Миха́йло Хане́нко (1620–1680) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1669—1674 роки). Представник козацького роду Ханенків. Син Степана Ханенка.
Михайло Ханенко | |||
| |||
---|---|---|---|
1669 — 1674 | |||
Монарх: | Міхал Корибут Вишневецький Ян III Собеський | ||
Попередник: | Петро Дорошенко | ||
Наступник: | Остап Гоголь | ||
Народження: | 1620 Умань, Брацлавське воєводство, Річ Посполита | ||
Смерть: | 1680 | ||
Країна: | Річ Посполита | ||
Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
Рід: | Ханенки | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
За свідченням Ульріха фон Вердума 1671 року, Ханенко був гетьманом запорозьких козаків і соратник Сірка, був на свій час знаменитою людиною, користувався великою повагою. Умань належала до знаменитих міст України, так як він там народився; після того як він впав в немилість Дорошенку, він пішов до запорожців, де став гетьманом і підкорявся королю Речі Посполитої. За родинними переказами Ханенків, записані у ХІХ столітті, батько гетьмана, Степан, козакував за часів Сагайдачного і потрапив до татарського полону, звідки був викуплений. Мати була котроюсь з доньок прикордонного старости. Михайло народився в Умані, де згодом став старостою, очолив Уманський полк. Ханенко мав трьох синів: один з жінкою знаходився під вартою в Дорошенка, другий на Чорному морі був взятий татарами в полон і відісланий до Константинополя, де його тримали в замку-тюрмі Єдикуле (Семивежний Замок) «Yedikule Zindanları», третій жив у тещі короля Речі Посполитої, вдови Яреми Вишневецького.
З 1656 року полковник уманський, прихильник пропольської орієнтації, підтримував Юрія Хмельницького і Павла Тетерю. Підпис Ханенка стоїть на «других Переяславських статтях» 1659 року.
1660 року Ханенко як наказний гетьман Юрія Хмельницького успішно відбив напад військ Речі Посполитої на місто Могилів(на Дністрі), 1661 року побував під Слободищами, входив до числа козацьких делегатів, що розробляли Слободищенський трактат.
За підтримки частини козаків, кримського хана та влади Речі Посполитої, Ханенко намагався 1668 року усунути гетьмана Петра Дорошенка і на його місце поставити Петра Суховія. У липні 1669 року у боротьбі проти Дорошенка Суховій зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків (Уманський, Паволоцький, Корсунський) на раді в Умані проголосили гетьманом Ханенка. Суховій став генеральним писарем у нового гетьмана.
1669 року обирається кошовим отаманом Запорозької Січі. Ханенко продовжував боротьбу проти Петра Дорошенка, зазнавши поразки у битві під Стеблевом (29 жовтня 1669), де Дорошенка врятувала лише несподівана допомога татар. У своїй політиці він спирався на Річ Посполиту і 2 вересня 1670 року уклав з делегатами Речі Посполитої (Станіславом Беневським і Стефаном Пісочинським) договір в Острозі, на основі якого Річ Посполита визнала Ханенка гетьманом Правобережжя, а він погодився на підданство короні Речі Посполитої на умовах автономії лише для козацької верстви. Паралельно Ханенко листувався з московськими урядовцями.
У війні з Петром Дорошенком Михайло Ханенко зазнав кількох поразок, зокрема, не зміг взяти Кальник і Чигирин. Після вторгнення султанської армії, окупації нею Поділля та Бучацького миру 1672 року, Ханенко з частиною родини втік до Речі Посполитої, а майже всі його прибічники перейшли на бік Дорошенка і османів. Навесні 1673 Річ Посполита відновлює боротьбу за Правобережжя. Ханенко з'явився тут у квітні, до нього знову перейшли тисячі козаків, незадоволених Дорошенком. Але 11 вересня 1673 під стінами Києво-Печерського монастиря Дорошенко розбив Ханенка.
