Астроінжене́рія або астроінжені́ринг (англ. astroengineering) — гіпотетичне застосування наукових знань для створення космічних мегаструктур, від кількакілометрових, до порівнянних за розмірами з планетами, зірками і більших; різновид . Передусім такі об'єкти розглядаються як космічні поселення і прийомники енергії від зірок.
Також під астроінженерією іноді розуміється інженерія, пов'язана з дизайном, конструюванням і застосуванням космічних технологій.
Вважається, що практична астроінженерія підсилу цивілізаціям рівнів II і III за шкалою Кардашева.
Історія теми астроінженерії
Перші ідеї створення астроінженерних споруд виникли в рамках філософії космізму. Костянтин Ціолковський на початку XX століття пропонував як вирішення проблеми перенаселення і географічної та політичної прив'язаності будувати «ефірні міста». Вони мають складатися з великого числа поселень-супутників, заповнюючи придатний для життя простір навколо Сонця. Герман Поточник (Нордрунг) у 1928 році створив креслення кільцевого космічного поселення, ідея якого пізніше неодноразово зачіпалася в різних проєктах.
Англійський фізик Джон Бернал у 1929 році стверджував, що зростання потреби людства в матеріальних і енергетичних ресурсах в майбутньому повинно привести суспільство до будівництва замкнутих орбітальних колоній. Діаметр цих сферичних споруд оцінювався в 16 км.
Фрімен Дайсон у 1960 році в статті «Пошуки штучних зоряних джерел інфра-червоного випромінювання» припустив, що космічна цивілізація може створити і населяти сферу, побудовану з речовини планет навколо зірки. Така сфера, названа сферою Дайсона, дозволить поглинати всю енергію зірки і давати більшу площу для життя, ніж усі планети системи. Пізніше він став розглядати, як більш реалістичну, систему супутників навколо зірки, «рій Дайсона» або «кільце Дайсона». Різновидом сфери Дайсона, спеціалізованої на обчисленнях даних, зокрема створення віртуальної реальності для її населення, є «мозок-матрьошка», описаний Робертом Бредбері у 2008 році. Менші структури, планетарних розмірів, відомі як «мозок-Юпітер», описав у 1991 році Перрі Мецгер.
Впродовж 1960-70-х років було висунуто низку гіпотез щодо пошуку сфер Дайсона та інших астроінженерних споруд за їх випромінюванням або впливом на інші об'єкти. Зокрема такі гіпотези розробляли Микола Кардашев, Йосип Шкловський, Френк Дрейк і Вітаутас Страйжис.
За Георгієм Покровським, техносфера Землі з часом пошириться в космос, потребуючи все більше енергії. В результаті повинна виникнути система штучних супутників, а потім кілець різних діаметрів, розміщених так, щоб перехоплювати випромінювання Сонця. Разом кільця зрештою утворять щось на кшталт раковини, в центрі якої опиниться Сонце. Площини цих споруд будуть розташовані під кутами один до одного для максимального поглинання енергії.
Євген Гражданніков вважав, що з вичерпанням корисних копалин будуть звільнюватися величезні підземні пустоти. В них з часом будуть перекачані океани, а звільнена від води поверхня Землі отримає величезні придатні для життя площі. Всю планету врешті покриє єдине місто, а підземні океани стануть джерелом геотермальної енергії, що зробить Землю енергетично незалежною від Сонця. Це дозволить обладнати планету реактивними двигунами, перетворивши її на величезний космічний корабель.
Письменник-фантаст Ларрі Нівен 1970 року в книзі «Світ-кільце» описав і обґрунтував можливість існування споруди у формі кільця навколо зірки.
У 1975 при Стенфордському університеті було розроблено кілька проєктів космічних поселень у вигляді кільця, названих загальною назвою Стенфордський тор. Всередині тора діаметром 1,8 км могло б розміщуватися ціле місто з будинками, парками і водоймами. Матеріали для будівництва пропонувалося брати на Місяці.
