Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ганс Кельзен | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 11 жовтня 1881 Прага | |||
| Смерть | 19 квітня 1973 (91 рік) Орінда біля Берклі (Каліфорнія) | |||
| Громадянство (підданство) |  Долитавщина США Австрія Чехословаччина | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | Ганс Кельзен( Hans Kelsen) | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Віденський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Кельнський університет, Женевський університет, Карлів університет, Командно-штабний коледж ВМС США і Інститут технологій та вищої освіти у Монтерреї | |||
| Член | Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Інститут міжнародного права і Австрійська академія наук | |||
| Alma mater | Віденський університет, Гарвардський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і d | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Відомі студенти | d | |||
| Історичний період | Філософія 20 століття[d] | |||
| Посада | d | |||
| Конфесія | юдаїзм, католицтво[6] і d | |||
| Батько | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | ||||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Ганс Кельзен у Вікісховищі | ||||
Ганс Ке́льзен (нім. Hans Kelsen, 11 жовтня 1881, Прага — 19 квітня 1973, Орінда поблизу Берклі (Каліфорнія)) — австрійський та американський юрист і філософ, один з основних теоретиків правового позитивізму, основоположник концепції конституційного суду та конституційного контролю, засновник і суддя першого такого суду — Конституційного суду Австрії.
Біографія
Народився в 1881 у єврейській сім'ї, у дворічному віці переїхав з батьками у Відень. Перші роботи присвячені історії та проблемам державного права, зокрема, поглядам на це питання Данте Аліг'єрі. В 1918 у став професором Віденського університету і брав участь у розробці конституційних законів післявоєнної Австрії. Видавав «Журнал публічного права». Після 12 років роботи в Конституційному суді Австрії, творцем якого був він сам, Кельзен волів перебратися у Німеччину, де в 1930 році отримав кафедру в Кельнському університеті. В 1934 він опублікував книгу (Reine Rechtslehre; інший переклад — «Чисте вчення про право»), і з цього часу він постійно вважається одним з провідних філософів в галузі права.
Прихід до влади нацистів змусив його переїхати в середині 1930-х років в Женеву, а незабаром після цього в рідну Прагу. Після окупації Німеччиною Чехословаччини Кельзен в 1940 емігрував до США, де прожив до кінця життя.
Юридична школа у Гарварді — перше місце його роботи в Штатах — виявилася негостинна до нього; після того як він пропрацював рік на посаді запрошеного наукового співробітника (research associate), адміністрація вирішила, що його внесок у академічний розвиток Юридичної школи не надто перспективний. У віці 62 років, на нижчій точці кар'єри, він переїхав до Каліфорнійського університету в Берклі, де пропрацював у відділенні політології аж до виходу на пенсію. До кінця життя Кельзен не припиняв наукової діяльності, яка тривала майже 70 років. Смерть перервала роботу Кельзена над найбільш узагальнюючої книгою — Allgemeine Theorie der Normen (Загальна теорія норм) — 400-сторінковим трактатом, задуманим як твір ще більшого об'єму.
Сприйняття — Критика — Реакція
Цей розділ окреслює сприйняття і критику творів і досліджень Кельзена протягом його життя. Також він розповідає про наукове сприйняття інтелектуального спадку вченого після його смерті в 1973 р. Протягом всього свого життя Кельзен посідав вельми авторитетне місце, що відображає його широкий внесок у юридичну теорію і практику.
Лічені дослідники права могли порівнятися з ним у здатності привертати і часто поляризувати юридичні погляди протягом свого життя, поширюючи сприйняття своєї ідейної спадщини і після смерті. Одним з показових прикладів є впровадження та розвиток ним терміна «основна норма» (Grundnorm).
