Совісний суд — місцева судова інстанція у Російській імперії в останній чверті XVIII — першій половині XIX ст.
Історичний огляд
Система совісних судів створена 1775 року в губерніях і намісництвах на підставі «Установлення для управління губерній». В Україні з'явились 1780 року.
До складу суду входили судді й шість засідателів, яких обирали по два від кожного стану (дворянського, міського й сільського) строком на 3 роки і затверджував губернатор або намісник.
Суди розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевнохворих. До компетенції суду належали також справи про чаклунство, марновірство, бродяжництво, образу батьків дітьми (з 1826).
У цивільних справах суди виконували функцію примирення сторін за допомогою посередників, яких призначали сторони спору. Совісні суди, караючи за скоєні злочини, залучали також до осуду порушників громадськість, родину і церкву.
Вирок і рішення для виконання направлялися до нижчого земського суду або городничому, а в кримінальних справах — губернатору.
Рішення совісного суду в майнових суперечках не мала законної сили, а судді не мали повноважень приводити рішення в дію. Якщо добровільна згода фігурантів не досягалась, позов передавали в суд загальної юрисдикції.
Діяльність совісних судів контролювали губернський прокурор і губернське правління.
Оскаржували рішення суду у Вищому совісному суді, а з 1830 — у сенаті.
1852 року згідно з «Положенням про штати совісних судів» були ліквідовані у 18 губерніях, а їх справи передані у місцеві судові палати. В Україні 1852 року ліквідували Таврійський совісний суд, 1858 року — Київський, Волинський, Подільський, Полтавський і Харківський. Проте посада совісного судді зберігалася, які діяли при палатах карного і цивільного судів. 1866 функції совісних суддів передали товаришам (заступникам) голів карної і цивільної палат.
Справи про чаклунство
Згідно зі ст. 399 «Установлення для управління губерній» держава перебирала на себе функцію боротьби із забобонами. Чаклунство та чарування віднесли до категорії справ совісного судочинства, оскільки це перебувало у площині людського ошуканства та невігластва. Наприклад, за виливання води на розпутті, закопування овечих голів на кладовищі тощо Київський та інші совісні суди присуджували чаклунам публічне церковне шеститижневе покаяння, а тим, хто до них звертався — двотижневе.
1790 року Київський совісний суд розглянув справу про вчинок міщанина Микити Сторожила. Він, завітавши до свого зятя, сотенного писаря Чернявського, сипонув в очі дружини землю з вузлика. Сторожил пояснив, що вузлик розв'язався випадково. А цією землею, мовляв, він нібито лікує подагру. Для цього збирає її на второваних шляхах та змішує з сіркою. Проте Чернявський засвідчив, що, кидаючи землю, той промовляв: «Нехай тобі лихо і земля!». М. Сторожилові було присуджене публічне церковне покаяння.
Серед справ, які розглянув Київський совісний суд, була справа про ворожку Ірину Ошумчиху, яка мешкала на подвір'ї бориспільського протопопа Назарія Яворського. До неї звертались не тільки місцеве населення, але і священнослужитель, і військовий товариш Афендик.
Навчившись від матері, ворожка кидала хліб у воду, щоб дізнатись про кількість вкраденого добра, можливість його повернення, справжнього крадія тощо.
Свідки під присягою засвідчили результативність ворожіння І. Ошумчихи і в один голос стверджували, що вона допомогла знайти різну пропажу (зокрема, зниклі кінь, речі, гроші).
Київський совісний суд визнав дії І. Ошумчихи протизаконними, але водночас і такими, що не мали злих намірів і не становили загрози суспільству, та ухвалив рішення про присудження ворожці публічного церковного покаяння і передання її на поруки.
1837 року Волинський совісний суд розглянув передану Дубенським повітовим судом справу про вкидання селянкою Христиною Романюковою до покинутої криниці трьох хлібин, що нібито мало збільшити надої в корів. Однак суд не побачив у цих діях недоброго наміру або чаклування, то лише попередив селянку.
1838 р. Волинський совісний суд розглянув передану Рівненським земським судом справу про селянку Тетяну Дідухову з села Пісків, яка займалась чаклунством. Односельці схвалювали поведінку Т. Дідухової, але совісний суд визнав її винною в діях, що суперечили релігії, і поклали відповідальність на місцеву духовну консисторію застосувати до неї духовне покаяння.
1837 року Чернігівський совісний суд розглянув справу державного селянина із Борисоглібівки, знахаря Івана Царика, чиє «лікування» призвело до смерті унтер-офіцера Новомиргородського уланського полку Дмитра Сергієнка.
Дев'ятеро селян засвідчили знахарські здібності Царика, які ніколи не завдавали людям шкоди. А самого підсудного кваліфікували як добропорядну і завжди тверезу людину. Суд ухвалив звільнити Царика і заборонити ним займатися знахарством.