Інший проєкт, циліндр О'Нейла, запропонований 1977 року Джерердом О'Нілом у книзі «Високий рубіж», описував космічне поселення як циліндр 8 км в діаметрі і 32 км в довжину. Навколо обертаєтья кільце діаметром 32 км, відведене для сільськогосподарських робіт, а посередині — в точці з майже відсутньою гравітацією — спеціальні заводи. Сфера Бернала пропонувала подібну космічну колонію, що є обертовою сферою.
У 1982 році Анатолієм Юницьким та Полом Берчем було висунуто ідею астроінженерної споруди, відомої як . Вона є кільцем, частина якого знаходиться на Землі, а частина виходить у космос і служить для доставки вантажів на орбіту.
Микола Кардашев 1985—1986 роках описав можливість створення і виявлення астроінженерних конструкцій діаметром в кілька парсеків, які б оточували ядра галактик і квазарів у формі диска.
Фізик Леонід Шкадов у 1987 році запропонував проєкт «зоряної машини», також званої рушієм Шкадова. Вона призначена для переміщень цілих планетних систем разом з їхніми зірками. Рушій є величезним дугоподібним дзеркалом (сонячним вітрилом), розміщеним там, де гравітаційне тяжіння Сонця врівноважується зовнішнім тиском його випромінювання. Таким чином, дзеркало стає стабільним супутником зірки, а випромінювання, відбиваючись від поверхні дзеркала в сторону Сонця, штовхає зірку в напрямі вітрила. Крім того поглинене вітрилом тепло може використовуватися для живлення інших технологій.
Виявлення астроінженерних споруд через особливості випромінювання стало теоретично можливим впродовж 1980-90-х завдяки діяльності супутника IRAS.
Пошук астроінженерних споруд
Астроінженерні споруди, зокрема сфера Дайсона, створені позаземними цивілізаціями, розглядаються як пояснення деяких астрономічних явищ. Самуїл Каплан і Микола Кардашев вважали, що такі структури можна виявити за нехарактерним для об'єктів таких розмірів випромінюванням і правильною геометричною формою. Кардашев, описуючи астроінженерні споруди галактичних розмірів, зауважив, що вони матимуть світність у 106−1012 світності Сонця зі спектром, близьким до планківського. В'ячеслав Слиш стверджував, що відсутність певного випромінювання від газопилових оболонок зірок може свідчити про наявність навколо зірки твердої штучної конструкції.
Також Микола Кардашев і Френк Дрейк незалежно виділяли особливий вид астроінженерії, не пов'язаної зі спорудженням великих астроінженерних конструкцій. Так, високорозвинена цивілізація, яка бажає повідомити про своє існування, може ввести в атмосферу зірки, біля якої вона мешкає, короткоживучі ізотопи. Тоді інші цивілізації, спостерігаючи в спектрі цієї зірки відповідні спектральні лінії, зможуть дізнатися про їх штучне походження. Кількість речовини, яку необхідно розподілити в атмосфері зірки, для того, щоб її можна було виявити, відносно невелика, порядку 104 — 105 тон. Цей метод отримав назву «зоряних маркерів». Литовський астрофізик Вітаутас Страйжис припускав, що блакитні зірки в певних зоряних скупченнях штучно затримуються в розвитку введенням водню в ядро високорозвиненими цивілізаціями з метою підтримання температурних умов на своїх планетах. Він же пояснював аномальну кількість в атмосферах пекулярних зірок певних елементів і їх нерівномірне розподілення промисловими відходами космічних цивілізацій.
За гіпотезою Йосипа Шкловського пульсари є своєрідними космічними маяками і здатні передавати великі об'єми інформації та містять аномалії сигналів, покликані вказувати на їх штучність. Деякими дослідниками як результати астроінженерної діяльності розглядаються чорні діри, розподілення щільності метагалактики.
З 1983 року було проаналізовано багато об'єктів-кандидатів у сфери Дайсона, з яких згодом 30 % було ідентифіковано як зірки або інші. У 1997 році 58 об'єктів лишилися неідентифікованими і розглядалися як можливі сфери Дайсона. У 2008 спектр пошуків звузився до 17 об'єктів, з яких 4 є найвірогіднішими кандидатами. Однією з гіпотез зміни яскравості зорі KIC 8462852, висунутою у 2015 році, є наявність навколо неї астроінженерних споруд, можливо рою Дайсона.
Астроінженерія у науковій фантастиці
Астроінженерні споруди зображаються у фантастичних творах, передусім як багатокілометрові космічні станції — поселення або промислові та військові об'єкти. Конструкції планетарних і більших масштабів, як сфери Дайсона, періодично з'являються в різних творах, проте таких, де вони відіграють досить вагому роль, небагато. Переважно вони описуються створеними високорозвиненими і часто вже зниклими древніми расами.
Перша згадка астроінженерної споруди в художньому творі наявна у романі «Творець зірок» (1937) Олафа Степлдона. Там описувалися водні планети, оточені штучною оболонкою, яка захищала планети і коригувала їх орбіту. Сам Степлдон зауважував, що цю ідею була почерпнуто у Джона Бернала. Також він згадував конструкції, схожі на сфери Дайсона і рої Дайсона.
Життю на поверхні кільця навколо зірки присвячений цикл Ларрі Нівена «Світ-Кільце» (1970—2004). Апарат ТАРДІС з франшизи «Доктор Хто» є фактично сферою Дайсона, маючи як джерело енергії зірку всередині себе.
Події манґи «Blame!» розгортаються всередині величезної структури, радіус якої приблизно дорівнює відстані від Землі до Місяця.
У телесеріалі «Андромеда» зображалася населена система з кількох поєднаних між собою планет, розміщених навколо штучної зірки. Місяць виявляється астроінженерною конструкцією в фільмі «Падіння Місяця».
Серія відеоігор «Halo» та супутня продукція описує численні населені кільця, штучні планети і установки, призначені для їх будівництва, які лишилися від зниклої цивілізації. Події технофентезійної Final Fantasy XIII значною мірою відбуваються на штучному плането́їді. У грі Stellaris (із доповненням Utopia) гравець сам здатний будувати різноманітні споруди астрономічних розмірів.
В українській фантастиці астроінженерні споруди (штучні планети) описував Олесь Бердник, як у романі «Стріла часу» (1960). Сфера Дайсона описана в оповіданні Василя Бережного «Сонячна сага» (1975). Штучна зоря з планетами зображена в українському анімаційному фільмі «Віктор_Робот» (2021).
Див. також
Примітки
- . www.oxforddictionaries.com. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- Циолковский, К. (1929). Цели звездоплавания. Калуга.
- Noordung, Hermann (1929). Das Problem der Befahrung des Weltraums : der Raketen-Motor. Berlin: Schmidt.
- . J.D. Bernal Archive. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- Dyson, F. J. (1959). Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation. Science (вид. 131). с. 1667—1668.
- . Popular Mechanics. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- . Universe Today (амер.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- . 23 лютого 2009. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 4 березня 2016.
- . 7 вересня 2010. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 4 березня 2016.
- Покровский, Г.И. (1973). Два возможных объекта поисков высокоразвитых цивилизаций. Природа (вид. 6). с. 17—98.
- Гражданников, Е.; Тучин, Б. (1968). Шар бессмертия. Техника — молодежи (вид. 4). с. 24—25.
- Кардашев, Н.С. (1986). О неизбежности и возможных формах сверхцивилизаций / Проблема поиска жизни во Вселенной. Москва: Наука. с. 25—30.
