Орден Залізної корони (італ. Ordine della Corona Ferrea — орден (організація) Королівства Італія, пов'язаного персональною унією з Французькою імперією. Орден був названий на честь Залізної корони Лангобардського королівства, одного з символів державності Італії.
Орден Залізної корони італ. Ordine della Corona Ferrea фр. Ordre de la Courrone de Fer | ||||
Девіз | DIEU ME L'A DONNÉ, GARE À QUI Y TOUCHERA | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Королівство Італія Франція | |||
Тип | Орден | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1805 | |||
Нагороджені: | ||||
(45) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Воз'єднання | |||
Орден Залізної Корони у Вікісховищі |
Орден мав три ступені: кавалер (лицар), командор та кавалер Великого Хреста. Великим магістром ордену був монарх королівства Італії.
Історія появи ордена
Поява цього ордену тісно пов'язана з процесами, що проходили в Західній Європі на початку ХІХ сторіччя. 18 травня 1804 року консул Французької республіки Наполеон Бонапарт проголошує себе «імператором французів» Наполеоном Першим (коронований 2 грудня 1804 року). Французька республіка перетворюється на Імперією. В цей час Італійська республіка була клієнтською, по відношенню до Франції, республікою на чолі котрої (вже як президент) також стояв Бонапарт. 17 березня 1805 року Італійська республіка стає королівством, а Бонапарт стає першим королем. Нова імперія та королівство були пов'язані персональною унією згідно котрої Італія хоча й номінально вважалася за окрему державу, але по факту була частиною Французької імперії. Як король Італії Наполеон призначає свого родича Євгена Богарне віце-королем Італії. 26 травня 1806 року в Міланському соборі Наполеон був коронований Залізною короною, яка уособлювала в собі старий символ королівської та імператорської влади серед держав які входили до Франкської імперії чи Священної Римської імперії. Наполеон засновує новий орден в Італійськім королівстві, членами котрого стали наближені до нього державні та військові діячі. Можливо сказати, що цей орден був регіональною копією загальноімперського Ордену почесного легіону, заснованого в 1802 році, для італійських громадян.
Символ ордена
Залізна корона (корона Агілульфа, корона Ломбардії, корона Італії), була зроблена королевою лангобардів Теоделінда (570–628 роки) для коронування свого другого чоловіка Агілульфа в 593 році. Основою її став залізний цвях з Хреста Господнього, подарований Теоделінді Папою Римським Григорієм Великим. Саме з цього залізного цвяха за легендою був викуваний обруч який знаходиться всередині корони. Сама корона мала зовнішній вид золотого обруча шириною в 3 дюйма, вкритого коштовним камінням. На короні був напис латиною «rex totius Italiae» (король всієї Італії). Ця корона була передана в храм Іоанна Хрестителя в місті Монца, де в подальшому й зберігається.
Після Агілульфа цією коронувалися інші королі Лангобардського королівства поки в 774 році королівство не припинило свого існування. Франкський король Карл Великий, після завоювання королівства лангобардів, та приєднання Італії до своєї держави також коронується Залізною короною. З 781 року Кард Великий надає Італійському королівству свого окремого короля. Піпін Італійський, син Карла став першим з череди Італійських королів, котрі правили Італією до ХІ сторіччя, коли Італія остаточно ввійшла в Священну Римську Імперію. Пізніше більшість імператорів Священної Римської Імперії, коронувалися як королі Італії, саме цією короною, бо це вказувало на їх наслідування Римської імперії.
Структура ордена
Орден Залізної корони був не лише нагородою, але й організацією на зразок лицарських орденів.
Головою ордену був Великий магістр ордену, котрим міг бути тільки монарх Італійського королівства. З початку існування ордену їм став король Наполеон І. Саме його зображення було на відзнаках Ордену.
Крім Великого магістра ордену, в Ордені головували Великий канцлер ордену, та Великий трезорій (Скарбник) ордену. Великий канцлер ордену був фактичним керівником організації, саме він керував усіма справами Ордена. Великий трезорій ордену відповідав за усі економічні справи, на за скарбницю ордену. Першими Великими канцлером та трезорієм стали Фердінанд Маречалсі та Антоніо Альдіні.
