Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх фон Шпігель ( нім. Friedrich von Spiegel, 11 липня 1820, Кітцінген — 15 грудня 1905, Мюнхен ) — німецький сходознавець, видавець, перекладач, спеціаліст у галузі іраністики .
| Фрідріх фон Шпігель | |
|---|---|
| нім. Friedrich Spiegel | |
| Народився | 11 липня 1820[1] Кітцінґен, Нижня Франконія, Баварія |
| Помер | 15 грудня 1905[1] (85 років) Мюнхен, Німецька імперія |
| Країна |  Королівство Баварія |
| Діяльність | орієнталіст, iranologist, викладач університету |
| Галузь | Буддологія |
| Alma mater | Боннський університет |
| Науковий керівник | d |
| Вчителі | Крістіан Лассен |
| Знання мов | латина |
| Заклад | Університет Ерлангена—Нюрнберга |
| Членство | Російська академія наук, Прусська академія наук, Баварська академія наук і Академія надписів та красного письменства |
| Нагороди |  d (1868) |
| |
Біографія
Народився в Кітцінгені. В 1839 вступив до Університету Ерлангена для вивчення теології, але невдовзі завдяки знайомству з поетом і сходознавцем Фрідріхом Рюккертом (1788-1866), що пробудив у ньому інтерес до новоперсидської літератури в загальному та Ірану зокрема, зосередив свою увагу на сходознавстві. Потім Шпігель продовжив своє навчання в університетах Лейпцига і Бонна. У Боні познайомився з Йоганном Гільдемайстером. Завдяки останньому познайомився з мовою палі; використовуючи копію одного паризького рукопису, зроблену Лассеном, майбутній сходознавець видав у 1841 оригінальний текст , зведення правил для буддійських ченців, і переклад латинською перших п'яти розділів даного тексту. Завдяки цьому він зміг у листопаді 1842 закінчити Йенський університет. Потім кілька років Шпігель провів у бібліотеках Копенгагена, Парижа, Лондона та Оксфорда ; з 1849 до 1890 був професором східних мов в Університеті Ерлангена.
Видання Каммавачі і «Anecdota Palica» (1845), які стали результатом досліджень вченого в області палі, зробило значний внесок у справу вивчення південного буддизму. Незабаром учений виявив зацікавленість до зороастризму та Авести. Тому з 1851 Шпігель почанає публікувати частинами двотомне критичне видання авестійських текстів разом з їх перекладом на пехлеві (1853-1858) та тритомний переклад цих текстів німецькою мовою (1852-1863), які згодом доповнив коментар (1865-1869). Також було опубліковано ряд робіт з перської тематики, таких як граматики давньоперської та авестійської мов. Потім такі цінні праці з лінгвістики та археології, як Die altpersischen Keilinschriften (1862), Erân (1863), Erânische Altertumskunde (1871-78), Vergleichende Grammatik der alterânischen Sprachen (1887)
Примітки
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- Информационная система «Архивы Российской академии наук»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shpigel Fridrih fon Shpigel nim Friedrich von Spiegel 11 lipnya 1820 Kitcingen 15 grudnya 1905 Myunhen nimeckij shodoznavec vidavec perekladach specialist u galuzi iranistiki Fridrih fon Shpigelnim Friedrich SpiegelNarodivsya11 lipnya 1820 1820 07 11 1 Kitcingen Nizhnya Frankoniya BavariyaPomer15 grudnya 1905 1905 12 15 1 85 rokiv Myunhen Nimecka imperiyaKrayina Korolivstvo BavariyaDiyalnistoriyentalist iranologist vikladach universitetuGaluzBuddologiyaAlma materBonnskij universitetNaukovij kerivnikdVchiteliKristian LassenZnannya movlatinaZakladUniversitet Erlangena NyurnbergaChlenstvoRosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstvaNagorodid 1868 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Kitcingeni V 1839 vstupiv do Universitetu Erlangena dlya vivchennya teologiyi ale nevdovzi zavdyaki znajomstvu z poetom i shodoznavcem Fridrihom Ryukkertom 1788 1866 sho probudiv u nomu interes do novopersidskoyi literaturi v zagalnomu ta Iranu zokrema zoserediv svoyu uvagu na shodoznavstvi Potim Shpigel prodovzhiv svoye navchannya v universitetah Lejpciga i Bonna U Boni poznajomivsya z Jogannom Gildemajsterom Zavdyaki ostannomu poznajomivsya z movoyu pali vikoristovuyuchi kopiyu odnogo parizkogo rukopisu zroblenu Lassenom majbutnij shodoznavec vidav u 1841 originalnij tekst zvedennya pravil dlya buddijskih chenciv i pereklad latinskoyu pershih p yati rozdiliv danogo tekstu Zavdyaki comu vin zmig u listopadi 1842 zakinchiti Jenskij universitet Potim kilka rokiv Shpigel proviv u bibliotekah Kopengagena Parizha Londona ta Oksforda z 1849 do 1890 buv profesorom shidnih mov v Universiteti Erlangena Vidannya Kammavachi i Anecdota Palica 1845 yaki stali rezultatom doslidzhen vchenogo v oblasti pali zrobilo znachnij vnesok u spravu vivchennya pivdennogo buddizmu Nezabarom uchenij viyaviv zacikavlenist do zoroastrizmu ta Avesti Tomu z 1851 Shpigel pochanaye publikuvati chastinami dvotomne kritichne vidannya avestijskih tekstiv razom z yih perekladom na pehlevi 1853 1858 ta tritomnij pereklad cih tekstiv nimeckoyu movoyu 1852 1863 yaki zgodom dopovniv komentar 1865 1869 Takozh bulo opublikovano ryad robit z perskoyi tematiki takih yak gramatiki davnoperskoyi ta avestijskoyi mov Potim taki cinni praci z lingvistiki ta arheologiyi yak Die altpersischen Keilinschriften 1862 Eran 1863 Eranische Altertumskunde 1871 78 Vergleichende Grammatik der alteranischen Sprachen 1887 PrimitkiAnnuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Informacionnaya sistema Arhivy Rossijskoj akademii nauk