Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альбрехт фон Галлер (нім. Albrecht von Haller; 1708—1777) — швейцарський анатом, фізіолог, натураліст (анатом, ботанік) та поет. Батько Альбрехта фон Галлера-молодшого (1758—1823). Учень Германа Бургаве.
| Альбрехт фон Галлер | |
|---|---|
| нім. Albrecht von Haller | |
 | |
| Народився | 16 жовтня 1708[1][2][…] Берн, Швейцарія[1][4] |
| Помер | 12 грудня 1777[1][5][…] (69 років) Берн, Швейцарія[1][4] |
| Місце проживання | Стара Швейцарська конфедерація |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | анатом, бібліотекар, поет, політик, лікар, біолог, ботанік, викладач університету, універсальна людина, ентомолог, хірург, письменник, натураліст |
| Alma mater | Тюбінгенський університет Лейденський університет |
| Галузь | анатомія і фізіологія |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Посада | d |
| Вчителі | d і d[6] |
| Відомі учні | d |
| Аспіранти, докторанти | d Йоганн Готтфрід Цинн[7] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Леопольдина Шведська королівська академія наук Геттінгенська академія наук Петербурзька академія наук Французька академія наук Російська академія наук Туринська академія наук[4] |
| Діти | d |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Альбрехт фон Галлер у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
 | |
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Haller». Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI |
Біографія
Альбрехт фон Галлер народився в 1708 році у Берні, у патриціанській родині. Вже на 15-му році писав трагедії і комедії й написав епічну поему в 4000 віршів про початок Швейцарського союзу.
В 1723 році він вступив в Тюбінгенський університет, звідки перейшов у Лейден, щоб слухати знаменитого Бургаве. В 19 років він отримав ступінь доктора медицини, після чого об'їхав Англію і Францію і в Базелі слухав у Йоганна Бернуллі вищу математику. У 1728 році він разом з Геснером здійснив екскурсію в гори, під час якої зібрав матеріал для великої роботи з ботаніки і обміркував свою знамениту описову поему «Альпи». Після вторинного перебування в Базелі, де він, між іншим, читав лекції з анатомії, Галлер в 1729 році повернувся в Берн і незабаром став відомим лікарем.
Вийшла в 1732 році, без підпису Галлера, книжка його віршів («Versuch schweiz. Gedichte») звернула на нього увагу нечисленних тоді любителів німецької поезії. Його дидактична поема «Про походження зла» була перекладена на багато мов . У 1736 році він прийняв професуру по кафедрах медицини і ботаніки у нововідкритому Геттінгенському університеті і заснував там анатомічний театр і ботанічний сад. У 1742 році вийшла його багаторічна праця «Enumeratio methodica stirpium Helvetiae indigenarum», а через 9 років він відкрив королівське товариство наук (Socieät der Wissenschaftea), яке обрало його своїм беззмінним президентом.
У Геттінгені Галлер користувався повагою і любов'ю своїх слухачів, а повсюдно — славою одного з перших учених світу; імператор Франц I дав йому дворянство; англійський король зробив його державним радником і своїм лейб-медиком; його кликали в Утрехт, Оксфорд, Берлін, Галле і Санкт-Петербург; але коли Берн обрав його в члени великої ради, любов до батьківщини змусила його відмовитися від всіх почестей і від кафедри і повернутися в батьківщину. У Берні він заснував соляні промисли, організував медичну поліцію, сприяв розвиткові землеробства та ін. З його наукових праць за цей час видаються спостереження над розвитком зародка в яйці, над зростанням кісток, і особливо його 8-томного «Elementa physiologiae corporis humani» (Лозанна, 1755-66). Крім того, він видав ряд компендіумів («Bibliotheca botanica», Цюрих, 1771-2; «Bibliotheca anatomica», там же, 1774-77; «Bibl. chirurgica», Базель, 1774-75, та незакінчена «Bibl. medicinae practicae», там же, 1776-87), дуже корисних у його час; важливе значення має в історії науки його велика фізіологічна монографія «De functionibus corporis humani praecipuarum partium». У заснованих ним же геттінгенських «Gelehrten Anzeigen» він помістив до 2000 рецензій. Галлер написав три морально-політ-історичні романи («Usong», 1771; «Alfred», 1773, і «Fabius und Cato» (Фабій і Катон), 1774), в яких висловлює свої погляди на різні форми правління. Під старість Галлер зробився дуже похмурий і вороже ставився до французької «просвітницької» літератури.
Помер у 1777 році.
