Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Словенська Марка, або Словенська Кра́їна (словен. Slovenska krajina, угор. Vendvidék, Szlovenszka krajina, Szlovén krajina) — традиційне визначення сукупності словеномовних районів, розташованих в угорських комітатах Ваш та Зала з другої половини XVIII століття до 1919, коли було підписано Тріанонський договір. Охоплювала приблизно дві третини нинішнього словенського Прекмур'я та район між сучасним словено-угорським кордоном і містом [en], у якому проживає словенська діаспора в Угорщині. В Угорщині ці території відомі під назвою Vendvidék, у Словенії — Пораб'я (тобто землі, що лежать уздовж ріки Раба).
Походження назви
Загалом «марка» («територія») — термін, що означає прикордонні райони того чи іншого королівства.
Починаючи з X століття населені словенцями землі між ріками Мура та Раба були частиною Угорського королівства. Переважна частина цих земель входила до комітату Ваш; значно менша, південно-східна (землі між Лендавою та Белтинцями), була у складі комітату Зала. У XII столітті єпископ Дьєра заснував у своєму єпископстві словенський деканат під назвою Tótság («Tót» у перекладі з угорської означає «слов'янин», «слов'янський»). На місцевому словенському діалекті адміністративна одиниця називалася Szlovenszka okroglina («словенський округ»). У 1778 ці території були передані новоствореній [en] і перший її єпископ Янош Сілі створив округ під назвою Vendvidék («Вендська Марка»; в угорській мові назвою Vend позначалися місцеві словенці). Римо-католицькі священники регіону називали його «Словенська Країна» — від назви місцевого слов'янського народу, який на місцевому діалекті словенської мови називається Slovénge (на інших діалектах — Slovenci).
Питання автономії
У другій половині XIX століття угорська влада проводила асиміляторську політику стосовно національних меншин, змушуючи католицьку більшість словенців та її лідерів — Йожефа Боровняка і Ференца Іваночі — проникатися ідеєю автономії Словенської Марки. У 1918, після розпаду Австро-Угорщини, словенські політичні діячі Прекмур'я розділилися на два табори — один відстоював ідею продовження існування у складі Угорщини (новоствореної Угорської Демократичної Республіки), здобуття автономії та створення незалежної Республіки Словенської Країни, тоді як інший відстоював приєднання краю до Держави Словенців, Хорватів і Сербів (Югославії). Угорські провідні політики Міхай Карої та Оскар Ясі схилялися до надання широкої автономії Словенській Країні. Словенський політичний діяч Йожеф Клекл разом з Оскаром Ясі розробив детальну програму автономії Країни. Програма мала на меті створення словенського автономного уряду в Мурській Соботі, сил територіальної оборони, словенської вищої школи в Сентготхарді та запровадження тримовної адміністрації на території Сентготхарду, Мурської Соботи, Лендави та Ерісентпетера й забезпечення рівних прав для словенської Прекмур'я, угорської та німецької мов. Автономна одиниця мала отримати назву Словенська Країна. 19 січня 1918 у Белтинцях відбувся з'їзд, учасники якого постановили, що Словенська Країна має бути автономною територією у складі Югославії. Деякі словенські політики — Міхаель Кухар, Йошко Годіна, Іван Єріч і Антон Корошець — вважали можливою незалежність Словенської Країни. Однак Клекл не погодився з цим та домігся включення Словенської Країни до складу Словенії, яка потім стала частиною Королівства Югославія.
Після Угорської революції та створення у 1919 Угорської Радянської Республіки наприкінці травня цього ж року була проголошена Республіка Прекмур'я, яку очолив Вільмош Ткалець. Після менш ніж двох тижнів територія республіки була окупована югославською армією. З укладенням Тріанонського договору в червні 1920 майже вся територія Прекмур'я увійшла до Королівства Югославія.
Після 1919
Після 1919 назва «Словенська Країна» вживалася все рідше. В Королівстві Югославія вона була поступово замінена на «Прекмур'я», хоча більша частина місцевої еліти надавала перевагу старій назві. Однак у нових обставинах стара назва вже не мала того значення — з того часу, як регіон перестав бути словеномовною периферією Угорщини, натомість став частиною Словенії. Протягом 1920-х назва «Словенська Країна» була замінена на «Мурська Країна», яка вживалася разом із назвою «Прекмур'я» («регіон над рікою Мура»). Після Другої світової війни остання назва утвердилась остаточно; всі інші поступово вийшли з ужитку.
Див. також
Джерела
- Források a Muravidék Történetéhez/Viri za zgodovino Prekmurja (Sources with the history of Prekmurje) 2. tome, Edit: László Mayer és András Molnár, Slovene translation: Magda Berden, - 2008.
