Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет або пашалик Караман (осман. ایالت قرهمان) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1483—1864 роках. Утворився в межах бейліка Караманлу з площею 78.518 км². На момент перетворення на вілайєт Конья у 1864 році його площа становила 78.900 км².
| Караман | |
| Дата створення / заснування | 1483 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Конья, Кайсері і Конья |
| Замінений на | Конья |
| На заміну | Караманіди |
| Час/дата припинення існування | 1864 |
 | |
Координати: 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д.
Історія
Після розпаду Румського султанату навколо Коньї утворився Караманський бейлік. У 1461 році султан Мехмед II втрутився у боротьбу за владу й захопив Караман, передавши як провінцію сину Мустафі. Втім, становище османської влади було тут непевним. У 1470-х роках стало місцем боротьби імперії з державою Ак-Коюнлу. Задля зміцнення османського панування великим візиром Махмуд-пашею Ангеловичем здійснено депортацію знаті та військовиків Караманлу з родинами до Румелійського бейлербейства та Стамбула й його околиць.
1474 року перетворено на бейлербейство. Але після повстання караманського бейлербея Джема, брата султана Баязида II бейлік Караманідів було відновлено. 1483 року Караман було поділено: в західній частині з місто Конья було відновлено бейлербейство, в східній частині — з місто Силіфке продовжували правити Караманіди. 1487 року лише після придушення повстання нащадків правителів бейліка вдалося остаточно приєднати увесь Караман до Османської імперії. У 1591 році перетворено на еялет.
З огляду на політичне та економічне значення провінції сюди часто призначали пашами шехзаде султанів або впливових сановників чи військовиків. Посада караманського паші слугувала можливістю просування до посади візира та члена султанського дивану. У провінції тімарна система дала один з позитивних результатів серед інших еялетів. Цю посаду в різний час обіймали великі візири Челебі Лютфі-паша та Мехмед Кепрюлю. Також Караман тривалий час був центром суфізму та бекташи.
У 1620-х та 1640-х роках еялет ставав центром повстань тімаріотів та спагіїв проти султанського уряду. До повсталих долучалися селяни та санджакбеї. Особливо небезпечним було повстання у 1640-х роках, яке вдалося придушити лише у 1648 році Мехмеду Кепрюлю. Після цього еялет переважно зберігав стабільність.
У 1770-х роках внаслідок поразок у війнах з Австрією та Росією, численних повстань та заколотів у балканських на прикавказьких еялетах погіршилися соціально-економічні умови в Карамані, оскільки порушувалися торговельні зв'язки, послаблювалися органи центральної влади. Також все більш неефективною ставала тімарна система. Разом з тим пашам вдалося зберегти султанську владу над провінцією. Завдяки цьому з кінця XVIII ст. Караман стає важливою основою для набору загонів для османського війська.
У 1803 році очільник пашалика Каді-паша один з небагатьох підтримав діяльність султана Селіма III щодо створення нового війська (нізамі-джедід). Того ж року з 15 тис. регулярної піхоти та 1500 спагіїв підійшов до Стамбула. Втім султан не відправив війська на Дунай, де точилася війна з Російською імперією, намагаючись використати їх проти яничар. Проте караманські війська в Едірне зазнали поразки від яничар.
У 1864 році в рамках адміністративно-територіальної реформи еялет перетворено на вілайєт Конья.
Структура
З початку утворення складався з 6 санджаків: Конья, Аксарай, Нігде, Кайсері, Невшехір, Киршехір. У 1518 році до бейлербейства додано санджак Акшехір (став сьомим).
У 1527 році складався з 7 санджаків: Конья, Аксарай, Нігде, Бейшехір, Ічель, Киршехір, Кайсері. У 1554 році санджак Виршехір було передано Румському бейлербейству. У 1571 році до Кіпрського бейлербейства передано санджак Ічель.
У 1700 році після нового реформування еялет складався з 7 санджаків: Конья, Аксарай, Бейшехір, Нігде, Кайсері, Акшехір, Киршехір. У 1839 році санджак Кайсері передано до складу Анкарського еялету.
Соціально-економічний стан
В еялету нараховувалося 1504 тімара та 116 зеаметів. В часи піднесення еялет загалом виставляв до 4,5 тис. спагіїв. річний дохід до початку кризи становив 8 млн. 5,5 тис. акче. Дохід від хаса бейлербея (згодом — паші) становив 665 тис. акче, дохід санджакбеїв коливався від 190 до 350 тис. акче.
Основою було скотарство та ремісництво, частково було розвинено землеробство.
Джерела
- N. i I. Beldiceanu, La province de Qaraman au XVI siecle, 1968
- Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999, , p. 93
- Imber, Colin (2002). The Ottoman Empire, 1300—1650: The Structure of Power. p. 179.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Караман (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Karaman osman ایالت قره مان administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1483 1864 rokah Utvorivsya v mezhah bejlika Karamanlu z plosheyu 78 518 km Na moment peretvorennya na vilajyet Konya u 1864 roci jogo plosha stanovila 78 900 km Karaman Data stvorennya zasnuvannya1483 Krayina Osmanska imperiya StolicyaKonya Kajseri i Konya Zaminenij naKonya Na zaminuKaramanidi Chas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 37 52 pn sh 32 29 sh d 37 867 pn sh 32 483 sh d 37 867 32 483IstoriyaPislya rozpadu Rumskogo sultanatu navkolo Konyi utvorivsya Karamanskij bejlik U 1461 roci sultan Mehmed II vtrutivsya u borotbu za vladu j zahopiv Karaman peredavshi yak provinciyu sinu Mustafi Vtim stanovishe osmanskoyi vladi bulo tut nepevnim U 1470 h rokah stalo miscem borotbi imperiyi z derzhavoyu Ak Koyunlu Zadlya zmicnennya osmanskogo panuvannya velikim vizirom Mahmud pasheyu Angelovichem zdijsneno deportaciyu znati ta vijskovikiv Karamanlu z rodinami do Rumelijskogo bejlerbejstva ta Stambula j jogo okolic 1474 roku peretvoreno na bejlerbejstvo Ale pislya povstannya karamanskogo bejlerbeya Dzhema brata sultana Bayazida II bejlik Karamanidiv bulo vidnovleno 1483 roku Karaman bulo podileno v zahidnij chastini z misto Konya bulo vidnovleno bejlerbejstvo v shidnij chastini z misto Silifke prodovzhuvali praviti Karamanidi 1487 roku lishe pislya pridushennya povstannya nashadkiv praviteliv bejlika vdalosya ostatochno priyednati uves Karaman do Osmanskoyi imperiyi U 1591 roci peretvoreno na eyalet Z oglyadu na politichne ta ekonomichne znachennya provinciyi syudi chasto priznachali pashami shehzade sultaniv abo vplivovih sanovnikiv chi vijskovikiv Posada karamanskogo pashi sluguvala mozhlivistyu prosuvannya do posadi vizira ta chlena sultanskogo divanu U provinciyi timarna sistema dala odin z pozitivnih rezultativ sered inshih eyaletiv Cyu posadu v riznij chas obijmali veliki viziri Chelebi Lyutfi pasha ta Mehmed Kepryulyu Takozh Karaman trivalij chas buv centrom sufizmu ta bektashi U 1620 h ta 1640 h rokah eyalet stavav centrom povstan timariotiv ta spagiyiv proti sultanskogo uryadu Do povstalih doluchalisya selyani ta sandzhakbeyi Osoblivo nebezpechnim bulo povstannya u 1640 h rokah yake vdalosya pridushiti lishe u 1648 roci Mehmedu Kepryulyu Pislya cogo eyalet perevazhno zberigav stabilnist U 1770 h rokah vnaslidok porazok u vijnah z Avstriyeyu ta Rosiyeyu chislennih povstan ta zakolotiv u balkanskih na prikavkazkih eyaletah pogirshilisya socialno ekonomichni umovi v Karamani oskilki porushuvalisya torgovelni zv yazki poslablyuvalisya organi centralnoyi vladi Takozh vse bilsh neefektivnoyu stavala timarna sistema Razom z tim pasham vdalosya zberegti sultansku vladu nad provinciyeyu Zavdyaki comu z kincya XVIII st Karaman staye vazhlivoyu osnovoyu dlya naboru zagoniv dlya osmanskogo vijska U 1803 roci ochilnik pashalika Kadi pasha odin z nebagatoh pidtrimav diyalnist sultana Selima III shodo stvorennya novogo vijska nizami dzhedid Togo zh roku z 15 tis regulyarnoyi pihoti ta 1500 spagiyiv pidijshov do Stambula Vtim sultan ne vidpraviv vijska na Dunaj de tochilasya vijna z Rosijskoyu imperiyeyu namagayuchis vikoristati yih proti yanichar Prote karamanski vijska v Edirne zaznali porazki vid yanichar U 1864 roci v ramkah administrativno teritorialnoyi reformi eyalet peretvoreno na vilajyet Konya StrukturaZ pochatku utvorennya skladavsya z 6 sandzhakiv Konya Aksaraj Nigde Kajseri Nevshehir Kirshehir U 1518 roci do bejlerbejstva dodano sandzhak Akshehir stav somim U 1527 roci skladavsya z 7 sandzhakiv Konya Aksaraj Nigde Bejshehir Ichel Kirshehir Kajseri U 1554 roci sandzhak Virshehir bulo peredano Rumskomu bejlerbejstvu U 1571 roci do Kiprskogo bejlerbejstva peredano sandzhak Ichel U 1700 roci pislya novogo reformuvannya eyalet skladavsya z 7 sandzhakiv Konya Aksaraj Bejshehir Nigde Kajseri Akshehir Kirshehir U 1839 roci sandzhak Kajseri peredano do skladu Ankarskogo eyaletu Socialno ekonomichnij stanV eyaletu narahovuvalosya 1504 timara ta 116 zeametiv V chasi pidnesennya eyalet zagalom vistavlyav do 4 5 tis spagiyiv richnij dohid do pochatku krizi stanoviv 8 mln 5 5 tis akche Dohid vid hasa bejlerbeya zgodom pashi stanoviv 665 tis akche dohid sandzhakbeyiv kolivavsya vid 190 do 350 tis akche Osnovoyu bulo skotarstvo ta remisnictvo chastkovo bulo rozvineno zemlerobstvo DzherelaN i I Beldiceanu La province de Qaraman au XVI siecle 1968 Orhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 ISBN 975 6782 09 9 p 93 Imber Colin 2002 The Ottoman Empire 1300 1650 The Structure of Power p 179 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karaman eyalet