Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл VII Альбрехт (6 серпня 1697 — 20 січня 1745) — імператор Священної Римської імперії з 1742 до 1745 року. Походив з династії Віттельсбахів.
| Карл VII Альбрехт нім. Karl VII Albrecht | |
|---|---|
 | |
| Імператор Священної Римської імперії | |
| Правління | 1742-1745 |
| Коронація | 12 лютого 1742 |
| Попередник | Карл VI Габсбург |
| Наступник | Франц I Стефан |
| Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Курфюрст Баварії |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицька церква |
| Народження | 6 серпня 1697 Брюссель |
| Смерть | 20 січня 1745 (47 років) Мюнхен хвороба |
| Поховання | , Мюнхен, Німеччина |
| Дружина | Марія Амалія Австрійська |
| Діти | Марія Амалія, Тереза Бенедикта, Максиміліан Йосиф, Марія Анна Жозефа, Марія Жозефа |
| Династія | Віттельсбахи |
| Батько | Максиміліан II Емануель |
| Мати | Тереза Кунегунда Собеська |
| Нагороди |  |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Титул: Карл VII, Милістю Божою Імператор Священної Римської імперії, назавжди Август, король у Німеччині та Богемії, князь Верхньої та Нижньої Баварії, а також Верхнього Пфальцу, Граф-Палатин Рейну, ерцгерцог Австрії, принц-курфюрст Священної Римської імперії, Ландграф Лейхтенбергу тощо.
Курфюрст Баварії
Карл Альбрехт народився у Брюсселі в родині курфюрста Баварського Максиміліана Емануеля, який на той час обіймав посаду намісника іспанських Нідерландів. Уся політика батька Карла будувалася на побажанні збільшити статус Баварії та звеличити династію Віттельсбахів. На це було спрямовано укладання шлюбу між Карлом Альбрехтом та Марією Амалією, донькою імператора Йосифа I Габсбурга. (5 жовтня 1722).
26 лютого 1726 року, після смерті батька, Карл Альбрехт став курфюрстом Баварії. Перші роки свого володарювання він присвятив внутрішнім питанням та реформам для налагодження економіки після правління батька. Але вже у 30-х роках він відійшов від цієї політики та почав вкладати у придворну розкіш, підтримував мистецтва та науки. Метою Карла Альбрехта було перетворити Мюнхен на культурну столицю Європи. Все це робилося для підтвердження своїх зазіхань на імператорську корону. Крім цього, Карл Альбрехт планував створити неподалік від Мюнхена велику резиденцію — Карлштадт на кшталт Версалю.
Іншою сферою, на що витрачав кошти курфюрст Баварії, була армія. Починаючи з 1733 року він почав посилено озброюватися. Від батька йому залишилася армія у 5000 вояків, яку він у перші ж роки збільшив до 6200. Але вже незабаром Карл Альбрехт вирішив створити 60-ти тисячну армію. У 1735 році у нього вже було 40 тисяч солдатів, а у 1737 — 42 тисячі. Проте військові витрати сягнули 68,4 % усіх державних витрат. Державний борг стрімко зростав.
Водночас у 1724 році було укладено союз чотирьох Віттельсбахів — курфюрстів Баварії, Кельна, Пфальца й Трира — з метою створення противаги Габсбургам. У 1734 році до цього союзу приєднався курфюрст Саксонії. Разом з тим, Карл Альбрехт шукав підтримки у Франції. Проводячи антигабсбурзьку політику, Карл Альбрехт тим не менш надав свою армію імператорові Карлу VI під час війни з Османською імперією (1737), проте під Белградом вона зазнала нищівної поразки з 42 тисяч залишилося лише 10 тисяч вояків.
Імператор
Відразу після смерті Карла VI Габсбурга Карл Альбрехт висунув свою кандидатуру на посаду імператора. Почалася Війна за австрійський спадок. Незважаючи на значну підтримку у Німеччині —курфюрстів Пфальца, Кельна, Трира, Саксонії, Бранденбурга, ландграфа Гессен-Касельського — питання з обранням нового імператора довгий час не могло вирішитися. Нарешті, у 1741 році франко-баварські сили атакували володіння Габсбургів, а 26 листопада оволоділи Прагою, де Карла Альбрехта оголосили королем Богемії та імператором Священної Римської імперії. Останні формальності зникли у Франкфурті-на-Майні, де колегія курфюрстів офіційно закріпила за Карлом Альбрехтом титул імператора (24 січня 1742). Він став імператором Священної Римської імперії Карлом VII.
Проте вже 14 лютого 1742 року австрійська армія захопила Мюнхен та усю Баварію. Карлу VII довелося залишитися у Франкфурті. Становище його поліпшилося після втручання у війну Фрідріха II Гогенцоллерна, який захопив Силезію. 11 червня 1742 згідно з Бреславською угодою спадкоємиця австрійського престолу Марія Терезія відмовилася від герцогства Силезія на користь Фрідріха. Це дозволило її військам знову зайняти Прагу. такою ситуацією своєю чергою скористалися франко-баварські сили, які звільнили курфюрство Баварія від австрійців. Проте це тривало недовго. Знову австрійці розбили супротивників й Карл VII 27 червня 1743 року у м. Нідершененфельді відмовився від своїх спадкових володінь та Богемії. На бік Австрії перейшли курфюрсти Кельна та Саксонії. Посилення австрійської позиції змусило Фрідріха II Гогенцоллерна знову розпочати війну. 1744 року Карл VII разом зі своїми союзниками здобув значні успіхи. Було зайнято значну частину Богемії, у жовтні відновлена влада Віттельсбахів у Баварії. Наступний рік — 1745 — суттєво змінив ситуацію. Австрія знову окупувала Баварію. Карл VII вирішив розпочати мирний діалог з Габсбургами. Посередником у цьому став князь-єпископ Бамберга та Вюрцбурга Фрідріх Карл фон Шенборн. Водночас, імператор вів перемовини із Францією стосовно надання йому військ та коштів. Але раптово 20 січня 1745 року він помер у Мюнхені.
Родина
Карл Альбрехт пошлюбився у віці 25 років. Його дружиною стала Марія Амалія Австрійська (1701-1756), донька імператора Священної Римської імперії Йосипа I Габсбурга. Весілля відбулося 5 жовтня 1722 у Відні. Наречена принесла чоловікові великий посаг. У подружжя народилося семеро дітей, з яких дорослого віку досягли четверо:
- Максиміліана Марія (нар. та пом. 12 квітня 1723) — померла після народження;
- Марія Антонія (1724-1780), дружина Фрідріха Крістіана, курфюрста Саксонії, мала нащадків;
- Тереза Бенедикта (1725-1729) — померла в дитячому віці;
- Максиміліан (1727-1777) — наступний курфюрст Баварії, був одружений із донькою короля Польщі Августа III Фрідріха Анною, нащадків не залишив;
- Йосип Людвіг (1728-1733) — помер в дитячому віці;
- Марія Анна (1734-1776), дружина Людвига, маркграфа Баден-Бадена, нащадків не мала;
- Марія Йосефа (1739-1767), дружина імператора Священної Римської імперії Йосипа II Габсбурга, нащадків не мала.
Джерела
- Hans Schmidt: Karl VI. 1711—1740. In: Die Kaiser der Neuzeit 1519—1918. Heiliges römisches Reich, Österreich, Deutschland. München, 1990 S.200-214
Посилання
- Генеалогія Карла VII [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 30 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
| Попередник Карл VI Габсбург |  | Імператор Священної Римської імперії 1742-1745 | | Наступник Франц I Стефан |
| Попередник Карл II Габсбург |  | Король Богемії 1741-1743 | | Наступник Марія-Терезія |
| Попередник Карл VI Габсбург |  | Король Німеччини 1742-1745 | | Наступник Франц I Стефан |
| Попередник Максиміліан II Емануель |  | Курфюрст Баварії 1742-1745 | | Наступник Максиміліан III Йосиф |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl VII Karl VII Albreht 6 serpnya 1697 20 sichnya 1745 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1742 do 1745 roku Pohodiv z dinastiyi Vittelsbahiv Karl VII Albreht nim Karl VII AlbrechtImperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1742 1745Koronaciya12 lyutogo 1742PoperednikKarl VI GabsburgNastupnikFranc I StefanInshi tituliKorol Nimechchini Korol Bogemiyi Kurfyurst BavariyiBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya6 serpnya 1697 1697 08 06 BryusselSmert20 sichnya 1745 1745 01 20 47 rokiv Myunhen hvorobaPohovannya Myunhen NimechchinaDruzhinaMariya Amaliya AvstrijskaDitiMariya Amaliya Tereza Benedikta Maksimilian Josif Mariya Anna Zhozefa Mariya ZhozefaDinastiyaVittelsbahiBatkoMaksimilian II EmanuelMatiTereza Kunegunda SobeskaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Titul Karl VII Milistyu Bozhoyu Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nazavzhdi Avgust korol u Nimechchini ta Bogemiyi knyaz Verhnoyi ta Nizhnoyi Bavariyi a takozh Verhnogo Pfalcu Graf Palatin Rejnu ercgercog Avstriyi princ kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Landgraf Lejhtenbergu tosho Kurfyurst BavariyiMoneta Karolin kurfyursta Bavariyi Karla Albrehta 1732 rik Karl Albreht narodivsya u Bryusseli v rodini kurfyursta Bavarskogo Maksimiliana Emanuelya yakij na toj chas obijmav posadu namisnika ispanskih Niderlandiv Usya politika batka Karla buduvalasya na pobazhanni zbilshiti status Bavariyi ta zvelichiti dinastiyu Vittelsbahiv Na ce bulo spryamovano ukladannya shlyubu mizh Karlom Albrehtom ta Mariyeyu Amaliyeyu donkoyu imperatora Josifa I Gabsburga 5 zhovtnya 1722 26 lyutogo 1726 roku pislya smerti batka Karl Albreht stav kurfyurstom Bavariyi Pershi roki svogo volodaryuvannya vin prisvyativ vnutrishnim pitannyam ta reformam dlya nalagodzhennya ekonomiki pislya pravlinnya batka Ale vzhe u 30 h rokah vin vidijshov vid ciyeyi politiki ta pochav vkladati u pridvornu rozkish pidtrimuvav mistectva ta nauki Metoyu Karla Albrehta bulo peretvoriti Myunhen na kulturnu stolicyu Yevropi Vse ce robilosya dlya pidtverdzhennya svoyih zazihan na imperatorsku koronu Krim cogo Karl Albreht planuvav stvoriti nepodalik vid Myunhena veliku rezidenciyu Karlshtadt na kshtalt Versalyu Inshoyu sferoyu na sho vitrachav koshti kurfyurst Bavariyi bula armiya Pochinayuchi z 1733 roku vin pochav posileno ozbroyuvatisya Vid batka jomu zalishilasya armiya u 5000 voyakiv yaku vin u pershi zh roki zbilshiv do 6200 Ale vzhe nezabarom Karl Albreht virishiv stvoriti 60 ti tisyachnu armiyu U 1735 roci u nogo vzhe bulo 40 tisyach soldativ a u 1737 42 tisyachi Prote vijskovi vitrati syagnuli 68 4 usih derzhavnih vitrat Derzhavnij borg strimko zrostav Vodnochas u 1724 roci bulo ukladeno soyuz chotiroh Vittelsbahiv kurfyurstiv Bavariyi Kelna Pfalca j Trira z metoyu stvorennya protivagi Gabsburgam U 1734 roci do cogo soyuzu priyednavsya kurfyurst Saksoniyi Razom z tim Karl Albreht shukav pidtrimki u Franciyi Provodyachi antigabsburzku politiku Karl Albreht tim ne mensh nadav svoyu armiyu imperatorovi Karlu VI pid chas vijni z Osmanskoyu imperiyeyu 1737 prote pid Belgradom vona zaznala nishivnoyi porazki z 42 tisyach zalishilosya lishe 10 tisyach voyakiv ImperatorYevropa pislya zakinchennya Vijni za avstrijskij spadok 1748 rik Vidrazu pislya smerti Karla VI Gabsburga Karl Albreht visunuv svoyu kandidaturu na posadu imperatora Pochalasya Vijna za avstrijskij spadok Nezvazhayuchi na znachnu pidtrimku u Nimechchini kurfyurstiv Pfalca Kelna Trira Saksoniyi Brandenburga landgrafa Gessen Kaselskogo pitannya z obrannyam novogo imperatora dovgij chas ne moglo virishitisya Nareshti u 1741 roci franko bavarski sili atakuvali volodinnya Gabsburgiv a 26 listopada ovolodili Pragoyu de Karla Albrehta ogolosili korolem Bogemiyi ta imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ostanni formalnosti znikli u Frankfurti na Majni de kolegiya kurfyurstiv oficijno zakripila za Karlom Albrehtom titul imperatora 24 sichnya 1742 Vin stav imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karlom VII Prote vzhe 14 lyutogo 1742 roku avstrijska armiya zahopila Myunhen ta usyu Bavariyu Karlu VII dovelosya zalishitisya u Frankfurti Stanovishe jogo polipshilosya pislya vtruchannya u vijnu Fridriha II Gogencollerna yakij zahopiv Sileziyu 11 chervnya 1742 zgidno z Breslavskoyu ugodoyu spadkoyemicya avstrijskogo prestolu Mariya Tereziya vidmovilasya vid gercogstva Sileziya na korist Fridriha Ce dozvolilo yiyi vijskam znovu zajnyati Pragu takoyu situaciyeyu svoyeyu chergoyu skoristalisya franko bavarski sili yaki zvilnili kurfyurstvo Bavariya vid avstrijciv Prote ce trivalo nedovgo Znovu avstrijci rozbili suprotivnikiv j Karl VII 27 chervnya 1743 roku u m Nidershenenfeldi vidmovivsya vid svoyih spadkovih volodin ta Bogemiyi Na bik Avstriyi perejshli kurfyursti Kelna ta Saksoniyi Posilennya avstrijskoyi poziciyi zmusilo Fridriha II Gogencollerna znovu rozpochati vijnu 1744 roku Karl VII razom zi svoyimi soyuznikami zdobuv znachni uspihi Bulo zajnyato znachnu chastinu Bogemiyi u zhovtni vidnovlena vlada Vittelsbahiv u Bavariyi Nastupnij rik 1745 suttyevo zminiv situaciyu Avstriya znovu okupuvala Bavariyu Karl VII virishiv rozpochati mirnij dialog z Gabsburgami Poserednikom u comu stav knyaz yepiskop Bamberga ta Vyurcburga Fridrih Karl fon Shenborn Vodnochas imperator viv peremovini iz Franciyeyu stosovno nadannya jomu vijsk ta koshtiv Ale raptovo 20 sichnya 1745 roku vin pomer u Myunheni RodinaMariya Amaliya druzhina Karla VII Karl Albreht poshlyubivsya u vici 25 rokiv Jogo druzhinoyu stala Mariya Amaliya Avstrijska 1701 1756 donka imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josipa I Gabsburga Vesillya vidbulosya 5 zhovtnya 1722 u Vidni Narechena prinesla cholovikovi velikij posag U podruzhzhya narodilosya semero ditej z yakih doroslogo viku dosyagli chetvero Maksimiliana Mariya nar ta pom 12 kvitnya 1723 pomerla pislya narodzhennya Mariya Antoniya 1724 1780 druzhina Fridriha Kristiana kurfyursta Saksoniyi mala nashadkiv Tereza Benedikta 1725 1729 pomerla v dityachomu vici Maksimilian 1727 1777 nastupnij kurfyurst Bavariyi buv odruzhenij iz donkoyu korolya Polshi Avgusta III Fridriha Annoyu nashadkiv ne zalishiv Josip Lyudvig 1728 1733 pomer v dityachomu vici Mariya Anna 1734 1776 druzhina Lyudviga markgrafa Baden Badena nashadkiv ne mala Mariya Josefa 1739 1767 druzhina imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josipa II Gabsburga nashadkiv ne mala DzherelaHans Schmidt Karl VI 1711 1740 In Die Kaiser der Neuzeit 1519 1918 Heiliges romisches Reich Osterreich Deutschland Munchen 1990 ISBN 3 406 34395 3 S 200 214PosilannyaGenealogiya Karla VII 19 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Profil na Geneall net 2 sichnya 2014 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 30 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl Poperednik Karl VI Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1742 1745 Nastupnik Franc I Stefan Poperednik Karl II Gabsburg Korol Bogemiyi 1741 1743 Nastupnik Mariya Tereziya Poperednik Karl VI Gabsburg Korol Nimechchini 1742 1745 Nastupnik Franc I Stefan Poperednik Maksimilian II Emanuel Kurfyurst Bavariyi 1742 1745 Nastupnik Maksimilian III Josif