Артур Флепс (рум. Artur Martin Phleps; 29 листопада 1881, Біртхельм, нині Біертан, Трансильванія — 21 вересня 1944, на північ від Арада, Трансильванія) — СС-обергруппенфюрер і генерал військ СС. Раніше — підполковник армії Австро-Угорщини, генерал-лейтенант армії Румунії.
Артур Флепс | |
---|---|
рум. Artur Martin Phleps | |
Народження | 29 листопада 1881 Б'єртан, Сібіу, Румунія |
Смерть | 21 вересня 1944 (62 роки) Арад, Румунія[1] невідомо |
Країна | Румунія |
Приналежність | Австро-Угорщина Румунія Третій Рейх СС |
Звання | Обергруппенфюрер СС |
Командування | 7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген» 5-й гірський корпус СС |
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна |
Нагороди | |
Артур Флепс у Вікісховищі |
Біографія
Сім'я
Народився в сім'ї фольксдойче — німців, що іммігрували з Сілезії (тоді входила до складу Німеччини) в Австро-Угорщину і оселилися в Трансильванії. Його батько був окружним і комунальним лікарем в Біртхельме, брат, Герман (1876-1964), був професором археології та стародавньої історії.
Здобув освіту в реальному училищі в Германштадті (нині Сібіу).
Служба в армії Австро-Угорщини
З 1896 навчався в піхотній кадетській школі в Пресбурзі (нині Братислава), яке закінчив в 1900 з відзнакою. 18 серпня 1900 прийняв присягу (ця церемонія регулярно проходила в день народження імператора Франца Йосифа) і вступив на службу в 3-й тірольський єгерський полк. З 1901 — лейтенант. У 1902-1905 служив в 11-му угорському єгерському батальйоні. У 1905-1907 навчався у Військовій академії у Відні, яку успішно закінчив і отримав звання обер-лейтенанта. Служив в 11-му єгерському батальйоні, 1 травня 1908 зарахований до Генерального штабу і призначений в 32-гу піхотну дивізію, що знаходилася в Будапешті. Як і багато офіцерів багатонаціональної Австро-Угорської монархії знав кілька мов — німецьку, угорську, румунську, італійську, французьку. Напередодні Першої світової війни був ад'ютантом генерал-губернатора Боснії і Герцеговини фельдмаршал-лейтенанта Оскара Потіорека.
Під час Першої світової війни був штабним офіцером в 32-ї піхотної дивізії, армійській групі Рора, 10-ї армії. З 1916 був начальником штабу 72-ї піхотної дивізії. Проходив службу на різних фронтах — в Галичині та Сербії, в північних Карпатах, в Трансильванії і на річці Ізонцо (на італійському фронті). З 1 листопада 1918 — підполковник.
Служба в румунській армії
Після закінчення війни батьківщина Флепса — Трансильванія — увійшла до складу Румунії. Флепс, ще в листопаді 1918 вступив до складу антикомуністичного добровольчого корпусу, взяв участь в боях проти військ Угорської республіки, які намагалися повернути контроль над Трансильванією. Його ініціативні дії сприяли успіху румунських військ. Незважаючи на це, він постав за проявлене свавілля перед румунським військовим судом, але був повністю виправданий і в 1919 вступив до лав збройних сил Румунії.
- З 1919 — начальник штабу 16-ї румунської дивізії.
- 15 травня 1923 був переведений в Генеральний штаб.
- З 1 квітня 1929 — командир 23-го кавалерійського полку каларашів.
- З 1 квітня 1930 — командир бригади, розквартированої в Констанці.
- З вересня 1930 — командир 1-ї гірськострілецької бригади (Сіная).
- У 1935 — інспектор поповнень 5-го територіального командування.
- З 5 червня 1935 — командир 12-ї піхотної дивізії (Південна Бессарабія).
- З 13 жовтня 1936 — командир 21-ї піхотної дивізії (Південна Молдова).
- З 1 листопада 1937 — командир гірськострілецького корпусу, елітних військ румунської армії.
- З 1939 — генерал-лейтенант.
- 6 серпня 1940 — зарахований в резерв.
