Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соляні промисли Донеччини у XVII–XVIII ст. — соляні заводи у містах Тор та Бахмут, які активно видобували кам'яну сіль протягом XVII–XVIII сторіч.
Сучасні історичні дослідження дозволяють стверджувати, що достовірні відомості про постійне солеваріння на Торських соляних озерах (в межах нинішнього м. Слов'янська) можна віднести на кінець XVI ст., а на річці Бахмут (нині, очевидно, через її обміління за нею закріпилася назва Бахмутка) — до останніх років XVII ст., коли, після зруйнування кримськими татарами в 1697 р. соляних варниць на Торі, місцеві жителі стали переселятися на Бахмут і займатися тут солеварінням, оскільки ропа бахмутських підземних джерел, розвіданих козаками Сухарівського юрту в 1683 р., виявилася якіснішою від води торських соляних озер.
Видобуток до створення заводів
На перших порах як на Торі, так і на Бахмуті сіль виварювалася «вільноварильниками» (приїжджими солеварами — чумаками). Переважно влітку, коли в процесі випаровування озер концентрація ропи підвищувалася, вони приїжджали цілими валками, щоб захиститися від нападів татар, зі своїми робітними людьми, казанами, заготовленими по дорозі дровами і, розташувавшись біля озер табором, варили сіль переважно 2-3 тижні, після чого поверталися додому. Оскільки на одну двоволову мажу, як свідчать джерела, вони завантажували в середньому до 60 пудів солі, то зрозуміло, що вона призначалася не лише для власних потреб, але й надходила на ринок, даючи певний прибуток чумакам. За повідомленнями торських воєвод у 70-х рр. XVII ст. протягом літа на Торські озера приїжджало до 10000 вільноварильщиків, які за той час могли вивезти із промислів до 600000 пудів солі, що в загальній сумі давало чималі прибутки.
Створення Маяцького острогу
Тому зрозумілою стає вказівка московського уряду після зведення у 1663 р. на правому боці Сіверського Дінця Маяцького острогу про заведення казенного солеваріння на Торі. У 1665 р. казна виварювала тут сіль у 40 котлах, в той час як приїжджі солевари — у 418. Обслуговувалися казенні варниці робітними людьми з числа державних селян і козацьких підпомічників слобідських полків та сусідніх повітів Московської держави, в той час як робітні люди вільноварильщиків працювали за грошову або натуральну винагороду. Цим в основному пояснюється активна участь робітних людей казенних соляних заводів у заколоті Івана Брюховецького та повстанні Степана Разіна й зруйнування ними казенних варниць на Торі.
Передача промислів до казни
У 1704 р., у зв'язку із суперечками між слобідськими та донськими козаками за соляні джерела на Бахмуті, місцеві соляні промисли були передані у відання казни, а в 1715 р. така ж доля спіткала і торські. Однак налагодити постійне виробництво солі й отримувати стабільні прибутки від Торських і Бахмутських соляних заводів казні так і не вдалося до кінця XVIII ст., хоча в окремі періоди вона отримувала не менше 50000 крб. річного прибутку, що становило понад 10% загальних прибутків Російської імперії від продажу казенної солі.
Найбільше казна приділила уваги місцевим соляним промислам наприкінці 30-х — на початку 40-х рр. XVIII ст., узв'язку з недостачею солі на півдні Російської імперії в період російсько-турецької війни 1735–1739 рр. Потреба в солі на Лівобережжі України та в південних провінціях Російської імперії в середині XVIII ст. визначалася в 2000000 пудів. Під керівництвом, призначеного імператрицею Анною Іоаннівною управляючим Торськими і Бахмутськими соляними промислами Готліба Юнкера були побудовані за європейським зразком нові соляні варниці в Торі, проведена часткова реконструкція бахмутських, яка майже вдвічі збільшила продуктивність випарних установок.
Нові варниці суттєво відрізнялися від старих і були пристосовані до роботи в будь-яку пору року. В них сіль виварювали у великих сковородах (чренах). Над чренами були встановлені витяжні труби, а в печах димоходи, завдяки чому ропні пари і дим виводилися з приміщення, що докорінно покращувало умови роботи солеварів. Подача ропи на сковороди здійснювалася за допомогою росолопідйомних машин. Вони із висвердлених в землі колодязів та озер доставляли її в спеціальні басейни, де в процесі випарювання в літні місяці її концентрація підвищувалась, що помітно впливало на збільшення виварки солі на одній сковороді при порівняно меншій затраті дров, а також зменшувало чисельність робітних людей, зайнятих на ручному черпанні ропи.
Однак ці прогресивні нововведення не сподобалися казні, яка намагалася всіма способами економити кошти. Тому уже в 60-х рр., як відмічав академік Гільденштедт, повернулися до старих примітивніших варниць, які були порівняно дешевші, але вимагали більшу кількість робочих рук, котрими, однак, казні все важче ставало забезпечувати промисли.
Закриття промислів
Відсутність необхідних робочих рук, труднощі в забезпеченні промислів дровами (навколишні ліси були винищені) та в доставці солі до споживачів, а також вільна доставка дешевої кримської солі на місцеві ринки після підписання Кючук-Кайнарджійського договору, спричинили закриття соляних промислів у Торі та Бахмуті за розпорядженням генерал-губернатора Григорія Потьомкіна у 1782 р.
Історичне значення
Майже безперервне функціонування соляних промислів протягом двох століть мало великий вплив на подальший промисловий розвиток регіону. Фактично вони заклали основи розвитку сучасної соляної промисловості краю. В процесі їх розвитку, особливо в 20-50-х рр. XVIII ст. були проведені перші на території краю геологічні розвідки запасів кам'яного вугілля, яким хотіли замінити дрова при виварці солі (конструкції печей не дозволили цього зробити), виплавці залізної та срібної руди. На базі розвіданих запасів залізної руди в 1748 р. було збудовано перший залізоплавильний завод (функціонував лише 7 років), із продукції якого передбачалося виготовити труби, щоб постачати ропу із бахмутських соляних джерел в район Сухарівської слободи, куди, на берег Сіверського Дінця, планувалось перенести бахмутські варниці, щоб забезпечувати їх дровами. Останні сподівалися сплавляти як по Дінцю, так і по Осколу до самих промислів. Функціонування промислів поклало початок формування робочих кадрів сучасного Донбасу.
Тому цілком обґрунтовано можна твердити, що промислове освоєння Донбасу розпочинається не з вуглевидобутку, а з часу постійного солеваріння на Донеччині. Якщо йдеться про конкретну дату, то за таку можна прийняти документально підтверджений 1600 р., оскільки з цього року, направлені московським царем Борисом Годуновим для зведення укріпленого міста при гирлі Осколу люди опального воєводи Богдана Бельського разом з монахами Святогірського монастиря стали виварювати для своїх потреб сіль на Торі та охороняти промисли від нападів татар.
Див. також
Посилання
- Олександр Пальченко, Криваві Луки: до 303 річниці головної битви Булавинського повстання
Література
