Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| цієї статті під сумнівом. (вересень 2015) |
Царицинський похід (26 квітня — 3 липня 1918) — похід відступаючої 5-та армія (РСЧА), разом із матеріальним майном з території УНР під натиском Армії УНР та німецьких військ із Мілерово в Царицин.
| Царицинський похід | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Історія Донбасу в 1917-1921 рр. | |||||||
 На шляху до Царицина. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Донська республіка | 5-та армія (РСЧА) | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Краснов Петро Миколайович . Мамонтов Костянтин Костянтинович Піцхелаурі Олександр Петрович |  . | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 5 Українська армія 1-й Луганський соціалістичний загін 1-й Донецький революційний полк | |||||||
| Втрати | |||||||
| За версією : убито, поранено, захоплено в полон | За версією : вбито, 600-1000 поранено | ||||||
Передісторія
1 квітня 1918 Центральний ревком Донбасу наказав усім ревкому приступити до евакуації майна. У наказі пропонувалося вивезти запаси зброї, хліба, банківські та поштові цінності, майно друкарень, у тому числі і приватних паперів. В останній момент потрібно було зняти всі телефонні апарати і апаратуру центральних телефонних станцій.
Вивіз цінностей йшов у двох напрямах: перший Дебальцеве — Зверево — Царицин; другий Таганрог — Ростов, Луганськ Міллерово Воронеж. У ряді міст створювалися свої евакуаційні комісії. У Юзівську евакуаційну комісію входили П. Алфьоров, Вербицький, Ф І Зайцев, М Толмачов.
До квітня в Донбасі зібралися відступаючі поїзди зі всієї України. З них формували ешелони, вантажили їх вугіллям і відправляли на схід. У напрямку Міллерово пішло 23 ешелону з вугіллям. У Царицин йшли 714 паровозів, 3034 вагона з людьми і вантажами.
З боку місцевого населення ці заходи зустрічали як підтримку так і протест. Прикладом підтримки може служити резолюція загальних зборів робочих Донецько Юр'ївського заводу від 12 квітня 1918 року «Якщо стратегічне положення вимагає від Радянської влади залишити нашу місцевість і заводи, повинно бути евакуйоване все що тільки може представляти цінність для нашого ворога»
28 квітня використовуючи своє чисельну перевагу австро-німецькі війська зайняли Луганськ, а 30 квітня — станцію Чертково, через яку здійснювався зв'язок Донбас з РРФСР. Шлях на північ був закритий. На південь також не можна було рухатися в Ростові знаходилися красновці. На станції Міллерово за пропозицією К. Е Ворошилова було ухвалено рішення відходити на схід, через донські степи до Царицина.
Похід
По всьому шляху проходження йшли запеклі бої. Двічі на день, у 6:00 ранку та у 6:00 вечора донці обстрілювали 5-ту Червону армію з повітря, підривали мости через річки. З усіх боків наступали донські козаки. Важко було з продовольством. Положення ускладнювалося й тим, що разом з 5-й радянською армією рухалося більше трьох тисяч вагонів з державним майном та біженцями — робітниками і їхніми родинами.
Командувач 5-ї радянської армії К. Е Ворошилов й 24-річний командир Н А Руднєв розробили план просування та охорони ешелонів. У голові і хвості колони йшли бронепоїзда. Червоноармійські частини охороняли ешелони по всьому шляху слідування. З бійців Червоної армії та біженців був сформований загін залізничників, у завдання якого входило відновлення шляхів.
Перші великі бої відступаючої Червоної армії розгорілися під станцією Кам'янська. 5-я армія і біженці рухалися в напрямку до станції Лиха. Німецьке командування вирішило оточити Лиху, атакувати ар'єргардні частини радянських військ під станцією Кам'янська. Тут же з'явилися загони донського козацтва, що дислокувалися у станиці Гундорській у 18 кілометрах від . Але більшовики вчинили опір. 1-й Луганський соціалістичний загін за наказом командувача К. Е Ворошилова атакував противника з півдня, а загони полтавських й харківських робітників з півночі. Тут же бився 1-й Донецький революційний полк, створений в березні 1918 року у Кам'янській Е. А. Щаденко. Донських козаків відкинули і переслідували двадцять верст.
