Шенгавіт — археологічна пам'ятка, за якою куро-аракська культура отримала іншу назву. Знаходиться в південно-західній частині міста Єревана у міській місцині Шенгавіт, на лівому березі річки Раздан.
Одна з найвизначних археологічних пам'яток Вірменії періоду ранньої бронзової доби.
Розкопки проведено у 1936-38 роках під керівництвом Євгена Байбурдяна з археологами С. Сардаряном й А. Симоняном. У 1958-83 роках розкопки продовжила експедиція Єреванського держуніверситета під керівництвом Сандро Сандраяна. З 2000 року розкопки ведуться під керівництвом руководством Симоняна.
Пам'ятка
Представляє собою пагорб площею у 6 га, що височить над річкою Раздан на 30 м.
Пам'ятка складається з чотирьох культурних шарів з різницею у 4 метри:
- 1 шар - пізня новокам'яна доба (3500-3000 роки до Р.Х.),
- 2 шар - рання мідна доба (3000-2700 роки до Р.Х.),
- 3 шар - середня мідна доба (2600-2300 роки до Р.Х.),
- 4 шар - пізня мідна доба (2300-2000 роки до Р.Х.).
Поселення оточували стіни циклопичної кладки з вежами. Під стіною був знайдений викладений плитками підземний хід, що веде до річки Раздан.
Розкопано житла і господарські приміщення без конкретного планування, з безладним розташуванням і кривими проходами. Був відкритий склеп. Мешканці Шенгавіта жили у колоподібних, діаметром в 6-8 м оселях і в прилеглих до них прямокутних прибудовах. Був виявлений зал довжиною близько 12-13 метрів і шириною 8 метрів.
Господарство
Поселення Шенгавіт мало невичерпні джерела їжі та води з річки Раздан. Річка мала греблі, внаслідок чого утворилися штучні озера, де і жили велике різномаїття риб, у тому числі озерних. Шенгавіт визначний сховищами збіжжя. Так тут було розкопане сховище зерна, що розміщувало близько 4 тонн крупи, що могло прогодувати тисячу осіб протягом року.
На території також виявили велику кількість списів й мотик, зроблених з кісток козлів та вівців, що свідчить про розвинене тваринництво. Наявність викопний говорить про те, що жителі Шенгавіта вели осілий спосіб життя, займалися землеробством, особливо переробкою зернових культур. На території були виявлені залишки паленої пшениці.
Вироби
Особливо визначні базальтові вироби і кам'яні знаряддя для подрібнення пшениці.
Виявлено щось схоже на трон, на якому могли сидіти двоє людей, зокрема господар й господиня будинку.
Були виявлені 33 наконечника, що свідчити про не мирний спосіб життя часу існування поселення.
Знайдені безліч прикрас, зокрема статуеток, дві з яких з зображенням чоловіка, що може призвести до коригування твердження про панування тоді матріархату. Також знайдені артефакти з міді та бронзи.
Глеки
Шенгавітська кераміка всередині червона або сіра, зовні чорна, жовтувато-каштанова, полірована (часто до блиску металу), прикрашена геометричним орнаментом. Були знайдені також підковоподібні п'єдестали з головками биків, ритуальні вогнища з глини, а також знаряддя і прикраси з металу (міді, бронзи).
Про це свідчить датується 2-1 тисячоріччя до Р.Х. археологічний матеріал, виявлений з знаходяться в різних районах Єревана (Аван, , , , , , Кармир-Блур) найдавніших поселень і могильників.
Історична доля Шенгавіту
Шенгавітське поселення, яке існувало протягом більше 2000 років, з невідомих причин припинило існування. Однак життя на території сучасного Єревана тривало.
Розташоване у межах Єревана, Шенгавитське поселення з культурою ранньої бронзи тотожнє з поселеннями 4-2 тисячоріччя до Р.Х. з розкопаними в ранніх шарах відомих міст Стародавнього світу: Еріду (співзвучно урартському місту на місці Єревана - Еребуні, з взаємозаміною "ду"-"бу"), Ерек-Уруку, Ура, Ніневії, Кішу, Шоші (Сузи), Трої, Криту й Мікен.
Прийнято вважати, що приблизний вік цих міст 4-6 тисяч років. А найдавніші письмові свідчення (шумерські, акадські, хурритські, хеттські, ассирійські) про ці міста відносяться до 3-2 тисячоліття до Р.Х.
Історико-археологічний заповідник «Шенгавіт»
За результатами розкопок було відкрито музей Шенгавіт, що є відгалуженням історико-археологічного музею-заповідника «Еребуні». У 2003 році музей було перейменовано на Історико-археологічний заповідник «Шенгавіт». Деяка частина матеріалів, знайдених на території поселення, сьогодні знаходяться Музеї історії Вірменії у місті Єреван.
Джерела
- Армянские археологи заявляют о новых находках в древнем поселении Шенгавит [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.]