- Kardashev, N. S. (1985). The Search for Extraterrestrial Life: Recent Developments. Dorderch etc. с. 497—504.
- Новосельцев, Дмитрий. (PDF). Russian SETI. Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- Тимофеев, М.Ю; Кардашев, Н.С.; Промыслов, В.Г. (ноябрь, 1997). Исследование каталога IRAS в целях отбора кандидатов в возможные сферы Дайсона / Тезисы XXVII Радиоастрономической конференции. Санкт-Петербург.
- Каплан, С.А.; Кардашев, Н.С. (1981). Астроинженерная деятельность и возможности ее обнаружения / Проблема поиска внеземных цивилизаций. Москва: Наука. с. 45—55.
- Кардашев, Н.С. (1981). Стратегия и будущие проекты CETI / Проблема поиска внеземных цивилизаций. Москва: Наука. с. 29—45.
- Slysh, V. I. (1985). A Search in Infrared to Microwave Astroengineering Activity / The Search for Extrraterrestrial Life: Recent Developments. Proc. of the 112 th Symp. of the IAU: Ed. M. D. Papagiannis. — Dordercht etc. с. 315—319.
- Shklovskii, I. S.; Sagan, Carl (1966). Intelligent Life in the Universe. — San Fransisco etc.: Holden-day Inc. с. 406—407.
- Страйжис, В.Л. (1976). Некоторые астрономические явления как возможный результат деятельности высокоразвитых цивилизаций / Проблема поиска жизни во Вселенной. Москва: Наука. с. 47—50.
- Шкловский, И.С. (1980). Вселенная, жизнь, разум. Москва: Наука.
- Лефевр, В.А.; Ефремов, Ю.Н. (2000). Космический разум и черные дыры: от гипотезы к научной фантастике. Земля и Вселенная (вид. 5). с. 69—83.
- Лефевр, В.А. (2005). Космический субъект. Москва: Когито-Центр.
- . Popmech.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- . www.seti.org. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- . TV Tropes (амер.). Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 8 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
- . chytomo.com (укр.). 29 вересня 2021. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Джерела
- А, Красносельский С. (2014-04-29).Запасная планета. Проект XXI века (ru). Directmedia.
- Badescu, V.; Cathcart, R. B.; Schuiling, R. D. (2007-05-27). Macro-Engineering: A Challenge for the Future (en). Springer Science & Business Media..
- Гиндилис Л. М. SETI: поиски внеземного разума, Физматлит, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astroinzhene riya abo astroinzheni ring angl astroengineering gipotetichne zastosuvannya naukovih znan dlya stvorennya kosmichnih megastruktur vid kilkakilometrovih do porivnyannih za rozmirami z planetami zirkami i bilshih riznovid Peredusim taki ob yekti rozglyadayutsya yak kosmichni poselennya i prijomniki energiyi vid zirok Bagatokilometrova kosmichna koloniya zi shtuchnim landshaftom vseredini Takozh pid astroinzheneriyeyu inodi rozumiyetsya inzheneriya pov yazana z dizajnom konstruyuvannyam i zastosuvannyam kosmichnih tehnologij Vvazhayetsya sho praktichna astroinzheneriya pidsilu civilizaciyam rivniv II i III za shkaloyu Kardasheva Istoriya temi astroinzheneriyiKosmichna stanciya zaproponovana Germanom Nordrungom Pershi ideyi stvorennya astroinzhenernih sporud vinikli v ramkah filosofiyi kosmizmu Kostyantin Ciolkovskij na pochatku XX stolittya proponuvav yak virishennya problemi perenaselennya