Сьомий конгрес Комуністичного Інтернаціоналу проходив 25 липня — 20 серпня 1935 року в Москві.
Центральну доповідь зробив Георгій Димитров, всього виступили 76 делегатів. Основною темою засідань було вирішення питання про консолідацію сил у боротьбі зі зростаючою фашистською загрозою.
Рішення
На конгресі було ухвалено такі рішення:
- остаточно відкинуто твердження про те, що зростання фашистських настроїв серед населення прискорює створення революційної ситуації;
- підтверджено наявність загрози створення фашистської диктатури;
- однією з причин перемоги фашизму оголошено розрізненість робітничого класу, в розколі звинуватили соціал-демократів. Комуністичним партіям ставилось у провину тільки те, що вони недооцінили силу фашистської ідеології. Разом із тим, попередня оцінка соціал-демократії як соціал-фашизму була визнана помилковою, було зроблено акцент на тактиці Єдиного фронту.
- поставлено завдання непримиренної ідеологічної боротьби з фашизмом;
- оголошено про створення Єдиного робітничого фронту як органу узгодження діяльності трудящих різної політичної орієнтації.
Координувались економічна й політична боротьба з фашизмом, дії самооборони проти фашистських нападів, надання допомоги ув'язненим та їх родинам, захист інтересів молоді й жінок. Радянське керівництво передбачало нову форму об'єднання на всіх рівнях від низових партійних організацій до інтернаціоналів, сенсом об'єднання мала стати демократична боротьбі з фашизмом. Не виключалась можливість і політичного об'єднання, але воно припускалось тільки на підставі принципів марксизму-ленінізму. В Єдиному робітничому фронті могли брати участь анархісти, католики, , безпартійні.
- оголошувалась необхідність створення також Народного фронту, який би об'єднав у антифашистській боротьбі представників дрібної буржуазії, ремісників, службовців, представників трудової інтелігенції, та навіть антифашистськи налаштованих елементів крупної буржуазії.
- враховувалась можливість створення в тій чи іншій країні уряду Народного фронту, що не є формою диктатури пролетаріату.
- проголошувала необхідність боротьби за мир, уявлення про війну як про неминучість відкидалось. У зв'язку з цим було варто активізувати діяльність робітників у пацифістських організаціях, але слід було уникати таких форм протесту, як бойкот мобілізації, саботаж на військових заводах, відмова від явки на військову службу.
- необхідність розвитку ініціативи місцевих комуністичних організацій.
Структурні зміни в Комінтерні
21 серпня Конгрес ухвалив рішення щодо реорганізації структури виконкому. Керівництво Комінтерном передавалось секретарям ВККІ на чолі з Генеральним секретарем. До нового складу Виконкому увійшли 47 членів та 32 кандидатів. Була обрана Інтернаціональна контрольна комісія у складі 20 осіб (від ВКП(б) до її складу увійшли Матвій Шкирятов, Олена Стасова і (Міха Цхакая)).
Того ж дня було обрано Президію та Секретаріат ВККІ. До Президії увійшли 18 членів і 12 кандидатів (від ВКП(б): Йосип Сталін, Дмитро Мануїльський, (Меєр Тріліссер), кандидатом — Соломон Лозовский).
До Секретаріату увійшли Димитров (Генеральний секретар), Ерколлі, Мануїльський, Пік, Куусінен, (Марті), Готвальд — членами, Тріліссер, та — кандидатами.
У зв'язку з переходом на роботу в ЦК ВКП(б) керівництво Комінтерну залишили (Осип П'ятницький) та (Вільгельм Кнорін). Від роботи в Комінтерні був усунутий Бела Кун (за звинуваченням у шпигунстві на користь Румунії).
Було реорганізовано Відділ міжнародних відносин, замість нього було створено Службу зв'язку (керівник — , заступник керівника ). були перейменовані на Секретаріати секретарів ВККІ.
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет