Чагарниковий собака американський (Speothos venaticus) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Окрім єдиного сучасного виду рід містить також вимерлого †Speothos pacivorus.
Speothos venaticus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Підродина: | Caninae |
Триба: | Canini |
Рід: | Чагарниковий собака (Speothos) |
Вид: | S. venaticus |
Біноміальна назва | |
Speothos venaticus Lund, 1842 | |
Ареал виду Speothos venaticus |
Країни проживання: Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Венесуела. Не зважаючи на великий діапазон поширення і мешкання в різних місцях існування, щільність населення невелика. Проживає в цілому поблизу від джерел води й поруч з поселеннями потенційних жертв, особливо Cuniculus paca.
Пес кущовий був виявлений в низовині (нижче 1500 м), в лісових біотопах, включаючи первинні й галерейні ліси (Defler 1986), напівлистяні ліси й сезонно затоплювані ліси.
Еволюційні відносини цього незвичайного представника псових ще належить вирішити, але дослідження показали, що, швидше за все, він розійшовся з сестринською таксоновою групою Chrysocyon три мільйони років тому.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 575—750 мм, хвіст: 125—150 мм, висота в плечах: 300 мм, вага: 4,0—7,0 кг.
Опис. Голова і шия вохрово-жовтуватий або рудувато-коричневий, й цей колір переходить в темно-коричневий або чорний уздовж спини й хвоста. Низ тіла такий же темний, як і спина, хоча можуть бути світлі латки за підборіддям на горлі. Тіло приосадкувате, морда коротка і широка, ноги короткі. Хвіст короткий і добре вкритий волоссям, але не пухнастий. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 1/2 = 38.
Поведінка
Здається, в основному, денний вид і залишається в лігві у нічний час, або в норі або в дуплі дерева. За повідомленнями, напівводний, може пірнати й плавати під водою з великою легкістю. Спостерігалося як дикі особини плавали на великих річках, переслідуючи здобич у воді. Кущовий пес високо соціальний, живе і полює спільно зграями до 10 особин. Кілька полонених тієї ж або протилежної статі можуть перебувати разом без боїв, хоча ієрархії можуть бути створені. Користується певним набором вигуків, найпоширенішим з яких є високий писк, який використовується, щоб допомогти підтримувати контакт між членами групи, яка рухається в густому лісі.
Міжвидові відносини
Кущовий собака використовує нори, викопані великими броненосцями й іноді тамандуа. В іншому разі нори розміщуються в колодах дерев, що впали й притулках серед каменів. Агуті, капібара і пака є основною здобиччю кущового пса. Спостерігалось як одного разу група з шести особин вполювала тапіра, що важив 250 кг. Також здобиччю є броненосці (Dasypodidae), пекарі (Tayassu tajacu), мазами (Mazama), нанду (Rhea americana).
Тільки непрямі свідчення існують про хижацтво на кущових собак. В Перуанської Амазонії, туші дорослої Speothos venaticus були оточені слідами ягуара або пуми. На Speothos venaticus полюють для споживання люди в деяких районах Амазонії.
Життєвий цикл
У дикій природі цуценята народжуються під час сезону дощів. Вагітність триває 67 днів. Народжується від одного до шести, в середньому 3.8, малюків. Вага новонароджених 130-190 грамів. Період годування молоком триває 4-5 місяців. Зафіксована тривалість життя у неволі становить 13 років і 4 місяці. Середня тривалість життя, як вважають, близько десяти років.
Генетика
Диплоїдне число, 2n=74 хромосоми з 36 акроцентричними, фундаментальне число FN=76. Х-хромосома є великою метацентричною й Y є невеликою субакроцентричною.
Загрози та охорона
Єдиними серйозними передбачуваними загрозами є перетворення місць проживання і людські посягання. Трапляються в кількох природоохоронних територіях по всьому ареалу. Захищені законом у країнах свого поширення. Є кілька програм по розмноженню виду в зоопарках по всьому світу.
Посилання
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 194.
- DeMatteo, K., Michalski , F. & Leite-Pitman, M.R.P. (2011). . The IUCN. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 16.11.2019. (англ.)
- . ARKive. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 20 січня 2016.