1782 року Київський совісний суд розглянув справу про підсусідка із села Бобровиці Козелецького повіту, шинкаря Гаврила Кошика і його сина. Якась бабка, як вдячність за піднесену чарочку горілки, порадила йому вчинити магічну дію, щоб шинок став більш прибутковим. Вона порадила таємно взяти землю з-під вулика, розчинити її у воді й помити нею весь посуд та підлогу в шинку. Після цього, мовляв, люди почнуть масово «зліталися» до закладу, мов бджоли до вулика. Оскільки пасику мав козелецький бургомістр Гонтаревський, то Кошик попросив свого сина, який служив у пана, принести землю з-під його вулика.
Гонтаревський звинуватив Кошиків у чаклунстві і звернувся до суду. Суд визнав вчинення таких дій наслідком «простоти і невігластва» і присудив провести публічне церковне покаяння, щоб запобігти повторенню подібних дій з боку інших.
Примітки
- Совісний суд // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.»
- Шандра В. Совісні суди в Україні (остання чверть XVIII—середина XIX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України. 2011.
- Практика совестных судов на Урале и в Западной сибири в конце XVIII — первой половине XIX вв. Воропанов В. А. [ 2010-09-18 у Wayback Machine.] // Научный вестник УрАГС. — 2010. — № 2(11).
- Шандра В. Справи про чаклунство й забобони
Література
- Гос. учреждения России в XVIII в. М., 1960
- Кизеветгер А. Совестные суды при Екатерине II. «Воспитание и правопорядок», 1992, № ½
- Государственность России, кн. 4. М., 2001.
- Шандра В. Совісні суди в Україні (остання чверть XVIII—середина XIX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України. 2011. — 266 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sovisnij sud misceva sudova instanciya u Rosijskij imperiyi v ostannij chverti XVIII pershij polovini XIX st Istorichnij oglyadSistema sovisnih sudiv stvorena 1775 roku v guberniyah i namisnictvah na pidstavi Ustanovlennya dlya upravlinnya gubernij V Ukrayini z yavilis 1780 roku Do skladu sudu vhodili suddi j shist zasidateliv yakih obirali po dva vid kozhnogo stanu dvoryanskogo miskogo j silskogo strokom na 3 roki i zatverdzhuvav gubernator abo namisnik Sudi rozglyadali zemelno majnovi superechki simejni svarki zlochini malolitnih dushevnohvorih Do kompetenciyi sudu nalezhali takozh spravi pro chaklunstvo marnovirstvo brodyazhnictvo obrazu batkiv ditmi z 1826 U civilnih spravah sudi vikonuvali funkciyu primirennya storin za dopomogoyu poserednikiv yakih priznachali storoni sporu Sovisni sudi karayuchi za skoyeni zlochini zaluchali takozh do osudu porushnikiv gromadskist rodinu i cerkvu Virok i rishennya dlya vikonannya napravlyalisya do nizhchogo zemskogo sudu abo gorodnichomu a v kriminalnih spravah gubernatoru Rishennya sovisnogo sudu v majnovih superechkah ne mala zakonnoyi sili a suddi ne mali povnovazhen privoditi rishennya v diyu Yaksho dobrovilna zgoda figurantiv ne dosyagalas pozov peredavali v sud zagalnoyi yurisdikciyi Diyalnist sovisnih sudiv kontrolyuvali gubernskij prokuror i gubernske pravlinnya Oskarzhuvali rishennya sudu u Vishomu sovisnomu sudi a z 1830 u senati 1852 roku zgidno z Polozhennyam pro shtati sovisnih sudiv buli likvidovani u 18 guberniyah a yih spravi peredani u miscevi sudovi palati V Ukrayini 1852 roku likviduvali Tavrijskij sovisnij sud 1858 roku Kiyivskij Volinskij Podilskij Poltavskij i Harkivskij Prote posada sovisnogo suddi zberigalasya yaki diyali pri palatah karnogo i civilnogo sudiv 1866 funkciyi sovisnih suddiv peredali tovarisham zastupnikam goliv karnoyi i civilnoyi palat Spravi pro chaklunstvoZgidno zi st 399 Ustanovlennya dlya upravlinnya gubernij derzhava perebirala na sebe funkciyu borotbi iz zabobonami Chaklunstvo ta charuvannya vidnesli do kategoriyi sprav sovisnogo sudochinstva oskilki ce perebuvalo u ploshini lyudskogo oshukanstva ta neviglastva Napriklad za vilivannya vodi na rozputti zakopuvannya ovechih goliv na kladovishi tosho Kiyivskij ta inshi sovisni sudi prisudzhuvali chaklunam publichne cerkovne shestitizhneve pokayannya a tim hto do nih zvertavsya dvotizhneve Spravi pro chaklunstvo 1790 roku Kiyivskij sovisnij sud rozglyanuv spravu pro vchinok mishanina Mikiti Storozhila Vin zavitavshi do svogo zyatya sotennogo pisarya Chernyavskogo siponuv v ochi druzhini zemlyu z vuzlika Storozhil poyasniv sho vuzlik rozv yazavsya vipadkovo A ciyeyu zemleyu movlyav vin nibito likuye podagru Dlya cogo zbiraye yiyi na vtorovanih shlyahah ta zmishuye z sirkoyu Prote Chernyavskij zasvidchiv sho kidayuchi zemlyu toj promovlyav Nehaj tobi liho i zemlya M Storozhilovi bulo prisudzhene publichne cerkovne pokayannya Sered sprav yaki rozglyanuv Kiyivskij sovisnij sud bula sprava pro vorozhku Irinu Oshumchihu yaka meshkala na podvir yi borispilskogo protopopa Nazariya Yavorskogo Do neyi zvertalis ne tilki misceve naselennya ale i svyashennosluzhitel i vijskovij tovarish Afendik Navchivshis vid materi vorozhka kidala hlib u vodu shob diznatis pro kilkist vkradenogo dobra mozhlivist jogo povernennya spravzhnogo kradiya tosho Svidki pid prisyagoyu zasvidchili rezultativnist vorozhinnya I Oshumchihi i v odin golos stverdzhuvali sho vona dopomogla znajti riznu propazhu zokrema znikli kin rechi groshi Kiyivskij sovisnij sud viznav diyi I Oshumchihi protizakonnimi ale vodnochas i takimi sho ne mali zlih namiriv i ne stanovili zagrozi suspilstvu ta uhvaliv rishennya pro prisudzhennya vorozhci publichnogo cerkovnogo pokayannya i peredannya yiyi na poruki 1837 roku Volinskij sovisnij sud rozglyanuv peredanu Dubenskim povitovim sudom spravu pro vkidannya selyankoyu Hristinoyu Romanyukovoyu do pokinutoyi krinici troh hlibin sho nibito malo zbilshiti nadoyi v koriv Odnak sud ne pobachiv u cih diyah nedobrogo namiru abo chakluvannya to lishe poperediv selyanku 1838 r Volinskij sovisnij sud rozglyanuv peredanu Rivnenskim zemskim sudom spravu pro selyanku Tetyanu Diduhovu z sela Piskiv yaka zajmalas chaklunstvom Odnoselci shvalyuvali povedinku T Diduhovoyi ale sovisnij sud viznav yiyi vinnoyu v diyah sho superechili religiyi i poklali vidpovidalnist na miscevu duhovnu konsistoriyu zastosuvati do neyi duhovne pokayannya 1837 roku Chernigivskij sovisnij sud rozglyanuv spravu derzhavnogo selyanina iz Borisoglibivki znaharya Ivana Carika chiye likuvannya prizvelo do smerti unter oficera Novomirgorodskogo ulanskogo polku Dmitra Sergiyenka Dev yatero selyan zasvidchili znaharski zdibnosti Carika yaki nikoli ne zavdavali lyudyam shkodi A samogo pidsudnogo kvalifikuvali yak dobroporyadnu i zavzhdi tverezu lyudinu Sud uhvaliv zvilniti Carika i zaboroniti nim zajmatisya znaharstvom 1782 roku Kiyivskij sovisnij sud rozglyanuv spravu pro pidsusidka iz sela Bobrovici Kozeleckogo povitu shinkarya Gavrila Koshika i jogo sina Yakas babka yak vdyachnist za pidnesenu charochku gorilki poradila jomu vchiniti magichnu diyu shob shinok stav bilsh pributkovim Vona poradila tayemno vzyati zemlyu z pid vulika rozchiniti yiyi u vodi j pomiti neyu ves posud ta pidlogu v shinku Pislya cogo movlyav lyudi pochnut masovo zlitalisya do zakladu mov bdzholi do vulika Oskilki pasiku mav kozeleckij burgomistr Gontarevskij to Koshik poprosiv svogo sina yakij sluzhiv u pana prinesti zemlyu z pid jogo vulika Gontarevskij zvinuvativ Koshikiv u chaklunstvi i zvernuvsya do sudu Sud viznav vchinennya takih dij naslidkom prostoti i neviglastva i prisudiv provesti publichne cerkovne pokayannya shob zapobigti povtorennyu podibnih dij z boku inshih PrimitkiSovisnij sud Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukr encikl Shandra V Sovisni sudi v Ukrayini ostannya chvert XVIII seredina XIX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 Praktika sovestnyh sudov na Urale i v Zapadnoj sibiri v konce XVIII pervoj polovine XIX vv Voropanov V A 2010 09 18 u Wayback Machine Nauchnyj vestnik UrAGS 2010 2 11 Shandra V Spravi pro chaklunstvo j zaboboniLiteraturaGos uchrezhdeniya Rossii v XVIII v M 1960 Kizevetger A Sovestnye sudy pri Ekaterine II Vospitanie i pravoporyadok 1992 Gosudarstvennost Rossii kn 4 M 2001 Shandra V Sovisni sudi v Ukrayini ostannya chvert XVIII seredina XIX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 266 s