1 травня ешелони підійшли до Лихої, де скупчилися численні склади. Німці вели регулярний артилерійський обстріл станції, а 4 травня ворожі літаки скинули на станцію бомби і обстріляли з кулеметів. Командир одного із загонів І. С. Локатош про ті дні писав «Снаряди і патрони рвуться. Хто не встиг проскочити ешелони горять. І все ж продовжують вириватися на Царицинську дорогу з палаючими вагонами»
Наступним пунктом на шляху проходження відступаючих було Звірево, щоб пробитися на станцію Артем створив і очолив загін добровольців які на бронепоїзді увірвався в розпорядження ворожих частин обстріляли їх і відкинули від залізниці, розчистивши шлях для ешелонів, які через Сіверський Донець проходили по відновленому під обстрілом мосту. 6 травня останні ешелони покинули Лиху. Останнім ішов бронепоїзд під командуванням А. Я. Пархоменко прикриваючи відхід 5 -й армії. Несподівано шлях йому перегородили палаючі вагони з боєприпасами. Тоді Пархоменко наказав зняти з платформ бронепоїзда кулемета, вийняти замки з гармат і пустити сталеву громаду на зустріч ворожому поїзду. Скориставшись розгубленістю противника загін зайняв вигідну позицію неподалік станції, і протягом кількох годин відбивав ворожі атаки, даючи можливість відійти ешелонам якнайдалі.
У район Білої Калитви на допомогу 5-ї армії прийшли місцевий загін мобілізованих більшовиками шахтарів Богураївських рудень. Спільними силами вони відкинули козацькі загони й німецькі частини, забезпечивши ешелонами шлях далі до станції . Важко було з водою. Водокачки на будівельних станціях були як правило зруйновані. На одній зі станцій Ворошилов звернувся до біженців з проханням про допомогу. У відповідь сотні людей вишикувалися, й цим живим ланцюгом у цеберках й котлелках, гуртами пішла до паровозів вода з далекого степового колодязя. У дорозі, особливо за Доном, все складніше ставало з харчами. Кожен шматок хліба, кожна купка пшона добувалася працею. Щоб легше було нагодувати армію й біженців, за пропозицією Артема і К. Е Ворошилова організували комуну, велику допомогу якій надавала козацька біднота. Вночі комунари підвозили воду, хліб, буряк й картоплю.
У Морозівської, однією з найбільш революційних станцій на Дону, на допомогу учасникам походу прийшли місцеві червоногвардійці. Вони об'єднані в Морозівський полк, що теж став пробиватися у Царицине. Морозівська рада робітничих селянських і козацьких депутатів зробила усе, щоб ешелони якнайшвидше проїхали на схід. Останнім станицю покидав загін на чолі з Артемом.
Безперервні бої, що вели учасники походу не проходили без жодного сліду. Поранені й хворі, займали вже цілий ешелон. Вони потребували термінової лікарської допомоги. Перед командуванням стояв вибір або залишити 600 бійців вмирати в дорозі, неймовірно скрутній навіть для здорових, або йдучи на ризик, відправити ешелон під охороною у Царицине. Можливість прорватися до своїх у санітарного ешелону все ж була. Командування зупинилося на другому варіанті.
22 травня санітарний ешелон з прапором Червоного Хреста і під охороною бронепоїзда і спеціального загону прибув на станцію Суровикіно. Уночі бронепоїзд пішов на розвідку. Цим й скористався ворог, якого попередив власний агент у лавах червоноармійців. На світанку білогвардійці почали артобстріл. Снаряди рвалися на шляхах, вбиваючи осколками поранених, що вибиралися з вагонів. Потім на станцію кинулися козацька кіннота й піхота. Без успіху охорони ешелону намагалася їм протистояти. До 9 години козаки дісталися до поїзда й розправилися з пораненими. Сестер милосердя які намагалися напоумити козаків розстрілювали на місці.
На станцію прорвалася бронеплощадка, на якій були Климент Ворошилов і Олександр Пархоменко. З 600 поранених і хворих у живих залишилося лише 70 осіб. Почепили паровоз, щоб відвести санітарний поїзд у безпечне місце. Проте був убитий радянський машиніст. Тоді його місце зайняв Пархоменко. Він був поранений обстрілом у плече й у руку, проте вивів ешелон з-під вогню. 24 травня відбувся траурний мітинг. Бійці поклялися над могилою загиблих помститися за них до кінця служити справі революції.
Бої в районі Суровикіно тривали. Білогвардійці, маючи чисельну перевагу, були настільки впевнені у своїй перемозі, що навіть прислали своїх парламентерів з пропозицією здатися. Проте вони були відкинуті від залізниці. 2 червня частини 5-ї радянської армії рушили на станцію , минувши її, підійшли до Дону. І тут виявилося, що залізничний міст через річку в районі Ричковських висот підірваний. А до Царицина палицею докинути. Командування ухвалило рішення будувати міст.
Технічне керівництво покладалося на колишнього студента Московського імператорського інженерного училища Ф. А. Сергєєва. Перш за все необхідно було забурити річку на 5 сажнів, що було непросто при швидкій течії. У хід пішли тини, розібрані сараї, зв'язки колод, броні. Землю з ближнього кургану носили на тут же споруджених носилках, у відрах, мішках, які приватно замінялися пов'язаними сорочками. Роботи велися під безперервним вогнем. У найближчій станиці знаходився штаб білого генерала Мамонтова. До червня 1918 під командуванням цього отамана було 12 тисяч солдатів, десятки гармат, сотні кулеметів кілька літаків. Спільно з Мамонтовим діяли війська білого генерала Фіцхелаурова. Усі ці сили були кинуті проти 5-ї армії.
Червоні воїни зайняли кругову оборону. Одним з опорних пунктів стали Ричковські висоти. По 12—17 раз на добу робили атаки білі, але учасники походу трималися стійко. Не раз в боях відрізнялася молода революціонерка з Луганська .
Бої у Ричковських висот йшли з 16 червня по 2 липня. Героїчно бився зведений полк І. Локатоша. Найбільша тяжкість лягла на групу М. Руднєва.
30 червня першим по поновленому мосту пройшов бронепоїзд «Черепаха». Полотно витримало випробування на міцність, і в ніч з 1 на 2 липня по мосту пройшли ешелони. Незабаром червоні частини групи військ Ворошилова 5-та й 3-тя армія добровольці з та Донецького округів зайняли станцію . На сусідній станції вже тримали оборону захисники Царицина. Прагнучи на допомогу воїнам К. Е Ворошилов, вони перейшли в наступ білогвардійці були відкинуті від залізничного полотна й шлях ешелонів до Царицино відкритий.
Похід в культурі
У літературі
Серед червоногвардійців під час походу була створена пісня про бойову подругу яка пройшла бойовий шлях від Дубов'язівки до Царицина Ксенії Елтанской яку бойові товариші називали Оксана кулеметниця:
…Понад Бугом, понад Доном
Вилітала мужньо в бій
Попереду з ескадроном
На тачанці бойовій.
В люті грози і бурани
Не змовкав свинцевий шквал,
Кулеметниця Оксана
Клала білих наповал.
Вісімнадцять літ від роду,
А в очах безхмарна синь.
Ксеня йшла служить народу
В Ворошиловський загін.
Наша пісня величає
Бойові минулі дні,
За хоробрість орден сяє
У Оксани на груді.
Див. також
Джерела
- Великий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Гос. воен. изд-во Наркомата Обороны Союза ССР, 1938 — 298 с.
- Алексеева, Лия Ивановна. Легендарный поход. Путеводитель по местам героич. сражений 5-й Укр. армии в 1918 г. / Л. И. Алексеева. — Донецк: Донбасс, 1969. — 56 с. — Б. ц.