- Göncz László: A muravidéki magyarság 1918—1941 (Prekmurje Hungarians in 1918—1941)
- Tengely Adrienn: Az egyházak és a nemzetiségi kérdés 1918-ban
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovenska Marka abo Slovenska Kra yina sloven Slovenska krajina ugor Vendvidek Szlovenszka krajina Szloven krajina tradicijne viznachennya sukupnosti slovenomovnih rajoniv roztashovanih v ugorskih komitatah Vash ta Zala z drugoyi polovini XVIII stolittya do 1919 koli bulo pidpisano Trianonskij dogovir Ohoplyuvala priblizno dvi tretini ninishnogo slovenskogo Prekmur ya ta rajon mizh suchasnim sloveno ugorskim kordonom i mistom en u yakomu prozhivaye slovenska diaspora v Ugorshini V Ugorshini ci teritoriyi vidomi pid nazvoyu Vendvidek u Sloveniyi Porab ya tobto zemli sho lezhat uzdovzh riki Raba Slovenska KrayinaPohodzhennya nazviTotsag Slovenska Krayina u XVIII stolitti Zagalom marka teritoriya termin sho oznachaye prikordonni rajoni togo chi inshogo korolivstva Pochinayuchi z X stolittya naseleni slovencyami zemli mizh rikami Mura ta Raba buli chastinoyu Ugorskogo korolivstva Perevazhna chastina cih zemel vhodila do komitatu Vash znachno mensha pivdenno shidna zemli mizh Lendavoyu ta Beltincyami bula u skladi komitatu Zala U XII stolitti yepiskop Dyera zasnuvav u svoyemu yepiskopstvi slovenskij dekanat pid nazvoyu Totsag Tot u perekladi z ugorskoyi oznachaye slov yanin slov yanskij Na miscevomu slovenskomu dialekti administrativna odinicya nazivalasya Szlovenszka okroglina slovenskij okrug U 1778 ci teritoriyi buli peredani novostvorenij en i pershij yiyi yepiskop Yanosh Sili stvoriv okrug pid nazvoyu Vendvidek Vendska Marka v ugorskij movi nazvoyu Vend poznachalisya miscevi slovenci Rimo katolicki svyashenniki regionu nazivali jogo Slovenska Krayina vid nazvi miscevogo slov yanskogo narodu yakij na miscevomu dialekti slovenskoyi movi nazivayetsya Slovenge na inshih dialektah Slovenci Pitannya avtonomiyiU drugij polovini XIX stolittya ugorska vlada provodila asimilyatorsku politiku stosovno nacionalnih menshin zmushuyuchi katolicku bilshist slovenciv ta yiyi lideriv Jozhefa Borovnyaka i Ferenca Ivanochi pronikatisya ideyeyu avtonomiyi Slovenskoyi Marki U 1918 pislya rozpadu Avstro Ugorshini slovenski politichni diyachi Prekmur ya rozdililisya na dva tabori odin vidstoyuvav ideyu prodovzhennya isnuvannya u skladi Ugorshini novostvorenoyi Ugorskoyi Demokratichnoyi Respubliki zdobuttya avtonomiyi ta stvorennya nezalezhnoyi Respubliki Slovenskoyi Krayini todi yak inshij vidstoyuvav priyednannya krayu do Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv Yugoslaviyi Ugorski providni politiki Mihaj Karoyi ta Oskar Yasi shilyalisya do nadannya shirokoyi avtonomiyi Slovenskij Krayini Slovenskij politichnij diyach Jozhef Klekl razom z Oskarom Yasi rozrobiv detalnu programu avtonomiyi Krayini Programa mala na meti stvorennya slovenskogo avtonomnogo uryadu v Murskij Soboti sil teritorialnoyi oboroni slovenskoyi vishoyi shkoli v Sentgothardi ta zaprovadzhennya trimovnoyi administraciyi na teritoriyi Sentgothardu Murskoyi Soboti Lendavi ta Erisentpetera j zabezpechennya rivnih prav dlya slovenskoyi Prekmur ya ugorskoyi ta nimeckoyi mov Avtonomna odinicya mala otrimati nazvu Slovenska Krayina 19 sichnya 1918 u Beltincyah vidbuvsya z yizd uchasniki yakogo postanovili sho Slovenska Krayina maye buti avtonomnoyu teritoriyeyu u skladi Yugoslaviyi Deyaki slovenski politiki Mihael Kuhar Joshko Godina Ivan Yerich i Anton Koroshec vvazhali mozhlivoyu nezalezhnist Slovenskoyi Krayini Odnak Klekl ne pogodivsya z cim ta domigsya vklyuchennya Slovenskoyi Krayini do skladu Sloveniyi yaka potim stala chastinoyu Korolivstva Yugoslaviya Pislya Ugorskoyi revolyuciyi ta stvorennya u 1919 Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki naprikinci travnya cogo zh roku bula progoloshena Respublika Prekmur ya yaku ocholiv Vilmosh Tkalec Pislya mensh nizh dvoh tizhniv teritoriya respubliki bula okupovana yugoslavskoyu armiyeyu Z ukladennyam Trianonskogo dogovoru v chervni 1920 majzhe vsya teritoriya Prekmur ya uvijshla do Korolivstva Yugoslaviya Pislya 1919Pislya 1919 nazva Slovenska Krayina vzhivalasya vse ridshe V Korolivstvi Yugoslaviya vona bula postupovo zaminena na Prekmur ya hocha bilsha chastina miscevoyi eliti nadavala perevagu starij nazvi Odnak u novih obstavinah stara nazva vzhe ne mala togo znachennya z togo chasu yak region perestav buti slovenomovnoyu periferiyeyu Ugorshini natomist stav chastinoyu Sloveniyi Protyagom 1920 h nazva Slovenska Krayina bula zaminena na Murska Krayina yaka vzhivalasya razom iz nazvoyu Prekmur ya region nad rikoyu Mura Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ostannya nazva utverdilas ostatochno vsi inshi postupovo vijshli z uzhitku Div takozhSlovenska marka Svyashenna Rimska imperiya Prekmur ya Prekmurska mova Respublika Prekmur yaDzherelaForrasok a Muravidek Tortenetehez Viri za zgodovino Prekmurja Sources with the history of Prekmurje 2 tome Edit Laszlo Mayer es Andras Molnar Slovene translation Magda Berden 2008 ISBN 978 963 7227 19 6 Goncz Laszlo A muravideki magyarsag 1918 1941 Prekmurje Hungarians in 1918 1941 Tengely Adrienn Az egyhazak es a nemzetisegi kerdes 1918 ban