Берніна або Бернінапасс (нім. Berninapass, італ. Passo del Bernina) — високогірний перевал в Альпах, Швейцарія. Його висота — 2 328 метрів над рівнем моря, сподучає долини Енгадін та в кантоні Граубюнден (і далі на південь з долиною Вальтелліна в Ломбардії, Італія).
Берніна | ||||
| ||||
46°24′39″ пн. ш. 10°01′39″ сх. д. / 46.41083333336111139° пн. ш. 10.02750000002777675° сх. д.Координати: 46°24′39″ пн. ш. 10°01′39″ сх. д. / 46.41083333336111139° пн. ш. 10.02750000002777675° сх. д. | ||||
Країна | Швейцарія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Граубюнден | |||
Тип | d і гірський перевал | |||
Висота | 2328 м | |||
Берніна Берніна (Швейцарія) | ||||
Берніна у Вікісховищі |
Найближчі до перевалу населені пункти — Понтрезіна (нім. Pontresina, 1805 над рівнем моря, за 13 км від перевалу), і (нім. San Carlo di Poschiavo, (1093 м, за 8 км від перевалу).
Сідловина перевалу широка, на ній розташовані два озера: (романш. Lej Nair), що належить до сточища річки Інн, і (італ. Lago Bianco), що належить до сточища річки По. Перевал Берніна лежить на Великому європейському вододілі, що розділяє сточища Чорного і Адріатичного морів.
Перевал також є природною межею поширення ретороманської і італійської мов.
На перевалі знаходиться гірський притулок Ospizio Bernina.
Через перевал проходять лінія Берніна Ретійської залізниці, що сполучає Санкт-Моріц (Швейцарія) з Тірано (Італія), і автомобільна дорога.
Історія
Перевал Берніна був відомий ще з бронзової доби, що підтверджується археологічними знахідками в Санкт-Моріц і (італ. Teglio). Протягом декількох століть перевал Берніна був основним сполучним маршрутом між Верхнім Енгадіном і . Регулярно його стали використовувати тільки в середні століття, хоча він не був такий популярний, як перевал Малоя або
Залізниця і канатні дороги
Перша черга вузькоколійної залізниці (Berninabahn) через перевал Берніна відкрилася в 1908 році, її було електрифіковано в 1910 році, а з 1913 року залізниця стала працювати взимку
У 1956 році була побудована канатна дорога Берніна — Дьяволецца в гірськолижному регіоні на горі в північній частині перевалу; а у 1980 році вона була реконструйована. З 1963 року діє канатна дорога на .
Клімат
Клімат Перевалу Берніна (1981-2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | −3,7 | −3,7 | −1,4 | 1,5 | 7,0 | 11,1 | 14,0 | 13,4 | 9,4 | 5,5 | −0,2 | −3 | 4,2 |
Середня температура, °C | −7,2 | −7,5 | −5,3 | −2,4 | 2,7 | 6,4 | 9,2 | 8,9 | 5,2 | 1,7 | −3,5 | −6,3 | 0,2 |
Середній мінімум, °C | −10,8 | −11,2 | −8,8 | −5,5 | −0,6 | 2,8 | 5,6 | 5,4 | 2,4 | −1 | −6,3 | −9,6 | −3,1 |
Норма опадів, мм | 109 | 83 | 110 | 165 | 175 | 160 | 146 | 149 | 152 | 178 | 187 | 125 | 1738 |
Кількість днів з опадами | 7,6 | 6,9 | 7,9 | 10,6 | 13,1 | 11,5 | 11,4 | 12,0 | 9,3 | 10,5 | 9,5 | 8,5 | 118,8 |
Кількість сніжних днів | 8 | 7,9 | 8,9 | 11 | 5,3 | 1,6 | 0,3 | 0,4 | 1,8 | 5,2 | 9,2 | 8,5 | 68,1 |
Вологість повітря, % | 63 | 65 | 67 | 72 | 72 | 69 | 67 | 70 | 71 | 70 | 68 | 66 | 68 |
Література
- Armon Planta: Verkehrswege im alten Rätien. Band 1, Verlag Bündner Monatsblatt, Chur 1990, .
Примітки
- Steffan Bruns: Alpenpässe – Geschichte der alpinen Passübergänge. Vom Inn zum Gardasee. Band 3, S. 33 L. Staackmann Verlag KG, München 2010, .