1674 року, коли війська гетьмана Івана Самойловича перейшли Дніпро і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, Ханенко склав булаву, за що був наділений маєтностями на Лівобережній Україні.
Але Ханенко не припинив політичної діяльності. Він оселився у Козельці на Чернігівщині, а вже у 1677-1678 роках його звинуватили у зносинах з Річчю Посполитої. Самойлович, за наказом Москви, тримав його ув'язненим у Батурині. Ханенку, мабуть, пощастило довести свою невинність, та незабаром він помер. Місце поховання та обставини смерті невідомі.
Вшанування пам'яті
- У Черкасах існує провулок Михайла Ханенка.
- У Києві існує вулиця Сім'ї Ханенків.
Примітки
- . www.rada.cherkasy.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 317—330. — .
- Чухліб Т. В. Ханенко Михайло [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 345. — .
Посилання
- Ханенко Михайло Степанович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 285—286.
- Ханенко [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Ханенко Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1997. — 1000 екз.
- Ханенко Михайло // Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків: Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 36—37.
- Збігнєв Хундерт Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій // Історична правда, 23.12.2013.[ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Попередник Петро Дорошенко | Гетьман Правобережної України 1669-1674 | Наступник Остап Гоголь |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hanenko Miha jlo Hane nko 1620 1680 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporozkogo golova kozackoyi derzhavi na Pravoberezhnij Ukrayini 1669 1674 roki Predstavnik kozackogo rodu Hanenkiv Sin Stepana Hanenka Mihajlo Hanenko Prapor Getman Vijska Zaporozkogo na Pravoberezhzhi 1669 1674 Monarh Mihal Koribut Vishneveckij Yan III Sobeskij Poperednik Petro Doroshenko Nastupnik Ostap Gogol Narodzhennya 1620 Uman Braclavske voyevodstvo Rich PospolitaSmert 1680Krayina Rich PospolitaOsvita Kiyevo Mogilyanska akademiyaRid Hanenki Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMihajlo Hanenko na ukrayinskij marci Za svidchennyam Ulriha fon Verduma 1671 roku Hanenko buv getmanom zaporozkih kozakiv i soratnik Sirka buv na svij chas znamenitoyu lyudinoyu koristuvavsya velikoyu povagoyu Uman nalezhala do znamenitih mist Ukrayini tak yak vin tam narodivsya pislya togo yak vin vpav v nemilist Doroshenku vin pishov do zaporozhciv de stav getmanom i pidkoryavsya korolyu Rechi Pospolitoyi Za rodinnimi perekazami Hanenkiv zapisani u HIH stolitti batko getmana Stepan kozakuvav za chasiv Sagajdachnogo i potrapiv do tatarskogo polonu zvidki buv vikuplenij Mati bula kotroyus z donok prikordonnogo starosti Mihajlo narodivsya v Umani de zgodom stav starostoyu ocholiv Umanskij polk Hanenko mav troh siniv odin z zhinkoyu znahodivsya pid vartoyu v Doroshenka drugij na Chornomu mori buv vzyatij tatarami v polon i vidislanij do Konstantinopolya de jogo trimali v zamku tyurmi Yedikule Semivezhnij Zamok Yedikule Zindanlari tretij zhiv u teshi korolya Rechi Pospolitoyi vdovi Yaremi Vishneveckogo Z 1656 roku polkovnik umanskij prihilnik propolskoyi oriyentaciyi pidtrimuvav Yuriya Hmelnickogo i Pavla Teteryu Pidpis Hanenka stoyit na drugih Pereyaslavskih stattyah 1659 roku 1660 roku Hanenko yak nakaznij getman Yuriya Hmelnickogo uspishno vidbiv napad vijsk Rechi Pospolitoyi na misto Mogiliv na Dnistri 1661 roku pobuvav pid Slobodishami vhodiv do chisla kozackih delegativ sho rozroblyali Slobodishenskij traktat Za pidtrimki chastini kozakiv krimskogo hana ta vladi Rechi Pospolitoyi Hanenko namagavsya 1668 roku usunuti getmana Petra Doroshenka i na jogo misce postaviti Petra Suhoviya U lipni 1669 roku u borotbi proti Doroshenka Suhovij zaznav porazki a jogo kozaki troh pravoberezhnih polkiv Umanskij Pavolockij Korsunskij na radi v Umani progolosili getmanom Hanenka Suhovij stav generalnim pisarem u novogo getmana 1669 roku obirayetsya koshovim otamanom Zaporozkoyi Sichi Hanenko prodovzhuvav borotbu proti Petra Doroshenka zaznavshi porazki u bitvi pid Steblevom 29 zhovtnya 1669 de Doroshenka vryatuvala lishe nespodivana dopomoga tatar U svoyij politici vin spiravsya na Rich Pospolitu i 2 veresnya 1670 roku uklav z delegatami Rechi Pospolitoyi Stanislavom Benevskim i Stefanom Pisochinskim dogovir v Ostrozi na osnovi yakogo Rich Pospolita viznala Hanenka getmanom Pravoberezhzhya a vin pogodivsya na piddanstvo koroni Rechi Pospolitoyi na umovah avtonomiyi lishe dlya kozackoyi verstvi Paralelno Hanenko listuvavsya z moskovskimi uryadovcyami U vijni z Petrom Doroshenkom Mihajlo Hanenko zaznav kilkoh porazok zokrema ne zmig vzyati Kalnik i Chigirin Pislya vtorgnennya sultanskoyi armiyi okupaciyi neyu Podillya ta Buchackogo miru 1672 roku Hanenko z chastinoyu rodini vtik do Rechi Pospolitoyi a majzhe vsi jogo pribichniki perejshli na bik Doroshenka i osmaniv Navesni 1673 Rich Pospolita vidnovlyuye borotbu za Pravoberezhzhya Hanenko z yavivsya tut u kvitni do nogo znovu perejshli tisyachi kozakiv nezadovolenih Doroshenkom Ale 11 veresnya 1673 pid stinami Kiyevo Pecherskogo monastirya Doroshenko rozbiv Hanenka 1674 roku koli vijska getmana Ivana Samojlovicha perejshli Dnipro i bilshist pravoberezhnih polkiv perejshli na bik livoberezhnogo getmana Hanenko sklav bulavu za sho buv nadilenij mayetnostyami na Livoberezhnij Ukrayini Ale Hanenko ne pripiniv politichnoyi diyalnosti Vin oselivsya u Kozelci na Chernigivshini a vzhe u 1677 1678 rokah jogo zvinuvatili u znosinah z Richchyu Pospolitoyi Samojlovich za nakazom Moskvi trimav jogo uv yaznenim u Baturini Hanenku mabut poshastilo dovesti svoyu nevinnist ta nezabarom vin pomer Misce pohovannya ta obstavini smerti nevidomi Vshanuvannya pam yatiU Cherkasah isnuye provulok Mihajla Hanenka U Kiyevi isnuye vulicya Sim yi Hanenkiv Primitki www rada cherkasy ua Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Chuhlib T Mihajlo Hanenko Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 317 330 ISBN 5 203 01639 9 Chuhlib T V Hanenko Mihajlo 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 345 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaHanenko Mihajlo Stepanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 S 285 286 Hanenko 17 listopada 2019 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Hanenko Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1997 1000 ekz Hanenko Mihajlo Mihajliv T V Mihajliv T A Vidatni postati ukrayinskogo derzhavotvorennya Dovidnik Harkiv Osnova 2014 128 s B ka zhurn Istoriya ta pravoznavstvo Vip 1 121 S 36 37 Zbignyev Hundert Zaporozhci yak faktor politichnoyi borotbi v Rechi Pospolitij Istorichna pravda 23 12 2013 28 grudnya 2013 u Wayback Machine Poperednik Petro Doroshenko Getman Pravoberezhnoyi Ukrayini 1669 1674 Nastupnik Ostap Gogol