- Прокофьева Л. Т. Не смолкнет слава . Историко-краеведческий очерк о периоде гражданской войны в Донбассе (1917—1920 гг.) — Донецк: Донбас, 1978. —160 с.
- Героическая оборона Царицына. 1918 г. Автор: Владимир Меликов Год: 1938 г.
Примітки
- Документы о разгроме германских оккупантов на Украине в 1918 г. / ред. И. И. Минц, 1942 стр 52-53
- "Летопись революции ", 1924 № 3(8), с 82
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki veresen 2015 Caricinskij pohid 26 kvitnya 3 lipnya 1918 pohid vidstupayuchoyi 5 ta armiya RSChA razom iz materialnim majnom z teritoriyi UNR pid natiskom Armiyi UNR ta nimeckih vijsk iz Milerovo v Caricin Caricinskij pohid Istoriya Donbasu v 1917 1921 rr Na shlyahu do Caricina Na shlyahu do Caricina Data zhovten 26 kvitnya 3 lipnya 1918 Misce Rezultat Oborona Caricina Storoni Donska respublika 5 ta armiya RSChA Komanduvachi Krasnov Petro Mikolajovich Mamontov Kostyantin Kostyantinovich Pichelauri Oleksandr Petrovich Voroshilov Kliment Yefremovich Parhomenko Oleksandr Yakovich Vijskovi sili 5 Ukrayinska armiya 1 j Luganskij socialistichnij zagin 1 j Doneckij revolyucijnij polk Vtrati Za versiyeyu ubito poraneno zahopleno v polon Za versiyeyu vbito 600 1000 poranenoPeredistoriya1 kvitnya 1918 Centralnij revkom Donbasu nakazav usim revkomu pristupiti do evakuaciyi majna U nakazi proponuvalosya vivezti zapasi zbroyi hliba bankivski ta poshtovi cinnosti majno drukaren u tomu chisli i privatnih paperiv V ostannij moment potribno bulo znyati vsi telefonni aparati i aparaturu centralnih telefonnih stancij Viviz cinnostej jshov u dvoh napryamah pershij Debalceve Zverevo Caricin drugij Taganrog Rostov Lugansk Millerovo Voronezh U ryadi mist stvoryuvalisya svoyi evakuacijni komisiyi U Yuzivsku evakuacijnu komisiyu vhodili P Alforov Verbickij F I Zajcev M Tolmachov Do kvitnya v Donbasi zibralisya vidstupayuchi poyizdi zi vsiyeyi Ukrayini Z nih formuvali esheloni vantazhili yih vugillyam i vidpravlyali na shid U napryamku Millerovo pishlo 23 eshelonu z vugillyam U Caricin jshli 714 parovoziv 3034 vagona z lyudmi i vantazhami Z boku miscevogo naselennya ci zahodi zustrichali yak pidtrimku tak i protest Prikladom pidtrimki mozhe sluzhiti rezolyuciya zagalnih zboriv robochih Donecko Yur yivskogo zavodu vid 12 kvitnya 1918 roku Yaksho strategichne polozhennya vimagaye vid Radyanskoyi vladi zalishiti nashu miscevist i zavodi povinno buti evakujovane vse sho tilki mozhe predstavlyati cinnist dlya nashogo voroga 28 kvitnya vikoristovuyuchi svoye chiselnu perevagu avstro nimecki vijska zajnyali Lugansk a 30 kvitnya stanciyu Chertkovo cherez yaku zdijsnyuvavsya zv yazok Donbas z RRFSR Shlyah na pivnich buv zakritij Na pivden takozh ne mozhna bulo ruhatisya v Rostovi znahodilisya krasnovci Na stanciyi Millerovo za propoziciyeyu K E Voroshilova bulo uhvaleno rishennya vidhoditi na shid cherez donski stepi do Caricina PohidPo vsomu shlyahu prohodzhennya jshli zapekli boyi Dvichi na den u 6 00 ranku ta u 6 00 vechora donci obstrilyuvali 5 tu Chervonu armiyu z povitrya pidrivali