- [1] [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shengavit arheologichna pam yatka za yakoyu kuro arakska kultura otrimala inshu nazvu Znahoditsya v pivdenno zahidnij chastini mista Yerevana u miskij miscini Shengavit na livomu berezi richki Razdan Rozkopki Shengavitu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shengavit znachennya Odna z najviznachnih arheologichnih pam yatok Virmeniyi periodu rannoyi bronzovoyi dobi Rozkopki provedeno u 1936 38 rokah pid kerivnictvom Yevgena Bajburdyana z arheologami S Sardaryanom j A Simonyanom U 1958 83 rokah rozkopki prodovzhila ekspediciya Yerevanskogo derzhuniversiteta pid kerivnictvom Sandro Sandrayana Z 2000 roku rozkopki vedutsya pid kerivnictvom rukovodstvom Simonyana Pam yatkaPredstavlyaye soboyu pagorb plosheyu u 6 ga sho visochit nad richkoyu Razdan na 30 m Pam yatka skladayetsya z chotiroh kulturnih shariv z rizniceyu u 4 metri 1 shar piznya novokam yana doba 3500 3000 roki do R H 2 shar rannya midna doba 3000 2700 roki do R H 3 shar serednya midna doba 2600 2300 roki do R H 4 shar piznya midna doba 2300 2000 roki do R H Poselennya otochuvali stini ciklopichnoyi kladki z vezhami Pid stinoyu buv znajdenij vikladenij plitkami pidzemnij hid sho vede do richki Razdan Rozkopano zhitla i gospodarski primishennya bez konkretnogo planuvannya z bezladnim roztashuvannyam i krivimi prohodami Buv vidkritij sklep Meshkanci Shengavita zhili u kolopodibnih diametrom v 6 8 m oselyah i v prileglih do nih pryamokutnih pribudovah Buv viyavlenij zal dovzhinoyu blizko 12 13 metriv i shirinoyu 8 metriv GospodarstvoPoselennya Shengavit malo nevicherpni dzherela yizhi ta vodi z richki Razdan Richka mala grebli vnaslidok chogo utvorilisya shtuchni ozera de i zhili velike riznomayittya rib u tomu chisli ozernih Shengavit viznachnij shovishami zbizhzhya Tak tut bulo rozkopane shovishe zerna sho rozmishuvalo blizko 4 tonn krupi sho moglo progoduvati tisyachu osib protyagom roku Na teritoriyi takozh viyavili veliku kilkist spisiv j motik zroblenih z kistok kozliv ta vivciv sho svidchit pro rozvinene tvarinnictvo Nayavnist vikopnij govorit pro te sho zhiteli Shengavita veli osilij sposib zhittya zajmalisya zemlerobstvom osoblivo pererobkoyu zernovih kultur Na teritoriyi buli viyavleni zalishki palenoyi pshenici VirobiOsoblivo viznachni bazaltovi virobi i kam yani znaryaddya dlya podribnennya pshenici Viyavleno shos shozhe na tron na yakomu mogli siditi dvoye lyudej zokrema gospodar j gospodinya budinku Buli viyavleni 33 nakonechnika sho svidchiti pro ne mirnij sposib zhittya chasu isnuvannya poselennya Znajdeni bezlich prikras zokrema statuetok dvi z yakih z zobrazhennyam cholovika sho mozhe prizvesti do koriguvannya tverdzhennya pro panuvannya todi matriarhatu Takozh znajdeni artefakti z midi ta bronzi Gleki Shengavitska keramika vseredini chervona abo sira zovni chorna zhovtuvato kashtanova polirovana chasto do blisku metalu prikrashena geometrichnim ornamentom Buli znajdeni takozh pidkovopodibni p yedestali z golovkami bikiv ritualni vognisha z glini a takozh znaryaddya i prikrasi z metalu midi bronzi Pro ce svidchit datuyetsya 2 1 tisyachorichchya do R H arheologichnij material viyavlenij z znahodyatsya v riznih rajonah Yerevana Avan Karmir Blur najdavnishih poselen i mogilnikiv Istorichna dolya ShengavituShengavitske poselennya yake isnuvalo protyagom bilshe 2000 rokiv z nevidomih prichin pripinilo isnuvannya Odnak zhittya na teritoriyi suchasnogo Yerevana trivalo Roztashovane u mezhah Yerevana Shengavitske poselennya z kulturoyu rannoyi bronzi totozhnye z poselennyami 4 2 tisyachorichchya do R H z rozkopanimi v rannih sharah vidomih mist Starodavnogo svitu Eridu spivzvuchno urartskomu mistu na misci Yerevana Erebuni z vzayemozaminoyu du bu Erek Uruku Ura Nineviyi Kishu Shoshi Suzi Troyi Kritu j Miken Prijnyato vvazhati sho pribliznij vik cih mist 4 6 tisyach rokiv A najdavnishi pismovi svidchennya shumerski akadski hurritski hettski assirijski pro ci mista vidnosyatsya do 3 2 tisyacholittya do R H Istoriko arheologichnij zapovidnik Shengavit Za rezultatami rozkopok bulo vidkrito muzej Shengavit sho ye vidgaluzhennyam istoriko arheologichnogo muzeyu zapovidnika Erebuni U 2003 roci muzej bulo perejmenovano na Istoriko arheologichnij zapovidnik Shengavit Deyaka chastina materialiv znajdenih na teritoriyi poselennya sogodni znahodyatsya Muzeyi istoriyi Virmeniyi u misti Yerevan DzherelaArmyanskie arheologi zayavlyayut o novyh nahodkah v drevnem poselenii Shengavit 19 chervnya 2018 u Wayback Machine 1 19 chervnya 2018 u Wayback Machine