Організація Африканської Єдності (англ. Organization of African Unity, OAU) — міжнародна організація держав Африки, створена для подолання колоніалізму на континенті та сприяння внутрішнього і міжнародного співробітництва. Створена в 1963 році на конференції голів урядів держав, що звільнилися.
Organization of African Unity | |
---|---|
прапор | |
Тип | міжнародна організація міжурядова організація |
Засновано | 1963 |
Розпущено | 2002 |
Штаб-квартира | Аддис-Абеба (8°58′51″ пн. ш. 38°45′59″ сх. д. / 8.98086111113888919° пн. ш. 38.76658333336111184° сх. д.) |
Наступник | АС[1] |
Офіс голови | d |
Партнерство | Asian African Legal Consultative Organization[2] |
Організація Африканської Єдності у Вікісховищі |
У 2002 році перейменована в Африканський союз.
Історія створення
Створення Організації Африканської Єдності тісно пов'язана з еволюцією ідей Пан-Африканізму та Руху Неприєднання на африканському континенті. Пан-Африканизм став тим «позитивним націоналізмом» в континентальному масштабі, який дозволив африканським країнам та народам усвідомити необхідність єднання та взаємодії заради звільнення з-під колоніального гніту та подальшого розвитку.
Шейх Анта Діод з цього приводу зазначав, що тільки наявність федерації африканських країн з центральним демократичним урядом від Середземноморського узбережжя до Мису Доброї Надії і від Атлантичного океану до Індійського, дозволить Африці якомога повніше розвиватися та стати відомою і поважною у світі.
Існувала ще й інша течія панафриканського руху — Негритюд. На відміну від Пан-Африканизму, що визначається насамперед геополітичними межами континенту, Негритюд спирається на спільність негритянської раси. Ідея Негритюду була притаманна здебільше французькій Тропічній Африці і не отримала такого поширення як Пан-Африканизм.
Значний вплив на африканські країни справило також здобуття незалежності країнами Азії, насамперед приклад Індії. Найвпливовішими індійськими лідерами для африканців стали Махатма Ганді, який довів доцільність боротьби за незалежність, і Джавахарлал Неру, який додав якісно нового імпульсу ідеям Неприєднання.
Не слід також забувати значного внеску країн Африки в перемогу Союзників у Другій світовій війні. Власне відправною точкою широкомасштабної антиколоніальної боротьби в Африці став V у Манчестері в жовтні 1945 року, на якому було проголошено, що «всі країни мають бути звільненими від контролю як політичного, так і економічного».
Наступним чинником створення ОАЄ «Холодна війна». Після встановлення статус-кво між СРСР та США в Азії, почалася боротьба за прихильність країн Африки, де починаючи з 1950-х років дедалі частіше спалахували антиколоніальні повстання. Сполучені Штати Америки вплинули на своїх європейських союзників з метою пришвидшення надання незалежності своїм колоніям.
1960 рік став «роком Африки», коли з-під колоніальної залежності звільнилося 18 країн. У період з 1961 р. по 1963 р. — ще 9 країн. Ці нові незалежні держави одразу переформувалися не лише за субрегіональною ознакою, а й за баченням подальших шляхів розвитку континенту. Проте не виникало сумнівів, що Африці потрібна загальноафриканська організація, оскільки жодна країна не подолала би колоніальний спадок самотужки.
Слід зазначити, що звільнення Африки в часових рамках збіглося з появою інтеграційних тенденцій в Європі та інституційним оформленням соціалістичного блоку, тому це підштовхнуло і щойно створені країни Африки до єднання в межах континенту.
Тринадцять країн Тропічної та Екваторіальної Африки, що сформували , схилялися до повільного руху до повної незалежності, прагнучи зберегти тісні зв'язки з Францією та європейським Спільним ринком, а також розвивати Африканську та Малагасійську Організацію Економічної Співпраці.
на чолі з Нігерією віддавали перевагу градуалістичній стратегії розвитку, а також функціональну кооперацію. При цьому вони прагнули створити радше консультативні органи майбутньої організації, ніж виконавчі. Лідери східноафриканських країн, що сформували Панафриканський визвольний рух Східної, Центральної та Південної Африки, також схилялися до поступового просування країн до єдності. Радикальне крило представляли Гана, Гвінея та Уганда, лідери яких виступали за широкомасштабну інтеграцію всередині континенту.
Місцем проведення конференції щодо створення загальноафриканської організації було обрано столицю Ефіопії Аддис-Абебу, тому що Ефіопія було єдиною державою на континенті, яка зберегла свою незалежність.
На самій конференції голів держав і урядів в Аддис-Абебі 22-25 травня 1963 р. між лідерами не було повної згоди щодо цілей і компетенції майбутньої організації. Існувало два проекти організації. Перший, «серединний шлях» полягав у створенні такої організації, яка сприяла би подоланню міждержавних, міжетнічних та релігійних суперечностей, а також сприяти якомога швидшому звільненню решти країн що досі знаходилися під колоніальною залежністю. Один з прибічників цього проекту, президент Сенегалу Леопольд Сенгор, виступив з пропозицією створення Африканського спільного ринку, для того щоб «перетворити слабкість на силу».
Ще один прихильник «серединного шляху», президент Камеруну зазначав: «Організація Африканської Єдності повинна бути гнучкою. … На сучасному етапі не може бути й мови ні про створення федерації, ні конфедерації».
Цікаву пропозицію висунув президент Конго (Браззавіль) . Він запропонував лідерам проголосити «Доктрину Монро» для Африки. Тобто Африка повинна закритися від зовнішньополітичного втручання неафриканських держав і протистояти неоколоніалізму. Проте існувало й радикальніше крило, яке очолював президент Гани Кваме Нкрума. Незадовго до саміту вийшла його книга «Африка повинна об'єднатися». Насамперед Нкрума пропонував широкомасштабну економічну інтеграцію, яка би дозволила пришвидшити процес розвитку та індустріалізації континенту. По-друге, він наголошував на політичній єдності континенту, елементом якої було дистанціювання від Радянського Союзу та США. Третім пунктом йшла боротьба з колоніалізмом. По-четверте він пропонував прийняти спільну військову і оборонну стратегії, а також створити Африканські збройні сили. І нарешті, країни мають узгодити спільну зовнішньополітичну доктрину «щоб захистити і сприяти розвитку континенту».
25 травня 1963 року було підписано Статут Організації Африканської Єдності головами держав і урядів 30 країн. Цей день став . Статут набрав чинності 13 вересня 1963 р. Він складався з преамбули та 33 статей, що визначили цілі, принципи, структуру організації, а також питання пов'язані з її функціонуванням.
Занепад і трансформація
Закінчення «холодної війни» мало важкі довгострокові наслідки для переважної більшості країн Африки.
По-перше, вони залишилися сам на сам перед обличчям глибоких політичних, економічних та соціальних проблем. По-друге, це спричинило нову хвилю насильства на континенті, пов'язану передовсім з етнічними, економічними та релігійними чинниками, оскільки континент перестав бути ареною двобою СРСР і США.
Виявилося, що джерела конфліктів мають внутрішнє, а не зовнішнє походження. І, по-третє, до африканських лідерів прийшло розуміння того, що необхідно власноруч вирішувати власні проблеми. Цей період також характеризується значним зниженням і міжнародної уваги до проблем континенту. На початку 90-х років з'явилося поняття «афропесимізму», що позначило неспроможність країн Африки власними силами вийти з перманентної кризи. На цей же період припадає й найнижчий показник іноземної допомоги континенту.
Стала зрозумілою і неспроможність Організації Африканської Єдності протистояти новим викликам постбіполярного світу.
На Надзвичайному саміті ОАЄ в місті Сірті (Лівія) 9 вересня 1999 року лідер Лівії Муаммар Каддафі виголосив ініціативу щодо створення «Сполучених Штатів Африки» за принципом конфедерації, а також про створення Пан-Африканського Парламенту.
Трансформація ОАЄ в Африканський Союз, що закінчилася на саміті ОАЄ в Дурбані (ПАР) 6-11 липня 2002 року надала якісно нового імпульсу розвитку системи міжнародних відносин на континенті, а також поклало початок еволюції відносин країн Африки з провідними акторами світової політики.
Див. також
Примітки
- Архів преси XX століття — 1908.
- https://www.aalco.int/agreements/Agreement%20between%20AALCO%20and%20OAU.pdf
Література
- К. О. Савчук. Організація Африканської Єдності // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- С. В. Гринько. Аддис-Абебська конференція 1963 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
- С. В. Гринько. Касабланкська група // Українська дипломатична енциклопедія
- В. Матвієнко. Організація Африканської Єдності // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Аддис-Абебська конференція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti angl Organization of African Unity OAU mizhnarodna organizaciya derzhav Afriki stvorena dlya podolannya kolonializmu na kontinenti ta spriyannya vnutrishnogo i mizhnarodnogo spivrobitnictva Stvorena v 1963 roci na konferenciyi goliv uryadiv derzhav sho zvilnilisya Organization of African UnitypraporTipmizhnarodna organizaciya mizhuryadova organizaciyaZasnovano1963Rozpusheno2002Shtab kvartiraAddis Abeba 8 58 51 pn sh 38 45 59 sh d 8 98086111113888919 pn sh 38 76658333336111184 sh d 8 98086111113888919 38 76658333336111184 NastupnikAS 1 Ofis golovidPartnerstvoAsian African Legal Consultative Organization 2 Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti u Vikishovishi U 2002 roci perejmenovana v Afrikanskij soyuz Istoriya stvorennyaStvorennya Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti tisno pov yazana z evolyuciyeyu idej Pan Afrikanizmu ta Ruhu Nepriyednannya na afrikanskomu kontinenti Pan Afrikanizm stav tim pozitivnim nacionalizmom v kontinentalnomu masshtabi yakij dozvoliv afrikanskim krayinam ta narodam usvidomiti neobhidnist yednannya ta vzayemodiyi zaradi zvilnennya z pid kolonialnogo gnitu ta podalshogo rozvitku Shejh Anta Diod z cogo privodu zaznachav sho tilki nayavnist federaciyi afrikanskih krayin z centralnim demokratichnim uryadom vid Seredzemnomorskogo uzberezhzhya do Misu Dobroyi Nadiyi i vid Atlantichnogo okeanu do Indijskogo dozvolit Africi yakomoga povnishe rozvivatisya ta stati vidomoyu i povazhnoyu u sviti Isnuvala she j insha techiya panafrikanskogo ruhu Negrityud Na vidminu vid Pan Afrikanizmu sho viznachayetsya nasampered geopolitichnimi mezhami kontinentu Negrityud spirayetsya na spilnist negrityanskoyi rasi Ideya Negrityudu bula pritamanna zdebilshe francuzkij Tropichnij Africi i ne otrimala takogo poshirennya yak Pan Afrikanizm Znachnij vpliv na afrikanski krayini spravilo takozh zdobuttya nezalezhnosti krayinami Aziyi nasampered priklad Indiyi Najvplivovishimi indijskimi liderami dlya afrikanciv stali Mahatma Gandi yakij doviv docilnist borotbi za nezalezhnist i Dzhavaharlal Neru yakij dodav yakisno novogo impulsu ideyam Nepriyednannya Ne slid takozh zabuvati znachnogo vnesku krayin Afriki v peremogu Soyuznikiv u Drugij svitovij vijni Vlasne vidpravnoyu tochkoyu shirokomasshtabnoyi antikolonialnoyi borotbi v Africi stav V u Manchesteri v zhovtni 1945 roku na yakomu bulo progolosheno sho vsi krayini mayut buti zvilnenimi vid kontrolyu yak politichnogo tak i ekonomichnogo Nastupnim chinnikom stvorennya OAYe Holodna vijna Pislya vstanovlennya status kvo mizh SRSR ta SShA v Aziyi pochalasya borotba za prihilnist krayin Afriki de pochinayuchi z 1950 h rokiv dedali chastishe spalahuvali antikolonialni povstannya Spolucheni Shtati Ameriki vplinuli na svoyih yevropejskih soyuznikiv z metoyu prishvidshennya nadannya nezalezhnosti svoyim koloniyam 1960 rik stav rokom Afriki koli z pid kolonialnoyi zalezhnosti zvilnilosya 18 krayin U period z 1961 r po 1963 r she 9 krayin Ci novi nezalezhni derzhavi odrazu pereformuvalisya ne lishe za subregionalnoyu oznakoyu a j za bachennyam podalshih shlyahiv rozvitku kontinentu Prote ne vinikalo sumniviv sho Africi potribna zagalnoafrikanska organizaciya oskilki zhodna krayina ne podolala bi kolonialnij spadok samotuzhki Slid zaznachiti sho zvilnennya Afriki v chasovih ramkah zbiglosya z poyavoyu integracijnih tendencij v Yevropi ta institucijnim oformlennyam socialistichnogo bloku tomu ce pidshtovhnulo i shojno stvoreni krayini Afriki do yednannya v mezhah kontinentu Trinadcyat krayin Tropichnoyi ta Ekvatorialnoyi Afriki sho sformuvali shilyalisya do povilnogo ruhu do povnoyi nezalezhnosti pragnuchi zberegti tisni zv yazki z Franciyeyu ta yevropejskim Spilnim rinkom a takozh rozvivati Afrikansku ta Malagasijsku Organizaciyu Ekonomichnoyi Spivpraci na choli z Nigeriyeyu viddavali perevagu gradualistichnij strategiyi rozvitku a takozh funkcionalnu kooperaciyu Pri comu voni pragnuli stvoriti radshe konsultativni organi majbutnoyi organizaciyi nizh vikonavchi Lideri shidnoafrikanskih krayin sho sformuvali Panafrikanskij vizvolnij ruh Shidnoyi Centralnoyi ta Pivdennoyi Afriki takozh shilyalisya do postupovogo prosuvannya krayin do yednosti Radikalne krilo predstavlyali Gana Gvineya ta Uganda lideri yakih vistupali za shirokomasshtabnu integraciyu vseredini kontinentu Miscem provedennya konferenciyi shodo stvorennya zagalnoafrikanskoyi organizaciyi bulo obrano stolicyu Efiopiyi Addis Abebu tomu sho Efiopiya bulo yedinoyu derzhavoyu na kontinenti yaka zberegla svoyu nezalezhnist Na samij konferenciyi goliv derzhav i uryadiv v Addis Abebi 22 25 travnya 1963 r mizh liderami ne bulo povnoyi zgodi shodo cilej i kompetenciyi majbutnoyi organizaciyi Isnuvalo dva proekti organizaciyi Pershij seredinnij shlyah polyagav u stvorenni takoyi organizaciyi yaka spriyala bi podolannyu mizhderzhavnih mizhetnichnih ta religijnih superechnostej a takozh spriyati yakomoga shvidshomu zvilnennyu reshti krayin sho dosi znahodilisya pid kolonialnoyu zalezhnistyu Odin z pribichnikiv cogo proektu prezident Senegalu Leopold Sengor vistupiv z propoziciyeyu stvorennya Afrikanskogo spilnogo rinku dlya togo shob peretvoriti slabkist na silu She odin prihilnik seredinnogo shlyahu prezident Kamerunu zaznachav Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti povinna buti gnuchkoyu Na suchasnomu etapi ne mozhe buti j movi ni pro stvorennya federaciyi ni konfederaciyi Cikavu propoziciyu visunuv prezident Kongo Brazzavil Vin zaproponuvav lideram progolositi Doktrinu Monro dlya Afriki Tobto Afrika povinna zakritisya vid zovnishnopolitichnogo vtruchannya neafrikanskih derzhav i protistoyati neokolonializmu Prote isnuvalo j radikalnishe krilo yake ocholyuvav prezident Gani Kvame Nkruma Nezadovgo do samitu vijshla jogo kniga Afrika povinna ob yednatisya Nasampered Nkruma proponuvav shirokomasshtabnu ekonomichnu integraciyu yaka bi dozvolila prishvidshiti proces rozvitku ta industrializaciyi kontinentu Po druge vin nagoloshuvav na politichnij yednosti kontinentu elementom yakoyi bulo distanciyuvannya vid Radyanskogo Soyuzu ta SShA Tretim punktom jshla borotba z kolonializmom Po chetverte vin proponuvav prijnyati spilnu vijskovu i oboronnu strategiyi a takozh stvoriti Afrikanski zbrojni sili I nareshti krayini mayut uzgoditi spilnu zovnishnopolitichnu doktrinu shob zahistiti i spriyati rozvitku kontinentu 25 travnya 1963 roku bulo pidpisano Statut Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti golovami derzhav i uryadiv 30 krayin Cej den stav Statut nabrav chinnosti 13 veresnya 1963 r Vin skladavsya z preambuli ta 33 statej sho viznachili cili principi strukturu organizaciyi a takozh pitannya pov yazani z yiyi funkcionuvannyam Zanepad i transformaciyaZakinchennya holodnoyi vijni malo vazhki dovgostrokovi naslidki dlya perevazhnoyi bilshosti krayin Afriki Po pershe voni zalishilisya sam na sam pered oblichchyam glibokih politichnih ekonomichnih ta socialnih problem Po druge ce sprichinilo novu hvilyu nasilstva na kontinenti pov yazanu peredovsim z etnichnimi ekonomichnimi ta religijnimi chinnikami oskilki kontinent perestav buti arenoyu dvoboyu SRSR i SShA Viyavilosya sho dzherela konfliktiv mayut vnutrishnye a ne zovnishnye pohodzhennya I po tretye do afrikanskih lideriv prijshlo rozuminnya togo sho neobhidno vlasnoruch virishuvati vlasni problemi Cej period takozh harakterizuyetsya znachnim znizhennyam i mizhnarodnoyi uvagi do problem kontinentu Na pochatku 90 h rokiv z yavilosya ponyattya afropesimizmu sho poznachilo nespromozhnist krayin Afriki vlasnimi silami vijti z permanentnoyi krizi Na cej zhe period pripadaye j najnizhchij pokaznik inozemnoyi dopomogi kontinentu Stala zrozumiloyu i nespromozhnist Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti protistoyati novim viklikam postbipolyarnogo svitu Na Nadzvichajnomu samiti OAYe v misti Sirti Liviya 9 veresnya 1999 roku lider Liviyi Muammar Kaddafi vigolosiv iniciativu shodo stvorennya Spoluchenih Shtativ Afriki za principom konfederaciyi a takozh pro stvorennya Pan Afrikanskogo Parlamentu Transformaciya OAYe v Afrikanskij Soyuz sho zakinchilasya na samiti OAYe v Durbani PAR 6 11 lipnya 2002 roku nadala yakisno novogo impulsu rozvitku sistemi mizhnarodnih vidnosin na kontinenti a takozh poklalo pochatok evolyuciyi vidnosin krayin Afriki z providnimi aktorami svitovoyi politiki Div takozhAfrikanska hartiya prav lyudini i narodivPrimitkiArhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 https www aalco int agreements Agreement 20between 20AALCO 20and 20OAU pdfLiteraturaK O Savchuk Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 S V Grinko Addis Abebska konferenciya 1963 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X S V Grinko Kasablankska grupa Ukrayinska diplomatichna enciklopediya V Matviyenko Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaAddis Abebska konferenciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1