mosti cherez richki Z usih bokiv nastupali donski kozaki Vazhko bulo z prodovolstvom Polozhennya uskladnyuvalosya j tim sho razom z 5 j radyanskoyu armiyeyu ruhalosya bilshe troh tisyach vagoniv z derzhavnim majnom ta bizhencyami robitnikami i yihnimi rodinami Komanduvach 5 yi radyanskoyi armiyi K E Voroshilov j 24 richnij komandir N A Rudnyev rozrobili plan prosuvannya ta ohoroni esheloniv U golovi i hvosti koloni jshli bronepoyizda Chervonoarmijski chastini ohoronyali esheloni po vsomu shlyahu sliduvannya Z bijciv Chervonoyi armiyi ta bizhenciv buv sformovanij zagin zaliznichnikiv u zavdannya yakogo vhodilo vidnovlennya shlyahiv Pershi veliki boyi vidstupayuchoyi Chervonoyi armiyi rozgorilisya pid stanciyeyu Kam yanska 5 ya armiya i bizhenci ruhalisya v napryamku do stanciyi Liha Nimecke komanduvannya virishilo otochiti Lihu atakuvati ar yergardni chastini radyanskih vijsk pid stanciyeyu Kam yanska Tut zhe z yavilisya zagoni donskogo kozactva sho dislokuvalisya u stanici Gundorskij u 18 kilometrah vid Ale bilshoviki vchinili opir 1 j Luganskij socialistichnij zagin za nakazom komanduvacha K E Voroshilova atakuvav protivnika z pivdnya a zagoni poltavskih j harkivskih robitnikiv z pivnochi Tut zhe bivsya 1 j Doneckij revolyucijnij polk stvorenij v berezni 1918 roku u Kam yanskij E A Shadenko Donskih kozakiv vidkinuli i peresliduvali dvadcyat verst Parhomenko Oleksandr Yakovich 1886 1921 1 travnya esheloni pidijshli do Lihoyi de skupchilisya chislenni skladi Nimci veli regulyarnij artilerijskij obstril stanciyi a 4 travnya vorozhi litaki skinuli na stanciyu bombi i obstrilyali z kulemetiv Komandir odnogo iz zagoniv I S Lokatosh pro ti dni pisav Snaryadi i patroni rvutsya Hto ne vstig proskochiti esheloni goryat I vse zh prodovzhuyut virivatisya na Caricinsku dorogu z palayuchimi vagonami Nastupnim punktom na shlyahu prohodzhennya vidstupayuchih bulo Zvirevo shob probitisya na stanciyu Artem stvoriv i ocholiv zagin dobrovolciv yaki na bronepoyizdi uvirvavsya v rozporyadzhennya vorozhih chastin obstrilyali yih i vidkinuli vid zaliznici rozchistivshi shlyah dlya esheloniv yaki cherez Siverskij Donec prohodili po vidnovlenomu pid obstrilom mostu 6 travnya ostanni esheloni pokinuli Lihu Ostannim ishov bronepoyizd pid komanduvannyam A Ya Parhomenko prikrivayuchi vidhid 5 j armiyi Nespodivano shlyah jomu peregorodili palayuchi vagoni z boyepripasami Todi Parhomenko nakazav znyati z platform bronepoyizda kulemeta vijnyati zamki z garmat i pustiti stalevu gromadu na zustrich vorozhomu poyizdu Skoristavshis rozgublenistyu protivnika zagin zajnyav vigidnu poziciyu nepodalik stanciyi i protyagom kilkoh godin vidbivav vorozhi ataki dayuchi mozhlivist vidijti eshelonam yaknajdali U rajon Biloyi Kalitvi na dopomogu 5 yi armiyi prijshli miscevij zagin mobilizovanih bilshovikami shahtariv Bogurayivskih ruden Spilnimi silami voni vidkinuli kozacki zagoni j nimecki chastini zabezpechivshi eshelonami shlyah dali do stanciyi Vazhko bulo z vodoyu Vodokachki na budivelnih stanciyah buli yak pravilo zrujnovani Na