i geografichnoyi ta politichnoyi priv yazanosti buduvati efirni mista Voni mayut skladatisya z velikogo chisla poselen suputnikiv zapovnyuyuchi pridatnij dlya zhittya prostir navkolo Soncya German Potochnik Nordrung u 1928 roci stvoriv kreslennya kilcevogo kosmichnogo poselennya ideya yakogo piznishe neodnorazovo zachipalasya v riznih proyektah Anglijskij fizik Dzhon Bernal u 1929 roci stverdzhuvav sho zrostannya potrebi lyudstva v materialnih i energetichnih resursah v majbutnomu povinno privesti suspilstvo do budivnictva zamknutih orbitalnih kolonij Diametr cih sferichnih sporud ocinyuvavsya v 16 km Frimen Dajson u 1960 roci v statti Poshuki shtuchnih zoryanih dzherel infra chervonogo viprominyuvannya pripustiv sho kosmichna civilizaciya mozhe stvoriti i naselyati sferu pobudovanu z rechovini planet navkolo zirki Taka sfera nazvana sferoyu Dajsona dozvolit poglinati vsyu energiyu zirki i davati bilshu ploshu dlya zhittya nizh usi planeti sistemi Piznishe vin stav rozglyadati yak bilsh realistichnu sistemu suputnikiv navkolo zirki rij Dajsona abo kilce Dajsona Riznovidom sferi Dajsona specializovanoyi na obchislennyah danih zokrema stvorennya virtualnoyi realnosti dlya yiyi naselennya ye mozok matroshka opisanij Robertom Bredberi u 2008 roci Menshi strukturi planetarnih rozmiriv vidomi yak mozok Yupiter opisav u 1991 roci Perri Mecger Shema sferi Dajsona u Sonyachnij sistemi Vprodovzh 1960 70 h rokiv bulo visunuto nizku gipotez shodo poshuku sfer Dajsona ta inshih astroinzhenernih sporud za yih viprominyuvannyam abo vplivom na inshi ob yekti Zokrema taki gipotezi rozroblyali Mikola Kardashev Josip Shklovskij Frenk Drejk i Vitautas Strajzhis Za Georgiyem Pokrovskim tehnosfera Zemli z chasom poshiritsya v kosmos potrebuyuchi vse bilshe energiyi V rezultati povinna viniknuti sistema shtuchnih suputnikiv a potim kilec riznih diametriv rozmishenih tak shob perehoplyuvati viprominyuvannya Soncya Razom kilcya zreshtoyu utvoryat shos na kshtalt rakovini v centri yakoyi opinitsya Sonce Ploshini cih sporud budut roztashovani pid kutami odin do odnogo dlya maksimalnogo poglinannya energiyi Yevgen Grazhdannikov vvazhav sho z vicherpannyam korisnih kopalin budut zvilnyuvatisya velichezni pidzemni pustoti V nih z chasom budut perekachani okeani a zvilnena vid vodi poverhnya Zemli otrimaye velichezni pridatni dlya zhittya ploshi Vsyu planetu vreshti pokriye yedine misto a pidzemni okeani stanut dzherelom geotermalnoyi energiyi sho zrobit Zemlyu energetichno nezalezhnoyu vid Soncya Ce dozvolit obladnati planetu reaktivnimi dvigunami peretvorivshi yiyi na velicheznij kosmichnij korabel Pismennik fantast Larri Niven 1970 roku v knizi Svit kilce opisav i obgruntuvav mozhlivist isnuvannya sporudi u formi kilcya navkolo zirki U 1975 pri Stenfordskomu universiteti bulo rozrobleno kilka proyektiv kosmichnih poselen u viglyadi kilcya nazvanih zagalnoyu nazvoyu Stenfordskij tor Vseredini tora diametrom 1 8 km moglo b rozmishuvatisya cile misto z budinkami parkami i vodojmami Materiali dlya budivnictva proponuvalosya brati na Misyaci Budivnictvo Stenfordskogo tora Inshij proyekt cilindr O Nejla zaproponovanij 1977 roku Dzhererdom O Nilom u knizi Visokij rubizh opisuvav kosmichne poselennya yak cilindr 8 km v diametri i 32 km v dovzhinu Navkolo obertayetya kilce diametrom 32 km vidvedene dlya silskogospodarskih robit a poseredini v tochci z majzhe vidsutnoyu gravitaciyeyu specialni zavodi Sfera Bernala proponuvala podibnu kosmichnu koloniyu sho ye obertovoyu sferoyu U 1982 roci Anatoliyem Yunickim ta Polom Berchem bulo visunuto ideyu astroinzhenernoyi sporudi vidomoyi yak Vona ye kilcem chastina yakogo znahoditsya na Zemli a chastina vihodit u kosmos i sluzhit dlya dostavki vantazhiv na orbitu Mikola Kardashev 1985 1986 rokah opisav mozhlivist stvorennya i viyavlennya astroinzhenernih konstrukcij diametrom v kilka parsekiv yaki b otochuvali yadra galaktik i kvazariv u formi diska Fizik Leonid Shkadov u 1987 roci zaproponuvav proyekt zoryanoyi mashini takozh zvanoyi rushiyem Shkadova Vona priznachena dlya peremishen cilih planetnih sistem razom z yihnimi zirkami Rushij ye velicheznim dugopodibnim dzerkalom sonyachnim vitrilom rozmishenim tam de gravitacijne tyazhinnya Soncya vrivnovazhuyetsya zovnishnim tiskom jogo viprominyuvannya Takim chinom dzerkalo staye stabilnim suputnikom zirki a viprominyuvannya vidbivayuchis vid poverhni dzerkala v storonu Soncya shtovhaye zirku v napryami vitrila Krim togo poglinene vitrilom teplo mozhe vikoristovuvatisya dlya zhivlennya inshih tehnologij Viyavlennya astroinzhenernih sporud cherez osoblivosti viprominyuvannya stalo teoretichno mozhlivim vprodovzh 1980 90 h zavdyaki diyalnosti suputnika IRAS Poshuk astroinzhenernih sporudAstroinzhenerni konstrukciyi mozhut pomitno vplivati na yaskravist zirok Astroinzhenerni sporudi zokrema sfera Dajsona stvoreni pozazemnimi civilizaciyami rozglyadayutsya yak poyasnennya deyakih astronomichnih yavish Samuyil Kaplan i Mikola Kardashev vvazhali sho taki strukturi mozhna viyaviti za neharakternim dlya ob yektiv takih rozmiriv viprominyuvannyam i pravilnoyu geometrichnoyu formoyu Kardashev opisuyuchi astroinzhenerni sporudi galaktichnih rozmiriv zauvazhiv sho voni matimut svitnist u 106 1012 svitnosti Soncya zi spektrom blizkim do plankivskogo V yacheslav Slish stverdzhuvav sho vidsutnist pevnogo viprominyuvannya vid gazopilovih obolonok zirok mozhe svidchiti pro nayavnist navkolo zirki tverdoyi shtuchnoyi konstrukciyi Takozh Mikola Kardashev i Frenk Drejk nezalezhno vidilyali osoblivij vid astroinzheneriyi ne pov yazanoyi zi sporudzhennyam velikih astroinzhenernih konstrukcij Tak visokorozvinena civilizaciya yaka bazhaye povidomiti pro svoye isnuvannya mozhe vvesti v atmosferu zirki bilya yakoyi vona meshkaye korotkozhivuchi izotopi Todi inshi civilizaciyi sposterigayuchi v spektri ciyeyi zirki vidpovidni spektralni liniyi zmozhut diznatisya pro yih shtuchne pohodzhennya Kilkist rechovini yaku neobhidno rozpodiliti v atmosferi zirki dlya togo shob yiyi mozhna bulo viyaviti vidnosno nevelika poryadku 104 105 ton Cej metod otrimav nazvu zoryanih markeriv Litovskij astrofizik Vitautas Strajzhis pripuskav sho blakitni zirki v pevnih zoryanih skupchennyah shtuchno zatrimuyutsya v rozvitku vvedennyam vodnyu v yadro visokorozvinenimi civilizaciyami z metoyu pidtrimannya temperaturnih umov na svoyih planetah Vin zhe poyasnyuvav anomalnu kilkist v atmosferah pekulyarnih zirok pevnih elementiv i yih nerivnomirne rozpodilennya promislovimi vidhodami kosmichnih civilizacij Za gipotezoyu Josipa Shklovskogo pulsari ye svoyeridnimi kosmichnimi mayakami i zdatni peredavati veliki ob yemi informaciyi ta mistyat anomaliyi signaliv poklikani vkazuvati na yih shtuchnist Deyakimi doslidnikami yak rezultati astroinzhenernoyi diyalnosti rozglyadayutsya chorni diri rozpodilennya shilnosti metagalaktiki Z 1983 roku bulo proanalizovano bagato ob yektiv kandidativ u sferi Dajsona z yakih zgodom 30 bulo identifikovano yak zirki abo inshi U 1997 roci 58 ob yektiv lishilisya neidentifikovanimi i rozglyadalisya yak mozhlivi sferi Dajsona U 2008 spektr poshukiv zvuzivsya do 17 ob yektiv z yakih 4 ye najvirogidnishimi kandidatami Odniyeyu z gipotez zmini yaskravosti zori KIC 8462852 visunutoyu u 2015 roci ye nayavnist navkolo neyi astroinzhenernih sporud mozhlivo royu Dajsona Astroinzheneriya u naukovij fantasticiFantastichna kosmichna stanciya Astroinzhenerni sporudi zobrazhayutsya u fantastichnih tvorah peredusim yak bagatokilometrovi kosmichni stanciyi poselennya abo promislovi ta vijskovi ob yekti Konstrukciyi planetarnih i bilshih masshtabiv yak sferi Dajsona periodichno z yavlyayutsya v riznih tvorah prote takih de voni vidigrayut dosit vagomu rol nebagato Perevazhno voni opisuyutsya stvorenimi visokorozvinenimi i chasto vzhe zniklimi drevnimi rasami Persha zgadka astroinzhenernoyi sporudi v hudozhnomu tvori nayavna u romani Tvorec zirok 1937 Olafa Stepldona Tam opisuvalisya vodni planeti otocheni shtuchnoyu obolonkoyu yaka zahishala planeti i koriguvala yih orbitu Sam Stepldon zauvazhuvav sho cyu ideyu bula pocherpnuto u Dzhona Bernala Takozh vin zgaduvav konstrukciyi shozhi na sferi Dajsona i royi Dajsona Zhittyu na poverhni kilcya navkolo zirki prisvyachenij cikl Larri Nivena Svit Kilce 1970 2004 Aparat TARDIS z franshizi Doktor Hto ye faktichno sferoyu Dajsona mayuchi yak dzherelo energiyi zirku vseredini sebe Kilceva astroinzhenerna sporuda z pridatnoyu dlya zhittya vnutrishnoyu poverhneyu Podiyi mangi Blame rozgortayutsya vseredini velicheznoyi strukturi radius yakoyi priblizno dorivnyuye vidstani vid Zemli do Misyacya U teleseriali Andromeda zobrazhalasya naselena sistema z kilkoh poyednanih mizh soboyu planet rozmishenih navkolo shtuchnoyi zirki Misyac viyavlyayetsya astroinzhenernoyu konstrukciyeyu v filmi Padinnya Misyacya Seriya videoigor Halo ta suputnya produkciya opisuye chislenni naseleni kilcya shtuchni planeti i ustanovki priznacheni dlya yih budivnictva yaki lishilisya vid znikloyi civilizaciyi Podiyi tehnofentezijnoyi Final Fantasy XIII znachnoyu miroyu vidbuvayutsya na shtuchnomu planeto yidi U gri Stellaris iz dopovnennyam Utopia gravec sam zdatnij buduvati riznomanitni sporudi astronomichnih rozmiriv V ukrayinskij fantastici astroinzhenerni sporudi shtuchni planeti opisuvav Oles Berdnik yak u romani Strila chasu 1960 Sfera Dajsona opisana v opovidanni Vasilya Berezhnogo Sonyachna saga 1975 Shtuchna zorya z planetami zobrazhena v ukrayinskomu animacijnomu filmi