- «Аккатоне», кіносценарій (Accattone. Roma: FM (poi in: All dagli occhi azzurri), 1961)
- «Релігія —мого часу» (La religione del mio tempo. Milano: Garzanti, 1961)
- «Теорема» (Teorema. Milano: Garzanti, 1968)
Нагороди та номінації
- Премія «Срібна стрічка» (1965): Найкращий режисер («Євангеліє від Матвія»)
Переможець в категоріях: Найкращий сценарій 1958 — «Молоді чоловіки»
Велика спеціальна премія журі 1974 — «Квітка тисячі й однієї ночі».
Переможець в категоріях: Золотий ведмідь 1972 — «Кентерберійські оповідання»
Особлива премія журі 1971 — «Декамерон».
Переможець в категоріях: Спеціальна премія 1964 — «Євангеліє від Матвія».
Примітки
- Ireland, Doug (4 серпня 2005). Restoring Pasolini. L.A. Weekly. Процитовано 6 лютого 2019.
Посилання
- П'єр Паоло Пазоліні на сайті IMDb (англ.)
- Роман Піщалов. П'єр Паоло Пазоліні та його фільм «Сало: 120 днів Содому» (2003)
- Леся Прокопенко. Культ тілесності у фільмах Пазоліні (2007)
- (рос.)
- Галерея фотографій П'єра Паоло Пазоліні(рос.)
Література та джерела
Видання творів
- П'єр Паоло Пазоліні. Нафта: роман / Пер. з іт. — Харків: «Фоліо», 2014. — 700 с.
- Пьер Паоло Пазолини. Избранное. — Москва: «Молодая гвардия», 1984.(рос.)
- Пьер Паоло Пазолини. Теорема: сценарии, роман, повесть, рассказы, статьи, эссе, интервью. / Сост. Н. Ставровская. — Москва: «Ладомир», 2000. — 671 с.(рос.)
- Пьер Паоло Пазолини. Шпана (Ragazzi di vita). — Москва: «Глагол», 2006. — 320 с.(рос.)
- Пьер Паоло Пазолини. Компартия — молодёжи! — Свободное марксистское издательство, 2008.— 64 с.(рос.)
- Пьер Паоло Пазолини. Неверная заря: стихотворения. / Пер. и вступ. статья А. Ткаченко-Гастев. — СПб.: Своё издательство, 2013. — 96 с.(рос.)
Про нього
- Э. Сичилиано. Жизнь Пазолини. — СПб. : Лимбусс Пресс, ООО «Издательство К. Тублина», 2012. — 715 с. — .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Pao lo Pazoli ni ital Pier Paolo Pasolini 5 bereznya 1922 Bolonya 2 listopada 1975 italijskij pismennik scenarist kinorezhiser P yer Paolo PazoliniPier Paolo PasoliniIm ya pri narodzhenniP yer Paolo PazoliniData narodzhennya5 bereznya 1922 1922 03 05 Misce narodzhennyaBolonya ItaliyaData smerti2 listopada 1975 1975 11 02 53 roki Misce smertiOstiya pid Rimom ItaliyaNacionalnistitaliyecGromadyanstvo ItaliyaKonfesiyaateyistProfesiyapismennik kinorezhiser scenaristAlma materd i Bolonskij universitetRoki aktivnosti1937 1975Napryamneorealizm modernizmIMDbID 0001596AvtografNagorodi ta premiyipremiya Viaredzho Priz za najkrashij scenarij Kannskij kinofestival Gran pri Kannskogo kinofestivalyu Sribna strichka za najkrashu rezhisuru Q16156319 d Kinema Dzyumpo premiya San Zhordi dlya kinematografa Gran pri zhuri Venecijskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu 1964 Sribna strichka 1965 Sribnij vedmid 1971 Sribnij vedmid 1971 Vislovlyuvannya u Vikicitatah P yer Paolo Pazolini u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 5 bereznya 1922 roku v Bolonyi Mati prosta selyanka batko predstavnik italijskogo aristokratichnogo rodu Batko z rodinoyu ne zhiv i Pazolini z matir yu zaznali znachnoyi materialnoyi skruti Poetichna tvorchist Pazolini vvazhayetsya odnim z najvidomishih suchasnih italijskih poetiv Vin pochav pisati virshi u 17 a v 19 yih