Заслуги в літературі
Галлер не мав видатний поетичний талант, але історико-літературне значення його творчості, тим не менше, надзвичайно велике. У його віршах багато щирості і немає жодного зайвого слова; в «Альпах» він описує побачені їм з такою точністю, який не досягала навіть тодішня німецька проза. Правда, ці описи іноді надто ґрунтовні і наукові, так і в його чисто ліричних творах, холодний розум найчастіше занадто яскраво проявляє себе; але зате в них чується мужня енергія, особливо втішна після розпливчастості і солодкуватості німецьких поетів попереднього покоління. Заслуга Галлера в тому, що він вказав для поезії більш високу задачу, ніж насолоду вуха громозвучними римами. Критичне видання його віршів, з великою біографією, зроблено L. Hirzel (Frauenfeld, 1882). Монографія про нього: «Haller Bedeutung und seine für die deutsche Kultur», Lissauer (Берлін, 1873).
Заслуги в науці
Дуже важливі заслуги Галлера в анатомії і фізіології. Численні виправлення і доповнення з питань анатомії він спочатку оприлюднив у вигляді дрібних статей, а потім зібрав їх у двох головних своїх творах з анатомії: «Opuscula anatomica minora» (Лозанна, 1765) та згаданих вище «Icones anatomicae». Патологічною анатомією він займався у своїх «Opuscula pathological» (там же, 1755); зоотомії він проклав дорогу своїми анатомічними роботами над тваринами; ембріології — спостереженнями над розвитком зародка в яйці. У фізіології він поповнив прогалини в навчанні Гарвея з кровообігу і по відношенню до течії крові в найтонших судинах встановив погляди, що зберегли в сутності ціну і тепер. Щодо механічної і хімічної сторін дихання він також встановив правильніші погляди в роботі латиною «De respiratione experimenta anatomica» (Геттінген, 1746 і 1749), «Мемоігеѕ sur la respiration» та другому томі «Opera minora». Особливо важливу заслугу Галлера складають його досвідчені дослідження щодо діяльності нервів і м'язів. Він перший правильно розрізнив три властивості м'язових волокон: пружність, здатність реагувати на подразнення нерва і здатність самостійно реагувати на механічні та хімічні подразнення. Останню властивість він назвав дратівливістю; на цьому понятті, після того як воно було узагальнено і перенесено на нерви, слизові оболонки, залози і т. д., були побудовані пізніше цілі патологічні системи.
Галлер досить різко (і не дуже аргументовано) критикував статеву систему класифікації рослин Карла Ліннея, опубліковану в 1735 році. У ботанічному творі De metodico studio botanices absque praeceptore (Геттінген, 1736) Галлер дав основи природної системи, побудованої як на зовнішньому вигляді рослин і їхній природній спорідненості, так і на співвідношенні органів запліднення, але зустрів при цьому мало схвалення, ця система ніким не була визнана. Пізніше Галлер видав різку критику праць Карла Ліннея від імені свого 15-річного сина Готліба Емануеля: Dubia ex Linnei fundamentis hausta (Геттінген, 1751).
Австрійський історик науки Йозеф Шультес в 1817 році писав про Галлера, що він «найбільша людина свого часу і досі не перевершений ніким, хто жив після нього». Шультес у зв'язку з критикою Галлером Ліннея писав, що «Галлер був у кожній області людського знання тим, ким Лінней був тільки в області природної історії». Особливо високо Шультес цінував роботу Галлера «Флора Швейцарії», називаючи її безсмертною працею.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118545140 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Who Named It?
- www.accademiadellescienze.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Лебедев, 1986, с. 28, Йозеф Шультес.
- Лебедев, 1986, с. 37, Готлиб Бишоф.
Література
- Галлер Альбрехт // Газлифт — Гоголево. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 6).
- Меркулов В. Л. Альбрехт Галлер — Л.: Наука, 1981. — 183 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albreht fon Galler nim Albrecht von Haller 1708 1777 shvejcarskij anatom fiziolog naturalist anatom botanik ta poet Batko Albrehta fon Gallera molodshogo 1758 1823 Uchen Germana Burgave Albreht fon Gallernim Albrecht von HallerPortret fon Gallera roboti Joganna H yubera Portret fon Gallera roboti Joganna H yuberaNarodivsya16 zhovtnya 1708 1708 10 16 1 2 Bern Shvejcariya 1 4 Pomer12 grudnya 1777 1777 12 12 1 5 69 rokiv Bern Shvejcariya 1 4 Misce prozhivannyaStara Shvejcarska konfederaciyaKrayinaShvejcariyaDiyalnistanatom bibliotekar poet politik likar biolog botanik vikladach universitetu universalna lyudina entomolog hirurg pismennik naturalistAlma materTyubingenskij universitet Lejdenskij universitetGaluzanatomiya i fiziologiyaZakladGettingenskij universitetPosadadVchitelid i d 6 Vidomi uchnidAspiranti doktorantid Jogann Gottfrid Cinn 7 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 4 DitidNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaAvtograf Albreht fon Galler u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiAvtor najmenuvan nizki botanichnih taksoniv U botanichnij binarnij nomenklaturi ci nazvi dopovnyuyutsya skorochennyam Haller Spisok takih taksoniv na sajti IPNI Personalna storinka na sajti IPNIBiografiyaElementa physiologiae corporis humani VIII Albreht fon Galler narodivsya v 1708 roci u Berni u patricianskij rodini Vzhe na 15 mu roci pisav tragediyi i komediyi j napisav epichnu poemu v 4000 virshiv pro pochatok Shvejcarskogo soyuzu V 1723 roci vin vstupiv v Tyubingenskij universitet zvidki perejshov u Lejden shob sluhati znamenitogo Burgave V 19 rokiv vin otrimav stupin doktora medicini pislya chogo ob yihav Angliyu i Franciyu i v Bazeli sluhav u Joganna Bernulli vishu matematiku U 1728 roci vin razom z Gesnerom zdijsniv ekskursiyu v gori pid chas yakoyi zibrav material dlya velikoyi roboti z botaniki i obmirkuvav svoyu znamenitu opisovu poemu Alpi Pislya vtorinnogo perebuvannya v Bazeli de vin mizh inshim chitav lekciyi z anatomiyi Galler v 1729 roci povernuvsya v Bern i nezabarom stav vidomim likarem Vijshla v 1732 roci bez pidpisu Gallera knizhka jogo virshiv Versuch schweiz Gedichte zvernula na nogo uvagu nechislennih todi lyubiteliv nimeckoyi poeziyi Jogo didaktichna poema Pro pohodzhennya zla bula perekladena na bagato mov U 1736 roci vin prijnyav profesuru po kafedrah medicini i botaniki u novovidkritomu Gettingenskomu universiteti i zasnuvav tam anatomichnij teatr i botanichnij sad U 1742 roci vijshla jogo bagatorichna pracya Enumeratio methodica stirpium Helvetiae indigenarum a cherez 9 rokiv vin vidkriv korolivske tovaristvo nauk Socieat der Wissenschaftea yake obralo jogo svoyim bezzminnim prezidentom U Gettingeni Galler koristuvavsya povagoyu i lyubov yu svoyih sluhachiv a povsyudno slavoyu odnogo z pershih uchenih svitu imperator Franc I dav jomu dvoryanstvo anglijskij korol zrobiv jogo derzhavnim radnikom i svoyim lejb medikom jogo klikali v Utreht Oksford Berlin Galle i Sankt Peterburg ale koli Bern obrav jogo v chleni velikoyi radi lyubov do batkivshini zmusila jogo vidmovitisya vid vsih pochestej i vid kafedri i povernutisya v batkivshinu U Berni vin zasnuvav solyani promisli organizuvav medichnu policiyu spriyav rozvitkovi zemlerobstva ta in Z jogo naukovih prac za cej chas vidayutsya sposterezhennya nad rozvitkom zarodka v yajci nad zrostannyam kistok i osoblivo jogo 8 tomnogo Elementa physiologiae corporis humani Lozanna 1755 66 Krim togo vin vidav ryad kompendiumiv Bibliotheca botanica Cyurih 1771 2 Bibliotheca anatomica tam zhe 1774 77 Bibl chirurgica Bazel 1774 75 ta nezakinchena Bibl medicinae practicae tam zhe 1776 87 duzhe korisnih u jogo chas vazhlive znachennya maye v istoriyi nauki jogo velika fiziologichna monografiya De functionibus corporis humani praecipuarum partium U zasnovanih nim zhe gettingenskih Gelehrten Anzeigen vin pomistiv do 2000 recenzij Galler napisav tri moralno polit istorichni romani