Viktor Robot 2021 Div takozhKosmizmPrimitki www oxforddictionaries com Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 2 bereznya 2016 Ciolkovskij K 1929 Celi zvezdoplavaniya Kaluga Noordung Hermann 1929 Das Problem der Befahrung des Weltraums der Raketen Motor Berlin Schmidt J D Bernal Archive Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Dyson F J 1959 Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation Science vid 131 s 1667 1668 Popular Mechanics 19 serpnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Universe Today amer Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 23 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2009 Procitovano 4 bereznya 2016 7 veresnya 2010 Arhiv originalu za 7 veresnya 2010 Procitovano 4 bereznya 2016 Pokrovskij G I 1973 Dva vozmozhnyh obekta poiskov vysokorazvityh civilizacij Priroda vid 6 s 17 98 Grazhdannikov E Tuchin B 1968 Shar bessmertiya Tehnika molodezhi vid 4 s 24 25 Kardashev N S 1986 O neizbezhnosti i vozmozhnyh formah sverhcivilizacij Problema poiska zhizni vo Vselennoj Moskva Nauka s 25 30 Kardashev N S 1985 The Search for Extraterrestrial Life Recent Developments Dorderch etc s 497 504 Novoselcev Dmitrij PDF Russian SETI Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2016 Timofeev M Yu Kardashev N S Promyslov V G noyabr 1997 Issledovanie kataloga IRAS v celyah otbora kandidatov v vozmozhnye sfery Dajsona Tezisy XXVII Radioastronomicheskoj konferencii Sankt Peterburg Kaplan S A Kardashev N S 1981 Astroinzhenernaya deyatelnost i vozmozhnosti ee obnaruzheniya Problema poiska vnezemnyh civilizacij Moskva Nauka s 45 55 Kardashev N S 1981 Strategiya i budushie proekty CETI Problema poiska vnezemnyh civilizacij Moskva Nauka s 29 45 Slysh V I 1985 A Search in Infrared to Microwave Astroengineering Activity The Search for Extrraterrestrial Life Recent Developments Proc of the 112 th Symp of the IAU Ed M D Papagiannis Dordercht etc s 315 319 Shklovskii I S Sagan Carl 1966 Intelligent Life in the Universe San Fransisco etc Holden day Inc s 406 407 Strajzhis V L 1976 Nekotorye astronomicheskie yavleniya kak vozmozhnyj rezultat deyatelnosti vysokorazvityh civilizacij Problema poiska zhizni vo Vselennoj Moskva Nauka s 47 50 Shklovskij I S 1980 Vselennaya zhizn razum Moskva Nauka Lefevr V A Efremov Yu N 2000 Kosmicheskij razum i chernye dyry ot gipotezy k nauchnoj fantastike Zemlya i Vselennaya vid 5 s 69 83 Lefevr V A 2005 Kosmicheskij subekt Moskva Kogito Centr Popmech ru Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 www seti org Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 TV Tropes amer Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 8 bereznya 2016 Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2017 chytomo com ukr 29 veresnya 2021 Arhiv originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 DzherelaA Krasnoselskij S 2014 04 29 Zapasnaya planeta Proekt XXI veka ru Directmedia ISBN 9785445838272 Badescu V Cathcart R B Schuiling R D 2007 05 27 Macro Engineering A Challenge for the Future en Springer Science amp Business Media ISBN 9781402046049 Gindilis L M SETI poiski vnezemnogo razuma Fizmatlit 2004