odnij zi stancij Voroshilov zvernuvsya do bizhenciv z prohannyam pro dopomogu U vidpovid sotni lyudej vishikuvalisya j cim zhivim lancyugom u ceberkah j kotlelkah gurtami pishla do parovoziv voda z dalekogo stepovogo kolodyazya U dorozi osoblivo za Donom vse skladnishe stavalo z harchami Kozhen shmatok hliba kozhna kupka pshona dobuvalasya praceyu Shob legshe bulo nagoduvati armiyu j bizhenciv za propoziciyeyu Artema i K E Voroshilova organizuvali komunu veliku dopomogu yakij nadavala kozacka bidnota Vnochi komunari pidvozili vodu hlib buryak j kartoplyu U Morozivskoyi odniyeyu z najbilsh revolyucijnih stancij na Donu na dopomogu uchasnikam pohodu prijshli miscevi chervonogvardijci Voni ob yednani v Morozivskij polk sho tezh stav probivatisya u Caricine Morozivska rada robitnichih selyanskih i kozackih deputativ zrobila use shob esheloni yaknajshvidshe proyihali na shid Ostannim stanicyu pokidav zagin na choli z Artemom Bezperervni boyi sho veli uchasniki pohodu ne prohodili bez zhodnogo slidu Poraneni j hvori zajmali vzhe cilij eshelon Voni potrebuvali terminovoyi likarskoyi dopomogi Pered komanduvannyam stoyav vibir abo zalishiti 600 bijciv vmirati v dorozi nejmovirno skrutnij navit dlya zdorovih abo jduchi na rizik vidpraviti eshelon pid ohoronoyu u Caricine Mozhlivist prorvatisya do svoyih u sanitarnogo eshelonu vse zh bula Komanduvannya zupinilosya na drugomu varianti Prapor Chervonogo Hresta 22 travnya sanitarnij eshelon z praporom Chervonogo Hresta i pid ohoronoyu bronepoyizda i specialnogo zagonu pribuv na stanciyu Surovikino Unochi bronepoyizd pishov na rozvidku Cim j skoristavsya vorog yakogo poperediv vlasnij agent u lavah chervonoarmijciv Na svitanku bilogvardijci pochali artobstril Snaryadi rvalisya na shlyahah vbivayuchi oskolkami poranenih sho vibiralisya z vagoniv Potim na stanciyu kinulisya kozacka kinnota j pihota Bez uspihu ohoroni eshelonu namagalasya yim protistoyati Do 9 godini kozaki distalisya do poyizda j rozpravilisya z poranenimi Sester miloserdya yaki namagalisya napoumiti kozakiv rozstrilyuvali na misci Na stanciyu prorvalasya broneploshadka na yakij buli Kliment Voroshilov i Oleksandr Parhomenko Z 600 poranenih i hvorih u zhivih zalishilosya lishe 70 osib Pochepili parovoz shob vidvesti sanitarnij poyizd u bezpechne misce Prote buv ubitij radyanskij mashinist Todi jogo misce zajnyav Parhomenko Vin buv poranenij obstrilom u pleche j u ruku prote viviv eshelon z pid vognyu 24 travnya vidbuvsya traurnij miting Bijci poklyalisya nad mogiloyu zagiblih pomstitisya za nih do kincya sluzhiti spravi revolyuciyi Boyi v rajoni Surovikino trivali Bilogvardijci mayuchi chiselnu perevagu buli nastilki vpevneni u svoyij peremozi sho navit prislali svoyih parlamenteriv z propoziciyeyu zdatisya Prote voni buli vidkinuti vid zaliznici 2 chervnya chastini 5 yi radyanskoyi armiyi rushili na stanciyu minuvshi yiyi pidijshli do Donu I tut viyavilosya sho zaliznichnij mist cherez richku v rajoni Richkovskih visot pidirvanij A do Caricina paliceyu dokinuti Komanduvannya uhvalilo