Луцій Постумій Альбін (консул 234 року до н. е.)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Луцій Постумій Альбін.

Луцій Постумій Альбін (лат. Lucius Postumius Albinus); ? — 216 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, триразовий консул, 234, 229, 215 років до н. е.

Луцій Постумій Альбін
лат. L. Postumius A.f.A.n. Albinus
Народився	невідомо Стародавній Рим
Помер	216 до н. е. невідомо ·загибель у битві
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, державний та військовий діяч
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій^[d]^[1]
Посада	консул
Термін	234, 229, 215 років до н.е.
Рід	Постумії
Батько	Авл Постумій Альбін
Мати	невідомо
У шлюбі з	невідомо
Діти	Спурій Постумій Альбін^[1]^[1] і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з патриціанського роду Постуміїв. Син Авла Постумія Альбіна, консула 242 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.

У 234 році до н. е. Луція Пстумія обрано консулом разом з Спурієм Карвілієм Максимом Ругою). З успіхом воював проти лігурів, проте не отримав від сенату право на тріумф.

У 233 або 228 році до н. е. обіймав посаду претора. У 229 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Гнеєм Фульвієм Центумалом. У цей час тривала війна проти Тевти, царя ілліриків. З потужним військом перебрався з Брундізія до Керкіри, де з'єднався зі своїм колегою по консульству. З успіхом діяв проти ілліриків на суходолі, захопивши Аполлонію, Епідамн, Іссу. Водночас домігся невтручання в Іллірійську війну Етолійського та Ахейського союзів.

Під час Другої Пунічної війни у 216 році до н. е. обрано претором. З 1-м легіоном рушає на північ Італії — до Цізальпійської Галлії, щоб посіяти невпевненість серед галлів, найманців Ганнібала. Луція Постумія втретє обрано консулом 215 року до н. е. Проте повноцінно не встиг вступити в керування легіонами, оскільки загинув у битві з галльським племенем бойїв у лісі Літані.

Примітки

1. Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489

Джерела

• Friedrich Münzer: Postumius 40). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XXII,1, Stuttgart 1953, Sp. 912—914 (нім.)