Usong 1771 Alfred 1773 i Fabius und Cato Fabij i Katon 1774 v yakih vislovlyuye svoyi poglyadi na rizni formi pravlinnya Pid starist Galler zrobivsya duzhe pohmurij i vorozhe stavivsya do francuzkoyi prosvitnickoyi literaturi Pomer u 1777 roci Zaslugi v literaturiGaller ne mav vidatnij poetichnij talant ale istoriko literaturne znachennya jogo tvorchosti tim ne menshe nadzvichajno velike U jogo virshah bagato shirosti i nemaye zhodnogo zajvogo slova v Alpah vin opisuye pobacheni yim z takoyu tochnistyu yakij ne dosyagala navit todishnya nimecka proza Pravda ci opisi inodi nadto gruntovni i naukovi tak i v jogo chisto lirichnih tvorah holodnij rozum najchastishe zanadto yaskravo proyavlyaye sebe ale zate v nih chuyetsya muzhnya energiya osoblivo vtishna pislya rozplivchastosti i solodkuvatosti nimeckih poetiv poperednogo pokolinnya Zasluga Gallera v tomu sho vin vkazav dlya poeziyi bilsh visoku zadachu nizh nasolodu vuha gromozvuchnimi rimami Kritichne vidannya jogo virshiv z velikoyu biografiyeyu zrobleno L Hirzel Frauenfeld 1882 Monografiya pro nogo Haller Bedeutung und seine fur die deutsche Kultur Lissauer Berlin 1873 Zaslugi v nauciDuzhe vazhlivi zaslugi Gallera v anatomiyi i fiziologiyi Chislenni vipravlennya i dopovnennya z pitan anatomiyi vin spochatku oprilyudniv u viglyadi dribnih statej a potim zibrav yih u dvoh golovnih svoyih tvorah z anatomiyi Opuscula anatomica minora Lozanna 1765 ta zgadanih vishe Icones anatomicae Patologichnoyu anatomiyeyu vin zajmavsya u svoyih Opuscula pathological tam zhe 1755 zootomiyi vin proklav dorogu svoyimi anatomichnimi robotami nad tvarinami embriologiyi sposterezhennyami nad rozvitkom zarodka v yajci U fiziologiyi vin popovniv progalini v navchanni Garveya z krovoobigu i po vidnoshennyu do techiyi krovi v najtonshih sudinah vstanoviv poglyadi sho zberegli v sutnosti cinu i teper Shodo mehanichnoyi i himichnoyi storin dihannya vin takozh vstanoviv pravilnishi poglyadi v roboti latinoyu De respiratione experimenta anatomica Gettingen 1746 i 1749 Memoigeѕ sur la respiration ta drugomu tomi Opera minora Osoblivo vazhlivu zaslugu Gallera skladayut jogo dosvidcheni doslidzhennya shodo diyalnosti nerviv i m yaziv Vin pershij pravilno rozrizniv tri vlastivosti m yazovih volokon pruzhnist zdatnist reaguvati na podraznennya nerva i zdatnist samostijno reaguvati na mehanichni ta himichni podraznennya Ostannyu vlastivist vin nazvav drativlivistyu na comu ponyatti pislya togo yak vono bulo uzagalneno i pereneseno na nervi slizovi obolonki zalozi i t d buli pobudovani piznishe cili patologichni sistemi Galler dosit rizko i ne duzhe argumentovano kritikuvav statevu sistemu klasifikaciyi roslin Karla Linneya opublikovanu v 1735 roci U botanichnomu tvori De metodico studio botanices absque praeceptore Gettingen 1736 Galler dav osnovi prirodnoyi sistemi pobudovanoyi yak na zovnishnomu viglyadi roslin i yihnij prirodnij sporidnenosti tak i na spivvidnoshenni organiv zaplidnennya ale zustriv pri comu malo shvalennya cya sistema nikim ne bula viznana Piznishe Galler vidav rizku kritiku prac Karla Linneya vid imeni svogo 15 richnogo sina Gotliba Emanuelya Dubia ex Linnei fundamentis hausta Gettingen 1751 Avstrijskij istorik nauki Jozef Shultes v 1817 roci pisav pro Gallera sho vin najbilsha lyudina svogo chasu i dosi ne perevershenij nikim hto zhiv pislya nogo Shultes u zv yazku z kritikoyu Gallerom Linneya pisav sho Galler buv u kozhnij oblasti lyudskogo znannya tim kim Linnej buv tilki v oblasti prirodnoyi istoriyi Osoblivo visoko Shultes cinuvav robotu Gallera Flora Shvejcariyi nazivayuchi yiyi bezsmertnoyu praceyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118545140 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Who Named It d Track Q66683 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Lebedev 1986 s 28 Jozef Shultes Lebedev 1986 s 37 Gotlib Bishof LiteraturaGaller Albreht Gazlift Gogolevo M Sovetskaya enciklopediya 1971 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 6 Merkulov V L Albreht Galler L Nauka 1981 183 s