Антей

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Антей (значення).

Анте́й (дав.-гр. ὁ Ἀνταίος) — в давньогрецькій міфології велетень, син бога моря Посейдона і богині землі Геї, найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами. Був нездоланний, доки торкався матері-Землі, від якої черпав нові сили. Жив у Лівії, змушував мандрівників боротися з ним. Антея здолав Геракл: відірвав від Землі і задушив. Цю сцену було зображено на фронтоні храму Геракла у Фівах.

Антей
Заняття	король
Батько	Посейдон
Мати	Гея
Медіафайли у Вікісховищі

Образ Антея є символом наснаги й сили, що їх дає людині зв'язок з рідною землею, з рідним народом.

Ім'ям Антей в КБ Олега Антонова було названо транспортний літак Ан-22

Див. також

• Антеїзм — філософський термін, назва якого походить від імені героя.
• Ан-22 «Антей»

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Антей (у міфології) [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Примітки

1. Антей // Анрио — Атоксил — 1926. — Т. 3. — С. 37.
   d:Track:Q43200221d:Track:Q20078554d:Track:Q43400787