- Пірко В. О., Литвиновська М. В. Соляні промисли Донеччини в XVII–XVIII ст. (Історико-економічний нарис і уривки з джерел) / — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 136 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Пірко В.О. Торські та Бахмутські соляні промисли в XVII—XVIII ст. // Новые страницы в истории Донбасса. — Донецк, 1994. — Кн. 3 (1,0 а.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solyani promisli Donechchini u XVII XVIII st solyani zavodi u mistah Tor ta Bahmut yaki aktivno vidobuvali kam yanu sil protyagom XVII XVIII storich Pechatka Bahmutskih solepromisliv 18 st Suchasni istorichni doslidzhennya dozvolyayut stverdzhuvati sho dostovirni vidomosti pro postijne solevarinnya na Torskih solyanih ozerah v mezhah ninishnogo m Slov yanska mozhna vidnesti na kinec XVI st a na richci Bahmut nini ochevidno cherez yiyi obmilinnya za neyu zakripilasya nazva Bahmutka do ostannih rokiv XVII st koli pislya zrujnuvannya krimskimi tatarami v 1697 r solyanih varnic na Tori miscevi zhiteli stali pereselyatisya na Bahmut i zajmatisya tut solevarinnyam oskilki ropa bahmutskih pidzemnih dzherel rozvidanih kozakami Suharivskogo yurtu v 1683 r viyavilasya yakisnishoyu vid vodi torskih solyanih ozer Vidobutok do stvorennya zavodivNa pershih porah yak na Tori tak i na Bahmuti sil vivaryuvalasya vilnovarilnikami priyizhdzhimi solevarami chumakami Perevazhno vlitku koli v procesi viparovuvannya ozer koncentraciya ropi pidvishuvalasya voni priyizhdzhali cilimi valkami shob zahistitisya vid napadiv tatar zi svoyimi robitnimi lyudmi kazanami zagotovlenimi po dorozi drovami i roztashuvavshis bilya ozer taborom varili sil perevazhno 2 3 tizhni pislya chogo povertalisya dodomu Oskilki na odnu dvovolovu mazhu yak svidchat dzherela voni zavantazhuvali v serednomu do 60 pudiv soli to zrozumilo sho vona priznachalasya ne lishe dlya vlasnih potreb ale j nadhodila na rinok dayuchi pevnij pributok chumakam Za povidomlennyami torskih voyevod u 70 h rr XVII st protyagom lita na Torski ozera priyizhdzhalo do 10000 vilnovarilshikiv yaki za toj chas mogli vivezti iz promisliv do 600000 pudiv soli sho v zagalnij sumi davalo chimali pributki Stvorennya Mayackogo ostroguTomu zrozumiloyu staye vkazivka moskovskogo uryadu pislya zvedennya u 1663 r na pravomu boci Siverskogo Dincya Mayackogo ostrogu pro zavedennya kazennogo solevarinnya na Tori U 1665 r kazna vivaryuvala tut sil u 40 kotlah v toj chas yak priyizhdzhi solevari u 418 Obslugovuvalisya kazenni varnici robitnimi lyudmi z chisla derzhavnih selyan i kozackih pidpomichnikiv slobidskih polkiv ta susidnih povitiv Moskovskoyi derzhavi v toj chas yak robitni lyudi vilnovarilshikiv pracyuvali za groshovu abo naturalnu vinagorodu Cim v osnovnomu poyasnyuyetsya aktivna uchast robitnih lyudej kazennih solyanih zavodiv u zakoloti Ivana Bryuhoveckogo ta povstanni Stepana Razina j zrujnuvannya nimi kazennih varnic na Tori Peredacha promisliv do kazniU 1704 r u zv yazku iz superechkami mizh slobidskimi ta donskimi kozakami za solyani dzherela na Bahmuti miscevi solyani promisli buli peredani u vidannya kazni a v 1715 r taka zh dolya spitkala i torski Odnak nalagoditi postijne virobnictvo soli j otrimuvati stabilni pributki vid Torskih i Bahmutskih solyanih zavodiv kazni tak i ne vdalosya do kincya XVIII st hocha v okremi periodi vona otrimuvala ne menshe 50000 krb richnogo pributku sho stanovilo ponad 10 zagalnih pributkiv Rosijskoyi imperiyi vid prodazhu kazennoyi soli Najbilshe kazna pridilila uvagi miscevim solyanim promislam naprikinci 30 h na pochatku 40 h rr XVIII st uzv yazku z nedostacheyu soli na pivdni Rosijskoyi imperiyi v period rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rr Potreba v soli na Livoberezhzhi Ukrayini ta v pivdennih provinciyah Rosijskoyi imperiyi v seredini XVIII st viznachalasya v 2000000 pudiv Pid kerivnictvom priznachenogo imperatriceyu Annoyu Ioannivnoyu upravlyayuchim Torskimi i Bahmutskimi solyanimi promislami Gotliba Yunkera buli pobudovani za yevropejskim zrazkom novi solyani varnici v Tori provedena chastkova rekonstrukciya bahmutskih yaka majzhe vdvichi zbilshila produktivnist viparnih ustanovok Novi varnici suttyevo vidriznyalisya vid