Служба в СС
Після нападу Німеччини на СССР Флепс звернувся з проханням про вступ до лав німецьких СС (отримав № 401 214). Погодився з прийняттям зі зниженням в чині.
- З 30 червня 1941 — Оберфюрер СС.
- З 30 листопада 1941 — бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС.
- З 20 квітня 1942 — групенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС.
- З 21 червня 1943 — обергрупенфюрер СС і генерал військ СС.
Служив у штабі дивізії СС «Вікінг», спочатку під материнським прізвищем Шольц. Уже в липні 1941 року прийняв командування над полком «Вестланд», а потім над «бойовою групою Шольц» в складі дивізії «Вікінг», відзначився при форсуванні німецькими військами Дніпра.
1 лютого 1942 був призначений (вже під своїм прізвищем) командиром дивізії СС «Принц Ойген», сформованої в основному з фольксдойче з Хорватії, Сербії, Угорщини та Румунії (в тому числі і його земляків із Трансильванії), керував її формуванням. Був популярним серед підлеглих, які називали його «Тато Флепс». Дивізія під його командуванням брала активну участь в боротьбі проти югославських партизан, піддаючи при цьому жорстоким репресіям мирне населення. 4 липня 1943 за успішні антипартизанські дії Флепс був нагороджений Лицарським Залізним хрестом і призначений командиром 5-го гірськострілецького корпусу СС, яким залишався до кінця життя. До складу корпусу входили дивізія «Прінц Ойген», 13-а гірськострілецька дивізія СС «Ханджар», ряд частин вермахту.
Після виходу з війни Італії Флепс керував роззброєнням італійського армійського корпусу. Основним його завданням як командира корпусу продовжувала бути антипартизанська війна. Після того, як Румунія 23 серпня 1944 перейшла на бік СССР, Флепса було доручено очолити оборону проти наступаючої Червоної Армії в Трансильванії і Банаті і прикривати відступ німецьких військ. З 16 до 18 вересня 1944 одночасно, був вищим керівником СС і поліції в Семиградді (Трансильванії).
Загибель
У вересні 1944, прямуючи у службових справах на автомобілі разом з ад'ютантом і водієм в Арад, був узятий в полон військами СРСР. Існує інформація, що під час допиту почався наліт німецької авіації, після чого Флепс був негайно застрелений через побоювання, що він спробує втекти. Був похований місцевими жителями. Німецьке військове керівництво, не маючи відомостей про долю Флепса, запідозрило його в дезертирстві, тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер навіть віддав наказ про його арешт. Достовірні дані надійшли лише після того, як угорська пошукова група виявила його Лицарський Залізний хрест і встановила обставини загибелі.
Посмертно 21 листопада 1944 він був нагороджений Дубовим листям до Лицарського Залізного хреста. 13-й гірськострілецький полк СС в складі дивізії «Принц Ойген» отримав назву «Артур Флепс».
Нагороди
- Ювілейний хрест (1908)
- (Пам'ятний хрест 1912/13)
Перша світова війна
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- в бронзі з військовою відзнакою і мечами (13 жовтня 1914)
- в сріблі з військовою відзнакою (15 березня 1916)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (3 липня 1915)
- 2-го класу з військовою відзнакою (23 жовтня 1915)
- Залізний хрест 2-го класу (27 січня 1917)
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (24 або 30 квітня 1917)
- Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест з військовою відзнакою і мечами (8 або 23 липня 19 18)
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою — за поранення, одержане 19 серпня 1914 року.
Міжвоєнний період
- Пам'ятний хрест про війну 1916—1918
- Орден Зірки Румунії
- офіцерський хрест з мечами (12 березня 1920)
- командорський хрест (28 лютого 1933)
- Орден Корони Румунії
- командорський хрест (1 січня 1927)
- великий офіцерський хрест з мечами (10 травня 1939)
- (1 березня 1928)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- 2-го класу (1933)
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го класу із зіркою (26 квітня 1934)
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (10 липня 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (26 липня 1941)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (12 вересня 1942)
- Штурмовий піхотний знак в бронзі (7 січня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (4 липня 1943)
- Дубове листя (№ 670; 24 листопада 1944) — нагороджений посмертно; Генріх Гіммлер передав нагороду синові Флепса, оберштурмфюреру СС Райнгарду Флепсу.
- Німецький хрест в золоті (20 червня 1944)
- 1-го класу (Хорватія)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118742264 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Ein Leben für die Heimat. Porträt unseres Kommandierenden Generals SS-Obergruppenführer und General der Waffen-SS Artur Phleps
- Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945, Podzun-Pallas, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
- Roland Kaltenegger: Totenkopf und Edelweiß — General Artur Phleps und die südosteuropäischen Gebirgstruppen der Waffen-SS 1942—1945, ARES Verlag (2008), ISBN 978-3902475572
Посилання
- Artur Phleps aus der Reihe Die totgeschwiegene Dimension /Kritische Blätter zur Geschichtsforschung und Ideologie von Klaus Popa [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Volksdeutsche Manipuliermasse in der SS-Division «Prinz Eugen» [ 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
- (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artur Fleps rum Artur Martin Phleps 29 listopada 1881 Birthelm nini Biertan Transilvaniya 21 veresnya 1944 na pivnich vid Arada Transilvaniya SS obergruppenfyurer i general vijsk SS Ranishe pidpolkovnik armiyi Avstro Ugorshini general lejtenant armiyi Rumuniyi Artur Flepsrum Artur Martin PhlepsNarodzhennya29 listopada 1881 1881 11 29 B yertan Sibiu RumuniyaSmert21 veresnya 1944 1944 09 21 62 roki Arad Rumuniya 1 nevidomoKrayina RumuniyaPrinalezhnistAvstro Ugorshina Rumuniya Tretij Rejh SSZvannya Obergruppenfyurer SSKomanduvannya7 ma dobrovolcha girska diviziya SS Princ Ojgen 5 j girskij korpus SSVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Yuvilejnij hrest Pam yatnij hrest 1912 13 Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Pochesnij znak Avstrijskogo Chervonogo Hresta Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler oficerskogo hresta ordena Franca Josifa Medal za 1 poranennya Avstro Ugorshina Pam yatnij hrest pro vijnu 1916 1918 Komandor ordena Zirki Rumuniyi Oficer ordena Zirki Rumuniyi Velikij oficer ordena Koroni Rumuniyi Komandorskij Hrest ordena Koroni Rumuniyi Pam yatna vijskova medal Avstriya Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zolotij nimeckij hrest Vijskovij orden Zaliznogo trilisnika Shturmovij pihotnij znak v bronzi Artur Fleps u VikishovishiBiografiyaSim ya Narodivsya v sim yi folksdojche nimciv sho immigruvali z Sileziyi todi vhodila do skladu Nimechchini v Avstro Ugorshinu i oselilisya v Transilvaniyi Jogo batko buv okruzhnim i komunalnim likarem v Birthelme brat German 1876 1964 buv profesorom arheologiyi ta starodavnoyi istoriyi Zdobuv osvitu v realnomu uchilishi v Germanshtadti nini Sibiu Batkivshina Flepsa suchasna Transilvaniya Sluzhba v armiyi Avstro Ugorshini Z 1896 navchavsya v pihotnij kadetskij shkoli v Presburzi nini Bratislava yake zakinchiv v 1900 z vidznakoyu 18 serpnya 1900 prijnyav prisyagu cya ceremoniya regulyarno prohodila v den narodzhennya imperatora Franca Josifa i vstupiv na sluzhbu v 3 j tirolskij yegerskij polk Z 1901 lejtenant U 1902 1905 sluzhiv v 11 mu ugorskomu yegerskomu bataljoni U 1905 1907 navchavsya u Vijskovij akademiyi u Vidni yaku uspishno zakinchiv i otrimav zvannya ober lejtenanta Sluzhiv v 11 mu yegerskomu bataljoni 1 travnya 1908 zarahovanij do Generalnogo shtabu i priznachenij v 32 gu pihotnu diviziyu sho znahodilasya v Budapeshti Yak i bagato oficeriv bagatonacionalnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi znav kilka mov nimecku ugorsku rumunsku italijsku francuzku Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni buv ad yutantom general gubernatora Bosniyi i Gercegovini feldmarshal lejtenanta Oskara Potioreka Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv shtabnim oficerom v 32 yi pihotnoyi diviziyi armijskij grupi Rora 10 yi armiyi Z 1916 buv nachalnikom shtabu 72 yi pihotnoyi diviziyi Prohodiv sluzhbu na riznih frontah v Galichini ta Serbiyi v pivnichnih Karpatah v Transilvaniyi i na richci Izonco na italijskomu fronti Z 1 listopada 1918 pidpolkovnik Sluzhba v rumunskij armiyi Pislya zakinchennya vijni batkivshina Flepsa Transilvaniya uvijshla do skladu Rumuniyi Fleps she v listopadi 1918 vstupiv do skladu antikomunistichnogo dobrovolchogo korpusu vzyav uchast v boyah proti vijsk Ugorskoyi respubliki yaki namagalisya povernuti kontrol nad Transilvaniyeyu Jogo iniciativni diyi spriyali uspihu rumunskih vijsk Nezvazhayuchi na ce vin postav za proyavlene svavillya pered rumunskim vijskovim sudom ale buv povnistyu vipravdanij i v 1919 vstupiv do lav zbrojnih sil Rumuniyi Z 1919 nachalnik shtabu 16 yi rumunskoyi diviziyi 15 travnya 1923 buv perevedenij v Generalnij shtab Z 1 kvitnya 1929 komandir 23 go kavalerijskogo polku kalarashiv Z 1 kvitnya 1930 komandir brigadi rozkvartirovanoyi v Konstanci Z veresnya 1930 komandir 1 yi girskostrileckoyi brigadi Sinaya U 1935 inspektor popovnen 5 go teritorialnogo komanduvannya Z 5 chervnya 1935 komandir 12 yi pihotnoyi diviziyi Pivdenna Bessarabiya Z 13 zhovtnya 1936 komandir 21 yi pihotnoyi diviziyi Pivdenna Moldova Z 1 listopada 1937 komandir girskostrileckogo korpusu elitnih vijsk rumunskoyi armiyi Z 1939 general lejtenant 6 serpnya 1940 zarahovanij v rezerv Sluzhba v SS Pislya napadu Nimechchini na SSSR Fleps zvernuvsya z prohannyam pro vstup do lav nimeckih SS otrimav 401 214 Pogodivsya z prijnyattyam zi znizhennyam v chini Z 30 chervnya 1941 Oberfyurer SS Z 30 listopada 1941 brigadefyurer SS i general major vijsk SS Z 20 kvitnya 1942 grupenfyurer SS i general lejtenant vijsk SS Z 21 chervnya 1943 obergrupenfyurer SS i general vijsk SS Sluzhiv u shtabi diviziyi SS Viking spochatku pid materinskim prizvishem Sholc Uzhe v lipni 1941 roku prijnyav komanduvannya nad polkom Vestland a potim nad bojovoyu grupoyu Sholc v skladi diviziyi Viking vidznachivsya pri forsuvanni nimeckimi vijskami Dnipra 1 lyutogo 1942 buv priznachenij vzhe pid svoyim prizvishem komandirom diviziyi SS Princ Ojgen sformovanoyi v osnovnomu z folksdojche z Horvatiyi Serbiyi Ugorshini ta Rumuniyi v tomu chisli i jogo zemlyakiv iz Transilvaniyi keruvav yiyi formuvannyam Buv populyarnim sered pidleglih yaki nazivali jogo Tato Fleps Diviziya pid jogo komanduvannyam brala aktivnu uchast v borotbi proti yugoslavskih partizan piddayuchi pri comu zhorstokim represiyam mirne naselennya 4 lipnya 1943 za uspishni antipartizanski diyi Fleps buv nagorodzhenij Licarskim Zaliznim hrestom i priznachenij komandirom 5 go girskostrileckogo korpusu SS yakim zalishavsya do kincya zhittya Do skladu korpusu vhodili diviziya Princ Ojgen 13 a girskostrilecka diviziya SS Handzhar ryad chastin vermahtu Pislya vihodu z vijni Italiyi Fleps keruvav rozzbroyennyam italijskogo armijskogo korpusu Osnovnim jogo zavdannyam yak komandira korpusu prodovzhuvala buti antipartizanska vijna Pislya togo yak Rumuniya 23 serpnya 1944 perejshla na bik SSSR Flepsa bulo dorucheno ocholiti oboronu proti nastupayuchoyi Chervonoyi Armiyi v Transilvaniyi i Banati i prikrivati vidstup nimeckih vijsk Z 16 do 18 veresnya 1944 odnochasno buv vishim kerivnikom SS i policiyi v Semigraddi Transilvaniyi Zagibel U veresni 1944 pryamuyuchi u sluzhbovih spravah na avtomobili razom z ad yutantom i vodiyem v Arad buv uzyatij v polon vijskami SRSR Isnuye informaciya sho pid chas dopitu pochavsya nalit nimeckoyi aviaciyi pislya chogo Fleps buv negajno zastrelenij cherez poboyuvannya sho vin sprobuye vtekti Buv pohovanij miscevimi zhitelyami Nimecke vijskove kerivnictvo ne mayuchi vidomostej pro dolyu Flepsa zapidozrilo jogo v dezertirstvi tomu rejhsfyurer SS Genrih Gimmler navit viddav nakaz pro jogo aresht Dostovirni dani nadijshli lishe pislya togo yak ugorska poshukova grupa viyavila jogo Licarskij Zaliznij hrest i vstanovila obstavini zagibeli Posmertno 21 listopada 1944 vin buv nagorodzhenij Dubovim listyam do Licarskogo Zaliznogo hresta 13 j girskostrileckij polk SS v skladi diviziyi Princ Ojgen otrimav nazvu Artur Fleps NagorodiYuvilejnij hrest 1908 Pam yatnij hrest 1912 13 Persha svitova vijna Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina v bronzi z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 13 zhovtnya 1914 v sribli z vijskovoyu vidznakoyu 15 bereznya 1916 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 3 lipnya 1915 2 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 23 zhovtnya 1915 Zaliznij hrest 2 go klasu 27 sichnya 1917 Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 24 abo 30 kvitnya 1917 Orden Franca Josifa oficerskij hrest z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 8 abo 23 lipnya 19 18 Medal Za poranennya Avstro Ugorshina z odniyeyu smugoyu za poranennya oderzhane 19 serpnya 1914 roku Mizhvoyennij period Pam yatnij hrest pro vijnu 1916 1918 Orden Zirki Rumuniyi oficerskij hrest z mechami 12 bereznya 1920 komandorskij hrest 28 lyutogo 1933 Orden Koroni Rumuniyi komandorskij hrest 1 sichnya 1927 velikij oficerskij hrest z mechami 10 travnya 1939 1 bereznya 1928 Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechami 2 go klasu 1933 Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya 2 go klasu iz zirkoyu 26 kvitnya 1934 Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 10 lipnya 1941 Zaliznij hrest 1 go klasu 26 lipnya 1941 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 12 veresnya 1942 Shturmovij pihotnij znak v bronzi 7 sichnya 1943 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam Licarskij hrest 4 lipnya 1943 Dubove listya 670 24 listopada 1944 nagorodzhenij posmertno Genrih Gimmler peredav nagorodu sinovi Flepsa obershturmfyureru SS Rajngardu Flepsu Nimeckij hrest v zoloti 20 chervnya 1944 1 go klasu Horvatiya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118742264 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaEin Leben fur die Heimat Portrat unseres Kommandierenden Generals SS Obergruppenfuhrer und General der Waffen SS Artur Phleps Walther Peer Fellgiebel Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Podzun Pallas Friedburg 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Roland Kaltenegger Totenkopf und Edelweiss General Artur Phleps und die sudosteuropaischen Gebirgstruppen der Waffen SS 1942 1945 ARES Verlag 2008 ISBN 978 3902475572PosilannyaArtur Phleps aus der Reihe Die totgeschwiegene Dimension Kritische Blatter zur Geschichtsforschung und Ideologie von Klaus Popa 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Volksdeutsche Manipuliermasse in der SS Division Prinz Eugen 30 sichnya 2010 u Wayback Machine nim