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 91
- Beatriz de Mello Beisiegel and Gerald L. Zuercher Speothos venaticus / Mammalian Species No. 783, 2005, pp. 1-6
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarnikovij sobaka amerikanskij Speothos venaticus vid rodini psovih Canidae ryadu hizhih Okrim yedinogo suchasnogo vidu rid mistit takozh vimerlogo Speothos pacivorus Speothos venaticus Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Rodina Psovi Canidae Pidrodina Caninae Triba Canini Rid Chagarnikovij sobaka Speothos Vid S venaticus Binomialna nazva Speothos venaticus Lund 1842 Areal vidu Speothos venaticus Krayini prozhivannya Boliviya Braziliya Kolumbiya Ekvador Francuzka Gviana Gayana Panama Paragvaj Peru Surinam Venesuela Ne zvazhayuchi na velikij diapazon poshirennya i meshkannya v riznih miscyah isnuvannya shilnist naselennya nevelika Prozhivaye v cilomu poblizu vid dzherel vodi j poruch z poselennyami potencijnih zhertv osoblivo Cuniculus paca Pes kushovij buv viyavlenij v nizovini nizhche 1500 m v lisovih biotopah vklyuchayuchi pervinni j galerejni lisi Defler 1986 napivlistyani lisi j sezonno zatoplyuvani lisi Evolyucijni vidnosini cogo nezvichajnogo predstavnika psovih she nalezhit virishiti ale doslidzhennya pokazali sho shvidshe za vse vin rozijshovsya z sestrinskoyu taksonovoyu grupoyu Chrysocyon tri miljoni rokiv tomu MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 575 750 mm hvist 125 150 mm visota v plechah 300 mm vaga 4 0 7 0 kg Opis Golova i shiya vohrovo zhovtuvatij abo ruduvato korichnevij j cej kolir perehodit v temno korichnevij abo chornij uzdovzh spini j hvosta Niz tila takij zhe temnij yak i spina hocha mozhut buti svitli latki za pidboriddyam na gorli Tilo priosadkuvate morda korotka i shiroka nogi korotki Hvist korotkij i dobre vkritij volossyam ale ne puhnastij Zubna formula I 3 3 C 1 1 P 4 4 M 1 2 38 PovedinkaZdayetsya v osnovnomu dennij vid i zalishayetsya v ligvi u nichnij chas abo v nori abo v dupli dereva Za povidomlennyami napivvodnij mozhe pirnati j plavati pid vodoyu z velikoyu legkistyu Sposterigalosya yak diki osobini plavali na velikih richkah peresliduyuchi zdobich u vodi Kushovij pes visoko socialnij zhive i polyuye spilno zgrayami do 10 osobin Kilka polonenih tiyeyi zh abo protilezhnoyi stati mozhut perebuvati razom bez boyiv hocha iyerarhiyi mozhut buti stvoreni Koristuyetsya pevnim naborom vigukiv najposhirenishim z yakih ye visokij pisk yakij vikoristovuyetsya shob dopomogti pidtrimuvati kontakt mizh chlenami grupi yaka ruhayetsya v gustomu lisi Mizhvidovi vidnosiniKushovij sobaka vikoristovuye nori vikopani velikimi bronenoscyami j inodi tamandua V inshomu razi nori rozmishuyutsya v kolodah derev sho vpali j pritulkah sered kameniv Aguti kapibara i paka ye osnovnoyu zdobichchyu kushovogo psa Sposterigalos yak odnogo razu grupa z shesti osobin vpolyuvala tapira sho vazhiv 250 kg Takozh zdobichchyu ye bronenosci Dasypodidae pekari Tayassu tajacu mazami Mazama nandu Rhea americana Tilki nepryami svidchennya isnuyut pro hizhactvo na kushovih sobak V Peruanskoyi Amazoniyi tushi dorosloyi Speothos venaticus buli otocheni slidami yaguara abo pumi Na Speothos venaticus polyuyut dlya spozhivannya lyudi v deyakih rajonah Amazoniyi Zhittyevij ciklU dikij prirodi cucenyata narodzhuyutsya pid chas sezonu doshiv Vagitnist trivaye 67 dniv Narodzhuyetsya vid odnogo do shesti v serednomu 3 8 malyukiv Vaga novonarodzhenih 130 190 gramiv Period goduvannya molokom trivaye 4 5 misyaciv Zafiksovana trivalist zhittya u nevoli stanovit 13 rokiv i 4 misyaci Serednya trivalist zhittya yak vvazhayut blizko desyati rokiv GenetikaDiployidne chislo 2n 74 hromosomi z 36 akrocentrichnimi fundamentalne chislo FN 76 H hromosoma ye velikoyu metacentrichnoyu j Y ye nevelikoyu subakrocentrichnoyu Zagrozi ta ohoronaYedinimi serjoznimi peredbachuvanimi zagrozami ye peretvorennya misc prozhivannya i lyudski posyagannya Traplyayutsya v kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah po vsomu arealu Zahisheni zakonom u krayinah svogo poshirennya Ye kilka program po rozmnozhennyu vidu v zooparkah po vsomu svitu PosilannyaMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 194 DeMatteo K Michalski F amp Leite Pitman M R P 2011 The IUCN Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 16 11 2019 angl ARKive Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 20 sichnya 2016 Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 p 91 Beatriz de Mello Beisiegel and Gerald L Zuercher Speothos venaticus Mammalian Species No 783 2005 pp 1 6 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 20 sichnya 2016 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi