Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Плаву́ча — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Цівка, на півночі району. До 2016 орган місцевого самоврядування — Великоплавучанська сільська рада, якій були підпорядковані села Велика Плавуча та Цицори. До села приєднано хутір Заруда. Хутір Гашена виключений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.
| село Велика Плавуча | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Зборівська міська громада |
| Облікова картка | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1530 |
| Населення | 728 |
| Територія | 0.420 км² |
| Густота населення | 1733.33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47620 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′33″ пн. ш. 25°13′19″ сх. д. / 49.59250° пн. ш. 25.22194° сх. д.Координати: 49°35′33″ пн. ш. 25°13′19″ сх. д. / 49.59250° пн. ш. 25.22194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 358 м |
| Водойми | р. Цівка |
| Відстань до районного центру | 21 км |
| Найближча залізнична станція | Ярчівці |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
| Карта | |
  Велика Плавуча | |
 Велика Плавуча | |
| Мапа | |
| | |
Населення становить 728 осіб (2001).
Історія
На околицях села виявлене курганне поховання доби ранньої бронзи. Розкопано 3 давньоруські городища.
Історична дата утворення 1530 рік. Перша писемна згадка — 1733 рік, текст візитації парафії св. Миколая. (Книга — Ркл — 11, аркуш 164—165 у НМЛ). Село належало до Бережанського повіту.
В селі діяло дві читальні «Просвіти», що конкурували між собою. Одна читалень була закладена у 1896 році селянами-зайдами, тобто переселенцями з інших сіл, що тут одружилися з місцевими дівчатами. Першим головою читальні був Іван Задорожний, а допомагали йому у читальницькій праці: Михайло Марцюк, Іван Карпин, Дмитро Володимир старший, Петро Грушецький, Юліян Семчишин, Йосиф Баран, Дмитро Баран та інші. Читальня містилася тоді обійсті Івана Карпина. Наприкінці ХІХ століття в селі мешкали 32 дрібних торговців-юдеїв. Вони мали у своїй власності невеличкі крамнички з різними товарами (гас, горілчані напої, продукти харчування тощо). Саме 1907 року в читальні вирішили заснувати кооператив та крамницю мішаних товарів для села у винайманій хаті. За короткий час до 1914 року із 32 юдейських крамничок, залишилося лише 12 крамничок Вайсмана, що також мав тримав корчму з горілкою. Тоді також заснували молочарню, закупили усі потрібні машини для виробу молочних продуктів, а далі підписали статути товариства «Січ», пік розвитку якого припав на 1911 рік. У березні 1914 року товариство «Січ» відзначила столітній ювілей від дня народження Тараса Шевченка й на згадку про цю пам'ятну подію на роздоріжжі біля церкви Перенесення Мощів Святого Миколая посадили «Шевченкового дуба».
Перша світова війна принесла селу велике спустошення та велику шкоду, бо наперед мадяри, опісля москалі, що могли те забрали, а решту понищили. Так знищено кооператив та молочарню. Багато кращих робітників мобілізовано до війська і чимало плавучан загинуло на тій війні. У листопаді 1918 року гордо замаярив український національний синьо-жовтий прапор у селі, а багато хлопців та молодших господарів вступили до лав УГА, аби боронити рідний край від ворогів.
Після невдалих Визвольних Змагань, нова молода генерація станула до праці в громаді при віднові культурно-освітнього та господарського життя. З молодших станули до праці: Василь Лещишин, Василь та Іван Лесіви, Дмитро Гаранджук, Василь Кобзістий, Степан Марчівський, Петро Семчишин, Петро Горбань, Федько Бортник та інші. Вже у 1922 році відновили кооператив та приступили до будівництва нової будівлі, де по закінченню будови розташували відновлену читальню «Просвіти» та кооператив. Керівництво колишньої молочарні скерувала плавучанина Андрія Коцура на науку молочарства до Стрия. Згодом саме Андрій Коцур став фаховим керівником молочарні, яка за чистоту та смачні вироби, дістала від Маслосоюзу окрему нагороду. Тоді відкрито молочарські відділи у Плавучій Малій, Глинній, Красній та Цицорах. Головою читальні обрано Василя Лещишина. Згодом головою читальні був Роман Стецько, а секретарем Петро Семчишин, а вже напередодні другої світової війни головою був Дмитро Гаранджук, а секретарем Петро Горбань.
Після відновлення діяльності кооператива під назвою «Торговельна Кооператива», його очолив Василь Лещишин, [бухгалтер|книговодом]] був Дмитро Гаранджук, скарбником — Іван Карпин. 1937 року керівництво змінилося, тепер: Василь Лещишин — голова надзірної ради, Степан Марчівський — справник, Павло Лесів — бухгалтер, Роман Стецько — скарбник. 1928 року засновується «Промислова Кооператива» — цегельня, що мала дати селу новий, кращий, але й дешевий будівельний матеріал, оскільки на Поділлі майже не було лісів. Головою кооператива був Василь Лещишин, Осип Мельник — книговодом, Петро Дубас — скарбником. 1936 року обрано нову управу у складі: справник — Андрій Коцур, книговод — Дмитро Гаранджук, скарбник — Петро Дубас, голова наглядової ради — Іван Дубовий.
Тоді з заснований гурток товариства «Сільський господар», який очолив Василь Лещишин, секретарював — Дмитро Гаранджук, а від 1937 року головою був Дмитро Гаранджук, а секретарем — Петро Семчишин. Товариство запрошує зі Львова агронома до села, взимку для переведення сільсько-господарських курсів, а влітку на практичні лекції з молоддю на полях та городах. Тоді ж заснували невеличкий розсадник фруктових дерев та засадили невеличкий садок.
«Торговельна кооператива» не обмежилася лише на продажах солі, нафти та інших товарів, вона придбала для села очисну трієр-машину, що використовувалася для прочищування насінного збіжжя, тобто для відокремлення з зернових сумішей коротких і довгих домішок від насіння основної культури та сортування очищеного за довжиною зерен. Закупляла вагонами вугілля для опалення сільських хатів взимку та штучні добрива для підживлення ґрунтів з метою покращення осінніх зборів урожаїв.
Тоді ж прийшла черга на заснування в громаді позичкової каси Райфайзена, яку очолив Роман Стецько, книговодом був Дмитро Гаранджук, скарбником Федір Максимів, а головою наглядової ради Іван Дубовий. Згодом в селі заснований гурток товариства «Рідна школа», що створив дитячий садок та займався позашкільною освітою дітей, а також виконував функції спортивного товариства. «Промислова кооператива» створила нову ділянку торгівлі — ковбасний цех або ж м'ясарню (галицька говірка), де виробляли смачні вироби, але її невдовзі закрили через поганий збут продукції. Також не втримався й шевська майстерня.
Під час німецької окупації село було частково спалене.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,31 | |
| російська | 0,55 | |
| польська | 0,14 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
Церква
Дерев'яна церква Перенесення Мощів Святого Миколая, споруджена 1750 року у Зборові та перевезена у 1770 році на нове місце — в село Велика Плавуча, де була встановлена у центрі села. Колись до парафії належали філіяльні церкви у Малій Плавучій, Глинній, Красній та Цицорах. У 1930-х роках проведений ремонт приміщення. Тоді внутрішні стіни були декоровані в національно-патріотичному стилі. Під час другої світової війни святиня зазнала руйнувань. Реконструкція відбулася лише у 1977 році, під час якої стіни надопасання церкви оббили бляхою та збільшили її висоту. Парафія і храм до 1946 року належали УГКЦ, після львівського псевдособору 1946 року, церква опинилася під юрисдикцією РПЦ до 1989 року. 1989 року храм повернений греко-католицькій громаді села, яка ним користується понині. Нині парохом є отець Олександр Лісецький, парафія і церква належить до Козлівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.
Народний дім
Взимку 1935—1936 років до пароха місцевої церкви отця Володимира Левицького звернулися очільники села з проханням помогти виклопотати дозвіл на будівництво нового Народного дому, започаткувати збір коштів й надати справі швидкого ходу. Роздумавши справу, він вирішив вжити всіх можливих способів для досягнення цієї мети. Місце під новий дім була підготовлена завчасно. Формально усе погоджено та внесено подання з будівельними планами до староства. В розмові зі старостою у тій справі, строста прохав зачекати, доки справа не буде перевірена. Але минув рік, а дозволу немає, видно справа завмерла. Тоді отець Володимир листом звернувся до колишнього свого бойового товариша, що мешкав Варшаві — колишнього поручика, а на той час вже полковника польського війська на чинній службі, що займав там визначну посаду. Відповідь на лист не примусила себе довго чекати. Товариш отця Левицького просив його надіслати копію подання до староства. Пройшло не так й багато часу і староство запросило пароха Великої Плавучої до Бережан, а там староста особисто жалівся, що зроблено донесення до Варшави — хоч не було потреби, староство було б саме... і так далі. Вже за короткий період часу дозвіл на будову Народного дому був отриманий. Негайно був створений будівельний комітет, головою якого став отець Володимир Левицький, секретарем Дмитро Гаранджук та скарбником Василь Чорний, його помічником Романа Стецька та ще 16 членів і роботи з побудови Народного дому розпочалисяР. Не обійшлося без помилок, бо більшість комітету сами вирішили зробити фундаменти новобудови на зразок фундаментів селянських хат, тлбто у викопані рови накидали каміння та поливали вапном. Парох був проти такої будови, оскільки це мав бути високий з цегли та каменю будинок. Вже скоро з'явилися тріщини у фундаменті новобудови. Тоді сільські «будівничі» за порадою отця Володимира запросили на будову інженерів з української будівельної «Кооперативи інженерських робіт» («КІР») зі Львова, які й збудували прекрасний Народній Дім. Вже були проведені оздоблювальні роботи в будинку і вже восени 1939 року Народній Дім мав відчинити свої двері для всіх павучан. Але усі плани перервав початок другої світової війни.
Монументи, пам'ятники
- Пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні (1940—1945) воїнам-односельцям (1985),
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (1990)
- Символічна курган—могила Борцям за волю України (1989).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення у селі Великій Плавучі Тернопільської области України.
Встановлений 1957 р. (реконструйований 1982 р.). Масове виробництво.
Погруддя — тонований бетон, постамент — камінь.
Погруддя — 0,7 м, постамент — 1,8 м.
- Скульптура Матері Божої Непорочного Зачаття
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва у селі Великій Плавучі Тернопільської области України. Розташована на вулиці Шевченка, біля церкви Перенесення Мощів Святого Миколая.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена ХІХ ст.).
Скульптура — 1.4 м, постамент — 1,3×0,65×0,65 м, площа — 0,0002 га.
- Пам'ятний знак на славу Божу з барельєфами святих
Виготовлений із каменю самодіяльними майстрами. Встановлений ХІХ ст (пам'ятка монументального мистецтва).
Розташований на вулиці Шевченка, біля церкви Перенесення Мощів Святого Миколая.
Скульптура — 1.4 м, постамент — 1,3х0,65х0,65 м, площа — 0,0002 га.
Пам'ятка природи
- Шевченків дуб — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Дуб посаджений членами місцевого осередку товариства «Січ» у березні 1914 року, на згадку про відзначення столітнього ювілею від дня народження Тараса Шевченка, на роздоріжжі біля дерев'яної церкви Перенесення Мощів Святого Миколая в селі Велика Плавуча.
Соціальна сфера
Діють Великоплавучанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», сільський клуб, бібліотека, ФАП (підпорядкований Августівській амбулаторії загальної практики сімейної медицини).
Відомі люди
Народилися
- Петро Баб'як — український літературознавець, бібліограф, архівіст, журналіст.
- — український науковець, кандидат економічних наук, професор. Завідувач кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства.
- Микола Мамус — український громадсько-політичний діяч, політв'язень, зв'язковий проводу ОУН-М.
- Богдан Мельник — канадський перекладач, письменник, літературознавець та культурно-громадський діяч українського походження.
- Левицький Корнило Володимирович (1919 — 1941?) — станичний ОУН с. Комарів
Працювали, мешкали
- отець Володимир Левицький — доктор богослов'я та філософії. Колишній поручника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, згодом генеральний секретар УНО в Берліні. В середині 1930-х років призначений митрополитом Андреєм Шептицьким парохом в село Велика Плавуча. За його керівництва у 1936—1939 роках в селі споруджена будівля Народного дому. В Народному Домі було організовано чотирикласну школу, де викладання дисциплін велося українською мовою.
- Петро Дикий — диякон місцевої церкви, учень митрополита Андрея Шептицького.
Примітки
- Велика Плавуча
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюрадане вказано текст - Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 236.
- Бережанська земля, 1970, с. 642.
- Бережанська земля, 1970, с. 643.
- Бережанська земля, 1970, с. 643—644.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- Бережанська земля, 1970, с. 645—647.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 66. : іл. —
- Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 1 вересня 2015 року № 100-од.
- Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 01.09.2015 р. № 100-од
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
Джерела
- о. д-р Володимир Левицький. Подільська парафія Плавуча Велика. Дочерні: Плавуча Мала, Глинна, Красна, Цецори // Бережанська земля: історично-мемуарний збірник. — Нью—Йорк—Париж—Сідней—Торонто : комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 633—664.
Посилання
- ІМСУ. Велика Плавуча, Козівський район, Тернопільська область
- Церква Перенесення мощей Святого Миколая [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Plavu cha selo v Ukrayini u Zborivskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Civka na pivnochi rajonu Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Velikoplavuchanska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Velika Plavucha ta Cicori Do sela priyednano hutir Zaruda Hutir Gashena viklyuchenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv selo Velika Plavucha Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Zborivska miska gromada Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1530 Naselennya 728 Teritoriya 0 420 km Gustota naselennya 1733 33 osib km Poshtovij indeks 47620 Telefonnij kod 380 3547 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 33 pn sh 25 13 19 sh d 49 59250 pn sh 25 22194 sh d 49 59250 25 22194 Koordinati 49 35 33 pn sh 25 13 19 sh d 49 59250 pn sh 25 22194 sh d 49 59250 25 22194 Serednya visota nad rivnem morya 358 m Vodojmi r Civka Vidstan do rajonnogo centru 21 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Yarchivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 47201 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Zboriv vul Hmelnickogo B bud 24 Karta Velika Plavucha Velika Plavucha Mapa Velika Plavucha u Vikishovishi Narodnij dim Dityachij sadok Simvolichna kurgan mogila Borcyam za volyu Ukrayini Silski hati Pam yatnij hrest Naselennya stanovit 728 osib 2001 IstoriyaNa okolicyah sela viyavlene kurganne pohovannya dobi rannoyi bronzi Rozkopano 3 davnoruski gorodisha Istorichna data utvorennya 1530 rik Persha pisemna zgadka 1733 rik tekst vizitaciyi parafiyi sv Mikolaya Kniga Rkl 11 arkush 164 165 u NML Selo nalezhalo do Berezhanskogo povitu V seli diyalo dvi chitalni Prosviti sho konkuruvali mizh soboyu Odna chitalen bula zakladena u 1896 roci selyanami zajdami tobto pereselencyami z inshih sil sho tut odruzhilisya z miscevimi divchatami Pershim golovoyu chitalni buv Ivan Zadorozhnij a dopomagali jomu u chitalnickij praci Mihajlo Marcyuk Ivan Karpin Dmitro Volodimir starshij Petro Grusheckij Yuliyan Semchishin Josif Baran Dmitro Baran ta inshi Chitalnya mistilasya todi obijsti Ivana Karpina Naprikinci HIH stolittya v seli meshkali 32 dribnih torgovciv yudeyiv Voni mali u svoyij vlasnosti nevelichki kramnichki z riznimi tovarami gas gorilchani napoyi produkti harchuvannya tosho Same 1907 roku v chitalni virishili zasnuvati kooperativ ta kramnicyu mishanih tovariv dlya sela u vinajmanij hati Za korotkij chas do 1914 roku iz 32 yudejskih kramnichok zalishilosya lishe 12 kramnichok Vajsmana sho takozh mav trimav korchmu z gorilkoyu Todi takozh zasnuvali molocharnyu zakupili usi potribni mashini dlya virobu molochnih produktiv a dali pidpisali statuti tovaristva Sich pik rozvitku yakogo pripav na 1911 rik U berezni 1914 roku tovaristvo Sich vidznachila stolitnij yuvilej vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka j na zgadku pro cyu pam yatnu podiyu na rozdorizhzhi bilya cerkvi Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya posadili Shevchenkovogo duba Persha svitova vijna prinesla selu velike spustoshennya ta veliku shkodu bo napered madyari opislya moskali sho mogli te zabrali a reshtu ponishili Tak znisheno kooperativ ta molocharnyu Bagato krashih robitnikiv mobilizovano do vijska i chimalo plavuchan zaginulo na tij vijni U listopadi 1918 roku gordo zamayariv ukrayinskij nacionalnij sino zhovtij prapor u seli a bagato hlopciv ta molodshih gospodariv vstupili do lav UGA abi boroniti ridnij kraj vid vorogiv Pislya nevdalih Vizvolnih Zmagan nova moloda generaciya stanula do praci v gromadi pri vidnovi kulturno osvitnogo ta gospodarskogo zhittya Z molodshih stanuli do praci Vasil Leshishin Vasil ta Ivan Lesivi Dmitro Garandzhuk Vasil Kobzistij Stepan Marchivskij Petro Semchishin Petro Gorban Fedko Bortnik ta inshi Vzhe u 1922 roci vidnovili kooperativ ta pristupili do budivnictva novoyi budivli de po zakinchennyu budovi roztashuvali vidnovlenu chitalnyu Prosviti ta kooperativ Kerivnictvo kolishnoyi molocharni skeruvala plavuchanina Andriya Kocura na nauku molocharstva do Striya Zgodom same Andrij Kocur stav fahovim kerivnikom molocharni yaka za chistotu ta smachni virobi distala vid Maslosoyuzu okremu nagorodu Todi vidkrito molocharski viddili u Plavuchij Malij Glinnij Krasnij ta Cicorah Golovoyu chitalni obrano Vasilya Leshishina Zgodom golovoyu chitalni buv Roman Stecko a sekretarem Petro Semchishin a vzhe naperedodni drugoyi svitovoyi vijni golovoyu buv Dmitro Garandzhuk a sekretarem Petro Gorban Pislya vidnovlennya diyalnosti kooperativa pid nazvoyu Torgovelna Kooperativa jogo ocholiv Vasil Leshishin buhgalter knigovodom buv Dmitro Garandzhuk skarbnikom Ivan Karpin 1937 roku kerivnictvo zminilosya teper Vasil Leshishin golova nadzirnoyi radi Stepan Marchivskij spravnik Pavlo Lesiv buhgalter Roman Stecko skarbnik 1928 roku zasnovuyetsya Promislova Kooperativa cegelnya sho mala dati selu novij krashij ale j deshevij budivelnij material oskilki na Podilli majzhe ne bulo lisiv Golovoyu kooperativa buv Vasil Leshishin Osip Melnik knigovodom Petro Dubas skarbnikom 1936 roku obrano novu upravu u skladi spravnik Andrij Kocur knigovod Dmitro Garandzhuk skarbnik Petro Dubas golova naglyadovoyi radi Ivan Dubovij Todi z zasnovanij gurtok tovaristva Silskij gospodar yakij ocholiv Vasil Leshishin sekretaryuvav Dmitro Garandzhuk a vid 1937 roku golovoyu buv Dmitro Garandzhuk a sekretarem Petro Semchishin Tovaristvo zaproshuye zi Lvova agronoma do sela vzimku dlya perevedennya silsko gospodarskih kursiv a vlitku na praktichni lekciyi z moloddyu na polyah ta gorodah Todi zh zasnuvali nevelichkij rozsadnik fruktovih derev ta zasadili nevelichkij sadok Torgovelna kooperativa ne obmezhilasya lishe na prodazhah soli nafti ta inshih tovariv vona pridbala dlya sela ochisnu triyer mashinu sho vikoristovuvalasya dlya prochishuvannya nasinnogo zbizhzhya tobto dlya vidokremlennya z zernovih sumishej korotkih i dovgih domishok vid nasinnya osnovnoyi kulturi ta sortuvannya ochishenogo za dovzhinoyu zeren Zakuplyala vagonami vugillya dlya opalennya silskih hativ vzimku ta shtuchni dobriva dlya pidzhivlennya gruntiv z metoyu pokrashennya osinnih zboriv urozhayiv Todi zh prijshla cherga na zasnuvannya v gromadi pozichkovoyi kasi Rajfajzena yaku ocholiv Roman Stecko knigovodom buv Dmitro Garandzhuk skarbnikom Fedir Maksimiv a golovoyu naglyadovoyi radi Ivan Dubovij Zgodom v seli zasnovanij gurtok tovaristva Ridna shkola sho stvoriv dityachij sadok ta zajmavsya pozashkilnoyu osvitoyu ditej a takozh vikonuvav funkciyi sportivnogo tovaristva Promislova kooperativa stvorila novu dilyanku torgivli kovbasnij ceh abo zh m yasarnyu galicka govirka de viroblyali smachni virobi ale yiyi nevdovzi zakrili cherez poganij zbut produkciyi Takozh ne vtrimavsya j shevska majsternya Pid chas nimeckoyi okupaciyi selo bulo chastkovo spalene 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zborivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zborivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 31 rosijska 0 55 polska 0 14 Misceva govirka nalezhit do naddnistryanskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Pam yatkiCerkva Derev yana cerkva Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya sporudzhena 1750 roku u Zborovi ta perevezena u 1770 roci na nove misce v selo Velika Plavucha de bula vstanovlena u centri sela Kolis do parafiyi nalezhali filiyalni cerkvi u Malij Plavuchij Glinnij Krasnij ta Cicorah U 1930 h rokah provedenij remont primishennya Todi vnutrishni stini buli dekorovani v nacionalno patriotichnomu stili Pid chas drugoyi svitovoyi vijni svyatinya zaznala rujnuvan Rekonstrukciya vidbulasya lishe u 1977 roci pid chas yakoyi stini nadopasannya cerkvi obbili blyahoyu ta zbilshili yiyi visotu Parafiya i hram do 1946 roku nalezhali UGKC pislya lvivskogo psevdosoboru 1946 roku cerkva opinilasya pid yurisdikciyeyu RPC do 1989 roku 1989 roku hram povernenij greko katolickij gromadi sela yaka nim koristuyetsya ponini Nini parohom ye otec Oleksandr Liseckij parafiya i cerkva nalezhit do Kozlivskogo dekanatu Ternopilsko Zborivskoyi arhiyeparhiyi UGKC Narodnij dim Vzimku 1935 1936 rokiv do paroha miscevoyi cerkvi otcya Volodimira Levickogo zvernulisya ochilniki sela z prohannyam pomogti viklopotati dozvil na budivnictvo novogo Narodnogo domu zapochatkuvati zbir koshtiv j nadati spravi shvidkogo hodu Rozdumavshi spravu vin virishiv vzhiti vsih mozhlivih sposobiv dlya dosyagnennya ciyeyi meti Misce pid novij dim bula pidgotovlena zavchasno Formalno use pogodzheno ta vneseno podannya z budivelnimi planami do starostva V rozmovi zi starostoyu u tij spravi strosta prohav zachekati doki sprava ne bude perevirena Ale minuv rik a dozvolu nemaye vidno sprava zavmerla Todi otec Volodimir listom zvernuvsya do kolishnogo svogo bojovogo tovarisha sho meshkav Varshavi kolishnogo poruchika a na toj chas vzhe polkovnika polskogo vijska na chinnij sluzhbi sho zajmav tam viznachnu posadu Vidpovid na list ne primusila sebe dovgo chekati Tovarish otcya Levickogo prosiv jogo nadislati kopiyu podannya do starostva Projshlo ne tak j bagato chasu i starostvo zaprosilo paroha Velikoyi Plavuchoyi do Berezhan a tam starosta osobisto zhalivsya sho zrobleno donesennya do Varshavi hoch ne bulo potrebi starostvo bulo b same i tak dali Vzhe za korotkij period chasu dozvil na budovu Narodnogo domu buv otrimanij Negajno buv stvorenij budivelnij komitet golovoyu yakogo stav otec Volodimir Levickij sekretarem Dmitro Garandzhuk ta skarbnikom Vasil Chornij jogo pomichnikom Romana Stecka ta she 16 chleniv i roboti z pobudovi Narodnogo domu rozpochalisyaR Ne obijshlosya bez pomilok bo bilshist komitetu sami virishili zrobiti fundamenti novobudovi na zrazok fundamentiv selyanskih hat tlbto u vikopani rovi nakidali kaminnya ta polivali vapnom Paroh buv proti takoyi budovi oskilki ce mav buti visokij z cegli ta kamenyu budinok Vzhe skoro z yavilisya trishini u fundamenti novobudovi Todi silski budivnichi za poradoyu otcya Volodimira zaprosili na budovu inzheneriv z ukrayinskoyi budivelnoyi Kooperativi inzhenerskih robit KIR zi Lvova yaki j zbuduvali prekrasnij Narodnij Dim Vzhe buli provedeni ozdoblyuvalni roboti v budinku i vzhe voseni 1939 roku Narodnij Dim mav vidchiniti svoyi dveri dlya vsih pavuchan Ale usi plani perervav pochatok drugoyi svitovoyi vijni Monumenti pam yatniki Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni 1940 1945 voyinam odnoselcyam 1985 Pam yatnik Tarasovi Shevchenku 1990 Simvolichna kurgan mogila Borcyam za volyu Ukrayini 1989 Pam yatnik Tarasovi Shevchenku pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya u seli Velikij Plavuchi Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Vstanovlenij 1957 r rekonstrujovanij 1982 r Masove virobnictvo Pogruddya tonovanij beton postament kamin Pogruddya 0 7 m postament 1 8 m Skulptura Materi Bozhoyi Neporochnogo Zachattya Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva u seli Velikij Plavuchi Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Roztashovana na vulici Shevchenka bilya cerkvi Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya Robota samodiyalnih majstriv vigotovlena iz kamenyu vstanovlena HIH st Skulptura 1 4 m postament 1 3 0 65 0 65 m plosha 0 0002 ga Pam yatnij znak na slavu Bozhu z barelyefami svyatih Vigotovlenij iz kamenyu samodiyalnimi majstrami Vstanovlenij HIH st pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij na vulici Shevchenka bilya cerkvi Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya Skulptura 1 4 m postament 1 3h0 65h0 65 m plosha 0 0002 ga Pam yatka prirodiShevchenkiv dub botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dub posadzhenij chlenami miscevogo oseredku tovaristva Sich u berezni 1914 roku na zgadku pro vidznachennya stolitnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka na rozdorizhzhi bilya derev yanoyi cerkvi Perenesennya Moshiv Svyatogo Mikolaya v seli Velika Plavucha Socialna sferaDiyut Velikoplavuchanskij navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad silskij klub biblioteka FAP pidporyadkovanij Avgustivskij ambulatoriyi zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Vidomi lyudiNarodilisya Petro Bab yak ukrayinskij literaturoznavec bibliograf arhivist zhurnalist ukrayinskij naukovec kandidat ekonomichnih nauk profesor Zaviduvach kafedri upravlinnya trudovimi resursami i rozmishennya produktivnih sil Ternopilskoyi akademiyi narodnogo gospodarstva Mikola Mamus ukrayinskij gromadsko politichnij diyach politv yazen zv yazkovij provodu OUN M Bogdan Melnik kanadskij perekladach pismennik literaturoznavec ta kulturno gromadskij diyach ukrayinskogo pohodzhennya Levickij Kornilo Volodimirovich 1919 1941 stanichnij OUN s Komariv Pracyuvali meshkali otec Volodimir Levickij doktor bogoslov ya ta filosofiyi Kolishnij poruchnika 3 yi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR zgodom generalnij sekretar UNO v Berlini V seredini 1930 h rokiv priznachenij mitropolitom Andreyem Sheptickim parohom v selo Velika Plavucha Za jogo kerivnictva u 1936 1939 rokah v seli sporudzhena budivlya Narodnogo domu V Narodnomu Domi bulo organizovano chotiriklasnu shkolu de vikladannya disciplin velosya ukrayinskoyu movoyu Petro Dikij diyakon miscevoyi cerkvi uchen mitropolita Andreya Sheptickogo PrimitkiVelika Plavucha Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2022 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu rada ne vkazano tekst Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 236 Berezhanska zemlya 1970 s 642 Berezhanska zemlya 1970 s 643 Berezhanska zemlya 1970 s 643 644 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 3 chervnya 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 Berezhanska zemlya 1970 s 645 647 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 66 il ISBN 978 966 457 202 3 Rishennya vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 22 bereznya 1971 roku 147 Nakaz departamentu kulturi religij ta nacionalnostej Ternopilskoyi ODA vid 1 veresnya 2015 roku 100 od Nakaz departamentu kulturi religij ta nacionalnostej Ternopilskoyi ODA vid 01 09 2015 r 100 od Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Dzherelao d r Volodimir Levickij Podilska parafiya Plavucha Velika Docherni Plavucha Mala Glinna Krasna Cecori Berezhanska zemlya istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto komitet Vidavnictva Berezhani 1970 S 633 664 PosilannyaIMSU Velika Plavucha Kozivskij rajon Ternopilska oblast Cerkva Perenesennya moshej Svyatogo Mikolaya 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ternopilskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi