Золотопотіцький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Тернопільської області в 1940-1962 рр. Адміністративний центр — смт. Золотий Потік.
Золотопотіцький район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | |
Округа/Область: | Тернопільська область |
Утворений: | 1940 |
Ліквідований: | 1962 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Золотий Потік |
Кількість селищних рад: | 1 |
Кількість сільських рад: | 24 |
Кількість смт: | 1 |
Кількість сіл: | 24 |
Районна влада |
Історія
Від 17 січня 1940 року Золотопотіцький район увійшов до складу Тернопільської області (утвореної Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року). Утворений район із гмін Золотий Потік I, Золотий Потік II, Язловець I, Язловець II і Зубрець Бучацького повіту.
Станом на 23 липня 1945 — у районі працює 3 спиртзаводи, 31 школа, райклуб, 10 сільських клубів, лікарні. Існують земельні громади.
У травні 1946 в районі почався збір коштів на купівлю облігацій Державної позики відбудови й розвитку народного господарства. Почали відбудовувати міст через р. Стрипу.
Станом на червень 1946 року вже у 22 сільрадах повністю закінчили роботу по встановленню телефонних стовпів, телефонізовано шість сільських рад. Начальником райконтори міністерства зв'язку був Літвіненко. У районі працювало 14 сільських клубів, 9 хат-читалень, 4 сільські бібліотеки, районний клуб і бібліотека, а також радіовузол на 42 точки. По району відремонтовано 5 090 метрів шосейних доріг, 14 598 метрів ґрунтових доріг. За ініціативою селян села Новосілки розпочато будівництво нової шосейної дороги Новосілка-Кадуби. 20 серпня школи району завершили навчальний рік.
За період від січня 1945 до вересня 1946 року змінилося близько 90 % лише одних голів сільрад.
У жовтні 1946 відбулася районна комсомольська конференція, в якій взяло участь 56 делегатів від 23 первинних комсомольських організацій.
Під час Другої світової війни в Золотопотіцькому районі нацисти розстріляли 170 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 550 хлопців та дівчат, майже повністю знищили єврейське населення (близько 1000 осіб).
Районна влада та інші установи деякий час розташовувалися в замкових приміщеннях.
У районі виходили газети «Вперед» (1945—1962, орган Золотопотіцького РК КП (б) і районної ради депутатів трудящих) та «Колективні лани» (орган політвідділу Золотопотіцької МТС).
Після ліквідації району в грудні 1962 року його населені пункти відійшли до Бучацького району.
Керівники району
- 1945 — голова райради депутатів трудящих — Петренко, секретар — Білявцев, секретар РК КП(б)У — Т. Козуб;
- 1946 — голова райради депутатів трудящих — Д. Чубей, секретар РК КП(б) У — Т. Козуб, секретар РК ЛКСМ — Ф. Микульський;
Адміністративний поділ
У 1940—1962 роках існували такі сільські ради:
- Берем'янська сільська рада
- Броварська сільська рада
- Возилівська сільська рада
- Губинська сільська рада
- Дулібська сільська рада
- Жнібородська сільська рада
- Золото-Потікська селищна рада
- Зубрецька сільська рада
- Кадубівська сільська рада
- Космирінська сільська рада
- Костільницькасільська рада
- Ліщенецька сільська рада
- Малозаліщицька сільська рада
- Миколаївська сільська рада
- Новосільська сільська рада
- Передмістянська сільська рада
- Пожежівська сільська рада
- Порхівська сільська рада
- Русилівська сільська рада
- Скомороська сільська рада
- Сновидівська сільська рада
- Сокілецька сільська рада
- Соколівська сільська рада
- Стінківська сільська рада
- Язлівецька сільська рада
Примітки
- Моспан М., Наливайко О., Ружицький І. Золотий Потік // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 589—592. — .
- За матеріалами газети «Вперед».
- Вперед. — 1946. — № 54 (79, 13 жовт.).
- Бойко В. Золотопотіцький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 252. — .
- Дембіцький Д. «Вперед» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 121. — .
- Мельничук Б., Хаварівський Б. «Колективні лани» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 295. — .
- Газета «Вперед» за 1940-ві роки.
Джерела
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 567.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotopotickij rajon administrativno teritorialna odinicya u skladi Ternopilskoyi oblasti v 1940 1962 rr Administrativnij centr smt Zolotij Potik Zolotopotickij rajon Osnovni dani Krayina Okruga Oblast Ternopilska oblast Utvorenij 1940 Likvidovanij 1962 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Zolotij Potik Kilkist selishnih rad 1 Kilkist silskih rad 24 Kilkist smt 1 Kilkist sil 24 Rajonna vladaIstoriyaVid 17 sichnya 1940 roku Zolotopotickij rajon uvijshov do skladu Ternopilskoyi oblasti utvorenoyi Postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 27 listopada 1939 roku Utvorenij rajon iz gmin Zolotij Potik I Zolotij Potik II Yazlovec I Yazlovec II i Zubrec Buchackogo povitu Stanom na 23 lipnya 1945 u rajoni pracyuye 3 spirtzavodi 31 shkola rajklub 10 silskih klubiv likarni Isnuyut zemelni gromadi U travni 1946 v rajoni pochavsya zbir koshtiv na kupivlyu obligacij Derzhavnoyi poziki vidbudovi j rozvitku narodnogo gospodarstva Pochali vidbudovuvati mist cherez r Stripu Stanom na cherven 1946 roku vzhe u 22 silradah povnistyu zakinchili robotu po vstanovlennyu telefonnih stovpiv telefonizovano shist silskih rad Nachalnikom rajkontori ministerstva zv yazku buv Litvinenko U rajoni pracyuvalo 14 silskih klubiv 9 hat chitalen 4 silski biblioteki rajonnij klub i biblioteka a takozh radiovuzol na 42 tochki Po rajonu vidremontovano 5 090 metriv shosejnih dorig 14 598 metriv gruntovih dorig Za iniciativoyu selyan sela Novosilki rozpochato budivnictvo novoyi shosejnoyi dorogi Novosilka Kadubi 20 serpnya shkoli rajonu zavershili navchalnij rik Za period vid sichnya 1945 do veresnya 1946 roku zminilosya blizko 90 lishe odnih goliv silrad U zhovtni 1946 vidbulasya rajonna komsomolska konferenciya v yakij vzyalo uchast 56 delegativ vid 23 pervinnih komsomolskih organizacij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Zolotopotickomu rajoni nacisti rozstrilyali 170 osib vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 550 hlopciv ta divchat majzhe povnistyu znishili yevrejske naselennya blizko 1000 osib Rajonna vlada ta inshi ustanovi deyakij chas roztashovuvalisya v zamkovih primishennyah U rajoni vihodili gazeti Vpered 1945 1962 organ Zolotopotickogo RK KP b i rajonnoyi radi deputativ trudyashih ta Kolektivni lani organ politviddilu Zolotopotickoyi MTS Pislya likvidaciyi rajonu v grudni 1962 roku jogo naseleni punkti vidijshli do Buchackogo rajonu Kerivniki rajonu1945 golova rajradi deputativ trudyashih Petrenko sekretar Bilyavcev sekretar RK KP b U T Kozub 1946 golova rajradi deputativ trudyashih D Chubej sekretar RK KP b U T Kozub sekretar RK LKSM F Mikulskij Administrativnij podilU 1940 1962 rokah isnuvali taki silski radi Berem yanska silska rada Berem yani Brovarska silska rada Brovari Vozilivska silska rada Voziliv Gubinska silska rada Gubin Dulibska silska rada Dulibi Zhniborodska silska rada Zhniborodi Zoloto Potikska selishna rada Zolotij Potik Zubrecka silska rada Zubrec Kadubivska silska rada Kadubi Kosmirinska silska rada Kosmirin Kostilnickasilska rada Kostilniki Lishenecka silska rada Lishenci Malozalishicka silska rada Mali Zalishiki Mikolayivska silska rada Mikolayivka Novosilska silska rada Novosilka Peredmistyanska silska rada Peredmistya Pozhezhivska silska rada Pozhezha Porhivska silska rada Porhova Rusilivska silska rada Rusiliv Skomoroska silska rada Skomorohi Snovidivska silska rada Snovidiv Sokilecka silska rada Sokilec Sokolivska silska rada Sokoliv Stinkivska silska rada Stinka Yazlivecka silska rada YazlovecPrimitkiMospan M Nalivajko O Ruzhickij I Zolotij Potik Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 589 592 ISBN 978 966 457 228 3 Za materialami gazeti Vpered Vpered 1946 54 79 13 zhovt Bojko V Zolotopotickij zamok Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 252 ISBN 978 966 528 318 8 Dembickij D Vpered Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 121 ISBN 966 528 197 6 Melnichuk B Havarivskij B Kolektivni lani Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 295 ISBN 978 966 528 318 8 Gazeta Vpered za 1940 vi roki DzherelaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 567