Основна норма
Що стосується первинного використання Кельзеном терміну"основна норма", його попередник з'являється в працях Адольфа Меркля у Віденському університеті. Меркль розробляє структурний дослідницький підхід до розуміння права як ієрархії норм, де доказом дійсності (обов'язковості) нижчої норми є дійсність вищої норми права. Кельзен пристосував і засвоїв більшість підходів Меркля у своїй роботі в її оригінальній версії (1934 р.) та у виправленому варіанті (1960 р.). Для Кельзена важливість основної норми була значною мірою подвійною. Вона позначає логічний регрес ієрархічних відношень між нормами, що приводить до такої норми, яка в підсумку не буде нижчою по відношенню до якоїсь іншої норми. Її друге значення Кельзен пов'язує з поняттям повністю централізованого правопорядку на відміну від існування децентралізованих форм управління і відповідних правопорядків.
Інший варіант сприйняття терміну походить від досить тривалих спроб прочитання Кельзена як неокантівця в світлі його ранніх взаємовпливів з Германом Когеном в 1913 році, пов'язаних з публікацією його дисертації з публічного права в 1911 році. Коген був провідним неокантівцем того часу і на Кельзена вплинуло багато ідей, які Коген висловив в опублікованій ним рецензії на роботу Кельзена. Кельзен наполягав на тому, що він ніколи не використовував цей матеріал в написанні своєї книги, хоча йому подобалися ідеї Когена самі по собі. Це призвело до одних з найтриваліших дебатів в спільноті Кельзена з приводу того, чи став він неокантівцем після його зустрічі з Когеном, чи він зумів зберегти свою не-неокантівську позицію, що було, як це стверджував Кельзен, переважаючою обставиною, коли він вперше написав свою книгу в 1911 році.
Неокантівці, заглиблюючись у проблему, могли ввести Кельзена у дискусії з приводу того, чи є існування основної норми суто символічним, чи воно має конкретний фундамент. Це призвело до подальшого розколу всередині цієї дискусії, пов'язаного з тим, як слід сприймати термін «основна норма»: як, з одного боку, невід'ємну частину гіпотетичної конструкції Ганса Вайхінгера «начебто» чи в іншому аспекті. В останньому разі, ті, хто прагне практичного прочитання терміна, співвідносять термін з чимось прямо і конкретно порівнюваним з федеральною конституцією суверенної держави, відповідно до якої організовуються всі регіональні і місцеві закони, і вище якої не може бути жоден закон.
У різних контекстах Кельзен міг вказувати на свої уподобання по-різному, деякі неокантівці стверджували, що в кінці життя Кельзен в значній мірі дотримувався символічного прочитання терміна при використанні в неокантівському контексті що він і підтвердив. Неокантівське прочитання Кельзена може бути додатково розділене на три підгрупи, кожна з яких представляє своє власне прочитання значення «основної норми» і які можуть бути позначені як: (а) Марбурзькі неокантівці, (б) Баден-Баденські неокантівці і (в), його власне Кельзенське прочитання неокантівської школи, з яким часто асоціюються його роботи на цю тему, підтвердження чому знайдено у його відповіді Когену приблизно у 1911—1914 роках.
Основні роботи німецькою мовою
- Die Staatslehre des Dante Alighieri (Wien, 1905)
- Hauptprobleme der Staatsrechtslehre (1911, 2. Aufl. 1923)
- Vom Wesen und Wert der Demokratie (1920, 2. Aufl. 1929)
- Österreichisches Staatsrecht (1923)
- Allgemeine Staatslehre (1925)
- Die philosophischen Grundlagen der Naturrechtslehre und des Rechtspositivismus (1928)
- Reine Rechtslehre (1934; 2. Aufl. 1960)
- Vergeltung und Kausalität (1941, опубл. 1946)
- Was ist Gerechtigkeit? (Wien, 1953)
- Sozialismus und Staat. Eine Untersuchung der politischen Theorie des Marxismus, Wien 1965
- Allgemeine Theorie der Normen (1979, ПОСМ.)
Основні роботи англійською мовою
- Society and Nature (1943)
- General Theory of Law and State (1945) # v = onepage & q & f = false Електронна версія книги
- The Law of the United Nations (1950)
- Principles of International Law (1952, 2. Aufl. 1966)
- The Communist Theory of Law (1955) Електронна версія книги [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.]
- What is Justice? (1957)
Переклади українською мовою
- Кельзен Г. Беззмістовність поняття справедливості у Платона / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Ідея справедливості на схилі ХХ століття. Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань (28-29 вересня 1999 р.). — Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. — С. 282—286.
- Кельзен Г. Правопорядок / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей. — Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. — С. 324—331.
- Кельзен Г. Чисте Правознавство. З додатком: Проблема справедливості / Переклад з німецької Олександра Мокровольського. — Київ: Юніверс, 2004. — 496 с.
- Кельзен Г. Чи є специфічна «юридична» логіка? / Класики юриспруденції та філософії права / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Збірник наукових статей. — Харків, 2008, № 1 (6), жовтень. — С. 131—136.
- Кельзен Г. Функція конституції / Переклав з нім. Володимир Абашнік // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Збірник наукових статей. — Харків: ХЕПУ, 2011. — № 2 (11), жовтень. — С. 104—112.
- Кельзен Г. Про сутність і цінність демократії / Г. Кельзен; пер. з нім. Олександр Мокровольський. — Харків: ВНТЛ-Класика, 2013. — 139 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bouriau C. Le « comme si » — 2013. — С. 152–164. —
- 6225 // GenTeam // GenTeam
- https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/01-mariarotunda/01-06/?pg=235 — Т. 6.
- Kelsen, Hans. Das Problem der Souveränität und die Theorie des Völkerrechts. Beitrag zu einer reinen Rechtslehre (The Problem of Sovereignty and Theory of International Law: Contribution to a Pure Theory of Law). Tübingen, Mohr, 1920.
- Die Rolle des Neukantianismus in der Reinen Rechtslehre: eine Debatte zwischen Sander und Kelsen, (German Edition) by Hans Kelsen, Fritz Sander (Dec 31, 1988).
Література про Кельзена українською мовою
- Абашник В. Передмова до публікації Ганса Кельзена «Беззмістовність поняття справедливості у Платона» // Ідея справедливості на схилі ХХ століття. Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань (28-29 вересня 1999 р.). — Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. — С. 280—281.
- Абашнік В. Примітки та післямова перекладача до статті Ганса Кельзена «Чи є специфічна „юридична“ логіка?»] // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Збірник наукових статей. — Харків 2008, № 1 (6), жовтень. — С. 136—138.
- Абашнік В. О. Післямова «Чисте правовчення Ганса Кельзена» та примітки перекладача // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Збірник наукових статей. — Харків: ХЕПУ, 2011. — № 2 (11), жовтень. — С. 113—116.
- Ковтонюк А. М. Ганс Кельзен і його чиста теорія права // Університетські наукові записки. — 2007. — № 1 (21). — С. 28-32.
- Абашнік В. Ганс Кельзен — видатний австро-американський юрист з українським корінням // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал. — 2012. — № 1. С. 244—249.
- Абашнік В. Поняття «ґрунтовна норма» у Ганса Кельзена // Філософія права і загальна теорія права / Науковий журнал. — 2012. — № 1. — С. 257—264.
- Абашнік В. О. Ганс Кельзен про демократію та громадянське суспільство // Методологічні засади розбудови громадянського суспільства в Україні. Матеріали міжнародної міжвузівської наукової конференції (м. Харків, 5-6 жовтня 2012 р.) / За ред. проф. П. І. Орлова. — Харків: Харківський економіко-правовий університет. — 2012. — С. 52-55.
- Абашнік В. О. Питання демократії у філософії права Ганса Кельзена // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — Серія «Право». — Харків 2013. — № 1062. — С. 39-42.
- Абашнік В. О. Філософсько-правова проблематика робіт Г. Кельзена // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Серія «Право». — Харків 2013. — № 1077. — С. 15-18.
- Абашнік В. О. Ганс Кельзен про конституцію як ґрунтовну норму // Науковий вісник Ужгородського національного університету. — Серія «Право». — Ужгород, 2014. — Вип. № 28. — Том 3. — С. 188–191.
- Абашнік В. О. Особливості праці «Про межі між юридичним та соціологічним методом» (1911) Ганса Кельзена // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Серія «Право». — Х., 2014. — № 1137. — С. 43–46.
- Абашнік В. О. Ганс Кельзен (1881–1973) про справедливість // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія «Юридичні науки». — Херсон, 2014. — Вип. № 4. — Т. 2. — С. 345–348.
- Абашнік В. О. Головні риси роботи Ганса Кельзена «Держава як інтеграція» (1930 р.) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — Серія Юриспруденція. — Одеса, 2015. — Вип. № 17. — Том 1. — С. 4—7.
- Вальтер Р. Чисте правовчення як раціональна теорія права / Пер. з нім. Володимир Абашнік // Проблема раціональності наприкінці ХХ століття. Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань (29–30 вересня 1998 р.). — Харків, 1998. — С. 231–238.
Посилання
- Кельзен, Ганс. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Кельзен [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 78. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Gans KelzenNarodzhennya11 zhovtnya 1881 1881 10 11 PragaSmert19 kvitnya 1973 1973 04 19 91 rik Orinda bilya Berkli Kaliforniya Gromadyanstvo piddanstvo Dolitavshina SShA Avstriya ChehoslovachchinaZnannya movnimecka 1 2 i anglijska 3 2 Im ya pri narodzhenniGans Kelzen Hans Kelsen Diyalnistadvokat suddya vikladach universitetu pravnikVikladavVidenskij universitet Universitet Kaliforniyi Berkli Kelnskij universitet Zhenevskij universitet Karliv universitet Komandno shtabnij koledzh VMS SShA i Institut tehnologij ta vishoyi osviti u MonterreyiChlenAmerikanska akademiya mistectv i nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Institut mizhnarodnogo prava i Avstrijska akademiya naukAlma materVidenskij universitet Garvardskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla i dZaznav vplivuGans Fajhinger 4 i dVidomi studentidIstorichnij periodFilosofiya 20 stolittya d PosadadKonfesiyayudayizm katolictvo 6 i dBatkodU shlyubi zdDitid i dNagorodid d d d 1936 d d 1951 Gans Kelzen u Vikishovishi Gans Ke lzen nim Hans Kelsen 11 zhovtnya 1881 Praga 19 kvitnya 1973 Orinda poblizu Berkli Kaliforniya avstrijskij ta amerikanskij yurist i filosof odin z osnovnih teoretikiv pravovogo pozitivizmu osnovopolozhnik koncepciyi konstitucijnogo sudu ta konstitucijnogo kontrolyu zasnovnik i suddya pershogo takogo sudu Konstitucijnogo sudu Avstriyi BiografiyaNarodivsya v 1881 u yevrejskij sim yi u dvorichnomu vici pereyihav z batkami u Viden Pershi roboti prisvyacheni istoriyi ta problemam derzhavnogo prava zokrema poglyadam na ce pitannya Dante Alig yeri V 1918 u stav profesorom Videnskogo universitetu i brav uchast u rozrobci konstitucijnih zakoniv pislyavoyennoyi Avstriyi Vidavav Zhurnal publichnogo prava Pislya 12 rokiv roboti v Konstitucijnomu sudi Avstriyi tvorcem yakogo buv vin sam Kelzen voliv perebratisya u Nimechchinu de v 1930 roci otrimav kafedru v Kelnskomu universiteti V 1934 vin opublikuvav knigu Reine Rechtslehre inshij pereklad Chiste vchennya pro pravo i z cogo chasu vin postijno vvazhayetsya odnim z providnih filosofiv v galuzi prava Prihid do vladi nacistiv zmusiv jogo pereyihati v seredini 1930 h rokiv v Zhenevu a nezabarom pislya cogo v ridnu Pragu Pislya okupaciyi Nimechchinoyu Chehoslovachchini Kelzen v 1940 emigruvav do SShA de prozhiv do kincya zhittya Yuridichna shkola u Garvardi pershe misce jogo roboti v Shtatah viyavilasya negostinna do nogo pislya togo yak vin propracyuvav rik na posadi zaproshenogo naukovogo spivrobitnika research associate administraciya virishila sho jogo vnesok u akademichnij rozvitok Yuridichnoyi shkoli ne nadto perspektivnij U vici 62 rokiv na nizhchij tochci kar yeri vin pereyihav do Kalifornijskogo universitetu v Berkli de propracyuvav u viddilenni politologiyi azh do vihodu na pensiyu Do kincya zhittya Kelzen ne pripinyav naukovoyi diyalnosti yaka trivala majzhe 70 rokiv Smert perervala robotu Kelzena nad najbilsh uzagalnyuyuchoyi knigoyu Allgemeine Theorie der Normen Zagalna teoriya norm 400 storinkovim traktatom zadumanim yak tvir she bilshogo ob yemu Sprijnyattya Kritika ReakciyaCej rozdil okreslyuye sprijnyattya i kritiku tvoriv i doslidzhen Kelzena protyagom jogo zhittya Takozh vin rozpovidaye pro naukove sprijnyattya intelektualnogo spadku vchenogo pislya jogo smerti v 1973 r Protyagom vsogo svogo zhittya Kelzen posidav velmi avtoritetne misce sho vidobrazhaye jogo shirokij vnesok u yuridichnu teoriyu i praktiku Licheni doslidniki prava mogli porivnyatisya z nim u zdatnosti privertati i chasto polyarizuvati yuridichni poglyadi protyagom svogo zhittya poshiryuyuchi sprijnyattya svoyeyi idejnoyi spadshini i pislya smerti Odnim z pokazovih prikladiv ye vprovadzhennya ta rozvitok nim termina osnovna norma Grundnorm Kelsen s defense of the Nuremberg war crime trials received explicit criticism by Joseph Raz in recent years Osnovna normaSho stosuyetsya pervinnogo vikoristannya Kelzenom terminu osnovna norma jogo poperednik z yavlyayetsya v pracyah Adolfa Merklya u Videnskomu universiteti Merkl rozroblyaye strukturnij doslidnickij pidhid do rozuminnya prava yak iyerarhiyi norm de dokazom dijsnosti obov yazkovosti nizhchoyi normi ye dijsnist vishoyi normi prava Kelzen pristosuvav i zasvoyiv bilshist pidhodiv Merklya u svoyij roboti v yiyi originalnij versiyi 1934 r ta u vipravlenomu varianti 1960 r Dlya Kelzena vazhlivist osnovnoyi normi bula znachnoyu miroyu podvijnoyu Vona poznachaye logichnij regres iyerarhichnih vidnoshen mizh normami sho privodit do takoyi normi yaka v pidsumku ne bude nizhchoyu po vidnoshennyu do yakoyis inshoyi normi Yiyi druge znachennya Kelzen pov yazuye z ponyattyam povnistyu centralizovanogo pravoporyadku na vidminu vid isnuvannya decentralizovanih form upravlinnya i vidpovidnih pravoporyadkiv Inshij variant sprijnyattya terminu pohodit vid dosit trivalih sprob prochitannya Kelzena yak neokantivcya v svitli jogo rannih vzayemovpliviv z Germanom Kogenom v 1913 roci pov yazanih z publikaciyeyu jogo disertaciyi z publichnogo prava v 1911 roci Kogen buv providnim neokantivcem togo chasu i na Kelzena vplinulo bagato idej yaki Kogen visloviv v opublikovanij nim recenziyi na robotu Kelzena Kelzen napolyagav na tomu sho vin nikoli ne vikoristovuvav cej material v napisanni svoyeyi knigi hocha jomu podobalisya ideyi Kogena sami po sobi Ce prizvelo do odnih z najtrivalishih debativ v spilnoti Kelzena z privodu togo chi stav vin neokantivcem pislya jogo zustrichi z Kogenom chi vin zumiv zberegti svoyu ne neokantivsku poziciyu sho bulo yak ce stverdzhuvav Kelzen perevazhayuchoyu obstavinoyu koli vin vpershe napisav svoyu knigu v 1911 roci Neokantivci zagliblyuyuchis u problemu mogli vvesti Kelzena u diskusiyi z privodu togo chi ye isnuvannya osnovnoyi normi suto simvolichnim chi vono maye konkretnij fundament Ce prizvelo do podalshogo rozkolu vseredini ciyeyi diskusiyi pov yazanogo z tim yak slid sprijmati termin osnovna norma yak z odnogo boku nevid yemnu chastinu gipotetichnoyi konstrukciyi Gansa Vajhingera nachebto chi v inshomu aspekti V ostannomu razi ti hto pragne praktichnogo prochitannya termina spivvidnosyat termin z chimos pryamo i konkretno porivnyuvanim z federalnoyu konstituciyeyu suverennoyi derzhavi vidpovidno do yakoyi organizovuyutsya vsi regionalni i miscevi zakoni i vishe yakoyi ne mozhe buti zhoden zakon U riznih kontekstah Kelzen mig vkazuvati na svoyi upodobannya po riznomu deyaki neokantivci stverdzhuvali sho v kinci zhittya Kelzen v znachnij miri dotrimuvavsya simvolichnogo prochitannya termina pri vikoristanni v neokantivskomu konteksti sho vin i pidtverdiv Neokantivske prochitannya Kelzena mozhe buti dodatkovo rozdilene na tri pidgrupi kozhna z yakih predstavlyaye svoye vlasne prochitannya znachennya osnovnoyi normi i yaki mozhut buti poznacheni yak a Marburzki neokantivci b Baden Badenski neokantivci i v jogo vlasne Kelzenske prochitannya neokantivskoyi shkoli z yakim chasto asociyuyutsya jogo roboti na cyu temu pidtverdzhennya chomu znajdeno u jogo vidpovidi Kogenu priblizno u 1911 1914 rokah Osnovni roboti nimeckoyu movoyuDie Staatslehre des Dante Alighieri Wien 1905 Hauptprobleme der Staatsrechtslehre 1911 2 Aufl 1923 Vom Wesen und Wert der Demokratie 1920 2 Aufl 1929 Osterreichisches Staatsrecht 1923 Allgemeine Staatslehre 1925 Die philosophischen Grundlagen der Naturrechtslehre und des Rechtspositivismus 1928 Reine Rechtslehre 1934 2 Aufl 1960 Vergeltung und Kausalitat 1941 opubl 1946 Was ist Gerechtigkeit Wien 1953 Sozialismus und Staat Eine Untersuchung der politischen Theorie des Marxismus Wien 1965 Allgemeine Theorie der Normen 1979 POSM Osnovni roboti anglijskoyu movoyuSociety and Nature 1943 General Theory of Law and State 1945 v onepage amp q amp f false Elektronna versiya knigi The Law of the United Nations 1950 Principles of International Law 1952 2 Aufl 1966 The Communist Theory of Law 1955 Elektronna versiya knigi 31 bereznya 2012 u Wayback Machine What is Justice 1957 Perekladi ukrayinskoyu movoyuKelzen G Bezzmistovnist ponyattya spravedlivosti u Platona Pereklav z nim Volodimir Abashnik Ideya spravedlivosti na shili HH stolittya Materiali VI Harkivskih mizhnarodnih Skovorodinivskih chitan 28 29 veresnya 1999 r Harkiv Universitet vnutrishnih sprav 1999 S 282 286 Kelzen G Pravoporyadok Pereklav z nim Volodimir Abashnik Praktichna filosofiya ta pravovij poryadok Zbirka naukovih statej Harkiv Centr Osvitnih Iniciativ 2000 S 324 331 Kelzen G Chiste Pravoznavstvo Z dodatkom Problema spravedlivosti Pereklad z nimeckoyi Oleksandra Mokrovolskogo Kiyiv Yunivers 2004 496 s Kelzen G Chi ye specifichna yuridichna logika Klasiki yurisprudenciyi ta filosofiyi prava Pereklav z nim Volodimir Abashnik Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Zbirnik naukovih statej Harkiv 2008 1 6 zhovten S 131 136 Kelzen G Funkciya konstituciyi Pereklav z nim Volodimir Abashnik Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Zbirnik naukovih statej Harkiv HEPU 2011 2 11 zhovten S 104 112 Kelzen G Pro sutnist i cinnist demokratiyi G Kelzen per z nim Oleksandr Mokrovolskij Harkiv VNTL Klasika 2013 139 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bouriau C Le comme si 2013 S 152 164 ISBN 978 2 204 09860 1 d Track Q108124411d Track Q108124419 6225 GenTeam GenTeam d Track Q98399123d Track Q108285441 https data matricula online eu de oesterreich wien 01 mariarotunda 01 06 pg 235 T 6 Kelsen Hans Das Problem der Souveranitat und die Theorie des Volkerrechts Beitrag zu einer reinen Rechtslehre The Problem of Sovereignty and Theory of International Law Contribution to a Pure Theory of Law Tubingen Mohr 1920 Die Rolle des Neukantianismus in der Reinen Rechtslehre eine Debatte zwischen Sander und Kelsen German Edition by Hans Kelsen Fritz Sander Dec 31 1988 Literatura pro Kelzena ukrayinskoyu movoyuAbashnik V Peredmova do publikaciyi Gansa Kelzena Bezzmistovnist ponyattya spravedlivosti u Platona Ideya spravedlivosti na shili HH stolittya Materiali VI Harkivskih mizhnarodnih Skovorodinivskih chitan 28 29 veresnya 1999 r Harkiv Universitet vnutrishnih sprav 1999 S 280 281 Abashnik V Primitki ta pislyamova perekladacha do statti Gansa Kelzena Chi ye specifichna yuridichna logika Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Zbirnik naukovih statej Harkiv 2008 1 6 zhovten S 136 138 Abashnik V O Pislyamova Chiste pravovchennya Gansa Kelzena ta primitki perekladacha Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Zbirnik naukovih statej Harkiv HEPU 2011 2 11 zhovten S 113 116 Kovtonyuk A M Gans Kelzen i jogo chista teoriya prava Universitetski naukovi zapiski 2007 1 21 S 28 32 Abashnik V Gans Kelzen vidatnij avstro amerikanskij yurist z ukrayinskim korinnyam Filosofiya prava i zagalna teoriya prava Naukovij zhurnal 2012 1 S 244 249 Abashnik V Ponyattya gruntovna norma u Gansa Kelzena Filosofiya prava i zagalna teoriya prava Naukovij zhurnal 2012 1 S 257 264 Abashnik V O Gans Kelzen pro demokratiyu ta gromadyanske suspilstvo Metodologichni zasadi rozbudovi gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini Materiali mizhnarodnoyi mizhvuzivskoyi naukovoyi konferenciyi m Harkiv 5 6 zhovtnya 2012 r Za red prof P I Orlova Harkiv Harkivskij ekonomiko pravovij universitet 2012 S 52 55 Abashnik V O Pitannya demokratiyi u filosofiyi prava Gansa Kelzena Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina Seriya Pravo Harkiv 2013 1062 S 39 42 Abashnik V O Filosofsko pravova problematika robit G Kelzena Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Pravo Harkiv 2013 1077 S 15 18 Abashnik V O Gans Kelzen pro konstituciyu yak gruntovnu normu Naukovij visnik Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Seriya Pravo Uzhgorod 2014 Vip 28 Tom 3 S 188 191 Abashnik V O Osoblivosti praci Pro mezhi mizh yuridichnim ta sociologichnim metodom 1911 Gansa Kelzena Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Pravo H 2014 1137 S 43 46 Abashnik V O Gans Kelzen 1881 1973 pro spravedlivist Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu Seriya Yuridichni nauki Herson 2014 Vip 4 T 2 S 345 348 Abashnik V O Golovni risi roboti Gansa Kelzena Derzhava yak integraciya 1930 r Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu Seriya Yurisprudenciya Odesa 2015 Vip 17 Tom 1 S 4 7 Valter R Chiste pravovchennya yak racionalna teoriya prava Per z nim Volodimir Abashnik Problema racionalnosti naprikinci HH stolittya Materiali V Harkivskih mizhnarodnih Skovorodinivskih chitan 29 30 veresnya 1998 r Harkiv 1998 S 231 238 PosilannyaKelzen Gans Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Kelzen 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 78 ISBN 966 7492 03 6