rishennya buduvati mist Tehnichne kerivnictvo pokladalosya na kolishnogo studenta Moskovskogo imperatorskogo inzhenernogo uchilisha F A Sergyeyeva Persh za vse neobhidno bulo zaburiti richku na 5 sazhniv sho bulo neprosto pri shvidkij techiyi U hid pishli tini rozibrani sarayi zv yazki kolod broni Zemlyu z blizhnogo kurganu nosili na tut zhe sporudzhenih nosilkah u vidrah mishkah yaki privatno zaminyalisya pov yazanimi sorochkami Roboti velisya pid bezperervnim vognem U najblizhchij stanici znahodivsya shtab bilogo generala Mamontova Do chervnya 1918 pid komanduvannyam cogo otamana bulo 12 tisyach soldativ desyatki garmat sotni kulemetiv kilka litakiv Spilno z Mamontovim diyali vijska bilogo generala Fichelaurova Usi ci sili buli kinuti proti 5 yi armiyi Bronepoyizd Cherepaha sho diyav pid Caricinim v 1918 roci Chervoni voyini zajnyali krugovu oboronu Odnim z opornih punktiv stali Richkovski visoti Po 12 17 raz na dobu robili ataki bili ale uchasniki pohodu trimalisya stijko Ne raz v boyah vidriznyalasya moloda revolyucionerka z Luganska Boyi u Richkovskih visot jshli z 16 chervnya po 2 lipnya Geroyichno bivsya zvedenij polk I Lokatosha Najbilsha tyazhkist lyagla na grupu M Rudnyeva 30 chervnya pershim po ponovlenomu mostu projshov bronepoyizd Cherepaha Polotno vitrimalo viprobuvannya na micnist i v nich z 1 na 2 lipnya po mostu projshli esheloni Nezabarom chervoni chastini grupi vijsk Voroshilova 5 ta j 3 tya armiya dobrovolci z ta Doneckogo okrugiv zajnyali stanciyu Na susidnij stanciyi vzhe trimali oboronu zahisniki Caricina Pragnuchi na dopomogu voyinam K E Voroshilov voni perejshli v nastup bilogvardijci buli vidkinuti vid zaliznichnogo polotna j shlyah esheloniv do Caricino vidkritij Pohid v kulturiU literaturi Sered chervonogvardijciv pid chas pohodu bula stvorena pisnya pro bojovu podrugu yaka projshla bojovij shlyah vid Dubov yazivki do Caricina Kseniyi Eltanskoj yaku bojovi tovarishi nazivali Oksana kulemetnicya Ponad Bugom ponad Donom Vilitala muzhno v bij Poperedu z eskadronom Na tachanci bojovij V lyuti grozi i burani Ne zmovkav svincevij shkval Kulemetnicya Oksana Klala bilih napoval Visimnadcyat lit vid rodu A v ochah bezhmarna sin Ksenya jshla sluzhit narodu V Voroshilovskij zagin Nasha pisnya velichaye Bojovi minuli dni Za horobrist orden syaye U Oksani na grudi Div takozhCentralnij revkom DonbasuDzherelaVelikij pohod armii K E Voroshilova ot Luganska k Caricynu i geroicheskaya oborona Caricyna putevoditel po sledam Grazhdanskoj vojny Gos voen izd vo Narkomata Oborony Soyuza SSR 1938 298 s Alekseeva Liya Ivanovna Legendarnyj pohod Putevoditel po mestam geroich srazhenij 5 j Ukr armii v 1918 g L I Alekseeva Doneck Donbass 1969 56 s B c Prokofeva L T Ne smolknet slava Istoriko kraevedcheskij ocherk o periode grazhdanskoj vojny v Donbasse 1917 1920 gg Doneck Donbas 1978 160 s Geroicheskaya oborona Caricyna 1918 g Avtor Vladimir Melikov God 1938 g PrimitkiDokumenty o razgrome germanskih okkupantov na Ukraine v 1918 g red I I Minc 1942 str 52 53 Letopis revolyucii 1924 3 8 s 82