starih i buli pristosovani do roboti v bud yaku poru roku V nih sil vivaryuvali u velikih skovorodah chrenah Nad chrenami buli vstanovleni vityazhni trubi a v pechah dimohodi zavdyaki chomu ropni pari i dim vivodilisya z primishennya sho dokorinno pokrashuvalo umovi roboti solevariv Podacha ropi na skovorodi zdijsnyuvalasya za dopomogoyu rosolopidjomnih mashin Voni iz visverdlenih v zemli kolodyaziv ta ozer dostavlyali yiyi v specialni basejni de v procesi viparyuvannya v litni misyaci yiyi koncentraciya pidvishuvalas sho pomitno vplivalo na zbilshennya vivarki soli na odnij skovorodi pri porivnyano menshij zatrati drov a takozh zmenshuvalo chiselnist robitnih lyudej zajnyatih na ruchnomu cherpanni ropi Odnak ci progresivni novovvedennya ne spodobalisya kazni yaka namagalasya vsima sposobami ekonomiti koshti Tomu uzhe v 60 h rr yak vidmichav akademik Gildenshtedt povernulisya do starih primitivnishih varnic yaki buli porivnyano deshevshi ale vimagali bilshu kilkist robochih ruk kotrimi odnak kazni vse vazhche stavalo zabezpechuvati promisli Zakrittya promislivVidsutnist neobhidnih robochih ruk trudnoshi v zabezpechenni promisliv drovami navkolishni lisi buli vinisheni ta v dostavci soli do spozhivachiv a takozh vilna dostavka deshevoyi krimskoyi soli na miscevi rinki pislya pidpisannya Kyuchuk Kajnardzhijskogo dogovoru sprichinili zakrittya solyanih promisliv u Tori ta Bahmuti za rozporyadzhennyam general gubernatora Grigoriya Potomkina u 1782 r Istorichne znachennyaMajzhe bezperervne funkcionuvannya solyanih promisliv protyagom dvoh stolit malo velikij vpliv na podalshij promislovij rozvitok regionu Faktichno voni zaklali osnovi rozvitku suchasnoyi solyanoyi promislovosti krayu V procesi yih rozvitku osoblivo v 20 50 h rr XVIII st buli provedeni pershi na teritoriyi krayu geologichni rozvidki zapasiv kam yanogo vugillya yakim hotili zaminiti drova pri vivarci soli konstrukciyi pechej ne dozvolili cogo zrobiti viplavci zaliznoyi ta sribnoyi rudi Na bazi rozvidanih zapasiv zaliznoyi rudi v 1748 r bulo zbudovano pershij zalizoplavilnij zavod funkcionuvav lishe 7 rokiv iz produkciyi yakogo peredbachalosya vigotoviti trubi shob postachati ropu iz bahmutskih solyanih dzherel v rajon Suharivskoyi slobodi kudi na bereg Siverskogo Dincya planuvalos perenesti bahmutski varnici shob zabezpechuvati yih drovami Ostanni spodivalisya splavlyati yak po Dincyu tak i po Oskolu do samih promisliv Funkcionuvannya promisliv poklalo pochatok formuvannya robochih kadriv suchasnogo Donbasu Tomu cilkom obgruntovano mozhna tverditi sho promislove osvoyennya Donbasu rozpochinayetsya ne z vuglevidobutku a z chasu postijnogo solevarinnya na Donechchini Yaksho jdetsya pro konkretnu datu to za taku mozhna prijnyati dokumentalno pidtverdzhenij 1600 r oskilki z cogo roku napravleni moskovskim carem Borisom Godunovim dlya zvedennya ukriplenogo mista pri girli Oskolu lyudi opalnogo voyevodi Bogdana Belskogo razom z monahami Svyatogirskogo monastirya stali vivaryuvati dlya svoyih potreb sil na Tori ta ohoronyati promisli vid napadiv tatar Div takozhIstoriya solevidobutku u Pivdennij Slobozhanshini Harlamivska solyana kopalnya Mikita Veprejskij Bahmutskij solyanij sindikat Istoriya solevidobutku v UkrayiniPosilannyaOleksandr Palchenko Krivavi Luki do 303 richnici golovnoyi bitvi Bulavinskogo povstannyaLiteraturaPirko V O Litvinovska M V Solyani promisli Donechchini v XVII XVIII st Istoriko ekonomichnij naris i urivki z dzherel Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 136 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Pirko V O Torski ta Bahmutski solyani promisli v XVII XVIII st Novye stranicy v istorii Donbassa Doneck 1994 Kn 3 1 0 a