vzhe drukuvali Pislya zakinchennya Bolonskogo universitetu vikladav literaturu i movu u Friuli a 1942 roku vidav pershu zbirku virshiv zgodom pishe i vidaye poeziyu romani teoretichni praci vistupaye yak kinoscenarist Kar yera vikladacha ne sklalas U 1957 roci jogo zbirka virshiv Popil Gramshi otrimala premiyu Viaredzho Piznishe koli Pazolini podavsya v kinematograf vin stvoryuvatime kinostrichki za vidomimi literaturnimi tvorami sered yakih Kenterberijski opovidannya Dekameron Car Edip Medeya Yevangeliye vid Matviya tosho Deyaki strichki stvoreni za romanami samogo Pazolini Virshi Pazolini vhodyat do shkilnoyi programi v Italiyi Kino Pazolini nalezhit blizko 15 scenariyiv filmiv sered yakih Kistlyava kuma Bernardo Bertoluchchi i Nochi Kabiriyi Federiko Fellini Yak rezhiser debyutuvav 1961 roku filmom Akkatone ekranizaciyeyu vlasnogo romanu pro zhittya rimskih netriv Nastupnogo roku 1962 go znimaye Mamu Romu Pershi roboti rezhisera ce tvorche pereosmislennya neorealizmu Pazolini doslidzhuye zhittya i psihologiyu italijskih marginaliv do yakih nalezhav i sam lyudej suspilnogo dna vpershe vivivshi na ekran yihnyu svoyeridnu movu i kulturu Vin na toj chas idealistichno uyavlyav sho talanoviti i energijni yunaki pererostut suspilni i vlasni nedoliki i zminyat vazhku i zhorstoku realnist Cogo ne stalosya i cherez dekilka rokiv Pazolini girko zauvazhiv sho chim bilshe vin zhive na sviti tim menshe virit v lyudstvo V podalshih kinorobotah za dramaturgijnu osnovu vikoristovuvav perevazhno klasichni tvori Yevangeliye vid Matviya 1964 Car Edip 1967 Dekameron 1970 Kenterberijski opovidannya 1972 Medeya 1969 Salo abo 120 dniv Sodomu 1975 Vlasne nini vsi roboti rezhisera bezperechna klasika kina Dodamo do vzhe nazvanih takozh Ptahi veliki i mali 1965 Teorema 1968 Svinarnik 1969 Kvitka tisyachi j odniyeyi nochi 1974 Do kinorezhisera zi skandalnoyu slavoyu potyagli ruki zhovta presa i nenazherliva pop kultura Vin buv postijnim ob yektom peresudiv plitok skandalnoyi hroniki bo i sam davav dlya cogo bagato privodiv Zhurnalisti pidrahuvali sho za period u 20 rokiv Pazolini mav blizko 30 sudovih sprav Za zhittya vin buv kinoikonoyu FilmografiyaRezhiser Rik Originalna nazva Ukrayinska nazva Notatki 1961 Accattone Akkatone 1962 Mamma Roma Mama Roma 1963 Ro Go Pa G RoGoPaG Novela Ovechij sir 1964 Il vangelo secondo Matteo Yevangeliye vid Matviya 1966 Uccellacci e uccellini Ptahi veliki i mali 1967 Le streghe Vidmi Epizod Zemlya pobachena z Misyacya 1967 Edipo re Car Edip 1968 Teorema Teorema Roman Pazolini Teorema takozh buv opublikovanij 1968 1969 Amore e rabbia Lyubov i lyut Epizod Z paperovoyu kvitkoyu 1969 Porcile Svinarnik 1969 Medea Medeya 1971 Il Decameron Dekameron V osnovu filmu pokladenij roman Dzhovanni Bokacho Dekameron 1972 I Racconti di Canterbury Kenterberijski opovidannya 1974 Il fiore delle Mille e una Notte Kvitka tisyachi j odniyeyi nochi 1975 Salo o le 120 giornate di Sodoma Salo abo 120 dniv SodomuPoglyadiMitec krajnih livih poglyadiv Pazolini protistoyav komercializaciyi kina i stav chimos na zrazok duhovnogo uchitelya dlya cilogo kinopokolinnya Vin namagavsya reabilituvati fizichnu realnist lyudskoyi ploti na ekrani v yiyi hudozhnomu i filosofskomu aspektah vvazhayuchi nepripustimim viddavati cyu sferu na vidkup komercijnomu kino Valerij Bosenko Smert2 listopada 1975 roku P yera Paolo Pazolini bulo ubito nepodalik vid Rima za j dosi nez yasovanih obstavin Slidstvom bulo vstanovleno sho ubivceyu Pazolini buv simnadcyatilitnij gomoseksual chi to jogo kohanec chi to zvichajnij poviya Odnak nezvazhayuchi na visnovki slidstva ta rishennya sudu bagato hto pripuskaye v ubivstvi Pazolini politichni motivi znahodyachi tomu rizni nepryami pidtverdzhennya Isnuyut j inshi versiyi zokrema ne duzhe populyarna sered doslidnikiv versiya blizkogo druga Pazolini hudozhnika Dzhuzeppe Dzigaini zgidno z yakoyu Pazolini sam zrezhisuvav vlasne vbivstvo zrobivshi svij ostannij tvorchij zhest produmane samogubstvo dovivshi do krajnosti vlasnij mif pro zhertvoprinesennya Osobiste zhittyaU 1963 roci Pazolini zustriv veliku lyubov svogo zhittya p yatnadcyatirichnogo Ninetto Davoli yakogo vin piznishe znyav u svoyemu filmi 1966 roku Uccellacci e uccellini bukvalno Ptahi veliki j mali ale perekladenomu na anglijsku movu yak Yastrubi i gorobci Pazolini stav nastavnikom i drugom yunaka Hocha yihni seksualni vidnosini trivali vsogo kilka rokiv Ninetto prodovzhuvav zhiti z Pazolini i buv jogo postijnim kompanjonom a takozh z yavlyavsya she v shesti filmah Pazolini Knigi Virshi v Kazarsi Poesie a Casarsa Bologna Libreria Antiquaria 1942 Vidchajduhi abo Shpana Ragazzi di vita Milano Garzanti 1955 Popil Gramshi Le ceneri di Gramsci Milano Garzanti 1957 Zhorstoke zhittya Una vita violenta Milano Garzanti 1959 Akkatone kinoscenarij Accattone Roma FM poi in All dagli occhi azzurri 1961 Religiya mogo chasu La religione del mio tempo Milano Garzanti 1961 Teorema Teorema Milano Garzanti 1968 Nagorodi ta nominaciyiPremiya Sribna strichka 1965 Najkrashij rezhiser Yevangeliye vid Matviya Kannskij kinofestival Peremozhec v kategoriyah Najkrashij scenarij 1958 Molodi choloviki Velika specialna premiya zhuri 1974 Kvitka tisyachi j odniyeyi nochi Berlinskij kinofestival Peremozhec v kategoriyah Zolotij vedmid 1972 Kenterberijski opovidannya Osobliva premiya zhuri 1971 Dekameron Venecijskij kinofestival Peremozhec v kategoriyah Specialna premiya 1964 Yevangeliye vid Matviya PrimitkiIreland Doug 4 serpnya 2005 Restoring Pasolini L A Weekly Procitovano 6 lyutogo 2019 PosilannyaP yer Paolo Pazolini na sajti IMDb angl Roman Pishalov P yer Paolo Pazolini ta jogo film Salo 120 dniv Sodomu 2003 Lesya Prokopenko Kult tilesnosti u filmah Pazolini 2007 ros Galereya fotografij P yera Paolo Pazolini ros Literatura ta dzherelaVidannya tvoriv P yer Paolo Pazolini Nafta roman Per z it Harkiv Folio 2014 700 s Per Paolo Pazolini Izbrannoe Moskva Molodaya gvardiya 1984 ros Per Paolo Pazolini Teorema scenarii roman povest rasskazy stati esse intervyu Sost N Stavrovskaya Moskva Ladomir 2000 671 s ros Per Paolo Pazolini Shpana Ragazzi di vita Moskva Glagol 2006 320 s ros Per Paolo Pazolini Kompartiya molodyozhi Svobodnoe marksistskoe izdatelstvo 2008 64 s ros Per Paolo Pazolini Nevernaya zarya stihotvoreniya Per i vstup statya A Tkachenko Gastev SPb Svoyo izdatelstvo 2013 96 s ros Pro nogo E Sichiliano Zhizn Pazolini SPb Limbuss Press OOO Izdatelstvo K Tublina 2012 715 s ISBN 978 5 8370 0548 0 ros