Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демократична хліборобська партія рум Partidul Țărănesc Democrat PȚD нім Demokratische Bauernpartei провінційна політична

Демократична селянська партія (Буковина)

Демократична селянська партія (Буковина)

Демократична хліборобська партія (рум. Partidul Țărănesc Democrat, PȚD; нім. Demokratische Bauernpartei) — провінційна політична партія в австро-угорській Буковині також відома як Демократична партія, Селянська партія, Національно-демократична партія і товариство «Unirea». Була однією з кілька політичних груп, які претендували на вираження інтересів етнічних румунів в регіоні.

Демократична селянська партія
image
Країнаimage Австро-Угорщина
Голова партіїАурел Ончул
Дата заснування1902
Дата розпуску1919
Штаб-квартираЧернівці, Румунське королівство
Ідеологіянаціонал-лібералізм

Ідеологія

Партія займала націонал-ліберальну і ліво-популістську позицію, маючи підтримку переважно серед селян, сільських вчителів та представників інтелігенції". Її лідерами були Аурел Ончул і Флореа Лупу, які були противниками більш консервативною і елітарної Румунської національної народної партії (PNPR).

Відкидаючи «політичне сектантство», PŢD одночасно об'єднувала позиції австрійського та румунського націоналізму — стверджуючи, що прагнення румунів можуть бути реалізовані тільки всередині багатоетнічної імперії. З цієї причини партію часто обвинувачували в «дворушництві».

У 1902—1905 року PȚD проводила політику альянсу з представниками інших етнічних груп, в тому числі — з українськими політичними патріотичними колами. Це призвело до створення «Прогресивного селянського братства», яке домінувало в сеймі Буковини і в 1904 році прийняв проект реформи системи виборів, розроблений Бенно Страйчером. Етнічне суперництво штовхнуло групу назад в сектантську політику перед парламентськими виборами 1907 року. PȚD прийняв політику економічного антисемітизм і разом з PNPR в 1908 році об'єднався в Християнську соціал-румунську партію. Партія, як і раніше, вела автономне існування, а її еліта контролювали Державний банк Буковини і кредитний союз Райффайзен. Подібна практика майже привела економіку Буковини в колапсу, налаштувавши населення проти Ончула особисто.

Неформально PȚD брала участь у виборах в липні 1911 року, а потім — вже офіційно — у квітні 1914 року. На цьому етапі вона прийняла тактику «аграрство» та антиклерикалізму, а також знову підтвердила свою лояльність до політики Австро-Угорської імперії щодо Румунії. Через кілька місяців, у ході Першої світової війни та у зв'язку з окупацією Буковини російською імператорською армією, партія стала недіючою — партійні активісти чинили лише неефективний партизанський опір регулярній армії.

Ончуль продовжував представляти PŢD в австрійському парламенті у 1918 році і став єдиним серед своїх румунських колег, хто схвалив румунсько-український розділ Буковини. Його співпраця з Українською Галицькою армією закінчилося втратою як особистої популярності, так і популярності його партії, але сприяло об'єднання частини Буковини з Великою Румунією.

Історія

Заснування

Демократична хліборобська партія була заснована на початку XX століття, коли Буковина ще входила до складу Австро-Угорської імперії. «Крайня етнічна фрагментація» регіону поглиблювала в ті роки як гостре суперництво, так і політичні союзи між основними етнічними групами Буковини: сільськими громадами румунів та українців (або «русинів»), німецьких та єврейських меншин у містах. Сам Аурел Ончул з ранніх років був відділений від румунського націоналізму, хоча він і зберігав контакти як з консервативними елементами, так і з «радикально-націоналістичними». Часто Ончул протистояв іншим румунам, приймаючи сторону австрійських чиновників — які, у свою чергу, звинувачувалися в тому, що вони займалися «макіавеллізмом», налаштовуючи лідерів різних угруповань один проти одного.

Історик Теодор Белан вважав, що політична кар'єра Ончула була безпосередньо пов'язана з новим губернатором Буковини Конрадом цу Гогенлое, який хотів заспокоїти ситуацію після цілої серії румунсько-українських політичних протистоянь. Для цього йому потрібна була «політична програма з економічними вимогами, яка виключала б національне питання» і «замінила б політичний романтизм реалізмом».

Ончул потрапив до австрійського райхстрату під час виборів 1901 року, а сама партія PŢD була офіційно зареєстрована на початку 1902 року — але її знадобився майже рік, щоб стати організованою групою. У січні 1903 року PŢD опублікувала свою «Демократичну програму», а 2 лютого провела свій перший конгрес під назвою «Політичне товариство Уніра або Демократична селянська партія». Ончул, був президентом партії, увійшов у політику не в найбільш вдалий час.

У своїй пропаганді PŢD звинувачувала «боярську» еліту, через експлуатацію селян та сільської інтелігенції — претендуючи таким чином на викриття елітарного націоналізму як схеми; сама ж партія виступала за «популістський / народницький націоналізм» з «лівим відтінком». Ончуль і його послідовники вважали себе емансипованими прогресистами: «глибоко лояльними» до правлячого дому Габсбургів. Історик Йоан Кокуз, один з найбільш стійких критиків Ончула, характеризував його як «абсолютно безсовісного», а також «антинародного», «вірного австрійця». Проте існувала і думка про те, що Ончул вірив, що Австрія об'єднала маленькі народи Східної і Центральної Європи, а це захистило б їх від поглинання Російською імперією: його ідеї були в цілому схожі з проектом Аурела Поповича «Сполучені Штати великої Австрії».

Примітки

  1. Bălan, 1929, с. 9, 82, 96—98.
  2. Livezeanu, p. 55
  3. Gafița (2009), p. 157. See also Bălan, p. 9; Cocuz, pp. 313, 443; Corbea-Hoișie, pp. 18–19; Iațencu & Olaru, p. 75
  4. Cocuz, pp. 7–8, 164. See also Iațencu & Olaru, p. 76
  5. Livezeanu, pp. 55–56
  6. Olaru (1994), p. 283
  7. Hallabrin, p. 40; Iațencu & Olaru, p. 75
  8. «Din Bucovina», in , Nr. 225/1902, pp. 1–2
  9. Gafița (2009), pp. 157, 158, 172. See also Cocuz, pp. 310, 311, 317—318, 443; Corbea-Hoișie, p. 19; Diacon, pp. 136—137; Olaru (1994), p. 286
  10. Gafița (2009), p. 157. See also Cocuz, pp. 315—317
  11. Cocuz, pp. 308, 310, 312, 317, 325; Corbea-Hoișie, pp. 18–22, 42–47; Diacon, p. 137; Gafița (2009), pp. 157, 160, 170; Olaru (1994), passim
  12. Cocuz, pp. 301—302, 312

Література

  • Teodor Bălan, Bucovina în războiul mondial. Cernăuți: Institutul de Arte Grafice și Editură Glasul Bucovinei, 1929.
  • Roland Clark, Sfîntă tinerețe legionară. Activismul fascist în România interbelică. Iași: , 2015.
  • Alexandrina Cernov, "Sextil Pușcariu (1877–1948) și Bucovina", in Caietele Sextil Pușcariu, Vol. III, 2017, pp. 85–91.
  • Ioan Cocuz, Partidele politice românești din Bucovina, 1862–1914. Suceava: Cuvântul Nostru, 2003.
  • Andrei Corbea-Hoișie, "'Wie die Juden Gewalt schreien': Aurel Onciul und die antisemitische Wende in der Bukowiner Öffentlichkeit nach 1907", in East Central Europe, Vol. 39, Issue 1, 2012, pp. 13–60.
  • Zsombor de Szász, "King Ferdinand of Rumania. VII: Bukovina", in Danubian Review, Vol. I, Issue 1, June 1943, pp. 4–16.
  • Vasile Diacon, Sub semnul lui Clio. Iași: Tipo Moldova, 2009.
  • Radu Freitag, Eugeniu Păun, "Arcășiile și rolul lor în promovarea conștiinței naționale", in Muzeul Național, Vol. IV, 1978, pp. 639–647.
  • Vlad Gafița,
    • "Puncte comune și contradicții între partidele politice românești din Bucovina (1911–1914)", in Codrul Cosminului, Nr. 12 (2006), pp. 177–122.
    • "Aurel Onciul – Repères de l'activité politique des premières années du XX-ème siècle", in Codrul Cosminului, Nr. 15 (2009), pp. 155–174.
  • Mariana Gurza, Vasile Plăvan: un Slavici al Bucovinei. Timișoara: Editura Fundației pentru Cultură și Învățământ Ioan Slavici & Editura Eurostampa, 2013.
  • Otto Hallabrin, "Der österreichische Reichsrat und die Abgeordneten aus der Bukowina von 1861 bis 1918", in Analele Bucovinei, Vol. XX, Issue 1, 2013, pp. 27–50.
  • Daniel Hrenciuc, "Rădăuți" and "Zastavna", in , Andrei Florin Sora (eds.), România Mare votează. Alegerile parlamentare din 1919 "la firul ierbii", pp. 108–118. Iași: Polirom, 2019.
  • Mihai Iacobescu, "Iorga și Bucovina (II)", in Analele Bucovinei, Vol. XV, Issue 1, 2008, pp. 75–110.
  • Rodica Iațencu, Marian Olaru, "Bucovineni în Parlamentul României Mari. Adunarea Deputaților, sesiunea 1919–1920 (II)", in Analele Bucovinei, Vol. XX, Issue 1, 2013, pp. 51–86.
  • Dan Jumară, "Apariția și activitatea societăților culturale românești în Bucovina habsburgică", in Acta Moldaviae Meridionalis, Vols. XXV–XXVII, Issue 2, 2004–2006, pp. 161–179.
  • , Cultural Politics in Greater Romania. Ithaca: , 2000.
  • Marian Olaru,
    • "Aurel Onciul și revista Privitorul", in Analele Bucovinei, Vol. I, Issue 2, 1994, pp. 281–289.
    • "Despre crezul politic al lui Aurel Onciul", in Analele Bucovinei, Vol. IX, Issue 2, 2002, pp. 495–500.
  • Andrei Popescu, "Cernăuți (orașul și județul)", in Bogdan Murgescu, Andrei Florin Sora (eds.), România Mare votează. Alegerile parlamentare din 1919 "la firul ierbii", pp. 93–107. Iași: Polirom, 2019.
  • , Stat și națiune. Statele-Unite ale Austriei-Mari. Studii politice în vederea rezolvării problemei naționale și a crizelor. Bucharest: , 1939. OCLC 28742413
  • , "Acum zece ani în Bucovina", in , Nr. 22–24/1928, pp. 396–399.
  • Constantin Ungureanu,
    • "Unirea Bucovinei", in , November 2018, pp. 5–10, 42.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Demokratichna hliborobska partiya rum Partidul Țărănesc Democrat PȚD nim Demokratische Bauernpartei provincijna politichna partiya v avstro ugorskij Bukovini takozh vidoma yak Demokratichna partiya Selyanska partiya Nacionalno demokratichna partiya i tovaristvo Unirea Bula odniyeyu z kilka politichnih grup yaki pretenduvali na virazhennya interesiv etnichnih rumuniv v regioni Demokratichna selyanska partiyaKrayina Avstro UgorshinaGolova partiyiAurel OnchulData zasnuvannya1902Data rozpusku1919Shtab kvartiraChernivci Rumunske korolivstvoIdeologiyanacional liberalizmIdeologiyaPartiya zajmala nacional liberalnu i livo populistsku poziciyu mayuchi pidtrimku perevazhno sered selyan silskih vchiteliv ta predstavnikiv inteligenciyi Yiyi liderami buli Aurel Onchul i Florea Lupu yaki buli protivnikami bilsh konservativnoyu i elitarnoyi Rumunskoyi nacionalnoyi