Члени ордену поділялися на три ступені: лицарі, командори та кавалерів Великого Хреста. Була чітко встановлена кількість членів ордену:
- 500 лицарів ордена
- 100 командорів ордена (1/5 по відношенню к лицарям)
- 20 кавалерів Великого Хреста (1/5 по відношенню к командорам)
Опис відзнак ордена
Кольори ордену були золотий та зелений. Стрічка для кріплення знаку ордена та перев'язь були жовтого кольору з зеленими краями. Сама відзнака уявляла собою французького імперського орла (такий же був розміщений на прапорі королівства), який сидів на короні з шістьма зубцями. На кожен зубець була насаджена куля, а знизу кожного зубця розміщене листя селери. Спереду на короні золоте зображення голови короля Італії Наполеона І. Напис на ободі корони «DIO ME LA DIEDE». Зображена на відзнаки корона не мала нічого спільного з реальною Залізною короною, а була скоріше геральдичною вигадкою.
Зіркою ордену була срібна шестикінечна «сяюча» зірка, в середні якої розташовувався золотий диск з широкою чорною каймою. По каймі, по кругу шов напис девізу, золотими літерами. В центрі диска розташовувався медальйон з головою Наполеона І в лавровому вінку, як на відзнаці ордена. Навколо медальйона була композиція з зображень корон з шістьма зубцями (як на відзнаці ордену), та імперських орлів. Всього в цій композиції було по три корони, та орла.
Використання відзнак ордена
В залежності від ступеню члена ордена, різнились його відзнаки, та їх використання. Лицарі ордена носили на лівій стороні грудей відзнаку ордена на жовто-зеленій стрічці. Командори ордена носили також на груди відзнаку ордена на стрічці, яка була оздоблена медальйоном з зображенням короля Італії. Від попередніх ступенів дуже відрізнялося використання відзнак кавалерами Великого Хреста: відзнака ордена носилася на шиї, на широкій стрічці орденського жовто-зеленого кольору; на лівій стороні грудей розташовувалася зірка ордена; орденська перев'язь йшла через праве плече.
Лицар | Командор | Великий Хрест |
Орден після падіння Французької імперії
Після того як було скасовано Французьку імперію її сателіти в більшості були відібрані від неї. Австрійські війська ввійшли до Італії, а саме королівство стало частиною Імперії Габсбургів. Цісар Франц ІІ Габсбург стає також ще королем Італії. Існуючий орден Залізною корони, вважався саме італійським орденом з королем як Великим магістром на чолі, тому Франц ІІ став королем в 1815 році королем Ломбардії та Венеції, автоматично став також Великим магістром ордена (колишній Великий магістр король Наполеон І помер на острові св. Олени). Сам орден приєднується до низки орденів цісарської родини Габсбургів.
Спершу зовнішній вид відзнак ордену майже не змінився від наполеонівського зразка, лише медальйон з зображенням короля змінили на маленького золотого імперського двоглавого орла габсбурзької монархії. Але через деякий час, зовнішній вигляд відзнак ордену було повністю оновлено. Оновлений італійсько-австрійський орден мав синьо-жовту орденську стрічку, прикрашався орлом Австрійської імперії з австрійською імперською короною. Основою орденської відзнаки було зображення Залізної корони, корона зображена на італійсько-австрійському ордені була відповідною що до реальної корони лангобардських королів. На грудях орла щит синього кольору з літерою «F», першою літерою імені оновлювача ордену.
Як символ австрійської влади в Італії орден існував до 28 лютого 1868 року коли перший король єдиної Італії Віктор Емануїл II започаткував новий Орден Корони Італії (італ. Ordine della Corona d’Italia). З цього часу орден Залізної корони став тільки австрійським (австро-угорським), в такому статусі пробув до 1918 року. З припиненням існування (Австро-Угорської імперії існування ордена скінчилося.