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bernina abo Berninapass nim Berninapass ital Passo del Bernina visokogirnij pereval v Alpah Shvejcariya Jogo visota 2 328 metriv nad rivnem morya spoduchaye dolini Engadin ta v kantoni Graubyunden i dali na pivden z dolinoyu Valtellina v Lombardiyi Italiya Bernina46 24 39 pn sh 10 01 39 sh d 46 41083333336111139 pn sh 10 02750000002777675 sh d 46 41083333336111139 10 02750000002777675 Koordinati 46 24 39 pn sh 10 01 39 sh d 46 41083333336111139 pn sh 10 02750000002777675 sh d 46 41083333336111139 10 02750000002777675Krayina ShvejcariyaRegion GraubyundenTip d i girskij perevalVisota 2328 mBerninaBernina Shvejcariya Bernina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bernina Vid z perevalu Bernina bilya girskogo pritulku Ospizio Bernina u napryamku Pontrezini Najblizhchi do perevalu naseleni punkti Pontrezina nim Pontresina 1805 nad rivnem morya za 13 km vid perevalu i nim San Carlo di Poschiavo 1093 m za 8 km vid perevalu Sidlovina perevalu shiroka na nij roztashovani dva ozera romansh Lej Nair sho nalezhit do stochisha richki Inn i ital Lago Bianco sho nalezhit do stochisha richki Po Pereval Bernina lezhit na Velikomu yevropejskomu vododili sho rozdilyaye stochisha Chornogo i Adriatichnogo moriv Pereval takozh ye prirodnoyu mezheyu poshirennya retoromanskoyi i italijskoyi mov Na perevali znahoditsya girskij pritulok Ospizio Bernina Cherez pereval prohodyat liniya Bernina Retijskoyi zaliznici sho spoluchaye Sankt Moric Shvejcariya z Tirano Italiya i avtomobilna doroga IstoriyaPereval Bernina buv vidomij she z bronzovoyi dobi sho pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami v Sankt Moric i ital Teglio Protyagom dekilkoh stolit pereval Bernina buv osnovnim spoluchnim marshrutom mizh Verhnim Engadinom i Regulyarno jogo stali vikoristovuvati tilki v seredni stolittya hocha vin ne buv takij populyarnij yak pereval Maloya aboZaliznicya i kanatni dorogiPersha cherga vuzkokolijnoyi zaliznici Berninabahn cherez pereval Bernina vidkrilasya v 1908 roci yiyi bulo elektrifikovano v 1910 roci a z 1913 roku zaliznicya stala pracyuvati vzimku U 1956 roci bula pobudovana kanatna doroga Bernina Dyavolecca v girskolizhnomu regioni na gori v pivnichnij chastini perevalu a u 1980 roci vona bula rekonstrujovana Z 1963 roku diye kanatna doroga na KlimatKlimat Perevalu Bernina 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 3 7 3 7 1 4 1 5 7 0 11 1 14 0 13 4 9 4 5 5 0 2 3 4 2 Serednya temperatura C 7 2 7 5 5 3 2 4 2 7 6 4 9 2 8 9 5 2 1 7 3 5 6 3 0 2 Serednij minimum C 10 8 11 2 8 8 5 5 0 6 2 8 5 6 5 4 2 4 1 6 3 9 6 3 1 Norma opadiv mm 109 83 110 165 175 160 146 149 152 178 187 125 1738 Kilkist dniv z opadami 7 6 6 9 7 9 10 6 13 1 11 5 11 4 12 0 9 3 10 5 9 5 8 5 118 8 Kilkist snizhnih dniv 8 7 9 8 9 11 5 3 1 6 0 3 0 4 1 8 5 2 9 2 8 5 68 1 Vologist povitrya 63 65 67 72 72 69 67 70 71 70 68 66 68LiteraturaArmon Planta Verkehrswege im alten Ratien Band 1 Verlag Bundner Monatsblatt Chur 1990 ISBN 3 905241 11 0 PrimitkiSteffan Bruns Alpenpasse Geschichte der alpinen Passubergange Vom Inn zum Gardasee Band 3 S 33 L Staackmann Verlag KG Munchen 2010 ISBN 978 3 88675 273 7 Ce nezavershena stattya z geografiyi Shvejcariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi