Франсуа І Лотаринзький фр François I le Balafré de Lorraine duc de Guise нар 24 лютого 1519 пом 24 лютого 1563 2 й герцо

Франсуа І Лотаринзький (фр. François I le Balafré de Lorraine, duc de Guise; нар. 24 лютого 1519 — пом. 24 лютого 1563) — 2-й герцог Гіз, на прізвисько Мічений (фр. Ba'afré), син Клода де Гіза і Антуанетти де Вандом. Противник гугенотів, засновник Католицької ліги.

Франсуа І Лотаринзький François I le Balafré de Lorraine, duc de Guise
фр. François de Lorraine

Псевдо	Франсуа де Гіз
Народився	24 лютого 1519(1519-02-24) Бар-ле-Дюк
Помер	24 лютого 1563(1563-02-24) (44 роки) Сен-Ілер-Сен-Мемен
Поховання	Жуенвіль
Країна	Франція^[1]
Місце проживання	Франція
Діяльність	політик, військовослужбовець
Відомий завдяки	полководець, засновник Католицької ліги
Знання мов	середньофранцузька^[2]
Титул	^d^[3], ^d^[4], ^d^[4] і ^d
Посада	^d
Військове звання	генерал-полковник^[d]
Конфесія	католицизм
Рід	Гізи^[3]
Батько	^d^[3]
Мати	Антуанетта де Бурбон-Вандом^[3]
Брати, сестри	^d^[3], Шарль де Гіз, кардинал Лотаринзький^[3], ^d^[3], ^d^[3], Марія де Ґіз^[3], ^d^[3] і ^d
У шлюбі з	Анна д’Есте^[3]
Діти	Генріх I де Гіз^[3], ^d^[3], ^d^[3], Катерина-Марія Лотаринзька^[3], ^d^[6], ^d^[6] і ^d^[6]

Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Гіз

Діяльність

Франсуа Гіз до смерті батька носив титул графа Омаля, служив в армії короля Франциска I і був поранений при облозі Булоні в 1545 році. В бою був поранений, після поранення залишився шрам, що дав йому прізвисько. У 1547 р. він отримав титул герцога д'Омаля, король Генріх II призначив його головним ловчим і першим камергером. Він розділяв фавор короля з конетаблем Анном де Монморансі. У 1550 р. Франсуа успадкував герцогство Гіз і незабаром став принцом де Жуанвіль. У 1552 р. він очолив оборону Меца від наступу військ Карла V і змусив його відступити з втратою в 30000. У 1554 р. Гіз знову розбив імперські війська при . У 1557 р. внаслідок інтриг Монморансі Гіз був висланий з Парижа і призначений командиром армії в Італії. Здобув славу полководця, діючи проти іспанської армії. Також керував успішним взяттям англійського порту Кале 6 січня 1558 р. — останньої твердині англійців у Франції.

Війна з гугенотами

Новий король Франциск II усунув Монморансі і призначив новим конетаблем і головним намісником Гіза, який розділив свою владу з братом, кардиналом Карлом Лотаринзьким. Бурбони, як перші принци крові, проголосили себе радниками короля, але їх вплив був незначним. Їхній лідер, Антуан де Бурбон, мав одну мету — повернути Наварру, захоплену іспанцями. Об'єднавшись зі своїм братом, принцом Конде, він задумав скинути Гізів. Герцог Гіз був призначений генерал-губернатором королівства в 1560 році і мав завдання очистити країну від гугенотів. Його безжалісність і жорстокість викликали ненависть жителів. При Карлі IX головною фігурою у Франції стала королева Катерина Медічі. Призначивши себе регентом, королева відновила владу сім'ї Монморансі. Різке піднесення Бурбонів, лідерів гугенотів, змусило примиритися давніх ворогів — Гізів і Монморансі. У березні 1561 р. разом з маршалом Жаком д'Альбоном де Сен-Андре вони склали тріумвірат. В результаті 19 грудня в битві при Дре гугеноти були розбиті. Але Монморансі узятий в полон і Сен-Андре був убитий. Після падіння Конде, який був узятий в полон католиками, вождем гугенотів став адмірал Коліньї. У таборі католиків положення теж змінилося — після відходу Монморансі і д'Альбона Гіз став командувачем королівської армії. Франсуа Гіз вирішив обложити Орлеан, але в лютому 1563 р. його смертельно поранив фанатик-убивця.

Особисті дані

Гіза так боялися іспанці, що прозвали його «гранд Каптейн де Гіза». Герцог був одружений з Анною д'Есте (1531–1607), донькою герцога Феррарського і Ренатою Французькою, внучкою короля Людовика XII, яка народила йому 6 синів і дочку. Анна перша звинуватила Коліньї в убивстві чоловіка. Незабаром вона вийшла заміж за Якова Савойського.

Див. також

Примітки

LIBRIS — 2012.
d:Track:Q1798125
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
Lambesc sous l'Ancien régime (1692-1789): une principauté de Provence oubliée — 2008. —
d:Track:Q22116514
Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 30 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.

Джерела

Майкл Баджент, Ричард Лей, Генри Линкольн «СВЯЩЕННАЯ КРОВЬ И СВЯЩЕННЫЙ ГРААЛЬ» http://e-lib.info/book^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Всесвітня історія Документи і матеріали 6-11 класи,-Х.: «Ранок», 2011 р. 288 с.
Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.
Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 8 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. 239 с
http://nobles.narod.ru/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">[https://libris.kb.se/katalogisering/qn25cg2827m0tkm_LIBRIS]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1798125]]</div>-1] LIBRIS — 2012.
d:Track:Q1798125

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12459930r_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[[http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html_http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q22116514">[[:fr:Référence:Lambesc_sous_l'Ancien_régime_(1692-1789)|Lambesc_sous_l'Ancien_régime_(1692-1789)]]:_une_principauté_de_Provence_oubliée<span_class="wef_low_priority_links">_—_2008._—_ISBN_978-2-35209-171-4</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q22116514]]</div>-5] Lambesc sous l'Ancien régime (1692-1789): une principauté de Provence oubliée — 2008. —
d:Track:Q22116514

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-6] Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

[7] . Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 30 липня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[:0-8] . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[9] Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]