Італійський орден існував до 1983 року, але в зв'язку з тим, що Італійське королівство припинило своє існування в 1946 році, орден існував в 1946–1983 роках як орден Савойської династії. Після смерті останнього короля Італії Умберто II 18 травня 1983 року, орден остаточно припинив існування.
Орден виглядав як вкритий білою емаллю Тамплієрський хрест зі з'єднаними золотими ажурними дротами кінцівками хреста. В середині хреста розташовувався синій медальйон. Медальйон був з золотим ободом, в середині медальйона розташовувалася Залізна корона королів Італії.
Великий магістр ордену
- Наполеон І 1805–1814, 1815
Члени ордену Залізної корони
- Наполеон I Бонапарт — Великий магістр ордена. Король Італії.
- Фердінанд Маречалсі — Великий канцлер ордена
- Антоніо Альдіні — Великий трезорій ордена
- Наполеон Франсуа Жозеф Шарль Бонапарт- Кавалер Великого Хреста ордена. Римський король.
- Жером Бонапарт- Кавалер Великого Хреста ордена. Король Вестфалії.
- Ежен Богарне — Кавалер Великого Хреста ордена. Віце-король Італії.
- Мішель Ней — Командор ордена. Маршал Франції.
- Жан Батіст Жюль Бернадот — Командор ордена. Маршал Франції. Король Швеції.
- Луї Ніколя Даву
Галерея
-
Відзнаки ордена Залізної корони -
Король Італії Наполеон І, Голова ордена Залізної корони -
Віце-король Італії Єжен Богарне -
Король Римський Наполеон ІІ
Див. також
Джерела
- Енні Чефдебін, Лоуренс Вуді та Бертран Гєлімард Флевінжі Ордена, та нагороди Франції. — Франція, Париж, 2006. — 168 с. — і 2-901644-15-5 (фр.)
- Blom, Philipp. To Have and to Hold: An Intimate History of Collectors and Collecting. Overlook, 2003. (англ.)
- Gottschalck, Friedrich. Almanach der Ritter-Orden. Leipzig, Kingdom of Saxony: Georg Joachim Goeschen, 1819. (англ.)
- Die Orden, Wappen und Flaggen aller Regenten und Staaten (Anhang), Verlag Moritz Ruhl, Leipzig 1884 (нім.)
- Václav Měřička: Orden und Ehrenzeichen der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. Wien und München 1974 (нім.)
- Roman Freiherr von Procházka: Österreichisches Ordenshandbuch. I–IV., München 1974, S.39-40 (нім.)
- Johann Stolzer und Christian Steeb: Österreichs Orden vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Akademische Druck- und Verlagsanstalt Graz, , S.146-162 (нім.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orden Zaliznoyi koroni ital Ordine della Corona Ferrea orden organizaciya Korolivstva Italiya pov yazanogo personalnoyu uniyeyu z Francuzkoyu imperiyeyu Orden buv nazvanij na chest Zaliznoyi koroni Langobardskogo korolivstva odnogo z simvoliv derzhavnosti Italiyi Orden Zaliznoyi koroni ital Ordine della Corona Ferrea fr Ordre de la Courrone de Fer Deviz DIEU ME L A DONNE GARE A QUI Y TOUCHERAKrayina Korolivstvo Italiya FranciyaTip Orden Nagorodzhennya Zasnovano 1805Nagorodzheni Kategoriya Kavaleri ordena Zaliznoyi koroni 45 Chergovist Starsha nagoroda Orden Voz yednannya Orden Zaliznoyi Koroni u Vikishovishi Vidznaka ordena Zaliznoyi koroni Orden mav tri stupeni kavaler licar komandor ta kavaler Velikogo Hresta Velikim magistrom ordenu buv monarh korolivstva Italiyi Istoriya poyavi ordenaPoyava cogo ordenu tisno pov yazana z procesami sho prohodili v Zahidnij Yevropi na pochatku HIH storichchya 18 travnya 1804 roku konsul Francuzkoyi respubliki Napoleon Bonapart progoloshuye sebe imperatorom francuziv Napoleonom Pershim koronovanij 2 grudnya 1804 roku Francuzka respublika peretvoryuyetsya na Imperiyeyu V cej chas Italijska respublika bula kliyentskoyu po vidnoshennyu do Franciyi respublikoyu na choli kotroyi vzhe yak prezident takozh stoyav Bonapart 17 bereznya 1805 roku Italijska respublika staye korolivstvom a Bonapart staye pershim korolem Nova imperiya ta korolivstvo buli pov yazani personalnoyu uniyeyu zgidno kotroyi Italiya hocha j nominalno vvazhalasya za okremu derzhavu ale po faktu bula chastinoyu Francuzkoyi imperiyi Yak korol Italiyi Napoleon priznachaye svogo rodicha Yevgena Bogarne vice korolem Italiyi 26 travnya 1806 roku v Milanskomu sobori Napoleon buv koronovanij Zaliznoyu koronoyu yaka uosoblyuvala v sobi starij simvol korolivskoyi ta imperatorskoyi vladi sered derzhav yaki vhodili do Frankskoyi imperiyi chi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Napoleon zasnovuye novij orden v Italijskim korolivstvi chlenami kotrogo stali nablizheni do nogo derzhavni ta vijskovi diyachi Mozhlivo skazati sho cej orden buv regionalnoyu kopiyeyu zagalnoimperskogo Ordenu pochesnogo legionu zasnovanogo v 1802 roci dlya italijskih gromadyan Simvol ordenaZalizna korona koroliv Lombardiyi Zalizna korona korona Agilulfa korona Lombardiyi korona Italiyi bula zroblena korolevoyu langobardiv Teodelinda 570 628 roki dlya koronuvannya svogo drugogo cholovika Agilulfa v 593 roci Osnovoyu yiyi stav zaliznij cvyah z Hresta Gospodnogo podarovanij Teodelindi Papoyu Rimskim Grigoriyem Velikim Same z cogo zaliznogo cvyaha za legendoyu buv vikuvanij obruch yakij znahoditsya vseredini koroni Sama korona mala zovnishnij vid zolotogo obrucha shirinoyu v 3 dyujma vkritogo koshtovnim kaminnyam Na koroni buv napis latinoyu rex totius Italiae korol vsiyeyi Italiyi Cya korona bula peredana v hram Ioanna Hrestitelya v misti Monca de v podalshomu j zberigayetsya Pislya Agilulfa ciyeyu koronuvalisya inshi koroli Langobardskogo korolivstva poki v 774 roci korolivstvo ne pripinilo svogo isnuvannya Frankskij korol Karl Velikij pislya zavoyuvannya korolivstva langobardiv ta priyednannya Italiyi do svoyeyi derzhavi takozh koronuyetsya Zaliznoyu koronoyu Z 781 roku Kard Velikij nadaye Italijskomu korolivstvu svogo okremogo korolya Pipin Italijskij sin Karla stav pershim z cheredi Italijskih koroliv kotri pravili Italiyeyu do HI storichchya koli Italiya ostatochno vvijshla v Svyashennu Rimsku Imperiyu Piznishe bilshist imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi koronuvalisya yak koroli Italiyi same ciyeyu koronoyu bo ce vkazuvalo na yih nasliduvannya Rimskoyi imperiyi Struktura ordenaVidznaka ordenu Zaliznoyi koroni zminenogo napoleonivskogo tipu z avstrijskim orlom Orden Zaliznoyi koroni buv ne lishe nagorodoyu ale j organizaciyeyu na zrazok licarskih ordeniv Golovoyu ordenu buv Velikij magistr ordenu kotrim mig buti tilki monarh Italijskogo korolivstva Z pochatku isnuvannya ordenu yim stav korol Napoleon I Same jogo zobrazhennya bulo na vidznakah Ordenu Krim Velikogo magistra ordenu v Ordeni golovuvali Velikij kancler ordenu ta Velikij trezorij Skarbnik