narodnoyi partiyi PNPR Vidkidayuchi politichne sektantstvo PŢD odnochasno ob yednuvala poziciyi avstrijskogo ta rumunskogo nacionalizmu stverdzhuyuchi sho pragnennya rumuniv mozhut buti realizovani tilki vseredini bagatoetnichnoyi imperiyi Z ciyeyi prichini partiyu chasto obvinuvachuvali v dvorushnictvi U 1902 1905 roku PȚD provodila politiku alyansu z predstavnikami inshih etnichnih grup v tomu chisli z ukrayinskimi politichnimi patriotichnimi kolami Ce prizvelo do stvorennya Progresivnogo selyanskogo bratstva yake dominuvalo v sejmi Bukovini i v 1904 roci prijnyav proekt reformi sistemi viboriv rozroblenij Benno Strajcherom Etnichne supernictvo shtovhnulo grupu nazad v sektantsku politiku pered parlamentskimi viborami 1907 roku PȚD prijnyav politiku ekonomichnogo antisemitizm i razom z PNPR v 1908 roci ob yednavsya v Hristiyansku social rumunsku partiyu Partiya yak i ranishe vela avtonomne isnuvannya a yiyi elita kontrolyuvali Derzhavnij bank Bukovini i kreditnij soyuz Rajffajzen Podibna praktika majzhe privela ekonomiku Bukovini v kolapsu nalashtuvavshi naselennya proti Onchula osobisto Neformalno PȚD brala uchast u viborah v lipni 1911 roku a potim vzhe oficijno u kvitni 1914 roku Na comu etapi vona prijnyala taktiku agrarstvo ta antiklerikalizmu a takozh znovu pidtverdila svoyu loyalnist do politiki Avstro Ugorskoyi imperiyi shodo Rumuniyi Cherez kilka misyaciv u hodi Pershoyi svitovoyi vijni ta u zv yazku z okupaciyeyu Bukovini rosijskoyu imperatorskoyu armiyeyu partiya stala nediyuchoyu partijni aktivisti chinili lishe neefektivnij partizanskij opir regulyarnij armiyi Onchul prodovzhuvav predstavlyati PŢD v avstrijskomu parlamenti u 1918 roci i stav yedinim sered svoyih rumunskih koleg hto shvaliv rumunsko ukrayinskij rozdil Bukovini Jogo spivpracya z Ukrayinskoyu Galickoyu armiyeyu zakinchilosya vtratoyu yak osobistoyi populyarnosti tak i populyarnosti jogo partiyi ale spriyalo ob yednannya chastini Bukovini z Velikoyu Rumuniyeyu IstoriyaZasnuvannya Demokratichna hliborobska partiya bula zasnovana na pochatku XX stolittya koli Bukovina she vhodila do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi Krajnya etnichna fragmentaciya regionu pogliblyuvala v ti roki yak gostre supernictvo tak i politichni soyuzi mizh osnovnimi etnichnimi grupami Bukovini silskimi gromadami rumuniv ta ukrayinciv abo rusiniv nimeckih ta yevrejskih menshin u mistah Sam Aurel Onchul z rannih rokiv buv viddilenij vid rumunskogo nacionalizmu hocha vin i zberigav kontakti yak z konservativnimi elementami tak i z radikalno nacionalistichnimi Chasto Onchul protistoyav inshim rumunam prijmayuchi storonu avstrijskih chinovnikiv yaki u svoyu chergu zvinuvachuvalisya v tomu sho voni zajmalisya makiavellizmom nalashtovuyuchi lideriv riznih ugrupovan odin proti odnogo Istorik Teodor Belan vvazhav sho politichna kar yera Onchula bula bezposeredno pov yazana z novim gubernatorom Bukovini Konradom cu Gogenloe yakij hotiv zaspokoyiti situaciyu pislya ciloyi seriyi rumunsko ukrayinskih politichnih protistoyan Dlya cogo jomu potribna bula politichna programa z ekonomichnimi vimogami yaka viklyuchala b nacionalne pitannya i zaminila b politichnij romantizm realizmom Onchul potrapiv do avstrijskogo rajhstratu pid chas viboriv 1901 roku a sama partiya PŢD bula oficijno zareyestrovana na pochatku 1902 roku ale yiyi znadobivsya majzhe rik shob stati organizovanoyu grupoyu U sichni 1903 roku PŢD opublikuvala svoyu Demokratichnu programu a 2 lyutogo provela svij pershij kongres pid nazvoyu Politichne tovaristvo Unira abo Demokratichna selyanska partiya Onchul buv prezidentom partiyi uvijshov u politiku ne v najbilsh vdalij chas U svoyij propagandi PŢD zvinuvachuvala boyarsku elitu cherez ekspluataciyu selyan ta silskoyi inteligenciyi pretenduyuchi takim chinom na vikrittya elitarnogo nacionalizmu yak shemi sama zh partiya vistupala za populistskij narodnickij nacionalizm z livim vidtinkom Onchul i jogo poslidovniki vvazhali sebe emansipovanimi progresistami gliboko loyalnimi do pravlyachogo domu Gabsburgiv Istorik Joan Kokuz odin z najbilsh stijkih kritikiv Onchula harakterizuvav jogo yak absolyutno bezsovisnogo a takozh antinarodnogo virnogo avstrijcya Prote isnuvala i dumka pro te sho Onchul viriv sho Avstriya ob yednala malenki narodi Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi a ce zahistilo b yih vid poglinannya Rosijskoyu imperiyeyu jogo ideyi buli v cilomu shozhi z proektom Aurela Popovicha Spolucheni Shtati velikoyi Avstriyi PrimitkiBălan 1929 s 9 82 96 98 Livezeanu p 55 Gafița 2009 p 157 See also Bălan p 9 Cocuz pp 313 443 Corbea Hoișie pp 18 19 Iațencu amp Olaru p 75 Cocuz pp 7 8 164 See also Iațencu amp Olaru p 76 Livezeanu pp 55 56 Olaru 1994 p 283 Hallabrin p 40 Iațencu amp Olaru p 75 Din Bucovina in Nr 225 1902 pp 1 2 Gafița 2009 pp 157 158 172 See also Cocuz pp 310 311 317 318 443 Corbea Hoișie p 19 Diacon pp 136 137 Olaru 1994 p 286 Gafița 2009 p 157 See also Cocuz pp 315 317 Cocuz pp 308 310 312 317 325 Corbea Hoișie pp 18 22 42 47 Diacon p 137 Gafița 2009 pp 157 160 170 Olaru 1994 passim Cocuz pp 301 302 312LiteraturaTeodor Bălan Bucovina in războiul mondial Cernăuți Institutul de Arte Grafice și Editură Glasul Bucovinei 1929 Roland Clark Sfintă tinerețe legionară Activismul fascist in Romania interbelică Iași 2015 ISBN 978 973 46 5357 7 Alexandrina Cernov Sextil Pușcariu 1877 1948 și Bucovina in Caietele Sextil Pușcariu Vol III 2017 pp 85 91 Ioan Cocuz Partidele politice romanești din Bucovina 1862 1914 Suceava Cuvantul Nostru 2003 ISBN 973 85272 0 1 Andrei Corbea Hoișie Wie die Juden Gewalt schreien Aurel Onciul und die antisemitische Wende in der Bukowiner Offentlichkeit nach 1907 in East Central Europe Vol 39 Issue 1 2012 pp 13 60 Zsombor de Szasz King Ferdinand of Rumania VII Bukovina in Danubian Review Vol I Issue 1 June 1943 pp 4 16 Vasile Diacon Sub semnul lui Clio Iași Tipo Moldova 2009 ISBN 978 973 168 042 2 Radu Freitag Eugeniu Păun Arcășiile și rolul lor in promovarea conștiinței naționale in Muzeul Național Vol IV 1978 pp 639 647 Vlad Gafița Puncte comune și contradicții intre partidele politice romanești din Bucovina 1911 1914 in Codrul Cosminului Nr 12 2006 pp 177 122 Aurel Onciul Reperes de l activite politique des premieres annees du XX eme siecle in Codrul Cosminului Nr 15 2009 pp 155 174 Mariana Gurza Vasile Plăvan un Slavici al Bucovinei Timișoara Editura Fundației pentru Cultură și Invățămant Ioan Slavici amp Editura Eurostampa 2013 ISBN 978 606 8480 19 0 Otto Hallabrin Der osterreichische Reichsrat und die Abgeordneten aus der Bukowina von 1861 bis 1918 in Analele Bucovinei Vol XX Issue 1 2013 pp 27 50 Daniel Hrenciuc Rădăuți and Zastavna in Andrei Florin Sora eds Romania Mare votează Alegerile parlamentare din 1919 la firul ierbii pp 108 118 Iași Polirom 2019 ISBN 978 973 46 7993 5 Mihai Iacobescu Iorga și Bucovina II in Analele Bucovinei Vol XV Issue 1 2008 pp 75 110 Rodica Iațencu Marian Olaru Bucovineni in Parlamentul Romaniei Mari Adunarea Deputaților sesiunea 1919 1920 II in Analele Bucovinei Vol XX Issue 1 2013 pp 51 86 Dan Jumară Apariția și activitatea societăților culturale romanești in Bucovina habsburgică in Acta Moldaviae Meridionalis Vols XXV XXVII Issue 2 2004 2006 pp 161 179 Cultural Politics in Greater Romania Ithaca 2000 ISBN 0 8014 8688 2 Marian Olaru Aurel Onciul și revista Privitorul in Analele Bucovinei Vol I Issue 2 1994 pp 281 289 Despre crezul politic al lui Aurel Onciul in Analele Bucovinei Vol IX Issue 2 2002 pp 495 500 Andrei Popescu Cernăuți orașul și județul in Bogdan Murgescu Andrei Florin Sora eds Romania Mare votează Alegerile parlamentare din 1919 la firul ierbii pp 93 107 Iași Polirom 2019 ISBN 978 973 46 7993 5 Stat și națiune Statele Unite ale Austriei Mari Studii politice in vederea rezolvării problemei naționale și a crizelor Bucharest 1939 OCLC 28742413 Acum zece ani in Bucovina in Nr 22 24 1928 pp 396 399 Constantin Ungureanu Unirea Bucovinei in November 2018 pp 5 10 42 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