ordenu Velikij kancler ordenu buv faktichnim kerivnikom organizaciyi same vin keruvav usima spravami Ordena Velikij trezorij ordenu vidpovidav za usi ekonomichni spravi na za skarbnicyu ordenu Pershimi Velikimi kanclerom ta trezoriyem stali Ferdinand Marechalsi ta Antonio Aldini Chleni ordenu podilyalisya na tri stupeni licari komandori ta kavaleriv Velikogo Hresta Bula chitko vstanovlena kilkist chleniv ordenu 500 licariv ordena 100 komandoriv ordena 1 5 po vidnoshennyu k licaryam 20 kavaleriv Velikogo Hresta 1 5 po vidnoshennyu k komandoram Opis vidznak ordenaKolori ordenu buli zolotij ta zelenij Strichka dlya kriplennya znaku ordena ta perev yaz buli zhovtogo koloru z zelenimi krayami Sama vidznaka uyavlyala soboyu francuzkogo imperskogo orla takij zhe buv rozmishenij na prapori korolivstva yakij sidiv na koroni z shistma zubcyami Na kozhen zubec bula nasadzhena kulya a znizu kozhnogo zubcya rozmishene listya seleri Speredu na koroni zolote zobrazhennya golovi korolya Italiyi Napoleona I Napis na obodi koroni DIO ME LA DIEDE Zobrazhena na vidznaki korona ne mala nichogo spilnogo z realnoyu Zaliznoyu koronoyu a bula skorishe geraldichnoyu vigadkoyu Zirkoyu ordenu bula sribna shestikinechna syayucha zirka v seredni yakoyi roztashovuvavsya zolotij disk z shirokoyu chornoyu kajmoyu Po kajmi po krugu shov napis devizu zolotimi literami V centri diska roztashovuvavsya medaljon z golovoyu Napoleona I v lavrovomu vinku yak na vidznaci ordena Navkolo medaljona bula kompoziciya z zobrazhen koron z shistma zubcyami yak na vidznaci ordenu ta imperskih orliv Vsogo v cij kompoziciyi bulo po tri koroni ta orla Vikoristannya vidznak ordenaV zalezhnosti vid stupenyu chlena ordena riznilis jogo vidznaki ta yih vikoristannya Licari ordena nosili na livij storoni grudej vidznaku ordena na zhovto zelenij strichci Komandori ordena nosili takozh na grudi vidznaku ordena na strichci yaka bula ozdoblena medaljonom z zobrazhennyam korolya Italiyi Vid poperednih stupeniv duzhe vidriznyalosya vikoristannya vidznak kavalerami Velikogo Hresta vidznaka ordena nosilasya na shiyi na shirokij strichci ordenskogo zhovto zelenogo koloru na livij storoni grudej roztashovuvalasya zirka ordena ordenska perev yaz jshla cherez prave pleche Vidznaki ordena Licar Komandor Velikij HrestOrden pislya padinnya Francuzkoyi imperiyiItalijsko avstrijskij orden Zaliznoyi koroni Vidznaka ordenu Koroni Italiyi Pislya togo yak bulo skasovano Francuzku imperiyu yiyi sateliti v bilshosti buli vidibrani vid neyi Avstrijski vijska vvijshli do Italiyi a same korolivstvo stalo chastinoyu Imperiyi Gabsburgiv Cisar Franc II Gabsburg staye takozh she korolem Italiyi Isnuyuchij orden Zaliznoyu koroni vvazhavsya same italijskim ordenom z korolem yak Velikim magistrom na choli tomu Franc II stav korolem v 1815 roci korolem Lombardiyi ta Veneciyi avtomatichno stav takozh Velikim magistrom ordena kolishnij Velikij magistr korol Napoleon I pomer na ostrovi sv Oleni Sam orden priyednuyetsya do nizki ordeniv cisarskoyi rodini Gabsburgiv Spershu zovnishnij vid vidznak ordenu majzhe ne zminivsya vid napoleonivskogo zrazka lishe medaljon z zobrazhennyam korolya zminili na malenkogo zolotogo imperskogo dvoglavogo orla gabsburzkoyi monarhiyi Ale cherez deyakij chas zovnishnij viglyad vidznak ordenu bulo povnistyu onovleno Onovlenij italijsko avstrijskij orden mav sino zhovtu ordensku strichku prikrashavsya orlom Avstrijskoyi imperiyi z avstrijskoyu imperskoyu koronoyu Osnovoyu ordenskoyi vidznaki bulo zobrazhennya Zaliznoyi koroni korona zobrazhena na italijsko avstrijskomu ordeni bula vidpovidnoyu sho do realnoyi koroni langobardskih koroliv Na grudyah orla shit sinogo koloru z literoyu F pershoyu literoyu imeni onovlyuvacha ordenu Yak simvol avstrijskoyi vladi v Italiyi orden isnuvav do 28 lyutogo 1868 roku koli pershij korol yedinoyi Italiyi Viktor Emanuyil II zapochatkuvav novij Orden Koroni Italiyi ital Ordine della Corona d Italia Z cogo chasu orden Zaliznoyi koroni stav tilki avstrijskim avstro ugorskim v takomu statusi probuv do 1918 roku Z pripinennyam isnuvannya Avstro Ugorskoyi imperiyi isnuvannya ordena skinchilosya Italijskij orden isnuvav do 1983 roku ale v zv yazku z tim sho Italijske korolivstvo pripinilo svoye isnuvannya v 1946 roci orden isnuvav v 1946 1983 rokah yak orden Savojskoyi dinastiyi Pislya smerti ostannogo korolya Italiyi Umberto II 18 travnya 1983 roku orden ostatochno pripiniv isnuvannya Orden viglyadav yak vkritij biloyu emallyu Tampliyerskij hrest zi z yednanimi zolotimi azhurnimi drotami kincivkami hresta V seredini hresta roztashovuvavsya sinij medaljon Medaljon buv z zolotim obodom v seredini medaljona roztashovuvalasya Zalizna korona koroliv Italiyi Velikij magistr ordenuNapoleon I 1805 1814 1815Chleni ordenu Zaliznoyi koroniNapoleon I Bonapart Velikij magistr ordena Korol Italiyi Ferdinand Marechalsi Velikij kancler ordena Antonio Aldini Velikij trezorij ordena Napoleon Fransua Zhozef Sharl Bonapart Kavaler Velikogo Hresta ordena Rimskij korol Zherom Bonapart Kavaler Velikogo Hresta ordena Korol Vestfaliyi Ezhen Bogarne Kavaler Velikogo Hresta ordena Vice korol Italiyi Mishel Nej Komandor ordena Marshal Franciyi Zhan Batist Zhyul Bernadot Komandor ordena Marshal Franciyi Korol Shveciyi Luyi Nikolya DavuGalereyaVidznaki ordena Zaliznoyi koroni Korol Italiyi Napoleon I Golova ordena Zaliznoyi koroni Vice korol Italiyi Yezhen Bogarne Korol Rimskij Napoleon IIDiv takozhOrden Zaliznoyi Koroni Orden Koroni Italiyi Korol Italiyi Svyashenna Rimska imperiya Langobardske korolivstvo Frankska derzhavaDzherelaEnni Chefdebin Lourens Vudi ta Bertran Gyelimard Flevinzhi Ordena ta nagorodi Franciyi Franciya Parizh 2006 168 s ISBN 978 2 901644 15 6 i 2 901644 15 5 fr Blom Philipp To Have and to Hold An Intimate History of Collectors and Collecting Overlook 2003 angl Gottschalck Friedrich Almanach der Ritter Orden Leipzig Kingdom of Saxony Georg Joachim Goeschen 1819 angl Die Orden Wappen und Flaggen aller Regenten und Staaten Anhang Verlag Moritz Ruhl Leipzig 1884 nim Vaclav Mericka Orden und Ehrenzeichen der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien und Munchen 1974 nim Roman Freiherr von Prochazka Osterreichisches Ordenshandbuch I IV Munchen 1974 S 39 40 nim Johann Stolzer und Christian Steeb Osterreichs Orden vom Mittelalter bis zur Gegenwart Akademische Druck und Verlagsanstalt Graz ISBN 3 201 01649 7 S 146 162 nim Primitki